КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа№ 910/14796/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 07-10-2128 від 21.10.16

від позивача: ОСОБА_3 довіреність № 07-10-1983 від 03.10.16

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність № 11 від 13.01.16

від відповідача: ОСОБА_5 довіреність № 25 від 30.08.16

розглянувши матеріали апеляційної скарги Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції

на рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року

у справі №910/14796/16 (суддя Балац С.В.)

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції

до Державної установи "ОСОБА_6 науковий центр радіаційної медицини ОСОБА_6 академії наук України"

про стягнення 23 518,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 23 518,29 грн. (а.с.4-7).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі № 910/14796/16 у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 52-55).

30 вересня 2016 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №910/14796/16, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі № 910/14796/16 повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції на рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №910/14796/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді – Чорногуз М.Г., суддів Калатай Н.Ф., Агрикової О.В.

13 жовтня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції на рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №910/14796/16 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя – Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Калатай Н.Ф. та призначено до розгляду на 25 жовтня 2016 року.

25 жовтня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 08 листопада 2016 року.

26 жовтня 2016 року від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 08 листопада 2016 року представники Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники Державної установи "ОСОБА_6 науковий центр радіаційної медицини ОСОБА_6 академії наук України" у судовому засіданні 08 листопада 2016 року надали пояснення, в яких заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Згідно заяв-розрахунків (від 22.08.2013, 20.09.2013, 09.10.2013, 24.10.2013, 12.11.2013) виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Запорізької області (страхувальника), за рахунок коштів Запорізькій міській виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за листками непрацездатності АВІ № 115497 з 01.07.2013 по 03.07.2013, АВІ № 115885 з 19.07.2013 по 16.08.2013, АВЮ № 250145 з 19.08.2013 по 11.09.2013, АВЮ № 250154 з 12.09.2013 по 26.09.2013 та АВЮ № 250174 з 03.10.2013 по 15.10.2013 застрахованій особі було сплачено матеріальну допомогу в розмірі 23 518,29 грн.

21 листопада 2013 року Виконавчою дирекцією Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено оперативну перевірку обґрунтованості видачі листків непрацездатності АВІ № 115497 з 01.07.2013 по 03.07.2013, АВІ № 115885 з 19.07.2013 по 16.08.2013, АВЮ № 250145 з 19.08.2013 по 11.09.2013, АВЮ № 250154 з 12.09.2013 по 26.09.2013 та АВЮ № 250174 з 03.10.2013 по 15.10.2013, виданих лікарями державної установи "НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ОСОБА_6 МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" (далі – відповідач) гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що працювала у виконавчому комітеті Дніпрорудненської міської ради Запорізької області, про що складена довідка про її результати з якої вбачається наступне (а.с. 12).

Перевіркою встановлено, що мають місце порушення, зокрема:"- пунктів 1.3 та 5.1.4 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності затвердженої наказом МОЗ від 09.04.2008 № 189: страховий анамнез неповний та неправильно записаний – два типи запису "ЛН з 02.07.2012 – з приводу…" та "інвалід ІІІ гр. з 15.11.2012" і відлік днів непрацездатності ведеться з цієї дати і тільки по випадкам перебування в ННЦРМ без урахування ЛН, виданих за місцем проживання; пункту 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455 – хвора, як працюючий інвалід, не була своєчасно направлена на МСЕК для зміни трудових рекомендацій – на 12.06.2013 було 150 днів з перервою по основному захворюванню."

Також, у висновках перевірки зазначено, що: "видача листків непрацездатності АВІ № 115497 з 01.07.2013 по 03.07.2013, АВІ № 115885 з 19.07.2013 по 16.08.2013, АВЮ № 250145 з 19.08.2013 по 11.09.2013, АВЮ № 250154 з 12.09.2013 по 26.09.2013 та АВЮ № 250174 з 03.10.2013 по 15.10.2013 на ім’я ОСОБА_7 необґрунтована".

Враховуючи викладене, позивач звернувся до відповідача з листом від 13.12.2013 р. № 09-13-3546 про відшкодування збитків, у якому просив повернути кошти у сумі 23 518,29 грн. позивачу (а.с.13).

