01.08.2016 Справа № 756/8323/16-а
унікальний № 756/8323/16-а
провадження №2-а/756/288/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Белоконної І.В.,
за участі секретаря Мушкетик І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням. Позивач є інвалідом 2 групи, причина інвалідності захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
На звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням видати посвідчення інваліда війни на підставі діючого законодавства України, ОСОБА_1 отримав відмову з посиланням на те, що відсутнє документальне підтвердження залучення його особисто до формування цивільної оборони згідно з наказом чи розпорядженням, а тому за таких обставин відсутні підстави для встановлення статусу інваліда війни.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його законні права щодо встановлення статусу інваліда війни та видачі посвідчення. Вважає, що виданий йому наказ Чорнобильської атомної електростанції від 19.04.1985 року №2с «Про керівний склад, служби та формування цивільної оборони» є достатнім підтвердженням його участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань цивільної оборони, що в повній мірі відповідає змісту п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому він має право на встановлення статусу інваліда війни та отримання «Посвідчення інваліда війни».
Враховуючи викладене ОСОБА_1 заявив вимогу про визнання дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови йому у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення протиправними. Просив зобов'язати встановити йому статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив суду, що участь його у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з перших її годин підтверджується також актом форми Н-І №142 від 25.08.1986 року, довідкою: від 06.07.1990 року №3548, від 10.07.1990 року №2981, від 23.10.1992 року №1681, від 29.04.1992 року №990, та актом форми Н-1 №44 від 13.09.1990, виданих Чорнобильською АЕС, з яких вбачається, що 26.04.1986 року він працював старшим інженером управління реактором в реакторному цеху №2 (РЦ-2) Чорнобильської АЕС імені В.І. Леніна і був залучений до робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони, оскільки відповідно до наказу від 19.04.1985 року №2с його РЦ-2 на чолі з начальником цеху ОСОБА_3 залучався до формувань цивільної оборони.
Крім того позивач просив врахувати специфіку роботи на атомній електростанції за часів Радянського Союзу, коли не існувало чіткого переліку документів, потрібних для присвоєння статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи чи статусу інваліда війни, працівників не включали до наказів поіменно, оскільки це було фактично неможливо, але накази щодо відповідних цехів стосувалися тих, хто в них працював на час аварії. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представником відповідача надані суду заперечення проти позову. Свою відмову у встановленні ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення відповідач обґрунтовує відсутністю документального підтвердження залучення особи до формувань цивільної оборони.
Представник відповідача просить розглянути справу у його відсутність.
Суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (категорія 1), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 18.04.1994 року Державною адміністрацією м. Києва, вкладкою до посвідчення НОМЕР_2 підтверджується статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10).
ОСОБА_1 відповідно до довідки № 078827 є непрацездатним, 2 група інвалідності безстроково, причина інвалідності - профзахворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.11).
Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх професійного характеру від 06.09.1990 року встановлено діагноз - вегето-судинна дистонія змішаного типу, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.12).
Відповідно до Акту №44 про нещасний випадок на виробництві встановлено, що нещасний випадок мав місце на Чорнобильській АЕС (255614 м. Прип'ять Київської області) з ОСОБА_1 таб. № 0601, працюючого старшим інженером управління реактором в реакторному цеху №2 (РЦ-2) при обслуговуванні обладнання 3 блоку. Стався випадок о 1:23 год. 26.04.1986 року (а.с.17).
Відповідно до запису у трудовій книжці ОСОБА_1 - позивач 03.06.1982 року переведений старшим інженером управління реактором в реакторному цеху №2 (РЦ-2) Чорнобильської АЕС (а.с.20).
Довідкою, виданою Чорнобильською АЕС підтверджується робота позивача за графіком - перебування ним 26.04.1986 року на робочому місці, роботи та оплати праці (а.с.13-16).
Враховуючи вищевикладене судом безспірно встановлено факт виконання своїх трудових обов'язків ОСОБА_1 26-27.04.1986 року.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не надано документальне підтвердження перебування у складі цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає необґрунтованим.
Так, наказом № 19.04.1985 року №2с «Про керівний склад, служби та формування цивільної оборони» встановлено п.2: для організації виконання задач по забезпеченню заходів цивільної оборони, підготовки спеціального формування, невоєнізованих формувань цивільної оборони та керування ними при проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт утворити служби цивільної оборони ЧАЕС. П.7 - утворити формування цивільної оборони. П.7.1 - спеціальне формування - 600 осіб від підрозділів у відповідності з табелем (а.с.22-24). Слід зазначити, що даний наказ завірений державними печатками ЧАЕС, управління з питань НС та ЦЗН №1 Київської облдержадміністрації, а також режимно-секретним підрозділом Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС.
Листом від 06.12.1982 року №672с Всесоюзного промислового об'єднання по атомній енергетиці СОЮЗАТОМЕНЕРГО (м. Москва) «Про використання нормативних документів з питань захисту персоналу та населення у випадку аварії на АС» у п.5 роз'яснено, що ліквідація наслідків радіаційних аварій, включаючи МПА, може проводитися персоналом або у складі звичайної цехової структури, або структури цивільної оборони, на розсуд директора АС. Переведення роботи персоналу в структуру цивільної оборони є обов'язковим при виникненні гіпотетичної аварії на АС або введення періоду «Загальної готовності ЦО». Даний лист також завірений режимно-секретним підрозділом ЧАЕС (а.с.25-26).
Довідкою від 06.07.1990 року №3548 Чорнобильської АЕС підтверджено, що ОСОБА_1 був зайнятий на роботах, передбачених Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 29.12.1987 року № 1497-378 та постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 року з 26.04.1986 року по 27.04.1986 року (а.с.13).
Відповідно до п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 працював на Чорнобильській АЕС на робочому місці під час виникнення аварії 26.04.1986 року, приймав участь у її ліквідації аварії протягом доби, логічно, що на момент аварії не був складений документ, що містив би дані про залучення конкретних осіб, оскільки не могло бути відомо, хто з працівників буде на робочому місці з урахуванням графіків роботи, відпусток, вихідних тощо. Тому суд вважає правильним керуватися наказом № 19.04.1985 року №2с «Про керівний склад, служби та формування цивільної оборони», яким створено формування цивільної оборони у відповідності до табеля. Оскільки за табелем ОСОБА_1 працював 26.04.1986 року старшим інженером управління реактором на ЧАЕС, то суд прийшов до висновку що ОСОБА_1 автоматично був залучений до складу формувань цивільної оборони Чорнобильської АЕС.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою, залученою до складу формувань цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, він має право на присвоєння статусу інваліда війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видачу відповідного посвідчення на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії.
Заперечуючи проти позову з тих підстав, що ОСОБА_1 не надав документального підтвердження залучення до складу формувань цивільної оборони ЧАЕС, відповідач не надав доказів на підтвердження відсутності формувань цивільної оборони на ЧАЕС 26-27.04.1986 року та не спростував залучення до них позивача-ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, дії відповідача щодо відмови позивачу у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення протиправними.
Згідно ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Керуючись ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, ст. ст. 94, 158-161 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії - задовольнити.
Визнання дії Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37445416) в дохід держави судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо постанову суду не скасовано.
Суддя: Белоконна І.В.
