Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" березня 2017 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Мички І.М.
при секретарі Аврамчук Н.М.
з участю адвоката ОСОБА_1
за участю представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ-АГРО-ЗЕРНО» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
в с т а н о в и в :
В поданій до суду заяві ОСОБА_3 зазначає, що з 12 червня 2014 року він працював генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.Шевченка». Наказом № 36 від 03 червня 2016 року звільнений з роботи в зв»язку з грубим порушенням посадових обов»язків на підставі п.1 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України.
Рішенням Здолбунівського районного суду від 24 листопада 2016 року він на роботі поновлений. В його користь стягнуто заробітну плату, кошти в відшкодування моральної шкоди.
Наказом №22 від 30 грудня 2016 року- наказ про звільнення його з посади скасовано. Він поновлений на посаді Генерального директора Товариства. Виплачено середній заробіток за вимушений прогул.
Наказом № 23 від 30 грудня 2016 року ОСОБА_3 звільнений з займаної посади Генерального директора Товариства з 30 грудня 2016 року на підставі ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України. Підставою для звільнення його з посади вказано протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТ-АГРО ЗЕРНО» №7 від 30 грудня 2016 року.
Звільнення з займаної посади вважає незаконним та необґрунтованим. Будь-яких правових та фактичних підстав для звільнення його з роботи не було.
Просив поновити його на посаді генерального директора ТзОВ «ЮТ-АГРО ЗЕРНО». Стягнути з ТЗОВ «ЮТ - ОСОБА_4» в його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 3 200 грн.та моральну шкоду в сумі 15 000 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача позову не визнав. Послався на те, що ОСОБА_3 звільнений з роботи правильно, на підставі ч.3 ст.99 Цивільного кодексу України, п.9 ч.1 ст. 36 КЗПП України як особу, що є одноособовим керівником Товариства на підставі рішення зборів учасників. Директор ТЗОВ «ЮТ-АГРО ЗЕРНО» ОСОБА_5 був вправі видавати наказ про звільнення ОСОБА_3 з роботи не зважаючи на те, що ОСОБА_3був пон оленеий на посаді генерального директора. Рішення зборів учасників вважає законним, так як воно не оспорювалось ОСОБА_3 в господарський суд. Вважає, що позивачу не завдано моральної шкоди. Просив в позові відмовити.
Вислухавши позивача, представника позивача , представників відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовільнити частково виходячи з наступних мотивів.
ОСОБА_3 звільнений з роботи безпідставно, з порушенням встановленого порядку
Суд знаходить незаконними доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_3 міг бути звільнений з роботи на підставі ч.3 ст.99 ЦК України.
Позивач перебуває в трудових правовідносинах з відповідачем. А тому на ці правовідносини поширюються норми трудового законодавства. Зокрема – і щодо припинення трудового договору, звільнення з роботи.
Згідно ст.3 КЗПП України регулювання трудових відносин здійснюється законодавством про працю незалежно від форми власності, сфери діяльності підприємства, установ організації.
Стаття 22 того ж Кодексу встановлює гарантії трудових прав працівників щодо припинення трудового договору. Зокрема – щодо припинення трудового договору.
Підстави для припинення трудового договору визначені ст.36 КЗПП України.
Жодної з підстав для припинення трудового договору, зазначеної в ст.36 КЗПП України, в рішенні зборів учасників ТзОВ «ЮТ-АГРО-ЗЕРНО» та в наказі №23 від 30 грудня 2016 року, на підставі яких ОСОБА_3 був звільнений з роботи,не зазначається
Частина 3 статті 99 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, передбачає, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Вказана норма права на переконання суду щодо ОСОБА_3 застосована незаконно.
Зазначена норма регулює цивільно-правові (а не трудові) правовідносини. А тому апріорі не може бути застосована до трудових правовідносин щодо звільнення з роботи.
В зв»язку з цим є явно безпідставним посилання представника відповідача на п.9 ст.36 КЗПП України, котра передбачає можливість припинення трудового договору з підстав, передбачених іншими законами
Ч.3 ст.99 ЦК України не передбачає звільнення з роботи (посади), а встановлює можливість припинення повноважень або тимчасового відсторонення від виконання своїх повноважень. Звільнення з посади, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень – це різні правові поняття (категорії).
Ця норма права передбачає можливість припинення повноважень члена виконавчого органу. Позивач ж в силу свого службового становище не є членом виконавчого органу, а керівником – Генеральним директором.
