Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2017 року справа №812/1306/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Васильєвої І.А., при секретареві судового засідання Томах О.О., з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Обаполенка С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 812/1306/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Луганській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Луганській області (далі - УСБУ в Луганській області), в якому з урахуванням доповнення до позовної заяви просив визнати протиправним та скасувати розпорядження №57д від 22.07.2016 щодо скасування допуску до державної таємниці (а. с. 3-7, 44-47).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_2 відмовлено (а. с. 163-168).
Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі (а. с. 182-195).
Відповідачем надані письмові заперечення на доводи апеляційної скарги, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін ( а. с. 210 -219).
В суді апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників позивача і відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги з запереченнями на неї, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
Позивача наказом Державної фіскальної служби України від 15.06.2015 №1634-о «Про призначення ОСОБА_2.» призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області, який здійснює координацію діяльності податкової міліції ( а. с. 10).
Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 15.06.2015 №87-о «Про призначення ОСОБА_2.» останнього призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції (а. с. 11).
Згідно з наказом про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Луганській області №95 від 09.09.2015 ОСОБА_2 здійснював оперативне управління, слідче управління фінансових розслідувань, управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ( а.с.75- зворотній бік).
На підставі припису №63/26/3380 від 07.04.2016 у період з 12.04.2016 по 14.04.2016 проведено планову перевірку стану охорони державної таємниці за період з 28.09.2015 до 12.04.2016, за результатами якої складено акт перевірки стану охорони державної таємниці від 13.04.2016 №63/26/3618 (а. с. 35-42).
У розділі четвертому зазначеного акту перевірки зазначено про виявлення порушення п. 34 Порядку « першим заступником начальника ГУ ДФС ОСОБА_2 без погодження з УСБУ в Луганській області та всупереч вимогам РСО ДФС у Луганській області здійснено реорганізацію РСО ГУ ДФС, а саме, скорочено чисельність працівників РСО до 2 осіб без обґрунтування прийнятого рішення (штатний розпис на 2016 рік затверджений Головою ДФС 28 січня 2016 року)», а також порушені пункти 98, 114, 255, 262, 361, 362 Порядку ( а.с. 41).
Розділ п'ятий акту перевірки утримує в собі висновок комісії за результатами перевірки: «охорона державної таємниці здійснюється з окремими порушеннями законодавства про державну таємницю»
В пункті першому розділу шостого акту перевірки: «Вимоги комісії щодо приведення стану охорони державної таємниці у відповідність до законодавства» цього ж акту перевірки зазначено: « Реорганізацію РСО (збільшення або скорочення штату РСО) привести у відповідність до вимог п.34 Порядку, погодивши її з УСБУ в Луганській області та РСО вищого рівня (РСО ДФС), а також залежно від обсягу секретних робіт» (а. с. 41-42).
Наказом Державної фіскальної служби України від 11.12.2015 №978 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів ДФС» з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 840 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2015 року №85» щодо затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів ДФС, затверджено чисельність працівників територіальних органів ДФС, керівництву головних управлінь ДФС в областях та м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників внести пропозиції щодо чисельності ГУ ДФС та підпорядкованих державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій за формою згідно з додатком (а. с. 77-78).
Наказом Державної фіскальної служби України від 25.12.2015 № 996 «Про затвердження чисельності працівників податкових органів ДФС», з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №840 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2015 року №85» щодо затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів ДФС, керуючись наказом ДФС від 11.12.2015 №978 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів ДФС» наказано затвердити чисельність працівників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС- Центрального офісу з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій головних управлінь ДФС в областях та м. Києві (а. с. 79-83).
