ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року
Справа № 803/1638/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство» (далі – ДП «Камінь-Каширське ЛГ», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.10.2016 року № НОМЕР_1 частково - по основному платежу у розмірі 216300,00 грн. та за штрафними санкціями 103300,00 грн., від 24.10.2016 року № НОМЕР_2 частково - по основному платежу у розмірі 180250,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 45060,00 грн., від 25.10.2016 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 - повністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року (акт перевірки від 03.10.2016 року № 459/03-20-14-07/00991568), щодо наявності порушень, які виникли внаслідок фінансово-господарських правовідносин з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), оскільки остання ліквідована з 15.07.2014 року є протиправними. Позивач зазначає, що факт виконання господарських операцій із вищевказаним іноземним контрагентом повністю підтверджується первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, а доводи ГУ ДФС у Волинській області суперечать вимогам Закону України «Про міжнародне приватне право».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
У письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що в ході перевірки ДП «Камінь-Каширське ЛГ» було встановлено взаємовідносини позивача із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), з якою протягом 2013-2015 років було укладено контракт з оплатою в іноземній валюті, предметом якого була поставка лісоматеріалів. Відповідно до даних з інформаційної мережі Інтернет фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» припинила свою діяльність з 15.07.2014 року. Вказана обставина також підтверджена листом Міністерства закордонних справ України, в якому зазначено про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 року. Таким чином, враховуючи факт ліквідації 15.07.2014 року фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», наявність у ДП «Камінь-Каширське ЛГ» облікових документів не є безумовним свідченням фактичного здійснення господарської операції з даним нерезидентом та не дивлячись на їх формальну відповідність нормативно встановленим вимогам, вони не можуть бути підставою для внесення відображених в них показників до даних бухгалтерського обліку. У зв’язку з наведеним вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, підстави для їх скасування відсутні, відтак просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з 25.08.2016 року по 21.09.2016 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Камінь-Каширське ЛГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.
За результатами перевірки складено акт від 03.10.2016 року № 459/03-20-14-07/00991568 (а.с. 20-106), яким встановлено такі порушення, зокрема, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.п.135.4.1, п.135.4, п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135, п.137.4 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі – ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 345875,00 грн., в тому числі: за 2013 рік на 1343,00 грн., за 2014 рік на 226845,00 грн.; за 2015 рік на 104241,00 грн., за І півріччя 2016 року на 13446,00 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 16584,00 грн., в тому числі: за липень 2013 року – 3987,00 грн., жовтень 2013 року – 7677,00 грн.; січень 2014 року – 4920,00 грн., та завищення від’ємного значення га загальну суму 118850,00 грн., в тому числі: за травень 2015 року – 20697,00 грн., червень 2015 року – 23861,00 грн., липень 2015 року – 17371,00 грн., серпень 2015 року – 27294,00 грн., вересень 2015 року – 9658,00 грн., жовтень 2015 року – 4336,00 грн., грудень 2015 року – 692,00 грн., січень 2016 року – 820,00 грн.; червень 2016 року – 14121,00 грн.; п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138, Закону України «Про управління об’єктами державної власності», в результаті чого встановлено заниження відрахування частини чистого прибутку на загальну суму 460305 грн., в тому числі: за 2013 рік – 1060,00 грн., за 2014 рік – 316351,00 грн., за 2015 рік – 86867,00 грн., за І півріччя 2016 року – 56027,00 грн.; ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постанов Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 12.05.2014 року № 270, «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 року № 515, «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.11.2014 року № 734; п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ч.3 ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207 «Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами»»; ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: подання недостовірної інформації, що відображена в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на 01.10.2014 року.
12.10.2016 року позивач подав до ГУ ДФС у Волинській області письмові заперечення на акт перевірки від 03.10.2016 року № 459/03-20-14-07/00991568 (а.с. 107-124).
Листом від 20.10.2016 року № 5360/10/03-20-14-07-13 (а.с. 125-128) ГУ ДФС у Волинській області вимоги ДП «Камінь-Каширське ЛГ», викладені у письмових запереченнях, задовольнило частково, а саме:
- задовольнило вимоги по фінансово-господарських взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 106963,00 грн., в тому числі за 2015 рік - 93517,00 грн., за І півріччя 2016 року – 13446,00 грн.; частини чистого прибутку на загальну суму 133957,71 грн., в тому числі за 2015 рік – 77930,75 грн., за І квартал 2016 року – 56026,96 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 118850,00 грн., в тому числі за травень 2015 року – 20697,00 грн., червень 2015 року – 23861,00 грн., липень 2015 року – 17371,00 грн., серпень 2015 року – 27294,00 грн., вересень 2015 року – 9658,00 грн., жовтень 2015 року – 4336,00 грн., грудень 2015 року – 692,00 грн., січень 2016 року – 820,00 грн.; червень 2016 року – 14121,00 грн.;
- не задовольнило вимоги щодо порушень по фінансово-господарських взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP».
