Справа № 2-а/593/2/2017
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" квітня 2017 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Паньків М.М.
за участі позивача ОСОБА_2
його захисника ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережанах адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 об”єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зарахування стажу роботи ,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, посилаючись на те, що з 19 квітня 2016 року він відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” отримує пенсію по віку, яку Бережанське об”єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області йому виплачує із врахуванням його страхового стажу 34 роки 6 місяців та 18 днів, а так як до його стажу роботи відповідачем не було зараховано період роботи з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року у ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі та період з 21 серпня 2000 року по 28 лютого 2002 року по догляду за перестарілою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з чим він отримує значно меншу пенсію від тієї, яку він міг отримувати при зарахуванні вищезазначених періодів у стаж його роботи, звернувся до суду із заявою, якою просить зобов”язати відповідача врахувати вищевказані періоди до його трудового стажу.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити в повному обсязі.
Представник ОСОБА_5 об”єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_4 позову не визнала, просила відмовити позивачу і задоволенні його вимог за їх безпідставністю, подала суду письмове заперечення.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши пояснення свідків, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними і такими, що підлягають до задоволення, виходячи із таких підстав.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. ст. 6 та 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутись особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, досягнувши 60-ти річного віку, відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” 19 квітня 2016 року подав до ОСОБА_5 об”єднаного управління Пенсійного фонду України заяву для призначення пенсії по віку.
19 квітня 2016 року пенсія позивачу була призначена із врахуванням його страхового стажу 34 роки 6 місяців та 18 днів. При розрахунку пенсії відповідачем до його стажу не зараховано період роботи з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року у ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі та період з 21 серпня 2000 року по 28 лютого 2002 року по догляду за перестарілою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вищевказаний факт підтверджується поясненням позивача та його захисника, оглянутою у судовому засіданні пенсійною справою, заведеною у ОСОБА_5 об”єднаному управлінні Пенсійного фонду України на ім”я позивача та не заперечується і представником відповідача.
Судом також встановлено, що з приводу врегулювання вищевказаного питання в позасудовому порядку позивач 04 жовтня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про зарахування вищевказаних періодів до стажу його роботи. Однак, 12 жовтня 2016 року Бережанське об”єднане управління Пенсійного фонду України листом за № 26\М-11 відмовило позивачу у зарахуванні вищевказаних періодів до стажу роботи. Мотивом відмови послужило те, що дата прийняття позивача на роботу у ОСОБА_5 міжколгоспний райкомунгосп зазначена 10 серпня 1976 року, а підставою внесення вищевказаного запису у трудову книжку є наказ № 51 від 09 серпня 1977 року, тобто через рік після фактичного прийняття на роботу. ОСОБА_4 цього, увищевказаній відмові відповідача позивачу не зараховується час догляду за пенсіонером, так як відсутнє заключения ЛКК. Позивач, вважаючи дії ОСОБА_5 об”єднаного управління Пенсійного Фонду Тернопільської області незаконними, просив суд винести рішення, яким зобов”язати відповідача зарахувати зазначені вище періоди його роботи, а саме: з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року у ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі та з 21 серпня 2000 року по 28 лютого 2002 року по догляду за перестарілою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його трудового стажу.
Заслухавши пояснення позивача та його захисника, вивчивши подане представником відповідача заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про зарахування періоду роботи з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року у ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі до його трудового стажу є підставними і у цьому суд переконали наступні докази.
Так, допитаний в судовому засіданні позивач пояснив, що він після служби в рядах ОСОБА_7 з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року працював водієм у ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі, і хоч вищевказана інформація також вказана у його трудовій книжці, виданій на його ім”я 18 липня 1977 року, однак у ній із невідомих причин була допущена описка: помилково дату наказу № 51 про прийняття на роботу записали - «09 серпня 1977р.», а не «09 серпня 1976р.» як було фактично. В даний час підприємство вже ліквідоване та з невідомих причин документація в архів не передана, тому він не має можливості в інший спосіб, крім судового, ліквідувати зазначену розбіжність.
Для підтвердження того факту, що у його трудовій книжці допущена описка та, що він в період 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року дійсно працював водієм у ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі позивач просив допитати ряд свідків.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_8 підтвердив той факт, що позивач ОСОБА_2 з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року працював водієм легкового автомобіля в ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі. Зазначений факт йому, свідкові, достовірно відомий, бо він в цей період очолював зазначене підприємство, а позивач у нього працював водієм.
