ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року
м. Полтава
Справа № 816/1847/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання – Шевченко О.С.,
позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа про визнання дій неправомірними, -
В С Т А Н О В И В:
17 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1А.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (надалі - відповідач або КДКА Полтавської області) , де просила:
- скасувати як незаконне та необґрунтоване рішення відповідача від 12.09.2016 про відмову в порушенні дисциплінарного провадження у відношенні адвоката ОСОБА_3;
- визнати дії відповідача по прийняттю завідомо незаконного та необґрунтованого рішення від 12.09.2016 про відмову в порушенні дисциплінарного провадження у відношенні адвоката ОСОБА_3 протиправними.
В обґрунтування своїх позовних вимог пояснювала, що опинилася у скрутній життєвій ситуації, коли перебуває під загрозою виселення із єдиного житла, де вона зараз мешкає, оскільки вона стала жертвою недобросовісних продавців (власників цього житлового будинку), які отримали від неї та її померлої матері кошти в рахунок оплати цього будинку за договором купівлі-продажу, який так і не відбувся. В подальшому цей будинок був переоформлений (подарований) на одного із членів сім’ї цих власників, а кошти, отримані від позивача та її померлої матері були присвоєні останніми, і зараз вчинюються спроби виселити позивача з цього дому. Вказувала, що з грудня 2013 року намагається повернути свої кошти через звернення до суду, врешті – решт рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 у цивільній справі № 535/139/15-ц з відповідача ОСОБА_4 стягнуто кошти у сумі 284 032, 21 грн. у якості застосування наслідків нікчемного правочину та 800 грн витрат на правову допомогу. На виконання цього рішення у Котелевському районному ВДВС ГТУЮ в Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження № 50951566, до складу якого входять два виконавчих провадження № 50874200 та № 50874482 з примусового виконання виконавчих листів, виданих Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_4 вищевказаних сум. Далі пояснювала, що через бездіяльність державного виконавця боржник в означеному виконавчому провадженні переоформив усе своє майно на інших осіб, і позивач до цього часу не може отримати стягнуті з боржника судовим рішенням коштів, за які має намір придбати собі інше житло, бо якщо вона буде виселена з того приміщення, де зараз мешкає, то йти їй нікуди, оскільки ні дітей, ні інших родичів не має, а її матір за цей час померла.
Зазначала, що через таку бездіяльність виконавця змушена звертатися до суду про оскарження його бездіяльності та протиправних дій, а також самостійно вчиняти дії по розшуку майна боржника. Саме у процесі виконання вищевказаного судового рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 у цивільній справі № 535/139/15-ц і зрозуміла, що потребує фахової правової допомоги, оскільки не має необхідних юридичних знань для цієї боротьби. За її зверненням Першим Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги їй було призначено безоплатну вторинну правову допомогу, оскільки позивач підпадає під категорію осіб, які мають право на отримання такої допомоги, та призначено адвоката ОСОБА_3. Однак, вказаний адвокат, на думку позивача, не надає їй ефективну правову допомогу, оскільки навіть не ознайомилася з виконавчим провадженням. Вважає, що адвокат ОСОБА_3 не бажає надавати їй правову допомогу та неналежно виконує свої професійні обов’язки, у зв’язку з чим оскаржила її дії до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області. Із рішенням відповідача від 12.09.2016 про відмову в порушенні дисциплінарного провадження у відношенні адвоката ОСОБА_3 не погодилася, вважає його незаконним та необґрунтованим, а також на її думку дії відповідача свідчать про спрямованість на прийняття завідомо незаконного та необґрунтованого рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги своєї позовної заяви підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі. Пояснювала, що мотивом її звернення до суду із цим позовом є не бажання покарати адвоката ОСОБА_3 чи відомстити їй, вона прагне лише встановити обставини неналежного виконання останньою своїх професійних обов’язків, з тим щоб мати підставу для заміни адвоката та отримати врешті-решт ефективну правову допомогу, яка їй край необхідна.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність та повноту висновків перевірки під час розгляду скарги ОСОБА_1, викладених в оскаржуваному рішенні від 12.09.2016, та відсутність в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 до участі у цій справі було залучено адвоката ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В судове засідання третя особа не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду даної справи, направила суду письмові пояснення (а.с. 97-98), аналогічні тим, які направляла відповідачу під час перевірки скарги ОСОБА_1 Проти позову категорично заперечувала, оскільки вважає, що вчинила необхідні дії під час надання правової допомоги ОСОБА_1 Крім іншого, справу просила розглядати у її відсутності через зайнятість в іншому судовому процесі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.05.2016 ОСОБА_1 звернулася до Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги шляхом призначення адвоката з метою виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 про стягнення з ОСОБА_4 на її користь грошових коштів у загальній сумі 284 032, 21 грн та 800 грн. витрат на правову допомогу (а.с. 143).