У відповідь на вказаний лист, відповідач листом від 22.01.2014 р. № 07/46 "про відповідність листа непрацездатності" відмовив позивачу у поверненні коштів (а.с. 14).

Вказана відмова стала підставою для звернення позивача до суду з вимогами про відшкодування майнової шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на його думку, лікарями відповідача, в порушення умов п. 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 та пунктів 1.3, 5.1.4 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.042008 № 189, необґрунтовано здійснено видачу листків непрацездатності, які в подальшому були оплачені позивачем, що призвело до завдання останньому майнової шкоди в розмірі 23 518,29 грн.

Щодо вказаних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція, яка відповідно до ст. 111-28 ГПК України, має враховуватись іншими судами, при застосуванні таких норм права, викладена у постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 р. у справі № 3-210гс14.

Так, частиною 1 статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції чинній на момент проведення оперативної перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності) визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

У пункті 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності затвердженої наказом міністерства охорони здоров'я України від 09.042008 № 189 (далі - Положення) визначено, що випадок тимчасової непрацездатності - тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - "стати до роботи". У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.

Лікуючий лікар, відображає в медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого скарги, анамнез, у т. ч. страховий (за останні 12 місяців), дані об'єктивного огляду, додаткових методів обстеження та інше, які є підставою для визначення діагнозу та видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, перелік необхідних лікувальних та оздоровчих заходів, консультацій відповідно до стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, рекомендований режим; номер документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, термін, з якого до якого він виданий, дату наступної явки хворого на прийом, направлення на ЛКК (п. 5.1.4 Положення).

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 визначено, що направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

Відповідно до страхового анамнезу, зазначеного у "первинному огляду лікаря-хірурга" від 04.06.2013 р. зазначено, що хвора "перебувала на лікарняному з 02.07.2012 р. в минулому році з приводу Cancer glandullae mammae sinistra T4bN1M0, ст.111в, кл. гр. 11, на протязі останнього року перебувала на лікарняному під час проходження курсів ПХТ та проведення хірургічного втручання, 15.11.2012 хвора отримала ІІІ групу інвалідності з можливістю працювати за фахом, з моменту отримання хворою інвалідності з можливістю працювати за фахом, з моменту отримання хворою інвалідності хвора перебувала на лікарняному: з 17.12.2012 по 27.12.2012 11; з 21.01.2013 по 23.01.2013; з 04.02.2013 по 26.02.2013; з 27.02.2013 по 19.03.2013; з 26.03.2013 по 08.04.2013; з 09.04.2013 по 03.05.2013; з 15.05.2013 по 22.05.2013 – всього 105 к.д. (а.с. 39).

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 3157 хвору ОСОБА_7 було госпіталізовано до ДУ "Клініка ННЦРМ НАМН України" 04.06.2013 та виписано 12.06.2013 з діагнозом заключним клінічним основним Cancer glandullae mammae sinistra T4bN1M0, ст.111в, кл. гр. 11 (а.с. 38).

Тобто з урахуванням вказаних документів по захворюванню лівої молочної залози Cancer glandullae mammae sinistra T4bN1M0 з моменту отримання хворою інвалідності (після МСЕК 15.11.2012) остання перебувала на лікарняному 113 календарних днів. У зв’язку з вказаною обставиною посильний лист на МСЕК оформлений не був.

За результатами обстеження у вказаний період у хворої ОСОБА_7 виявлено нову злоякісну пухлину правої молочної залози, про що свідчить мамографія від 05.06.2013 № 348, яка наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії (а.с. 40).

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого № 3844, хвору ОСОБА_7 було госпіталізовано до ДУ "Клініка ННЦРМ НАМН України" 19.07.2013 та виписано 16.08.2013 з діагнозом заключним клінічним основним Cancer glandullae mammae bilateralis sinistra T4bN1M0, dextra T3N4M0 (а.с. 42).

