Єдиний державний реєстр судових рішень
Апеляційний суд Кіровоградської області
Провадження № 11-кп/781/949/16 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2016 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретарів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 120151202600000127 за апеляційною скаргою прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2016 року, якою закрито кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кровограда, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2016 року, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Вищезазначену ухвалу районний суд мотивував тим, що в підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 відмовилася від обвинувачення та просила закрити кримінальне провадження. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Таким чином оскільки по справі встановлені підстави, передбачені п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку із відмовою потерпілої від обвинувачення.
В апеляційній скарзі прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_8 та в доповненнях до апеляційної скарги заступник прокурора Кіровоградської області ОСОБА_11 , - просять скасувати ухвалу районного суду у зв`язку з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону та направити обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 на новий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції, всупереч ч. 3 ст. 36 КПК України, якою передбачено, що участь прокурора у суді є обов`язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом, не допущено прокурора до участі в судовому засіданні. Зокрема, на початку судового засідання головуючим суддею ОСОБА_1 було оголошено учасникам процесу - прокурору, потерпілій та обвинуваченому, про внесення змін до Конституції України щодо підтримання прокурором на даний час, саме публічного обвинувачення. Зазначено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_9 направлено до суду за ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 477 КПК України відноситься до категорії приватного обвинувачення, а тому прокурор не може підтримувати обвинувачення у даній справі.
На думку прокурора, вказаний висновок суду є незаконним, рішення щодо недопущення прокурора до участі в підготовчому судовому засіданні головуючим суддею не вмотивоване та суперечить вимогам кримінального процесуального закону, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника. Вважає, що дії суду першої інстанції прямо суперечать ст. 129 Конституції України, якою передбачено, що основними засадами судочинства є підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Згідно ст. 131-1 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» функції підтримання обвинувачення покладено виключно на прокуратуру, делегування та привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Відповідно до п. 15 ст. 7, ст. 22 КПК України однією із засад провадження є змагальність сторін та свобода у поданні до суду своїх доказів і у доведенні їх переконливості. Вказує, що разі призначення провадження до розгляду, суд поставив сторони у нерівні умови щодо реалізації процесуальних прав, так як прокурора, в якості обвинувача не допустив у судове засідання, а потерпіла мала би доводити вину обвинуваченого не маючи ані доказів, ані будь-яких матеріалів, що виключає можливість підтвердження та доведення фактичних обставин провадження, правильності кваліфікації та доведення вини.
Вказує, що суд першої інстанції у підготовчому засіданні розглянувши кримінальне провадження, не дотримався вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та не допустив прокурора до розгляду кримінального провадження, допустив істотні порушення вимог кримінально процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення і є безумовними підставами для скасування судового рішення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали обвинувального акту та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 129 та п. 1 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України основними засадами судочинства є підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором. В Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді.
Вимогами ст. 477 КПК України встановлено, що кримінальне провадження за ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) здійснюється у формі приватного обвинувачення.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК України, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Вимогами п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Таким чином враховуючи, що в матеріалах обвинувального акту наявна заява потерпілої ОСОБА_10 (а.с. 19), відповідно до якої вона відмовилась від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, колегія суддів погоджується з висновком районного суді стосовно того, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку із відмовою потерпілої від обвинувачення, оскільки по справі встановлені підстави, передбачені п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Проведення підготовчого судового засідання в Кіровському районному суді м. Кіровограда без участі прокурора жодним чином не може вплинути на правильність прийнятого судом рішення відносно ОСОБА_9 .
А тому, судом першої інстанції вірно застосовано положення Конституції України, яка є Актом вищої юридичної сили та передбачає участь прокурора лише в справах публічного обвинувачення.
Як зазначено в ч.2, ч.3 ст.8 Основного Закону - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
По суті, це означає, що кожна конституційна норма потенційно може та повинна бути безпосередньо застосована судом у правозастосовній діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За умовами ч. 1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування ухвали або перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, не встановлено.
Крім того, прокурор в своїх апеляційній скарзі не довів, що потерпіла не може самостійно підтримувати обвинувачення або не належним чином захистити свої права чи реалізувати процесуальні обов`язки. Також не встановлено упередженого ставлення суду до обвинуваченого ОСОБА_9 під час розгляду справи. Тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора з цього приводу є безпідставною.
Також апелянт не зазначив в чому саме полягає незаконність судового рішення. В той же час, колегія суддів вважає, що правильне по суті рішення - не може бути скасоване з формальних підстав.
Так, статтею 415 КПК України встановлено чіткий перелік обставин, які можуть бути підставами для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, прокурор не навів будь-яких обґрунтованих підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, про що він наполягав в своїй апеляційній скарзі, а тому колегія суддів вважає, що вимоги прокурора, слід залишити без задоволення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку або перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе вирок, не встановлено. Також не встановлено упередженого ставлення суду до обвинуваченого ОСОБА_9 або потерпілої ОСОБА_10 під час розгляду справи. Тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора з цього приводу є безпідставною, підстав для її задоволення не має.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2016 року, якою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.10.2016 року, якою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
