УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р.

Справа № 2а-8231/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача Зеленцова О.П.

представника відповідача Щербатюк Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016р. по справі № 2а-8231/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект"

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

15 листопада 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект" (далі- позивач, ТОВ "Союзенергопроект") до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі- відповідач, Київська ОДПІ м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28 лютого 2012 року № 0001452302, № 0001462302 - відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ТОВ "Союзенергопроект" подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року у справі №2а-8231/12/2070 скасувати, винести рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Обґрунтовуючи заявлені у апеляційній скарзі вимоги, вказує, що висновки Київської ОДПІ м. Харкова щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат членських внесків сплачених до саморегулюючих організацій, членом яких є позивач- безпідставні. Зазначає, що саморегулююча організація членом якої є ТОВ "Союзенергопроект", не є холдінгом, через що позивачем не порушено вимоги ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та положення ст.139 ПК України. Також вважає необгрунтованим висновки відповідача щодо неправомірності коригування позивачем курсових різниць по заборгованості в іноземній валюті, оскільки законодавством не заборонено здійснювати таке коригування.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу ТОВ "Союзенергопроект" - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект" (далі - ТОВ "Союзенергопроект") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС) як платник податків.

Судом встановлено, що Київською ОДПІ м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Союзенергопроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011.

За результатами планової виїзної перевірки складений акт від 17.02.2012 №511/23-5/35588575 (т.1 а.с.8-41), у висновках якого встановлено п. 5.1. ст..5, п.п.5.3.6 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, п. 139.1.7 ст. 139 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ "Союзенергопроект" занижено податок на прибуток у сумі 508102 грн., в т.ч. за IV квартал 2009 року на суму 428787 грн., за IV 2010 року на суму 60086 грн., за I квартал 2011 року на суму 19229 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі - 119011 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 28.02.2012 №0001452302, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 630321 грн., в т.ч. за основним платежем - 508102 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 122219 грн. (т.1 а. с.64);

- від 28.02.2012 №0001462302, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал 2011 року у розмірі 119011 грн. (т.1 а.с.65).

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Харківській області.

Рішенням Державної податкової служби у Харківській області від 28.04.2010 №2248/10/10-212 податкові повідомлення - рішення від 28.02.2012 № 0001452302, №0001462302 - залишено без змін, а скарга директора ТОВ "Союзенергопроект" Адоніна В.І. залишена без задоволення (т.1 а.с.66-68).

Рішення Державної податкової служби у Харківській області, оскаржувалось ТОВ "Союзенергопроект" до ДПС України (т.1 а.с.69-70), проте, податкові повідомлення - рішення від 28.02.2012 № 0001452302, №0001462302 - залишено без змін та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення, рішенням ДПС України від 06.07.2012 №12141/6/10-215 (т.1 а.с.69-70).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відповідності нормам законодавства прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 28.02.2012 № 0001452302, № 0001462302.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактично підставою висновку податкового органу про порушення позивачем п. 5.1,п.п 5.3.6 п.5.3ст. 5 Закону України "Про оподаткування підприємств" зі змінами та доповненнями , п. 139.1.7 ст. 139 Податкового кодексу України (далі- ПК України) слугувало те, що позивач відніс до валових витрат членські внески сплачені до Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об'єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" та Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об'єднання проектних організацій "Об'єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс", які є окремими юридичними особами.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Союзенергопроект" є членом Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об'єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" та Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об'єднання проектних організацій "Об'єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс", які є окремими юридичними особами, що підтверджується свідоцтвами (т. 1 а.с.126, 158).

В протоколі від 07.12.2010 № 9 загальних зборів членів Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об'єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" зазначено, що єдиний розмір членського внеску 33000,00 рос. рублів в місяць, а також з протоколу від 22.12.2010 № 6 загальних зборів членів Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об'єднання проектних організацій "Об'єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс", єдиний розмір членського внеску 37000,0 рос. рублів в місяць.

ТОВ "Союзенергопроект" перерахувало внески даним організаціям та віднесло дані внески до складу валових витрат та витрат 436275,00 грн. в тому числі IV квартал 2010 року - 240346,6 грн. (валові витрати), І квартал 2011 року - 76918,00 грн. (валові витрати), ІІ квартал 2011 року - 59771,00 грн. (витрати), ІІІ квартал 2011 року - 59240,00 грн. (витрати).

01 січня 2011 року набув чинності ПК України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність, а Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" з 01.04.2011 частково втратив чинність.

Оскільки спірні правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності ПК України, в даному підлягають застосуванню норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які були чинні на момент виникнення вказаних правовідносин.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валовими витратами виробництва та обігу - є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Згідно пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Розмір податкового зобов'язання, підлягаючого сплаті, безпосередньо обумовлюється сумами валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань (п. 3.1. ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валовими витратами виробництва та обігу - є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не включаються утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання холдінгових компаній, які є окремими юридичними особами.

Під терміном "холдингові компанії" слід розуміти юридичних осіб, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами як пов'язані особи, відповідно до пункту 1.26 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що саморегулюючі організації, членом яких являється позивач є самостійними юридичними особами, що підтверджується, в тому числі, Статутами Некомерційного Партнерства "Об'єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" та Некомерційного Партнерства "Об'єднання проектних організацій "Об'єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс", де в п. 1 зазначено, що саморегулюючою організацією є заснований на членстві некомерційною організацією, заснованою для сприяння її членам у здійсненні діяльності, яка спрямована на досягнення цілей, передбачених даним статутом.