18.01.2016 за №92/8/12-32-13-00-21 першим заступником начальника ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_2 надано на затвердження Голові Державної фіскальної служби України організаційну структуру та штатний розпис ГУ ДФС у Луганській області. Водночас ОСОБА_2 повідомив, що з метою виконання вимог пункту 5 наказу Державної фіскальної служби України від 11.01.2016 року №17 «Про введення в дію Структур територіальних органів ДФС та затвердження методичних рекомендацій щодо їх побудови» будуть затверджені з дати виходу в. о. начальника ГУ ДФС у Луганській області або з дати призначення виконуючого обов'язки начальника ГУ ДФС у Луганській області (а. с. 84-86).
Відповідно до організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області штатна чисельність структурного підрозділу «сектор охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації» складає 2 особи (а. с. 85 - 86),
Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 27.01.2016 №15 «Про скорочення чисельності та введення в дію Організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області» скорочено чисельність апарату Головного управління ДФС у Луганській області на 25,3% або на 97 шт. одиниць (п.1 Наказу); скорочено штатну чисельність сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації (3 шт. од.) на 1 штатну одиницю (пп.4.1 п.4 Наказу) (а. с. 87-88).
27 січня 2016 року Державна фіскальна служба України затвердила організаційну структуру ГУ ДФС у Луганській області, надіслану листом від 18.01.2016. № 92/8/12-32-13-00-21(а.с.84-86). Відповідно до цієї організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області штатна чисельність структурного підрозділу Сектор охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації стала становити 2 особи, а не 3, як було передбачено попередньою організаційною структурою (а. с. 89-90).
За результатами перевірки УСБУ в Луганській області складений протокол про адміністративне правопорушення про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 «Порушення законодавства про державну таємницю», яким передбачено, що «невжиття заходів щодо охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці» тягне за собою накладення штрафу на особу, якою скоєне правопорушення.
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.07.2016 ОСОБА_2 (справа №428/5910/16-п) визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. (а. с. 70 - 71).
Цю постанову позивачем оскаржено до Апеляційного суду Луганської області.
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 16.09.2016 (справа №428/5910/16-п) постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.07.2016 скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення (а. с. 12-16).
Розпорядженням УСБУ в Луганській області від 22.07.2016 №57Д «Щодо скасування допуску до державної таємниці» на підставі п. 3 ч. 2 ст. 23 та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну таємницю» та п. 80 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, скасовано допуск до державної таємниці за формою 2 ОСОБА_2, першому заступнику начальника Головного управління ДФС у Луганській області; підстава - висновок про скасування допуску до державної таємниці від 22.07.2016 №26/8724 (а. с. 17, 34).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним у справі є правомірність розпорядження відповідача №57д від 22.07.2016 щодо скасування ОСОБА_2 допуску до державної таємниці за формою 2.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що позивач порушив вимоги ст.23 Закону України «Про державну таємницю», оскільки 18.01.2016 року надав до ДФС України на затвердження організаційну структуру ГУ ДФС України у Луганській області, що за своєю суттю є пропозиціями щодо реорганізації ГУ ДФС України у Луганській області, без узгодження зміни штату чисельності РСО - сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації Головного управління ДФС у Луганській області, внаслідок чого відповідно до ст.26 Закону України «Про державну таємницю» позивачеві обґрунтовано скасовано допуск до державної таємниці.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Встановлено, що підставою для видання спірного розпорядження №57д від 22.07.2016
згідно з п.3 ч.2 ст.23 Закону України «Про державну таємницю» та п.80 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013р. №939, про скасування допуску до державної таємниці, став факт неузгодження позивачем з відповідачем зміни штатної чисельності режимно-секретного органу (РСО), а саме, сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації ГУ ДФС у Луганській області, з трьох штатних одиниць до двох, що за висновком УСБУ у Луганській області від 22.07.2016 року ( реєстр. №26/8724) є порушенням позивачем вимог статей 5, 21, 28, 37 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 3, 32, 34 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і виявлені в ході перевірки обставини підпадають під визначення п.3 ч.2 ст.23, ст.26, ст.28 Закону України «Про державну таємницю» ( а. с. 230 - 231).