18.05.2016 Першим Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (надалі – Центр) видано наказ № 86 про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 та призначення адвоката для надання такої допомоги.
23.05.2016 Центром видано адвокату ОСОБА_5 доручення № 82 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1
08.06.2016 адвокат ОСОБА_5 звернулася до Центру із заявою про скасування доручення № 82 від 23.05.2016 для надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв’язку із наявністю конфлікту поглядів на лінію захисту між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_5
16.06.2016 Центром видано наказ № 4 про скасування доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким скасовано з 16.06.2016 доручення № 82 для надання безоплатної вторинної правової допомоги, видане 23.05.2016 адвокату ОСОБА_5
16.06.2016 Центром видано наказ № 6 про заміну адвоката ОСОБА_5, яка надає безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 На підставі цього наказу Центром видано доручення № 98 для надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокату ОСОБА_3 (а.с 144-145).
12.08.2016 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Полтавської області за вхідним № 57/7-16 надійшла скарга ОСОБА_1 на неналежне виконання адвокатом ОСОБА_3 її професійних обов’язків, яка була призначена скаржнику 16.06.2016 Першим Полтавським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги по питанню виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 про стягнення з ОСОБА_4 на її користь 284 032, 21 грн. та 800 грн. за надання правової допомоги (а.с. 119-130).
У даній скарзі ОСОБА_1 зазначала, що за проміжок часу з 16.06.2016 по 12.08.2016 адвокат ОСОБА_3 з матеріалами виконавчого провадження в Котелевському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області не ознайомилася. Не бажає складати скарги до прокуратури Котелевського району та прокуратури Полтавської області на дії державного виконавця. На телефонні дзвінки не завжди відповідає. Не бажає надати правовий висновок з приводу законності та обґрунтованості складених ОСОБА_1 скарг на дії державних виконавців. Крім цього, 15.07.2016 адвокат ОСОБА_3 відмовилася підготувати скарги на дії та бездіяльність державного виконавця, а також заяву про його відвід. Після цього адвокат ОСОБА_3 відмовилася представляти її інтереси в Апеляційному суді Полтавської області, де розглядалася її скарга на ухвалу Диканського районного суду Полтавської області від 15.06.2016 про залишення позовної заяви щодо визнання договору купівлі – продажу нерухомого майна недійсним без розгляду. 28.07.2016 в судовому засіданні в Диканському районному суді Полтавської області адвокат ОСОБА_3 поводила себе не активно, не відстоювала заявлений відвід судді Гвоздику А.Є.
Крім цього, адвокат ОСОБА_3 заходила в службові кабінети суддів Диканського районного суду Полтавської області, яким вона заявляла відводи, що на думку скаржниці свідчить про порушення адвокатом законодавства України. Вважає, що адвокат ОСОБА_3 не бажає надавати їй правову допомогу, неналежно виконує свої професійні обов’язки.
18.08.2016 члену дисциплінарної плати КДКА Полтавської області ОСОБА_6 надано доручення на перевірку фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1, та в цей же день за вих. № 262/4-16 копія скарги ОСОБА_1 була направлена адвокату ОСОБА_3
25.08.2016 на адресу голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області надійшло пояснення адвоката ОСОБА_3 з додатками (а.с. 132-142).
За змістом наданих пояснень адвокат ОСОБА_3 вказувала, що з часу призначення її для надання позивачу безкоштовної правової допомоги (16.06.2016) приймала участь у судових засіданнях Диканського районного суду у справах про оскарження рішень, дій та бездіяльності начальника УДВС ГТУЮ у Полтавській області та державного виконавця цього ж територіального органу державної виконавчої служби ОСОБА_7, а саме 07.07.2016, 15.07.2016 та 18.07.2016. При цьому, зазначила, що нею було підготовлено доповнення до скарги відносно начальника УДВС ГТУЮ у Полтавській області та клопотання про поновлення строку на оскарження до суду дій державного виконавця Котелевського ДВС (а.с. 34, 35). Далі адвокат зазначала, що ОСОБА_1 постійно заявляла відводи всім суддям, справи по суті не розглядалися, натомість вважає, що згідно наданого доручення виконувала свої обов’язки своєчасно, повністю підтримувала ОСОБА_1 в судових засіданнях, надавала консультації, виготовляла проекти необхідних заяв і клопотань, зверталася в Диканський райсуд з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання недійсними договору дарування житлового будинку та договорів купівлі-продажу автомобілів. Пояснювала, що ОСОБА_1 не слухала її порад, вимагала від неї складення та надання їй звіту про виконану адвокатську роботу, а також вона вимагала, щоб адвокат поїхала до Котелевського ДВС, де б «досконало вивчила виконавче провадження», хоча остання неодноразово пояснювала позивачу, що необхідні документи (їх копії) знаходяться в матеріалах справи в суді, де вона з ними неодноразово знайомилася.