Свідок ОСОБА_9 дала суду аналогічні покази, зокрема, пояснила, що їй відомо, що у 1976 році директором ОСОБА_5 міжколгоспного райкомунгоспу був ОСОБА_8, а його водієм був позивач ОСОБА_2. Вищевказаний факт їй достовірно відомий, бо її покійний чоловік ОСОБА_10 працював у цей період на цьому ж підприємстві головним інженером, і у випадку відрядження чи хвороби директора ОСОБА_8 він виконував його обов”язки, і саме її чоловік підписував наказ на звільнення заявника з роботи, що відображено у його трудовій книжці. В своїх поясненнях свідок далі зазначила, що той факт, що позивач саме з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977року працював водієм легкового автомобіля в ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі їй запам”яталося через те, що саме в 1976 році вони перейшли проживати у свій новозбудований дім, а позивач, як співробітник та товариш чоловіка, допомагав перевозити їм речі.
Із оглянутої у судовому засіданні трудової книжки, виданої на ім”я позивача 18 липня 1977 року видно, що фактично він з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977року працював в ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі водієм легкового автомобіля, підставою внесення зазначеного запису є наказ № 51, однак у ньому допущена описка: замість 9 серпня 1976 року записано 9 серпня 1977 року, тобто з цього слідує, що позивач з цієї посади був звільнений скоріше ніж прийнятий, тому суд приходить до висновку, що особою, яка здійснювала зазначений запис, було механічно допущено помилку.
Що стосується позовних вимог позивача про зарахування до його трудового стажу для нарахування пенсії періоду з 21 серпня 2000 року по 28 лютого 2002 року, коли він здійснював догляд за перестарілою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3, то ці вимоги позивача слід також задоволити, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 56 Закону України “ Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи, який дає право на призначенння трудових пенсій, зараховується, зокрема, час догляду за інвалідом 1-ї групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
За пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, час догляду за інвалідом 1-ї групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі : акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності ( для інвалідів 1-групи і дітей- інвалідів) вік ( для перестарілих і дітей інвалідів)
Акти обстеження фактичних обставин догляду складаються на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими доглядають, та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійні посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або пенсійного фонду та інші документи.
Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або виписка із паспорта чи довідка органів управління житловим фондом тощо.
Згідно зі ст. 24 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, страховий стаж — це період (строк), упродовж якого особа підлягає загальнообов”язковому державному пенсійному страхуваню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Категорії осіб, які підлягають загальнообов”язковому державному пенсійному страхуванню, визначені ст. 11 вищевказаного закону, до яких належать, зокрема, один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично доглядають за дитиною інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які доглядають за інвалідом 1-ї групи або за перестарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи одержують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства ( п. 14 ст. 11 вищевказаного Закону).
Абзацом другим п. 1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону визначено, що з 1 січня 2005 року набрав чинності п. 2 ст. 14 Закону щодо сплати страхових внесків страхувальниками за осіб, зазначених п. 8, 11, 13, 14 ст. 11 Закону.
Незважаючи на те, що за непрацюючих осіб, які доглядають за інвалідами 1 групи або за перестарілими, які за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, страхові внески у 2004 році не сплачувалися, ці періоди зараховуються до страхового стажу під час призначення пенсії за умови, що такі особи одержували допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
А так як вищевказаний факт, що в період з 21 серпня 2000 року по 28 лютого 2002 року ОСОБА_2 здійснював догляд за перестарілою ОСОБА_6, 18 травня 1905 р. н., крім його усних пояснень та пояснень його захисника, також підтверджується оглянутою в судовому засіданні довідкою за № 2864/01-09, виданою 23 вересня 2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 райдержадміністрації та актом обстеження на факт догляду за перестарілим, складеним депутатами Шибалинської сільської ради, з яких видно, що позивач у зазначений період часу, доглядаючи перестарілу особу, якій виповнилося 95 років, отримував компенсацію, а тому в даному випадку дії відповідача у відмові зарахувати період з 21 серпня 2000 року по 28 лютого 2002 року до трудового стажу позивача є неправомірними, оскільки для догляду за особою, якій виповнилося 95 років, заключення ЛКК не потрібно.
А так як на підставі належних та допустимих доказів позивач довів суду, що він в період з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року працював водієм легкового автомобіля у ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі та в період з 21 серпня 2000 року по 28 лютого 2002 року здійснював догляд за перестарілою особою, а отже ці періоди слід включити до його трудового стажу для нарахування пенсії, тому суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_2 є підставними і їх слід задоволити.
Судовий збір у сумі 551,20 грн., сплачений позивачем у відповідності до ч.1 ст. 94 КАС України, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з ОСОБА_5 об”єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6-11, 69-71, 76-77, 79, 86, 94, 104, 158-163, 185-186 КАС України, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, ст. ст. 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 11, 24 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 задоволити.
Зобов'язати Бережанське об”єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_2 до його трудового стажу період роботи з 10 серпня 1976 року по 20 липня 1977 року у ОСОБА_5 міжколгоспному райкомунгоспі та період з 21 серпня 2000 року по 28 лютого 2002 року по догляду за перестарілою особою.
Стягнути з відповідача ОСОБА_5 об”єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму сплаченого ним судового збору в розмірі 551(п”ятсот п”ятдесят однієї) гривні 20 коп..
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1