Спірні відносини врегульовані нормами Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 року №3855-XII (далі - Закон №3855) та Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №939 ( далі за текстом - Порядок №939).
Згідно ст.1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень; режим секретності - встановлений згідно з вимогами цього Закону та інших виданих відповідно до нього нормативно-правових актів єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці.
Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій (ч.6 ст. 5 Закону №3855).
Спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України (ч.5 ст.5 Закону №3855).
Статтею 21 Закону України «Про державну таємницю», зокрема, передбачено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
Створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РСО взаємодіють з органами Служби безпеки України.
В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях із значним обсягом робіт, пов'язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов'язки та права керівника РСО.
В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях з незначним обсягом робіт, пов'язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності здійснюються особисто їх керівниками або спеціально призначеним наказом керівника працівником після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. На них поширюються обов'язки та права працівників РСО.
Призначення осіб на посади заступників керівників з питань режиму, начальників РСО і їх заступників, а також видання наказу про покладення на окремого працівника обов'язків щодо забезпечення режиму секретності здійснюється за погодженням з органами Служби безпеки України та РСО вищестоящих державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.
Скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (ч.2 ст.26 Закону №3855).
Пунктом 3 частини 2 статті 23 Закону №3855, на підставі якого позивачеві скасовано допуск до державної таємниці, визначено, що у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Повідомлення про скасування громадянину допуску до державної таємниці з посиланням на відповідні положення статті 23 цього Закону орган Служби безпеки України надсилає до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, де такий громадянин провадить діяльність, пов'язану з державною таємницею. Громадянин має право оскаржити скасування йому допуску до державної таємниці в порядку, встановленому законом (ч.4 ст.26 Закону №3855).
Згідно вимог ст.28 Закону №3855 громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків; не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом; не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Утворення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюється за попереднім погодженням з підприємствами, установами, організаціями вищого рівня або замовниками секретних робіт та органом СБУ. У своїй діяльності РСО взаємодіють з органом СБУ та РСО підприємств, установ, організацій вищого рівня або замовників секретних робіт ( п.32 Порядок №939).
Пунктом 34 цього ж Порядку встановлено, що у разі реорганізації або ліквідації РСО підприємство, установа, організація органу СБУ подає вмотивований запит, в якому зазначаються підстави для реорганізації або ліквідації РСО, кількість зареєстрованих матеріальних носіїв секретної інформації (прийнятих, відправлених, підготовлених, інвентарного, архівного зберігання) протягом поточного та попереднього років окремо, підпорядкованість РСО, його організаційно-штатна структура та заплановані зміни, засвідчені копії документів, які містять інформацію про функціональні обов'язки працівників РСО (а.с. 125).
Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці (ч.1 ст. 37 Закону №3855).
Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності (ч.5 ст. 37 Закону №3855).
Відповідно до п.3 Порядку №939 забезпечення охорони державної таємниці на підприємстві, в установі, організації покладається на їх керівників.
Керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах підприємства, установи, організації, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці на підприємстві, в установі, організації (а.с. 123).
Відповідно до п.80 Порядку №939 скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органом СБУ за місцем провадження громадянином діяльності, пов'язаної з державною таємницею, зокрема, у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 Закону №3855 (а.с. 126).
Вивченням матеріалів справи щодо зміни штатної чисельності РСО -сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації встановлено, що ДФС у Луганській області не реорганізовувався та не ліквідовувався.