Як вбачається з пояснень позивача та його представника, які не спростовані відповідачем, збори учасників ТзОВ «ЮТ-АГРО ЗЕРНО» від 30 грудня 2016 року, на підставі рішення яких було прийнято рішення про звільнення позивача з просади, відбулися без участі ОСОБА_3, який був позбавлений можливості давати пояснення. Позивач не був належним способом повідомлений про час та місце проведення зборів. Та обставина, що питання законності рішення зборів учасників ТЗОВ може бути виключно предметом розгляду справ в порядку господарського судочинства, на що посилається відповідач, не позбавляє права суд загальної юрисдикції давати оцінку рішенню зборів щодо дотримання вимог законодавства щодо звільнення з роботи працівника .
Формулювання підстав та причин звільнення з посади, що міститься в оспореному позивачем наказі №23 про звільнення його з роботи, не відповідає формулюванню, що міститься в протоколі зборів. Так, в п.3 протоколу, витяг з якого надано відповідачем, зазначається про допущені ОСОБА_3 порушення про розірвання договорів оренди земельних ділянок, інші порушення. Однак будь-яких доказів, що стверджували б ці обставини, відповідачем не надано.
Більше того з цих підстав та причин ОСОБА_3 вже був звільнений з роботи з 03 червня 2016 року. Однак був поновлений на роботі рішенням Здолбунівського районного суду від 24 листопада 2016 року. Це рішення виконане. Набрало законної сили, так як рішенням апеляційного суду Рівненської області від 02 лютого 2017 року в частині поновлення на роботі залишене без змін.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені цими судовими рішеннями, не доказуються при розгляді справ між тими сторонами .
Суд погоджується з доводами позивача про те, що звільнення з роботи було проведено внаслідок упередженого ставлення до нього з боку особи директора (і засновника ТзОВ «ЮТ-АГРО-ЗЕРНО») ОСОБА_5
Цією особою ОСОБА_3 вже був незаконно звільнений з роботи 03 червня 2016 року на підставі наказу №36. Рішенням Здолбунівського районного суду від 24 листопада 2016 року був поновлений на роботі. Рішення суду виконане. Згідно наказу №22 від 30 грудня 2016 року він поновлений на посаді Генерального директора Товариства. І того ж самого дня був знову звільнений з роботи.
В зв»язку з поновленням ОСОБА_3 на посаді керівника Товариства інша особа - директор ОСОБА_5 не була праві приймати будь-які накази, як керівник виконавчого органу.
Звільнення було проведене без законної на те підстави, тому згідно ст. 235 КЗпП України ОСОБА_3 має бути поновлений на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивачем надано довідку про доходи позивача. З довідки вбачається, що доходи позивача за 2 останні місяці становлять відповідно 3945,93 грн. та 4337,24 грн., загальна сума за 2 місяці становить 8283 грн. 17 коп. Вимушений прогул позивача триває з 30 грудня 2016 року по 01 березня 2017 року(2 місяці) . А тому підлягають до сплати кошти в розмірі 8283 грн.17 коп.
Згідно ст.237-1 КзПП України підлягає відшкодуванню моральна шкода, завдана неправомірними діями відповідача в зв»язку з незаконним та безпідставним звільненням з роботи ОСОБА_3 Ця шкода полягає в приниженні честі, гідності та ділової репутації позивача. Вбачаються моральні страждання і переживання, втрата нормальних життєвих зв”язків. Від мене вимагаються додаткові зусилля для організації свого життя. Позивач повторно незаконно звільнений з роботи. Виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає, що моральна шкода становить 5 000 грн.
Згідно вимог закону має бути допущене негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місяця.
Судові витрати в справі мають бути віднесені на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,60, 81,88, 110, 212-215,218,367 ЦПК України, ст.ст.36, 232, 233,235, 237-1 КЗпП України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_3 до ТзОВ» ЮТ- АГРО ЗЕРНО» про поновлення на роботі ,стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити .
Поновити ОСОБА_3 на посаді генерального директора
ТзОВ » ЮТ- АГРО ЗЕРНО»
Стягнути із ТзОВ » ЮТ- АГРО ЗЕРНО» на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8283 ( вісім тисяч двісті двадцять три гривні) 17 коп.
Стягнути із ТзОВ ім. » ЮТ- АГРО ЗЕРНО» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5 ( п"ять тисяч гривень).
Стягнути із ТзОВ ім. » ЮТ- АГРО ЗЕРНО» на користь держави судовий збір в сумі 640 ( шітсот сорок гривень) 00 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місяця в сумі 3200 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текс рішення виготовлено 07.03.2017 року
Суддя: І.М.Мичка