ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
УХВАЛА
іменем України
"01" серпня 2016 р. Справа № 806/5200/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
ОСОБА_2,
за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,
сторін та їх представників:
від апелянта- Плісак С.Г.,
від відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" травня 2016 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року дочірнє підприємство "Премдор-Україна" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення- рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Бердичівської ОДПІ) №0000662301 від 20 липня 2011 року, №0000672301 від 20 липня 2011 року, №0000692301 від 20 липня 2011 року, №0000682301 від 20 липня 2011 року в повному обсязі.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалене рішення, та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 18 травня 2011 року по 31 травня 2011 року посадовими особами Бердичівської ОДПІ було проведено планову документальну виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2011.
За результатом перевірки контрорлюючим органом було складено акт від 07 червня 2011 року №2660/23-01/32721155, в якому зазначено наступні порушеня:
- п.п.5.2.1.п.5.2, п.5.3.9 ст.5 п.6.1 ст.6 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 655250,00 грн., у тому числі по періодах: 3 квартали 2010р. на суму 58585,00 грн., 2010р. на суму 655250,00 грн.;
- п.6.1 ст.6 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, по періодах: за 2008 рік на 14635633грн., за 2009 рік на 13484623грн., за 2010 рік на 2540966,00 грн., за 1квартал 2011 р. на 10838041,00 грн.;
- пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р № 168/ВР-97 “Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 88875,00 грн., у тому числі: за січень 2010 року на суму 32790,00 грн., за лютий 2010 року на суму 56085,00 грн., в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1776,00 грн., у тому числі за березень 2011р. на 1776,00 грн.;
- пп. 4.2.9 п 4.2 ст 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003р., в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 75,00 грн.;
- п.1, п.2, ст.282 та ст.288 Податкового кодексу України та п.1 ст.193 Глави 34 Земельного кодексу України платником занижено суму орендної плати за землю за І квартал 2011 року на суму 18735,75 грн., в т.ч. по періодах: січень 2011 рік 6245,25 грн., лютий 2011 рік 6245,25 грн., березень 2011 рік 6245,25 грн.;
На підставі вказаного акту Бердичівською об’єднаною державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року:
- №0000682301, яким збільшено Дочірньому підприємству "Премдор Україна" суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 819062,00 грн., в тому числі: 655250,00 грн. - за основним платежем та 163812,00 грн. - за штрафними санкціями;
- №0000662301, яким збільшено підприємству суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 111094,00 грн., в тому числі: 88875,00 грн. - за основним платежем та 22219,00 грн. - за штрафними санкціями;
- №0000672301, яким зменшено Дочірньому підприємству "Премдор Україна" розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1776,00 грн.;
- №0000692301, яким зменшено підприємству суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10838041,00 грн.
Позивач, вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду про їх скасування.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.
Що стосується правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 20 липня 2011 року №0000662301 №0000672301,колегія суддів зазначає таке.
Підставою винесення податкових повідомленнь - рішеннь від 20 липня 2011 року №0000662301, №0000672301 контролюючим органом стали висновки перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.07.2008 по 31.03.2011 в сумі 88875,00 грн. та завищення суми залишку від’ємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 1776,00 грн.
Актом перевірки встановлено, що підставою для вище вказаного висновку контролюючого органу слугували висновки податкового органу, які містяться в актах перевірок:
- від 12.01.2009 №37/2301/32721155 - зменшено значення податкового кредиту та зменшено суму, що підлягає відшкодуванню по р.25 Декларації з податку на додану вартість;
- від 31.12.2009 року №3870/16-01/32721155, 3871/16-01/32721155, 3872/16-01/32721155, 3873/16-01/32721155, 3874/16-01/32721155, 3875/16-01/32721155 - зменшено за грудень 2009 року значення р.23 на 2008066,00 грн. та значення р.26 на 2008066,00 грн. Декларації з податку на додану вартість;
- від 25.02.2010 №502/16-01/32721155 - зменшено значення р.26 на 2008066,00 грн. та донараховано податкове зобов’язання в сумі 1976 за грудень 2009 року;
- від 20.05.2010 №1202/16-01/32721155 - зменшено значення р.26 на 2088831,00 грн. та донараховано податкове зобов’язання в сумі 8811,00 грн. за березень 2009 року;
- від 24.06.2010 №1577/16-01/32721155 - зменшено значення р. 26 на 2084481,00 грн. та донараховано податкове зобов’язання в сумі 4990,00 грн. за квітень 2009 року;
- від 19.07.2010 №1769/16-01/32721155 - зменшено значення р.26 на 2073065,00 грн. та донараховано податкове зобов’язання в сумі 11416,00 грн. за травень 2009 року;
- від 20.09.2010 року №2691/16-01/32721155 - донараховано податкове зобов’язання в сумі 18,00 грн. за липень 2009 року;
- від 21.10.2010 №3014/16-01/32721155 - донараховано податкове зобов’язання в сумі 92,00 грн. за серпень 2009 року.