Проте відповідач наполягає, що зміна штатної чисельності РСО - сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації ГУ ДФС у Луганській області відбулася внаслідок реорганізації. Це твердження спростовується наказом ГУ ДФС у Луганській області від 27.01.2016 №15 «Про скорочення чисельності та введення в дію Організаційної структури Головного управління ДФС у Луганській області», яким скорочено чисельність апарату Головного управління ДФС у Луганській області на 25,3% або на 97 шт. одиниць (п.1 Наказу) та, зокрема, скорочено штатну чисельність сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації (3 шт. од.) на 1 штатну одиницю (пп.4.1 п.4 Наказу)
Також встановлено, що положення про ГУ ДФС у Луганській області затверджено наказом ДФС України від 27.08.2014 №82 (в редакції наказу від 30.11.2015 №950) і не змінювалося після зміни штатної чисельності в січні 2016 року. Положення про сектор охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації Головного управління ДФС у Луганській області було затверджено наказом ГУ ДФС у Луганській області 28.07.2015 №70 і також не змінювалося після скорочення штатної чисельності у січні 2016 року. Будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в зв'язку зі скороченням чисельності та введенням в дію Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області (наказ ГУ ДФС у Луганській області №15 від 27.01.2016) не вносилися. Ці обставини справи сторонами не заперечувалися.
В постанові КМУ від 21.10.2015 №840, на виконання якої за наказом ДФС України від 25.12.20215 №996 ( а.с.79 - 83) затверджено чисельність ГУ ДФС у Луганській області, жодним чином не йшлося про ліквідацію чи реорганізацію головних управлінь ДФС в країні, а було визначено граничну чисельність працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади.
Позивач у встановленому порядку на час відсутності в.о. начальника ДФС у Луганській області Альошкіна В.С. не був призначений наказом ДФС України т.в.о. замість Альошкіна В.С., внаслідок чого взаємозаміна Альошкіна В.С. та ОСОБА_2, яка встановлена другим пунктом наведеного вище наказу №95 від 09.09.2015 року про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Луганській області ( а. с. 75 -76) не є доказом того, що на позивача у відсутність Альошкіна В.С., при вакантній посаді начальника ГУ ДФС у Луганській області, покладалося виконання посадових обов'язків першого керівника установи.
Крім того, як вже було встановлено, 18.01.2016 за №92/8/12-32-13-00-21 ОСОБА_2 на затвердження голові Державної фіскальної служби України було надано організаційну структуру та штатний розпис Головного управління ДФС у Луганській області, в супровідному листі до якої ОСОБА_2 повідомив, що з метою виконання вимог пункту 5 наказу Державної фіскальної служби України від 11.01.2016 року №17 «Про введення в дію Структур територіальних органів ДФС та затвердження методичних рекомендацій щодо їх побудови» будуть затверджені з дати виходу в. о. начальника ГУ ДФС у Луганській області або з дати призначення виконуючого обов'язки начальника ГУ ДФС у Луганській області.
Особа звільняється від доказування відповідно до ч.4 ст72 КАС України, оскільки вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Так, постановою Апеляційного суду Луганської області від 16.09.2016 (справа №428/5910/16-п) скасовано постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.07.2016, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення щодо невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
З огляду на вищевстановлені обставини в сукупності з наведеними нормами Закону України «Про державну таємницю» та пунктами Порядку №939, на підставі яких прийнято спірне розпорядження щодо скасування допуску до державної таємниці, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не порушено п.34 Порядку №939 з огляду на відсутність реорганізації РСО і в діях позивача відсутній склад порушення, передбаченого п.3 ч.2 ст.23 Закону №3855, оскільки відповідач не довів невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі в зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, колегія суддів присуджує позивачеві всі судові витрати, понесені при сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі в сумі 1230 грн. ( одна тисяча двісті тридцять гривень, що підтверджується квитанціями про сплату судового збору (а. с. 2, 181).
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального та процесуального законів, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильно вирішено спір, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової про задоволення позову.
В повному обсязі постанова складена 21 березня 2017 року.
Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.3, п.4, ст.207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 812/1306/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Луганській області про визнання протиправним та скасування розпорядження скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Луганській області про визнання протиправним та скасування розпорядження задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Служби Безпеки України в Луганській області №57д від 22.07.2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби Безпеки України в Луганській області судові витрати на користь ОСОБА_2 в сумі 1230 грн. ( одна тисяча двісті тридцять гривень).
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді: А.В. Гайдар
І.А. Васильєва