Тобто, саморегулююча організація є об'єднання самостійних суб'єктів підприємницької діяльності, з відповідними органами управління та джерелами формування майна якої є в тому числі вступні, членські та цільові внески.

Аналогічні положення містяться у п.п.139.1.7 ст.139 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011, а саме: витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що саморегулююча організація до членства якого входить ТОВ "Союзенергопроект", не є холдінгом, через що позивачем не порушено вимоги ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно положення ст.139 ПК України, оскільки відповідно до положень вказаних норм, не включаються витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, в тому числі включаючи холдінгові компанії, а не лише витрати на утримання органів управління саме холдінгових компаній.

Крім того, виходячи з положень вказаних Статутів, членство у вказаній саморегулюючій організації є добровільним, таким чином, вступ до зазначеної організації не є обов'язковою умовою для здійснення позивачем господарської діяльності, через що відсутні правові підстави для віднесення до валових витрат членські внески до вказаних організацій.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що податковим органом правомірно встановлено порушення ТОВ "Союзенергопроект" п. 5.1,п.п 5.3.6 п.5.3ст. 5 Закону України "Про оподаткування підприємств" зі змінами та доповненнями , п. 139.1.7 ст. 139 Податкового кодексу України .

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про застосування до спірних правовідносин законодавства Російської Федерації з огляду на те, що його дохід на 90 відсотків складається з коштів, отриманих за проектування на замовлення підприємств та організацій Російської Федерації, а здійснення робіт на ринку даної держави можливе лише за умови допуску, виданого саморегулюючою організацією.

Адже, згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України

Стосовно встановлення Київською ОДПІ м. Харкова при проведенні перевірки порушень з визначення валових витрат, пов'язаних з коригуванням курсових різниць по заборгованості в іноземній валюті, колегія суддів зазначає.

Відповідно до акту перевірки 17.02.2012 №511/23-5/35588575, перевіркою показників, відображених у рядку 0.5 податкової декларації "Коригування валових витрат" за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 у сумі 2271954,00 грн. податковим органом встановлено, що ТОВ "Союзенергопроект" відображено в даному рядку, самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів (відображення курсової різниці по залишку кредиту в іноземній валюті, частини витрат по оренді приміщень, частини витрат на утримання органів управління об'єднань платників), а саме за 2008 рік, проте, попередній період, включаючи 4 квартал 2008 року, вже був предметом планової виїзної перевірки, за результатами якої став акт від 03.12.2009 №7857/23-506/35588575, відповідно до якої не виявлено заниження або завищення валових витрат, через що ТОВ "Союзенергопроект" безпідставно відкориговано у 2009 році валові витрати по курсовій різниці за 4 квартал 2008 року, чим було порушено п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим занижено податок на прибуток в сумі 428787 грн.

ТОВ "Союзенергопроект" у податковій декларації за IV квартал 2009 року у рядку 05.2 "Коригування валових витрат" зазначило суму 2262268 грн., в т.ч. 1715146 грн. визначено як курсова різниця, що виникла в 4 кварталі 2008 році.

На підтвердження віднесення до рядку 05.2 податкової декларації суми 1715146 грн. визначеної як курсова різниця, що виникла в 4 кварталі 2008 році ТОВ "Союзенргопроект" надано до матеріалів справи договір позики від 01.09.2008 (т. 1 а.с.198-206). Зазначений договір був укладено між Monsace Limited, Nicosia, Cyprus (позикодавець) та ТОВ "Союзенргопроект" (позичальник). Відповідно до умов вказаного договору позики, позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 650000 доларів США шляхом перерахуванні на його розрахунковий рахунок за реквізитами визначеними у даному договорі, а позичальник зобов'язується повернути позичені позичальнику в порядку та в термін , визначений договором.

ТОВ "Союзенергопроект" здійснив вказані коригування на підставі бухгалтерської довідки, що підтверджується поясненнями директора Адоніна В.І. щодо розрахунку збитків позивача, будь - яких інших доказів на підтвердження правильності розрахованого позивачем збитку від операції з погашення заборгованості, розрахованого як різниця між балансовою вартістю заборгованості на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія стала пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості на дату її погашення.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валовими витратами виробництва та обігу - є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 7.3 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час виникнення спірних відносин, визначено особливості оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті.

Так, п.п.7.3.3 п.7.3 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинний на момент виникнення спірних відносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Пунктом 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Згідно абз. 2 п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Положеннями підпункту 5.2.7. п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Положеннями пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Отже, виправлення самостійно виявлених платником податку помилок у показниках раніше поданої податкової декларації з податку на прибуток повинне здійснюватися шляхом включення витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, у розрахунку податкового зобов'язання за податковий період, у якому їх виявлено.

Таким чином, ТОВ "Союзенергопроект", здійснивши коригування валових витрат у 2009 році за попередній період, без врахування приписів п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", порушив вимоги п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, суд зазначає, що період, в якому виникла курсова різниця, а саме 4 кварталі 2008 року, яку позивач у 4 кварталі 2009 році відніс до валових витрат, підлягав перевірці під час планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.11.2007 по 30.06.2009, за результатами якого складено акт від 03.12.2009 №7857/23-506/35588575, який підписаний посадовими особами ТОВ "Союзенергопроект" без зауважень та заперечень, при цьому податковим органом під час вказаної перевірки у зазначеному періоді не встановлено порушень з боку ТОВ "Союзенергопроект" щодо завищення чи заниження ним валових витрат в цей період.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення відповідають законодавчим вимогам .

Колегія суддів вважає, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016р. по справі № 2а-8231/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Спаскін О.А.

Судді

Любчич Л.В. Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.