ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Стрілецька О.В.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
ПОСТАНОВА
іменем України
"17" січня 2017 р. Справа № 295/10742/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,
сторін та їх представників: позивача - ОСОБА_3; представника позивача - ОСОБА_4; представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "14" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Богунського районного суду від 14 листопада 2016 р. задоволено позов ОСОБА_3.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в переведенні ОСОБА_3 на пенсію за вислугу років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_3 на пенсію за вислугу років з 25.07.2016 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема відповідач вказує, що вислуга років у пільговому обчисленні не може бути врахована при призначенні пенсії за вислугу років, оскільки відповідно до норм закону зараховується виключно календарна вислуга років.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно наказу №72 о/с від 30.12.2015 року капітана поліції ОСОБА_3, заступника командира роти батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, звільнено зі служби в поліції. Вислуга років на день звільнення позивача складає: календарна - 20 років 01 місяць 29 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 05 місяці 29 днів. (а.с. 9).
Наказом № 63 о/с від 08.04.2016 року внесено зміни до вказаного вище наказу від 30.12.2015 року в частині обрахування вислуги років звільненому ОСОБА_3, вказано, що на день звільнення календарна вислуга років становить 20 років 01 місяць 28 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 10 місяців 09 днів (а.с. 41).
Згідно подання про призначення пенсії № 4 від 12.04.2016 року вислуга років позивача складає - у календарному обчисленні 20 років 01 місяць 28 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 10 місяців 09 днів (а.с. 40).
25.07.2016 року позивач, маючи в пільговому обчислені стажу 24 років 10 місяців 09 днів, у відповідності до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", звернувся із відповідною заявою до ГУ ПФУ України в Житомирській області про переведення його на пенсію за вислугу років.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області від 03.08.2016 року позивачу було відмовлено в переведенні на пенсію за вислугу років з посиланням на те, що календарна вислуга років на день звільнення складає - 20 років 01 місяць 29 днів, що не дає йому права на отримання пенсії за вислугу років.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки станом на день звільнення позивача, вислуга років у пільговому обчисленні складала - 24 роки 10 місяців 09 днів , що є недостатнім для призначення вказаної пенсії.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року.
Пунктом "б" статті 1-2 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 17 названого Закону до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.
Як слідує з матеріалів справи та пояснень позивача на пільгових умовах йому зараховано час проходження служби (один місяць за сорок днів), як заступника командира роти з кадрового забезпечення батальйону патрульної служби відповідно до п.п. "г" п. 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей, затвердженого Постановою КМ України №393 від 17.07.1992року та п. 1.3 Наказу МВС України від 05.12.2011року №895.
З наведеного слідує, що період зарахований позивачу на пільгових умовах відповідно до положень названого Порядку №393 від 17.07.1992року не ввійшов до частини другої статті 17 названого Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який може бути за нормами пункту "а" статті 12 цього ж Закону зарахований до календарної вислуги років.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вислуга років позивача станом на день його звільнення (31.12 2015 року) у календарному обчисленні становить - 20 років 01 місяць 29 днів і це не є достатнім для призначення позивачу пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Водночас, колегія суддів зазначає, що пільгова вислуга років позивача (24 років 10 місяців 09 дні) має значення для визначення відсотку розміру пенсії позивача від його грошового забезпечення, відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за умови наявності права на призначення пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Стосовно ж висновків суду першої інстанції , що до спірних правовідносин для призначення пенсії за вислугу років підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 р. N 393, якою позивачу на його думку для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 24 років 10 місяців 09 днів є безпідставними, оскільки згідно ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відтак, приписи п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 суперечать приписам п."а" ст.12 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки у відповідності до ч.4 ст.9 КАС України має вищу юридичну силу.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачами, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, доведено правомірність прийнятих ними рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "14" листопада 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: А.Ю.Бучик
Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10000
3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003
4-ОСОБА_4 АДРЕСА_2