02.09.2016 членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області надана довідка за результатами перевірки скарги ОСОБА_1, згідно якої в діях адвоката ОСОБА_3 порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики не виявлено, як наслідок складено висновок про відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та запропоновано відмовити у порушенні дисциплінарної справи стосовно названого адвоката (а.с. 147-148).
12.09.2016 на засіданні дисциплінарної палати КДКА в Полтавській області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 (а.с. 157-161), яке позивачем отримано 14.09.2016.
Із винесеним рішенням ОСОБА_1 не погодилася, оскільки вважає, що відповідачем не було проведено ґрунтовну перевірку викладених у її скарзі фактів неналежного виконання професійних обов’язків адвокатом ОСОБА_3 В судовому засіданні спростовувала пояснення адвоката, що остання подавала до Диканського райсуду позови про визнання недійсними договору дарування житлового будинку (того самого, де вона зараз проживає і за який у свій час сплатила кошти) та договорів купівлі – продажу автомобілів боржника ОСОБА_4, оскільки насправді ці позови були підготовлені адвокатом ОСОБА_5, що була їй попередньо призначена, а коли Диканьський районний суд перший позов залишив без розгляду, а інший повернув – відмовилася надавати допомогу у їх подальшому провадженні, зокрема оскарженні процесуальних ухвал суду до апеляційної інстанції. Судові засідання, в яких адвокат ОСОБА_3 приймала участь проводилися у справах, порушених за скаргами, складеними власноручно позивачем, а доповнення до скарги відносно начальника УДВС ГТУЮ у Полтавській області та клопотання про поновлення строку на оскарження до суду дій державного виконавця Котелевського ДВС (а.с. 34, 35) адвокат написала під її тиском, після того, коли на ці недоліки вказав головуючий у справі, який розглядав подані позивачем скарги. В судове засідання з’являлася будучи не ознайомленою а ні з матеріалами справи, а ні з виконавчим провадженням. Пояснювала, що твердження адвоката ОСОБА_3 з приводу того, що вона неодноразово ознайомлювалася з матеріалами виконавчого провадження під час ознайомлення з матеріалами справи, де нібито знаходяться копії його матеріалів, не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи містяться копії окремих документів, а не цілого виконавчого провадження, і ті з’явилися там лише перед відправкою справи до Київського районного суду м. Полтави. Загалом якість її представництва була такою, що позивач змушена була відмовитися від її участі у свої справах та в останньому судовому засіданні попросила перерву з тим, щоб здійснити заміну адвоката. Акцентувала увагу суду на своєму праві мати ефективну правову допомогу, від якості якої залежить чи матиме вона житло.
У свою чергу представник відповідача наполягав на недоведеності ОСОБА_1 неналежного виконання адвокатом ОСОБА_3 своїх професійних обов’язків, посилаючись на п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (із змінами) (а.с. 105 – 118), відповідно до якого адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Вирішуючи даний адміністративний позов суд виходить із такого.
Статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Таким чином право на безкоштовну правничу допомогу за своїм статусом є конституційним правом кожного.
Європейський підхід в питанні надання безоплатної правничої допомоги залишається незмінним і полягає у невід’ємності реального права на правничу допомогу від права на реальний доступ до суду, яке в свою чергу, є складовою права на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, у випадках спору щодо цивільних прав чи обов’язків або при пред’явленні будь - якого кримінального обвинувачення, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі – Конвенція) в інтерпретації тлумачної практики Європейського суду з прав людини (надалі – ЄСПЛ). Практикою даного Суду в ході тлумачення вказаної норми Конвенції напрацьовано та сформульовано стандарти такої допомоги.
Так за визначенням ЄСПЛ безкоштовна правнича допомога повинна бути дієвою та ефективною.
У справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) від 13.05.1980, заявнику у відповідь на його прохання була надана безоплатна правова допомога. Суд призначив захисника, який не встановив контакт з заявником. Визначивши порушення пункту 3а статті 6, ЄСПЛ заявив, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а їх практичне та ефективне здійснення; це особливо справедливо щодо права на захист, яке займає чільне місце у демократичному суспільстві, як і саме право на справедливий судовий розгляд, з якого воно випливає. ЄСПЛ підкреслив, що в статті 6 п. 3 (с) йдеться про «допомогу», а не про «призначення захисника». Саме призначення ще не забезпечує ефективної допомоги, оскільки призначений адвокат може померти, серйозно захворіти, протягом тривалого періоду може бути позбавлений можливості діяти або ухилятися від виконання своїх обов'язків. Влада, якщо вона повідомлена про виникле положення, повинна або замінити його, або змусити виконувати свої обов'язки. ОСОБА_8 обмежувальне тлумачення цього підпункту веде до результатів, які не розумні і не відповідають як змістом підпункту (с), так і статті 6 в цілому, бо в багатьох випадках безкоштовна юридична допомога може виявитися марною.
У рішенні «Камазінскі проти Австрії» (Kamasinski v. Austria) від 19.12.1989 ЄСПЛ знову констатував, що просте призначення національними органами захисника не гарантує ефективну правову допомогу.
ЄСПЛ неодноразово констатував порушення права на захист в Україні у справах, де захисник формально був призначений, проте не здійснював ефективний захист. Показовим є рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України», в якому ЄСПЛ як на підставу порушення п. 3 (с) ст. 6 Конвенції зазначив таке: «Суд зауважує: той факт, що кожен із двох інших захисників, які представляли заявника, бачив його лише один раз і тільки під час допиту і що до допиту ніхто з них із заявником не бачився, на й імовірніше свідчить про символічний характер їхніх послуг». Таким чином, ЄСПЛ поставив під сумнів виконання захисниками ефективного захисту заявника, що становило істотне порушення вимог ст. 6 Конвенції.
Виходячи із підходів ЄСПЛ, ці стандарти є єдиними для надання правничої допомоги, в тому числі безкоштовної, як для кримінальних так і для цивільних чи адміністративних проваджень.
З метою імплементації європейських стандартів у сфері справедливого суду та захисту прав людини українським законодавцем прийнято Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI (надалі Закон № 3460).
Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 1 цього Закону визначено:
- правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення;
- правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Із вищенаведеного випливає, що правова допомога являє собою комплекс заходів, що складається із правових послуг, захисту та відновлення прав людини у випадку їх порушення.
У ст. 4 вищевказаного Закону зазначено, що при реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги ґрунтується на таких принципах: 1) верховенство права; 2) законність; 3) доступність безоплатної правової допомоги; 4) забезпечення якості безоплатної правової допомоги; 5) гарантоване державне фінансування (ст. 5 Закону № 3460).
Статтею 15 цього ж Закону визначено коло осіб, які можуть бути суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні, а саме: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Стаття 25 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (надалі Закон № 5976) також передбачає, що адвокати є суб’єктами безкоштовної правової допомоги. Здійснення захисту за дорученням уповноваженого органу (установи), уповноваженого законом на надання безкоштовної правової допомоги, є важливим професійним обов’язком адвоката. Адвокату забороняється відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом (п. 4 ч.2 ст. 21 цього ж Закону).
Участь у системі безкоштовної правової допомоги на добровільній участі адвокатів, які подають заяву на участь у конкурсі та проходять конкурсний відбір, за наслідками якого приймається рішення про включення кращих відібраних адвокатів до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Матеріалами справи підтверджується, що адвокат ОСОБА_3 включена до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і працює в Центрі на постійній основі.
Згідно ч.4 ст. 16 Закону № 3460 Центри з надання безоплатної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього ж Закону, якою визначено такі види правових послуг:
- захист;
- здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
- складення документів процесуального характеру.
Захист у контексті цього Закону необхідно розуміти як правовий захист, що по суті являє собою відновлення певних прав через відповідні процедури.
У дорученні № 98 про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1, виданого 16.06.2016 Центром адвокату ОСОБА_3, відмічено категорію – особі, що належить до однієї з категорій, визначених пунктами 1,2, 8-12 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» - до використання всіх національних засобів правового захисту, а у випадку складення процесуальних документів – до моменту завершення складення таких документів. Графа «найменування (процесуальної) дії (дій) не заповнена (а.с. 53).
Отже за обсягом правової допомоги, визначеної цим дорученням, адвокату ОСОБА_3 доручено всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього ж Закону до використання всіх національних засобів правового захисту.