Як встановлено судом, на підставі висновків, зафіксованих у акті перевірки №37/23-01/32721155 від 12.01.2009, Бердичівською об’єднаною державною податковою інспекцією 20 січня 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000062301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 73598,00 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року у справі №2-а-772/09 податкове повідомлення - рішення №0000062301/0 від 20.01.2009 року визнано нечинним та скасовано.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
На підставі висновків, викладених у акті №502/16-01/32721155 від 25.02.2010 податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0000371601/0 від 17.03.2010, згідно якого підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2075,00 грн в т.ч. 1976,00 грн - основний платіж та 99,00 грн штрафної (фінансової) санкції.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-2424/10/0670, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року залишена без змін, в задоволенні позову Дочірнього підприємства "Премдор - Україна" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000371601/0 від 17.03.2010 - відмовлено.
На підставі акту перевірки № 1202/16-01/32721155 від 20.05.2010 Бердичівською об’єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0000661601/0 від 04.06.2010, згідно якого підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9252,00 грн, в тому числі: 8811,00 грн основного платежу та 441,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
15 травня 2012 року Житомирським окружним адміністративни судом у справі № 2а-4872/10/0670 винесено постанову, якою в позові Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.06.2010 року №0000661601/0 відмовлено.
На підставі висновків акту перевірки № 1577/16-01/32721155 від 24.06.2010 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2010 року № 0000811601/0.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 у справа №2а-6468/10/0670 позовна заява ДП "Премдор-Україна" до Бердичівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2010 року № 0000811601/0 - залишена без розгляду.
На підставі висновків акту від 19.07.2010 № 1769/16-01/32721155, Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією 25.08.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0001521601/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11987,00 грн., з яких за основним платежем - 11416 грн., за штрафними санкціями - 571 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 у справі № 2а-7624/10/0670, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2014 залишена без змін, Дочірньому підприємству "Премдор-Україна" відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001521601/0 від 25.08.2010.
Вказані судові рішення набрали законної сили.
Разом із цим, доказів визнання в судовому порядку неправомірними трішень прийнятих на підставі висновків актів перевірок відповідача від 31.12.2009 року №3870/16-01/32721155, 3871/16-01/32721155, 3872/16-01/32721155, 3873/16-01/32721155, 3874/16-01/32721155, 3875/16-01/32721155 - зменшено за грудень 2009 року значення р.23 на 2008066,00 грн. та значення р.26 на 2008066,00 грн. Декларації з податку на додану вартість; від 20.09.2010 року №2691/16-01/32721155 - донараховано податкове зобов’язання в сумі 18,00 грн. за липень 2009 року; від 21.10.2010 №3014/16-01/32721155 - донараховано податкове зобов’язання в сумі 92,00 грн. за серпень 2009 року позивачем до суду на виконання статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано, а судом ні першої ні апеляційної інстанції в ході розгляду справи не встановлено.
Відносно посилання позивача на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі №0670/399/11 судом першої інстанції вірно не взято до уваги.
Оскільки актом №2066/23-01/32721155 від 05.08.2010 зафіксовано порушення: пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року на суму ПДВ 2043674,00 грн., завищено значення р. 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за червень 2010 року на 1776,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 27615,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що в ході вказаної справи вирішувалась правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0001232301/0 від 20.08.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2043674 грн., тобто висновок акта перевірки №2066/23-01/32721155 від 05.08.2010 відносно завищення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року на суму ПДВ 2043674,00 грн.
Висновки вказаного акта перевірки про завищення значення р. 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за червень 2010 року на 1776,00 грн. предметом судового розгляду адміністративної справи №0670/399/11 не були.
Разом з цим, постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 у справі №0670/399/11 були скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року (справа №К/800/5775/15).
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту постанови Закон № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.
Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.
Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність висновків податкового органу про заниження ДП "Премдор-Україна" податку на додану вартість за період з 01.07.2008 по 31.03.2011 в сумі 88875,00 грн. та завищення суми залишку від’ємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 1776,00 грн.
В свою чергу податковим органом спростовано обставини на яких грунтуються вимоги позивача в зазначеній частині.
Що до вимоги, податкових повідомлень - рішень від 20 липня 2011 року №0000682301 №0000692301, колегія суддів зазначає наступне.
Податкові повідомлення - рішення від 20 липня 2011 року №0000682301 та №0000692301 винесені контролюючим органом на підставі висновків перевірки про заниження позивачем податку на прибуток на суму 655250,00 грн, в т.ч. 58585,00 грн. - за 3 квартали 2010 року 655250,00 грн. - за 2010 рік та завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2008 рік на 14635633,00 грн., за 2009 рік на 13484623,00 грн., за 2010 рік на 2540966,00 грн. та за 1 квартал 2011 року на 10838041,00 грн.
Підставою висновку в акті перевірки контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток та завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток слугували висновки посадових осіб податкового органу:
- ДП "Премдор - Україна" завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за 3 квартали 2008 року на суму 988187,00 грн. в контрагентів ТОВ "ЛамарКом", ТОВ "Т.А.В.-Інжинірінг", ТОВ "Тример", ТОВ Лігалайф" та ТОВ "Компанія Валента";
- ДП "Премдор - України" до складу валових витрат включено вартість послуг по управлінню та організації діяльності отриманих від ПП ОСОБА_4 на загальну суму 132225,00 грн.;
- завищення ДП "Премдор - України" у рядку 04.09 Декларації з податку на прибуток на суму 10838041,00 грн.
Що стосується завищення ДП "Премдор - Україна" витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 3 квартали 2008 року на суму 988187,00 грн. в контрагентів ТОВ "ЛамарКом", ТОВ "Т.А.В.-Інжинірінг", ТОВ "Тример", ТОВ Лігалайф" та ТОВ "Компанія Валента" колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV).
Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Отже, господарська операція являє собою дію або подію, яка веде до змін у фінансовому стані підприємства.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Матеріали справи містять ідентичні договори поставок ДП "Премдор-Україна" з вищезазначеними контрагентами, а саме :
- договір поставки № 11 від 31.01.08 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛамарКом";
- договір поставки № 33 від 26.06.08 укладений з Товаристом з обмеженою відповідальністю "Т.А.В.- Інжинірінг";
- договір поставки № 34 від 04.07.08 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігалайф";
- договір поставки № 37 від 01.08.08 з Товариством з обмеженою відповіадльністю "Компанія Валента";
Згідно п. 1.3 вищевказаних договорів товар передається згідно з накладними та довіреностями, які є невід’ємною частиною договору, а пунктом 2.2 вищевказаних договорів передбачено, що обсяг партії кожної поставки визначається згідно з письмовими замовленнями Покупця, наданими не пізніше 5 днів до моменту поставки.
На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем до матеріалів справи були надані специфікації, податкові накладні та банківські виписки.
Судом вірно зазначено, наявність у покупця належно оформлених первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до валових витрат підприємства, зокрема видаткових накладних, податкових накладних, специфікацій, а також банківських виписок не є безумовною підставою формування валових витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Твердження позивача щодо товарності спірних господарських операцій і те, що вони підтверджуються первинними бухгалтерськими та іншими документами, є не обґрунтованими.
оскільки вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності, колегія суддів зазначає, що з договорів та документів, які містяться в матеріалах справи неможливо встановити, як товар був замовлений, його кількість та характеристику, як товар був відвантажений та поставлений позивачу, яким чином здійснювалось розвантаження, де зберігався та подальше його використання, не було також надано довіреності та письмові замовлення на товар, що передбачено п.2.2 договорів.
Відсутні також акти-прийому передачі, які б підтверджували отримання товару від Продавця до Покупця, не надано позивачем докази транспортування товарів, а саме відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності, путівні листи, договори перевезення вантажу тощо.
Стосовно банківських виписок то судом першої інстанції вірно зазначено, що вони не дають можливіть ідентифікувати платіж і встановити згідно поставки по якому договору відбувся розрахунок. Так зокрема згідно виписки по рахунку № 250079467 за 26.11.2008 по документу № 1273 в графі призначення платежу зазначено «оплата за дошку згідно рахунку б/н від 21.11.08 у т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн., номера договору поставки відсутній.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції позивача судом першої та апеляційної інстанції дослідженню піддані всі первинні документи, надані позивачем, з урахуванням особливості та виду заявленої господарської операції та встановлено: відсутність договору, документів на перевезення вантажу (його доставку покупцю), прийняття та зберігання товару позивачем, облік товару на складі підприємства та його використання у власній господарській діяльності.