На підставі акту перевірки від 03.10.2016 року № 459/03-20-14-07/00991568 ГУ ДФС у Волинській області прийнято такі повідомлення-рішення:
- від 24.10.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму 353006,00 грн., в тому числі: за основним платежем – 238912,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 114094,00 грн. (а.с. 130);
- від 24.10.2016 року № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на суму 407935,00 грн., в тому числі: за основним платежем – 326348,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 81587,00 грн. (а.с. 131);
- від 25.10.2016 року № НОМЕР_3, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 1568276,14 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. (а.с. 132);
- від 25.10.2016 року № НОМЕР_4, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1360,00 грн. за порушення вимог щодо декларування валютних цінностей (а.с. 133).
Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення в частині виявлених в ході перевірки порушень по фінансово-господарських взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія).
З акту перевірки від 03.10.2016 року № 459/03-20-14-07/00991568 слідує, що податковий орган встановив, зокрема, здійснення позивачем протягом 2013-2015 років зовнішньоекономічних операцій із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія). ГУ ДФС у Волинській області зазначає, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» згідно з інформацією, викладеною на офіційному інтернет-сайті Великобританії, ліквідована з 15.07.2014 року. Вказані обставини також підтверджуються листом Міністерства закордонних справ України.
Позиція відповідача полягає у тому, що кошти у сумі 91944,60 доларів США, в гривневому еквіваленті становить 1201674,34 грн., що надійшли від вищевказаної фірми-нерезидента в рахунок оплати за поставлений товар в період з 15.07.2014 по 30.06.2016, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар, відтак зазначені кошти повинні були бути відображені підприємством в складі інших доходів. Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про заниження ДП «Камінь-Каширське ЛГ» доходів в розмірі 91944,60 доларів США, в гривневому еквіваленті становить 1201674,34 грн., порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті та недотримання порядку декларування валютних цінностей.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо взаємовідносин між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP», суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 03.07.2013 року між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт № ZB-KK-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, ОСОБА_4 (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 300 м.куб. (в подальшому доповненнями до цього контракту було збільшено кількість поставки лісоматеріалів). Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюються в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Контракт та всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв’язку, дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Строк дії контракту до 31.12.2013 року (відповідно до доповнень до контракту строк дії контракту продовжувався до 31.03.2014 року, до 31.12.2014 року та до 28.02.2015 року) (а.с. 134).
До вказаного контракту вносились зміни і доповнення відповідно до умов додаткових угод від 17.10.2013 року № 1, від 06.11.2013 року № 2, від 11.11.2013 року № 3, від 30.12.2013 року № 4, від 15.01.2014 року № 5, від 28.02.2014 року № 6, від 28.02.2014 року № 7, від 31.03.2014 року № 8, від 09.04.2014 року № 9, від 15.04.2014 року № 10, від 06.05.2014 року № 11, від 07.05.2014 року № 12, від 02.06.2014 року № 13, № 14, від 15.07.2014 року № 15, від 23.07.2014 року № 16, від 14.10.2014 року № 17, від 28.10.2014 року № 18, від 14.01.2015 року № 19 (а.с. 135-153). Відповідно до умов додаткової угоди від 28.10.2014 року № 18 до контракту від 03.07.2013 року № ZB-KK-1 визначено, що оплату по даному Контракту може здійснювати компанія Interline Management L.P., Suite 1, Montgomey 78, Edinburgh, Scotland EH7 5JA, United Kingdom.
На виконання умов даного контракту позивачем протягом 2014 - 2015 років здійснювались поставки деревини, що підтверджується вантажними митними деклараціями (ВМД), рахунками-фактурами (а.с. 154-198). Оплата за придбану деревину проведена шляхом перерахування на рахунки позивача у банках іноземної валюти у сумі 91944,60 доларів США, про що свідчать платіжні доручення в іноземній валюті (а.с. 199-203).
Таким чином, досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2014 - 2015 років згідно з укладеного контракту від 03.07.2013 року № ZB-KK-1.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що сума 91944,60 доларів США, в гривневому еквіваленті становить 1201674,34 грн., які надійшли на валютний рахунок ДП «Камінь-Каширське ЛГ» як розрахунки за продукцію по контракту від 03.07.2013 року № ZB-KK-1 по фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP», в силу неможливості їх отримання від компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є за складом їх визнання в бухгалтерському обліку іншими доходами, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.
Відповідно до статті 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.
Частиною першою статті 246 Митного кодексу України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За приписами частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, експорт деревини в адресу «ZORTEX BUSINESS LLP» засвідчений належним чином оформленими митним органом ВМД, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій» не визнавались недійсними. Позивач включив до складу доходів відповідних звітних періодів кошти, отримані від фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» як оплату за поставлену деревину. Відтак, повторне включення відповідачем вказаних коштів до складу інших доходів підприємства є необґрунтованим та не узгоджується з нормами Податкового кодексу України.