У анамнезі "первинного огляду лікаря-хірурга" від 19.07.2013 р. зазначено про те, що: "за результатами імуногістохімічного дослідження трепан-біоптиду встановлено діагноз Cancer glandullae mammae bilateralis sinistra T4bN1M0, трансмембранний глікопротеїн HER/neu 2+ в лівій, 3+ у правій молочній залозі, що свідчить про різні імуногістохімічні характеристики злоякісних пухлин лівої та правої молочної залози

Вказане свідчать про нове онкологічне захворювання, яке не є ні метастазом, ні ускладненням попереднього захворювання, відтак – не підпадає під вимоги пункту 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, в якій вказано про одне і те саме захворюванням або його ускладненнями.

Зворотного позивачем доведено не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до міжнародної статистичної класифікації хвороб МКХ-10, злоякісне новоутворення як лівої, так і правої молочної залози відноситься до одного класу хвороб (клас ІІ новоутворення (СОО-D48), С50 – злоякісне новоутворення молочної залози), а тому вказані захворювання є одним страховим випадком і підрахунок днів тимчасової непрацездатності повинно здійснюватись з початку та до кінця тимчасової непрацездатності застрахованої особи є помилковими, оскільки позивачем не наведено нормативно-правового акту, стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу чи протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями у яких містилось би визначення того, що обидва захворювання кожного з парних органів, мають класифікуватись, як одне.

В міжнародній статистичній класифікації хвороб X перегляду (далі - МКХ-10) будь-які злоякісні новоутворення молочної залози кодуються шифром С 50 з деталізацією анатомічної локалізації пухлини кодуванням цифрою після крапки: С 50.1, С 50.2 і т.д. Кожне із таких захворювань має відмінну від інших раків анатомічну, цитологічну, гістологічну та патоморфологічну характеристики (інфільтративний, слизовий; медулярний; папілярний; аденокістозний рак тощо), які і визначають обсяги та методи діагностики, лікування та подальшого спостереження і не можуть вважатися одним і тим же захворюванням (метахронний рак молочних залоз білатеральний в МКХ-10 взагалі не згадується).

З огляду на вказане, відлік термінів тимчасової втрати працездатності з приводу онкологічного захворювання лівої молочної залози завершився 12.06.2013 р. (115 днів з тимчасової втрати працездатності за даними історії хвороби №3844) і до кінця 2013 року з цієї дати розпочався новий відлік термінів тимчасової втрати працездатності з приводу нового захворювання – метахронний рак молочних залоз білатеральний: лівої T4N1M0, правої – рT4bpN1biicM0 – всього за даними історій хвороби видано листків непрацездатності на 90 календарних днів.

Слід зазначити, що результати опитування лікарем пацієнта про страховий анамнез залежать не тільки від лікаря, а і від пацієнта.

Крім того, хвора ОСОБА_7 у грудні 2014 року померла.

Враховуючи наведене, з урахуванням виявлення у хворої ОСОБА_7 нового онкологічного захворювання, яке не є ні метастазом, ні ускладненням попереднього захворювання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржувані позивачем листки тимчасової непрацездатності, видані відповідачем без порушення вимог п. 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та пунктів 1.3, 5.1.4 Положення.

Довідкою, складеною за результатами перевірки встановлено, що непрацездатність ведеться за період перебування у ЦРМ, без урахування листків непрацездатності, виданих за місцем проживання. Поряд з цим, позивачем не було доведено того, що вказане сталось з вини відповідача, та наявність його вини в цілому, а також не доведено того, що останньому було відомо про видачу листків за місцем проживання, що виключає наявність вини відповідача.

Оцінивши вказані вище докази у їх сукупності та враховуючи те, що позивачам не було доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на судову практику не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів як такі, що виникли в площині аналогічних правовідносин. А доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків, викладених у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто позивач не надав належних доказів протиправної поведінки відповідачів та доказів, відповідно до яких можливо було б ідентифікувати осіб причетних до демонтажу, саме як працівників відповідачів, а також те, що саме ними було здійснено демонтаж саме об'єкту Договору № 88, оскільки у вказаному Договорі не зазначено місця розміщення вказаного об'єкту.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні Господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №910/14796/16 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції на рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №910/14796/16 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції на рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №910/14796/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №910/14796/16 залишити без змін.

3. Справу №910/14796/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О .В. Агрикова

ОСОБА _1