АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Номер провадження 22ц/791/164/17 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер: 661/1185/16ц Доповідач Базіль Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Базіль Л.В.
Суддів: Ігнатенко П.Я.
ОСОБА_2
Секретар Пісоцька Т.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16.11.2016 року, ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус 15» про визнання правочину з передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Сиріус 15» недійсним
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у період шлюбу із ОСОБА_4 вони придбали нерухоме майно, а саме: житловий будинок садибного типу загальною площею 59,5 кв.м. та присадибну земельну ділянку площею 0.0586 га за адресою вул. Калініна, 56/1, м. Нова Каховка Херсонської області.
Житловий будинок і господарські споруди на садибі були ними реконструйовані, внаслідок чого площа будинку збільшена до 472,8 кв.м., що потребувало вкладення великих грошових коштів з їх сімейного бюджету.
Однак, відповідач намагається позбавити її права власності на ? частку спільного майна, вносить неправдиві відомості до реєстраційних органів, внаслідок чого в державних реєстрах речових прав він визначений як одноосібний власник набутої нерухомості. Діючи як одноосібний власник, він передав спірне нерухоме майно – житловий будинок та присадибну земельну ділянку до статутного капіталу заснованому ним же 06.03.2016 року ТОВ «Сиріус 15».
У подальшому на ім'я товариства на зазначене майно видано свідоцтва про право власності.
Посилаючись на викладені обставини, з врахуванням уточнених позовних вимог від 11.08.2016 року, просила суд визнати неправомірним правочин про відчуження сумісного спільного майна подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_4: житлового будинку садибного типу загальною площею 472,8 кв.м. та земельної ділянки, кадастровий номер 6510700000:01:005:0048, площею 0.0568 га, розташованих за адресою: вул. Калініна 56/1, м. Нова Каховка на користь ТОВ «Сиріус 15»; відмінити незаконні реєстраційні дії по переоформленню права власності ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно на право власності ТОВ «Сиріус 15».
Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 в частині скасування незаконної реєстрації по переоформленню права власності ОСОБА_4 на житловий будинок садибного типу загальною площею 472,8 кв.м та земельну ділянку площею 0.0568 га, що розташовані за адресою вул. Калініна 56/1, м. Нова Каховка, Херсонської області на право власності ТОВ «Сиріус 15» залишено без розгляду.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2016 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ «Сиріус 15» про визнання правочину з передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Сиріус 15» недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для визнання недійсним правочину щодо передачі ОСОБА_4 до статутного капіталу ТОВ «Сиріус 15» спірного нерухомого майна не встановлено, оскільки спірне майно є особистою власністю відповідача, а тому згоди ОСОБА_5 на його передачу до статутного капіталу товариства не потребувалось.
Проте повністю погодитись із такими висновками суду не можна.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 7 грудня 2004 року.
За час шлюбу ними 04.12.2007 року придбано будинок садибного типу під №56/1, що розташований за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Калініна та земельну ділянку, площею 0,0586 га, яка розташована за тією ж адресою, що і будинок(а.с.5,8).
Право власності на придбане нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с.7).
Рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 22.01.2008 року №12 ОСОБА_4 дозволено проектування та будівництво житлового будинку по індивідуальному проекту зі зносом існуючого будинку та господарських споруд на приватній земельній ділянці по вул. Калініна 56/1(а.с.80).
В результаті здійснення заходів щодо перепланування житлового будинку, що розташований за адресою м. Нова Каховка Херсонської області по вул. Калініна 56/1, загальна площа житлового будинку збільшена до 472,8 кв.м., право власності на житловий будинок зареєстровано 29.12.2011 року на ОСОБА_4 (а.с.10).
06.03.2015 року здійснена державна реєстрація юридичної особи товариство з обмеженою відповідальністю «Сиріус 15».
Згідно зі статутом, затвердженим рішенням засновника ТОВ «Сиріус 15» на підставі протоколу від 06.03.2015 року №1, єдиним засновником товариства є ОСОБА_4, його частка (100%) у статутному капіталі становить 2000 000,00 грн.(два мільйони).
В якості свого майнового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Сиріус 15» ОСОБА_4 відповідно до рішення засновника товариства від 06.03.2015 року №1 та акту приймання – передачі від 06.03.2015 року, передав належне йому майно, а саме: житловий будинок, садибного типу загальною площею 472,8 кв.м та земельну ділянку площею 0,0586 га, що розташовані за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вулиця Калініна, 56/1.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.03.2015 року житловий будинок садибного типу загальною площею 472,8 кв.м. та земельна ділянка площею 0.0585 га, що розташовані за адресою Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Калініна, буд.56/1 зареєстровані на праві власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Сиріус 15». (а.с.119-120).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на момент передачі спірного нерухомого майна 06.03.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
На підтвердження того, що спірне майно є об’єктом спільної власності подружжя і що це майно придбавалось за рахунок спільних коштів, суду надано нотаріально посвідчені договори купівлі – продажу від 04.12.2007 року, в яких зазначено, що дружина покупця, ОСОБА_3, дає згоду на витрачання грошових коштів на купівлю вищезазначеного майна, про що є її письмова згода, посвідчена приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу 04 грудня 2007 року. Доказів того, що цей правочин є недійсним, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано, хоча відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України це є обов’язок сторони.
Відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не спростовані докази позивача щодо належності спірного майна до об'єкту права спільної сумісної власності подружжя, оскільки таке майно придбавалось та в подальшому переплановувалось за спільні кошти подружжя.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення на зазначене уваги не звернув, зробив висновки про те, що спірне майно є особистою власністю відповідача на припущеннях, оскільки матеріали справи не містять достовірних доказів, які б вказували на те, що майно було придбане відповідачем за його особисті грошові накопичення, які він мав в 2004 році.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно змінив режим спірного майна.
Згідно зі ст.65 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена згода другого з подружжя.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. До господарських товариств належать, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником, у тому числі майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.
Отже, власником майна в товаристві з обмеженою відповідальністю є саме товариство, а не його учасники.
Також у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз’яснено, що ст.12 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя ( а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року №6-79 цс13, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов’язковою для судів.
Отже, починаючи з 06.03.2015 року житловий будинок садибного типу, загальною площею 472,8 м.кв., розташований по вул.. Калініна, 56/1 в м. Нова Каховка Херсонської області та земельна ділянка площею 0,0586 м.кв., що розташована за тією ж адресою, після передачі в якості вкладу до статутного капіталу перебуває вже не у спільній власності подружжя, а є власністю ТОВ «Сиріус 15», про що є відповідне свідоцтво.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити в задоволення позову ОСОБА_3, оскільки її речове право трансформувалося в право вимоги, сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя.
Надані позивачем в ході апеляційного розгляду справи документи, колегія суддів не приймає до уваги, як такі, що не мають вирішального значення для справи.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 16.11.2016 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус 15» про визнання правочину з передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Сиріус 15» недійсним відмовити з інших підстав.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.В Базіль
Судді : П.Я Ігатенко
О.М ОСОБА_2
