КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/3872/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бєлова Л.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ
Приватне акціонерне товариство «Білоцерківська теплоелектроцентраль» (надалі за текстом - «ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002702202/491 від 07.05.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 133 312 649 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (надалі за текстом - «Білоцерківська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.02.2015 р. по 17.03.2015 р. посадовцями Білоцерківської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» з питань нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» за період грудень 2012 р. - квітень 2013 р. та липень 2013 р.
Результати перевірки оформлено актом № 592/10-02-22-02/30664834/23 від 23.04.2015р.
Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 88 875 099 грн.
Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.
Відповідно до договорів № П/12-270 від 28.11.2012 р., № П/13-287 від 25.12.2012 р., ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» придбало у ТОВ «Українська нафто-газова компанія» природний газ на загальну суму 533 250 598 грн., у тому числі 88 875 099 грн. ПДВ.
Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару ПДВ включив до податкового кредиту.
Разом з тим, згідно акту Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1137/20-38-23-01-04/37764888 від 12.08.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Українська нафто-газова компанія», а саме товариство відсутнє за податковою адресою.
Основними постачальниками ТОВ «Українська нафто-газова компанія» були ТОВ «Лідергаз» та ТОВ «Грант Тайм». Водночас останні були зареєстровані без наміру провадити господарську діяльність, а їх керівники та засновники заперечують свої причетність до діяльності товариств.
На думку відповідача наведене свідчить про неможливість придбання позивачем природного газу у ТОВ «Українська нафто-газова компанія».
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Білоцерківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002702202/491 від 07.05.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 133 312 649 грн., у тому числі 88 875 099 грн. за основним платежем та 44 437 550 грн. коп. за штрафними санкціями.
Питання, пов'язані з формуванням платником податку на податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.
Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів про розподіл природного газу, договорів купівлі-продажу природного газу, актів приймання-передачі природного газу, договору на транспортування природного газу, актів надання послуг з транспортування газу магістральними газопроводами, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Українська нафто-газова компанія» виконувались сторонами у повному обсязі.
Таким чином, у ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з названим підприємством.
Відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.
Твердження відповідача про те, що ТОВ «Українська нафто-газова компанія» мало господарські відносини з фіктивними підприємствами, обґрунтовано не взято судом до уваги.
При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентом.
У цьому контексті суд попередньої інстанції вірно звернув увагу на те, що згідно листа Білоцерківської філії ПАТ «Київоблгаз» № 2050 від 16.10.2015 р. у ТОВ «Українська нафто-газова компанія» були наявні планові обсяги постачання природного газу.
Таким чином, судом першої інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту. Натомість встановлено, що контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій.
З огляду на викладене судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 13 грудня 2016 р.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Мельничук В.П.
Мацедонська В.Е.