Таким чином позивачем на підтвердження факту отримання товару надані лише видаткові накладні, які оформленні з порушенням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність і Україні" та податкові накладні.
Суд першої інстанції вірно защзначено, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язки між фактом придбання товару (послуги) та подальшою господарською діяльністю, про це, зокрема зазначено і в постанові Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 року у справі № К/800/1217/13.
При вирішенні питання фактичного оприбуткування товарно-матеріальних цінностей позивачем, згідно наданих первинних документів, судом перевірена наявність обов'язкових реквізитів сторін; зазначення матеріально-відповідальних осіб, які оприбуткували такі цінності; наявність оригінальних підписів відповідальних осіб за оприбуткування тмц; наявність печаток сторін постачальника та одержувача товару.
Однак у наданих до суду видаткових накладних відсутні дані про посаду особи , яка здійснила постачання товару та відсутня печатка і дані про особу, яка прийняла товар.
Крім того, суд зазначає, що сама по собі картка рахунку №631, яка долучена позивачем до матеріалів справи, без прив'язки до інших документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт поставки та оприбуткування товару, не є беззаперечним доказом здійснення господарської операції.
Отож, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача та правомірність висновків податкового органу, що у ДП «Премдор Україна» відсутнє право на формування валових витрат по операціях з ТОВ «ЛамарКом», код 35136425 на суму витрат на придбання 394494грн.(без ПДВ), з ТОВ «Т.А.В.- Інжинірінг», код 34527443 на суму витрат на придбання 276965грн.(без ПДВ) та ТОВ «Тример», код 35135400 на суму витрат на придбання 316725грн. (без ПДВ) в розумінні ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями).
Надаючи правову оцінку віднесенню ДП "Премдор - Україна" до складу валових витрат вартість послуг по управлінню та організації діяльності отриманих від ПП ОСОБА_4 на загальну суму 132225,00 грн., суд першої інстанції виходив з наступного
Актом перевірки, 09 січня 2008 року встановлено, що між ДП «Премдор-Україна» та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг та консультацій №5, відповідно до якого, виконавець бере на себе обов’язок надання послуг консультації у сфері стратегії виробництва, управління фінансовими ресурсами підприємства, використання системи «Банк-Клієнт», консультації з питань реалізації продукції, пошук контрагентів.
Вказаним договором передбачено, що щомісячно виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг, де відображено перелік та опис наданих послуг.
Контролюючим органом встановлено, що Акти виконаних робіт не містять конкретизації які саме послуги підприємству надавались, чи були вони пов’язані з господарською діяльністю ДП "Премдор-Україна", яка кількість продукції була реалізована завдяки наданим послугам та консультаціям.
Зміст спірних послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема, у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів (постанова Вищого адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі №К/800/21565/13). Втім відповідні документи (носії) у матеріалах справи відсутні.
В свою чергу на підтвердження факту виконання операцій з поставки спірних послуг позивачем не було надано до суду договір від 09.01.2008 року №5, а також акти здачі-прийняття наданих послуг, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності товариства.
Разом з цим, відображення у даних податкового обліку господарської операції, в ході якої відбулась лише імітація придбання послуг, не являється підставою для отримання податкової вигоди за рахунок зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Таким, чином, суд першої інстанції дійшов висновку та з чим погоджується і колегія суддів суду апеляційної інстанції, що позивачем не спростовано висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат вартості послуг по управлінню та організації діяльності отриманих від ПП ОСОБА_4 на загальну суму 132225,00 грн.
Щодо завищення ДП "Премдор - Україна" податку на прибуток на суму 10838041,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, у рядку 04.9 Декларацій "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року", ДП "Премдор - Україна" відображено показники за період з 01.07.2008 по 30.06.2010 у слідуючих сумах:
- за 2008 рік задекларована сума 14358364грн. – від’ємне значення об'єкта оподаткування за 2007р.
- за 2009 рік задекларована сума 17000000грн. – від’ємне значення об'єкта оподаткування за 2008р.
