КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 370/1097/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Устимчук М.Ю. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю. Хрімлі О.Г.
при секретарі Рафальській І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 22 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду у Макарівському районі Київської області та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд визнати відмову в призначенні довічного грошового утримання судді протиправною та зобов'язати відповідача призначити, нараховувати та виплачувати, звільнене від сплати податків щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% заробітної плати діючого на відповідні посаді, починаючи з 20 травня 2016 року, без обмежень максимальним розміром та стягнути з Управління Пенсійного фонду у Макарівському районі Київської області на його користь 150 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 22 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:
Визнано відмову Управління пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області у призначенні ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці - протиправною.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % заробітної плати діючого на відповідній посаді судді, починаючи з 20 травня 2016 року, без обмеження максимальним розміром.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише позивачем, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог апелянта.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі - ПК України) та до Бюджетного кодексу України.
Відповідно до ст. 1 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб (стаття 9 цього Кодексу).
Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
П.п. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України встановлено, що починаючи з 01 січня 2015 року платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.
Згідно з п.п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені п. 162.1 ст. 163 цього Кодексу, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.
Отже, чинне, на момент призначення позивачу щомісячного грошового утримання, податкове законодавство не передбачає можливості звільнення вказаних виплат від оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, не оподатковуються пенсії (щомісячне грошове утримання) до 10 розмірів прожиткових мінімумів, для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), а все, що перевищує дану суму підлягає оподаткуванню.
У зв'язку з цим, у разі призначення позивачу щомісячного грошового утримання, яке буде перевищувати 10 розмірів прожиткових мінімумів, для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), оподаткування суми, що перевищує вказаний розмір буде здійснюватись за стовкою податку, визначеною у ст. 167 ПК України.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з підстав недоведеності її спричинення діями відповідача, відсутності належних доказів, що підтверджують сам факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, діями або бездіяльністю кого вони заподіяні та у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що важливі для вирішення спору.
З огляду на зазначені обставини справи, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновків про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, ч. 4 ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Макарівського районного суду Київської області від 22 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю. Хрімлі О.Г.
Повний текст ухвали виготовлено 06 вересня 2016 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Хрімлі О.Г.
Коротких А. Ю.
