Єдиний державний реєстр судових рішень
Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.
Суддя-доповідач - Геращенко Ігор Володимирович
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2016 року справа №805/2337/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.
секретар Челахова О.О.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача - Одінцової Л.С., ордер серії ДН № ООО 23529 від 11.10.2016 року, виписка з договору б/н від 11.10.2016 року
представника відповідача не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року у справі № 805/2337/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
22 липня 2016 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (надалі відповідач) про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинити певні дії (а.с.3-7).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю (а.с.57-59).
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано наказ УМВС України в Донецькій залізниці від 28 серпня 2015 року № 178 о/с у якості доказу правомірності включення часу навчання у Донецькому політехнічному інституті до вислуги років в органах внутрішніх справ та не наведено нормативного акту, який визначає порядок розрахунку вислуги років. Вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (а.с.71-74).
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати з підстав необґрунтованості, вважають рішення суду першої інстанції не законним та обґрунтованим. Наголошували на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення на апеляційну скаргу, зазначивши що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Відповідач Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області є суб`єктом владних повноважень.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ясинуватським МВ УМВС України в Донецькій області 14 червня 1996 року (а.с.51-52).
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 09 червня 2016 року про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ, видачу посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ».
Відповідачем 24 червня 2016 року за № 383 л/к надана відповідь, якою повідомлено, що набута позивачем вислуга років на день звільнення , як у календарному так і у пільговому обчисленні, є недостатньою для отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ. Відповідач зазначив, що на день звільнення безпосередня служба в органах внутрішніх справ склала 23 роки 03 місяці 17 днів, у пільговому обчисленні 28 років 05 місяців 03 дні, а тому набута позивачем вислуга років є недостатньою для отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ. При цьому, при вирішенні питання позивачу про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ відповідач не врахував до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ (в календарному обчисленні) час навчання у Донецькому політехнічному інституті.
Суть спірних правовідносин полягає у включенні до вислуги років позивача на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні періоду його навчання у Донецькому політехнічному інституті, що регулюється нормами Закону України від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (надалі Закон № 203/98-ВР), Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі Закон № 2262-ХІІ) та Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (надалі Порядок № 393).
За приписами пункту першого частини першої статті 5 Закону№ 203/98-ВР ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 лютого 2003 року № 4-рп/2003 визначив, що з тексту статті 5 Закону очевидно, що ветеранами органів внутрішніх справ визнаються особи за умови наявності таких фактів: громадянство України; бездоганна служба; 25 і більше років вислуги у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні); звільнення в запас або у відставку: а) відповідно до законодавства України, б) відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР, в) відповідно до законодавства держав СНД. З цих положень саме норма «звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства ... колишнього Союзу РСР» буквально дає відповідь на спірне питання. У разі звільнення працівників органів внутрішніх справ після 1 січня 2002 року окремі нормативні акти колишнього СРСР іноді застосовуються лише для обчислення вислуги років (у тому числі на пільгових умовах), а сам акт звільнення в запас або у відставку здійснюється виключно на основі законодавства України або (в окремих випадках) держав СНД.
Підпунктами «а» та «б» статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Пунктом другимПорядку № 393 передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Пунктом другим цього Порядку передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пунктіжстатті 1-2 Закону № 2262-ХІІ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІдодатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
До вислуги років осіб, зазначених у пунктіж1-2 Закону № 2262-ХІІ додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення із служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено й підтверджено наявними матеріалами справи, що позивач 17 червня 1993 року отримав диплом ФВ № 797099, за яким він у 1987 році вступив доДонецького політехнічного інституту та у 1993 році закінчив повний курс за спеціальністю «Автомобілі і автомобільне господарство», присвоєна кваліфікація «інженер-механік».
В архівній довідці Автомобільно-дорожнього інституту Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» від 11 липня 2010 року № 65 зазначено, що позивач 01 вересня 1987 року зарахований студентом першого курсу Горлівського філіалу ДПІ денної форми навчання, з 01 липня 1988 року йому надана академічна відпустка, з 21 вересня 1989 року поновлений у складі студентів, з 31 липня 1993 року відрахований зі складу студентів як такий, що закінчив Горлівський філіал Донецького політехнічного інституту, у подальшому Автомобільно-дорожній інститут Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет».
У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 зазначено, що з 01 липня 1988 року по 12 вересня 1989 року він проходив службу в Радянській Армії, з 25 липня 1993 року по 31 серпня 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
Відповідно до витягу з наказу Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28 серпня 2015 року № 178 о/с позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сих(з постановленням на військовий облік) через хворобу з 31 серпня 2015 року.