Водночас висновок податкового органу про заниження позивачем доходу за 2014 рік на суму 1147758,06 грн. та за 2015 рік на суму 53916,28 грн. зроблений на підставі того, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 року ліквідована. При цьому, підставою для таких висновків відповідача слугували інформація офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 року № 630/17-200-490 та матеріали кримінального провадження № 32015000000000072.
Проте, такі висновки відповідача суд вважає передчасними, з огляду на наступне.
Так, статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних суді.
Згідно зі частинами першою, другою статті 25 цього ж Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.
За змістом підпункту 14.1.122. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України нерезиденти - а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Пунктом 103.5 статті 103 Податкового кодексу України визначено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 (набрала чинності 11.08.1993) термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.
Відповідно до частини першої статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, для цілей цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 року № 630/17-200-490 як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є необґрунтованими.
Разом з тим, судом встановлено, що згідно Протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 року (а.с.235-236) відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни – Об’єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTER TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom, на що посилається в своєму акті перевірки податковий орган (а.с.94). Також про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» за адресою розташування в Шотландії свідчить і інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії - Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk).
Також судом не беруться до уваги посилання податкового органу на матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 3201500000000072 за ознаками статті 212 КК України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Частиною четвертою статті 72 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до вимог статті 94 Кримінального процесуального кодексу України оцінка доказів, зібраних у межах кримінальної справи, належить до компетенції слідчого та суду.
При цьому, до компетенції податкового органу, в тому числі в процесі перевірки, не входить оцінка доказів, зібраних у межах кримінального провадження у випадку відсутності їх оцінки уповноваженим органом. Висновки, викладені в акті перевірки щодо порушення підприємством вимог податкового законодавства, не можуть ґрунтуватися лише на висновках перевірки контрагента в частині неможливості здійснення господарських операцій цією юридичною особою та матеріалах кримінального провадження без ухвалення відповідного рішення судом.
Таким чином, висновок податкового органу про реалізацію деревини невстановленим особам спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами. Водночас надана суду первинна документація підтверджує факт господарських відносин позивача із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP». Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 року дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15.07.2014 року, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями ВМД.
За таких обставин твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP» не знайшли своє підтвердження в ході з’ясування обставин у справі по суті. Як наслідок, суму в розмірі 1201674,34 грн. відповідачем безпідставно було кваліфіковано як інші доходи, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014-2015 роки на вказану суму є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «ОСОБА_3 гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб’єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.
Пунктами 2, 3 цього ж Порядку передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу по взаємовідносинах позивача з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» за 2014-2015 роки, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем.
Згідно з положенням частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті» встановлено відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Крім того, статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено обов’язок резидентів задекларувати у Національному банку України валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України. Водночас відповідальність за недекларування таких валютних цінностей передбачена статтею 16 цього Декрету.
Враховуючи надану вище оцінку висновкам контролюючого органу щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», які судом визнані необґрунтованими, суд не може погодитись з висновками контролюючого органу щодо недотримання позивачем термінів розрахунків з нерезидентом та порушення порядку декларування валютних цінностей.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх висновків щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» та допущення позивачем вимог податкового законодавства, відтак донарахування ДП «Камінь-Каширське ЛГ» грошових зобов’язань за операціями із вказаним контрагентом є протиправним.
Водночас позивачем належними та допустимими доказами доведено реальність господарських операцій з поставки товару іноземному контрагенту фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» та проведення оплати за поставлений товар.
З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській області від 25.10.2016 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 повністю, від 24.10.2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу у розмірі 216300,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 103300,00 грн., від 24.10.2016 року № НОМЕР_2 в частині збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу у розмірі 180250,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 45060,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 31720,00 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення від 07.11.2016 року № 2349 (а.с. 2).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області:
від 25 жовтня 2016 року № НОМЕР_3 повністю,
від 25 жовтня 2016 року № НОМЕР_4 повністю,
від 24 жовтня 2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу у розмірі 216300,00 грн. (двісті шістнадцять тисяч триста грн. 00 коп.) та штрафних санкцій у розмірі 103300,00 грн. (сто три тисячі триста грн. 00 коп.),
від 24 жовтня 2016 року № НОМЕР_2 в частині збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу у розмірі 180250,00 грн. (сто вісімдесят тисяч двісті п’ятдесят грн. 00 коп.) та штрафних санкцій у розмірі 45060,00 грн. (сорок п’ять тисяч шістдесят грн. 00 коп.).
Присудити на користь Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 31720,00 грн. (тридцять одна тисяча сімсот двадцять грн. 00 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 12 грудня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА _4 Андрусенко
