КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2016 р. Справа№ 910/5468/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Мартюк А.І.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Чеботарьова І.Г., дов. № 14-124 від 13.05.2014 р.,
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 31.05.2016 року
у справі № 910/5468/16 (суддя Головатюк Л.Д.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Публічного акціонерного товариства «Національна
акціонерна компанія «Нафтогаз України»
про примусове виконання обов'язку
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/5468/16 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/5468/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Дідиченко М.А., Зеленін В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2016 року.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5468/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року справу прийнято до провадження у зазначеному вище складі колегії суддів.
У судовому засіданні 29.08.2016 року було оголошено перерву в розгляді справи до 12.09.2016 року.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.
Представник Публічного акціонерного товариства «Київенерго» у судове засідання 12.09.2016 року не з'явився. Проте, у поясненнях, наданих у судовому засіданні 29.08.2016 року, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/5468/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Звертаючись з даним позовом, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі -позивач, ПАТ «Київенерго») стверджує, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 14.05.2015 року, за умови погашення заборгованості за природний газ, спожитий до січня 2014 року, у ПАТ «Київенерго» виникає право, а у Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - відповідач, ПАТ «НАК «Нафтогаз України») обов'язок списати нараховані пеню, штрафні та фінансові санкції, що підлягають стягненню на підставі судових рішень.
Матеріалами справ підтверджується, що на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у позивача існувала непогашена заборгованість перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року.
Протягом червня-липня 2015 року позивачем у повному обсязі погашено заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року, що підтверджується зокрема Актом звіряння розрахунків за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року, складеним та підписаним сторонами 02.07.2015 року (а.с. 44).
Станом на 31.07.2015 року, позивач повністю погасив заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року, а саме у встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» строк та у повному обсязі сплатив вказану заборгованість, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с. 15-43).
Як стверджує позивач, підставою для звернення з позовом до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» стало невиконання відповідачем покладеного на нього приписами ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» зобов'язання із списання нарахованих ПАТ «НАК «Нафтогаз України» штрафних та фінансових санкцій за прострочення по оплаті поставленого природного газу.
06.06.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 14.05.2015 року, яким внесено зміни до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», зокрема, до ст. 18, яку доповнено ч. 13 наступного змісту:
«Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.
Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.
У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.
Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України».
За вимогами вказаних норм, необхідними умовами для списання є:
- наявність заборгованості за природний газ спожитий до 01.01.2014 року, що залишився непогашений на день набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», тобто станом на 06.06.2015 року;
- погашення такої заборгованості позивачем протягом трьох місяців з дня набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», тобто з 06.06.2015 року;
- наявності заборгованості за природний газ спожитий в період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду).
Як вбачається з наданих до матеріалів справи платіжних доручень та акту звіряння розрахунків від 02.07.2015 року, ПАТ «Київенерго» сплачено в період з 06.06.2015 року по 02.07.2015 року на рахунки ПАТ «НАК «Нафтогаз України» суми основного боргу за судовими рішеннями у справах №№ 910/21434/14, 910/24089/14, 910/21431/14.
Слід звернути увагу, що на момент подачі позову рішення у справі № 910/24089/14 не набрало законної сили, а в подальшому ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було відмовлено в стягненні з ПАТ «Київенерго» штрафних та фінансових санкцій.
Згідно з Протоколом № 1 засідання комісії позивача з питань реструктуризації та списання заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» від 31.07.2015 року ПАТ «Київенерго» прийняло рішення щодо списання пені, 3% річних та інфляційні втрат за рішеннями, окрім зазначених, ще у 19 справах, у яких борг за газ був погашений у 2013 та 2014 роках (а.с. 45-49).
Тобто, станом на момент погашення заборгованості Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ще не існувало.
За таких обставин, відсутні підстави для списання пені, 3% річних та інфляційні втрат, оскільки відсутні передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» умови, зокрема щодо погашення заборгованості, яка виникла до 01.01.2014 року, та сплати заборгованості протягом трьох місяців - з 06.06.2015 року по 06.09.2015 року.
При цьому, як зазначено вище, передбачене змістом ч. 13 ст.18 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» списання пені, штрафних та фінансових санкцій здійснюється лише за умови виконання вимог, викладених у даній частині, однією з яких зокрема є:
- проведення реструктуризації заборгованості теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, не погашеної на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.
Таким чином, списання зазначених сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним із елементів передбаченої цією частиною процедури реструктуризації заборгованості і не може розглядатися як самостійна підстава для списання поза вищевказаною процедурою, тобто у відриві від контексту всієї ч. 13 ст. 18 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Доказів виконання всіх вищеперерахованих умов списання пені, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» суду не надано.
Таким чином, у даному конкретному випадку, норми ч. 13 ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» не розповсюджують свою дію на вказані правовідносини у контексті списання пені, 3% річних та інфляційних нарахувань і за відсутності виконання ряду умов - погашення заборгованості, яка виникла до 01.01.2014 року, у період з 06.06.2015 року по 06.09.2015 року, відсутності реструктуризації заборгованості, яка виникла за період 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2016 року по справі № 910/27611/15.
З огляду на встановлені обставини та відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», слід підсумувати, що списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій є одним з елементів процедури реструктуризації заборгованості за природний газ, спожитий у 2014 році на підставі відповідного типового договору про реструктуризацію заборгованості, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України, та не розглядається як самостійна підстава для списання сум пені, штрафних та фінансових санкцій поза вказаною процедурою реструктуризації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.04.2016 року по справі № 910/30375/15.
Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про відхилення доводів апелянта, що єдиною підставою для списання заборгованості є погашення в трьохмісячний строк з 06.06.2015 року заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством «Київенерго» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/5468/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року по справі № 910/5468/16 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/5468/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
А.І. Мартюк
Повний текст рішення складено 19.09.2016 року.