У вказаному наказі зазначено, що вислуга років позивача на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні 25 років 06 місяців 19 днів.
Згідно з витягом з наказу Управління МВС України на Донецькій залізниці від 06 жовтня 2015 року № 228 о/с до наказу Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28 серпня 2015 року № 178 о/с внесені зміни щодо зазначення вислуги років позивача у пільговому обчисленні28 років 05 місяців 03 дні.
Під час апеляційного розгляду справи скаржником надано з особової справи подання від 30 липня 1993 року щодо присвоєння позивачу першого спеціального звання лейтенанта міліції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з вересня 1987 року по червень 1988 року був студентом Горлівського філіалу Донецького політехнічного інституту, з липня 1988 року по вересень 1989 року був командиром відділення військової частини НОМЕР_3 , з вересня 1989 року по червень 1993 року студентом Горлівського філіалу Донецького політехнічного інституту, з липня 1993 року працював експертом-криміналістом Донбаського УВС на транспорті.
Також, у судове засідання суду апеляційної інстанції позивачем наданий висновок комісії УМВС України на Донецькій залізниці від 8 квітня 2010 року, яким комісія зарахувала до стажу служби для виплати відсотків надбавки за вислугу років такі підтверджені відповідними наказами строки його служби: навчання у вищому навчальному закладі з 1 вересня 1987 року по 1 липня 1988 року; служба в збройних силах з 1 липня 1988 року по 12 вересня 1989 року; навчання у вищому навчальному закладі з 21 вересня 1989 року по 17 червня 1993 року, служба в органах внутрішніх справ з 25 липня 1993 року по 1 квітня 2010 року. Отже, станом на 1 квітня 2010 року стаж позивача склав 20 років 02 місяця 00 днів.
Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці Міністерства Внутрішніх справ України від 6 жовтня 2015 року № 228 о/с «По особовому складу» внесені зміни до пункту 2 наказу Управління МВС України на Донецькій залізниці від 28 серпня 2015 року №178 о/с щодо звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , замінивши слова та цифри «у пільговому 26 років 01 місяць 19 днів» такими словами та цифрами: «у пільговому 28 років 05 місяців 03 дні».
Зі змісту частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ та наведених приписів Порядку № 393 випливає, що до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ в календарному обчисленні включається період навчання не у будь-яких цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, а лише період навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання.
Отже, за змістом наведених правових норм, якщо навчання (незалежно від його форми) у цивільному вищому навчальному закладі до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду дає право на присвоєння офіцерського (спеціального) звання, то половина строку цього навчання додатково зараховується до вислуги років.
Таким чином, колегія суддів вважає, що врахування часу навчання позивача у Донецького політехнічного інституту до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ (в календарному обчисленні) на підставі частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІта наведених приписіву Порядку № 393є обґрунтованим.
Тобто, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про те, що оскільки після закінчення цивільного вищого навчального закладу позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, то таке навчання не може бути зараховано до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ (в календарному обчисленні) на підставі частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІта наведених приписіву Порядку № 393, є помилковим, а тому відповідач безпідставно відмовив позивачу у задоволенні заяви про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ, видачу посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ» .
Щодо посилання суду першої інстанції на правовий висновок, зроблений Верховним Судом України у постанові № 411а14 від 10.03.2015 року, то колегія суддів вважає його таким, який стосується інших обставин (вид навчального закладу, час випуску на службу в ОВС, підстави призначення на відповідну посаду) тому не приймає до уваги.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відмови ГУ МВС України в Донецькій області у наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ та відповідного посвідчення і нагрудного знаку у зв`язку із не включенням до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ (в календарному обчисленні) часу навчання у Донецькому політехнічному інституті.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позивачем вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим постанова Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року у справі № 805/2337/16-а підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувану постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 163, 184, 185, 186, 195,196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року у справі № 805/2337/16-а - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року у справі № 805/2337/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірною відмову № 383 л/к від 24.06.2016 року ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Донецькій області у визнанні ОСОБА_1 ветераном органів внутрішніх справ.
Зобов`язати ліквідаційну комісію Головне Управління МВС України в Донецькій області визнати ОСОБА_1 ветераном органів внутрішніх справ на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та видати ОСОБА_1 в установленому порядку посвідчення з нагрудним знаком «Ветеран органів внутрішніх справ».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 жовтня 2016 року. Повний текст постанови складений та підписаний13 жовтня 2016 року.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г. М. Міронова