З пояснень ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_3 повідомила їй, що обсяг правової допомоги, на надання якої її уповноважив Центр це лише участь у судових засіданнях за двома скаргами ОСОБА_1 у судових провадженнях про оскарження рішень, дій та бездіяльності начальника УДВС ГТУЮ у Полтавській області та державного виконавця Котелевського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Чорнорук О.М., що розглядалися у Диканському районному суді, а оскільки її адвокатське свідоцтво поширюється лише на територію Диканського району, то виїхати в Котельву для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження вона не має повноважень, а також радила позивачу для участі в судових засіданнях Апеляційного суду Полтавської області пошукати адвоката зі свідоцтвом по м. Полтаві.
Така позиція свідчить про явне ухилення адвоката ОСОБА_3 від виконання своїх професійних обов’язків за цим дорученням.
Одним із обов’язків адвоката як суб’єкта надання безоплатної вторинної правової допомоги, встановлених ст. 26 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», зокрема, є надання якісної та в необхідному обсязі вказаної допомоги.
Суд наголошує, що якість та ефективність є невід’ємними складовими правової допомоги, яка гарантується кожному Конституції України.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Статтею 34 Закону визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Порядок розгляду скарг на дії адвоката передбачений ст. 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (із змінами) – надалі – Положення № 120 (а.с. 105 – 118).
Згідно п. 28 Положення № 120 під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.
Оскаржуваний висновок відповідача ґрунтується на довідці за результатами перевірки скарги ОСОБА_1, складеної 02.09.2016 членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_6, який в свою чергу ґрунтується виключно на поясненнях адвоката ОСОБА_3, наданих у ході цієї перевірки. Оцінки обсягу наданої правової допомоги, її якості та ефективності оскаржуваний висновок не містить.
Згідно наданих матеріалів перевірки (а.с. 119-148, 152-161) жодних додаткових перевірочних заходів із можливих за п. 28 вищезгаданого Положення.
Суд не може погодитися із висновком відповідача в оскаржуваному рішенні, що адвокат, будучи призначеним саме для надання безкоштовної вторинної правової допомоги при виконанні рішення суду, який навіть не ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, належним чином виконував свої професійні обов’язки. В даному випадку адвокат навіть не скористався своїм правом направляти адвокатські запити з тим, щоб отримати інформацію про рух виконавчого провадження та копій документів з нього.
За таких обставин у суду виникає питання: які ж консультації міг надавати адвокат позивачу з приводу виконання рішення суду?
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 12.09.2016 про відмову в порушенні дисциплінарного провадження у відношенні адвоката ОСОБА_3 є необґрунтованим та неповним, оскільки не охоплює всіх питань поставлених позивачем у скарзі.
За таких обставин суд вважає за необхідне визнати рішення КДКА Полтавської області протиправним та скасувати його.
Одночасно, суд зауважує, що чинна редакція Закону України «Про безоплатну правову допомогу» не передбачає для осіб, які мають право на таку допомогу, можливості вибору захисника своїх прав, як це гарантовано статтею 59 Конституції України.
За змістом ст. 21, 22 Закону № 3460 після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом або укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
При цьому для заміни адвоката передбачені виключні підстави, визначені у ч. 1 ст. 24 вказаного Закону, а саме: 1) хвороба адвоката; 2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; 3) недотримання ним порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
І така заміна одного адвоката іншим проводиться відповідно до вимог, передбачених статтями 21 і 22 цього Закону, тобто шляхом перепризначення, знову ж таки без врахування права особи на вибір захисника.
Тому, на думку суду, позивач не має іншого вибору ніж скаржитися не неналежне виконання своїх професійних обов’язків призначеними їй адвокатами, виборюючи право на якісну та ефективну правову допомогу.
Враховуючи наведене, суд вважає з метою повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_3 з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дії відповідача по прийняттю завідомо незаконного та необґрунтованого рішення від 12.09.2016 про відмову в порушенні дисциплінарного провадження у відношенні адвоката ОСОБА_3 протиправними суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Однак, обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив такого рішення, дії чи бездіяльності на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Враховуючи, що у даних правовідносинах впливає на права позивача саме рішення відповідача, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень. Таким чином, обов'язковою ознакою рішення, дії або бездіяльності, оскарження яких підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, є їхня юридична значимість та вчинення безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.
Оскаржені за цим позовом дії відповідача не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про скасування рішення, визнання дій неправомірними задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 12 вересня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_3.
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_3.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2016 року.
Суддя Л.О. Єресько