- за 2010 рік задекларована сума 19473597грн. – від’ємне значення об'єкта оподаткування за 2009р. ( 1 півріччя 2010 року – 19473597грн., 2 півріччя 2010 року – 3894719грн.(20%))
- за 2011 рік задекларована сума 115578878грн. – від’ємне значення об'єкта оподаткування за 2009р. (80%).
Однак, з акту перевірки вбачається, що позивачем завищенно відображений показник за період з 01.07.2008р. по 31.03.2011р. чим порушено п.6.1 ст.6 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме :
- за 2008р. завищення у рядку 04.09 на суму 13275167 грн.- внаслідок не відображення у Декларації з податку на прибуток результатів виїзної планової перевірки акт №3657/23-01 від 28.11.2008р. за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. По данним вказаного акту від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2007 рік визначено в сумі 1083297 грн. Різниця 13275167 грн.
- за 2009р. завищення у рядку 04.09 на суму 13484623 грн. внаслідок невірного відображення від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2008 рік. По даним перевірки від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2008 рік визначено в сумі 3515377 грн. Таким чином, значення рядку 04.09 за 2009р. завищено на 13484623 грн.
- за 2010р. від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2009 рік визначено в сумі 5926046 грн. Таким чином, значення рядку 04.09 за 2009р. завищено на 13547551 грн.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Абзацом другим п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 цього Закону. Зокрема, було встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Отже, у першому кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 1.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2010 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням першого кварталу 2011 року.
З врахуванням вимог Закону України від 20.05.2010р. №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та листа ДПА України від14.07.2010 №14009 «Про відображення податкового результату у складі валових витрат 2010р.»
Отже, значення рядка 04.9 по даним перевірки становить слідуючим чином по податкових періодах:
- 1 квартал 2010 р. по даним перевірки 5926046грн. Різниця – 13547551грн.,
- Півріччя 2010 р. по даним перевірки 5926046грн. Різниця - 13547551грн.
- 3 квартали 2010 р. по даним перевірки 1185209грн. Різниця – 2709510грн.
- 2010 р. по даним перевірки 1185209грн. Різниця – 2709510грн.
- за 2011 р. по даним перевірки значення рядка 04.09 визначено у розмірі 80% від податкового результата за 2009р. в сумі 4740837грн. Різниця 10838041грн.
При визначенні значень рядка 04.9 були допущені також порушення п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 п.5.9 ст.5, Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) та описаних в п.3.1.1. та п.3.2.1 акту перевірки.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Позивач вважає, при обгрунтуванні вимог позову в цій частині, що податкові повідомлення - рішення від 18.12.2008 року №0001272302 та №0002012301/0, які винесені на підставі акта перевірки від 28.11.2008 року №3657/23-01/32721155 "Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього Підприємства "Премдор Україна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р." визнані протиправними та скасовані постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року по справі №2-а-394/09, яка ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністратвиного суду України залишена без змін.
Судом першої інстанції обєктивно зазначено та враховано, що дане посилання є безпідставне, оскільки з постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року по справі №2-а-394/09 вбачається, що в ході вказаної справи вирішувалась правомірність винесення податковим органом податкових повідомлень - рішень від 18.12.2008 року №0001272302 та №0002012301/0, які були винесені на підставі висновків акта перевірки від 28.11.2008 року №3657/23-01/32721155 про заниження ДП "Премдор- України" податку на прибуток в сумі 566239 грн. та не проведення підприємством розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, не роздруковано відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій на загальну суму 13075,00 грн.
Як встановлено судом першої інстанції при зменшенні податковим органом позивачу спірної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування в розмірі 10838041,00 грн. враховувався висновок акта перевірки від 28.11.2008 року №3657/23-01/32721155 про завищення ДП "Премдор-Україна" від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2008 року на загальну суму 15896190 грн.
Разом з цим висновок вказаного акта перевірки про завищення ДП "Премдор-Україна" від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2008 року на загальну суму 15896190 грн. предметом судового розгляду адміністративної справи №2-а-394/09 не був.
Відносно посилання позивача на акт № 3753/23-01/32721155 від 04.12.2008 на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2008 №0002022301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8017363,00 грн, в т.ч. за основним платежем у розмірі 4100972,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3916391,00 грн., яке скасовано Житомирським окружним адміністративним судом першої інстанції також обєктивно критично оцінено з огляду на наступне.
Зі змісту вищевказаного акту вбачається, що перевіряємий період за який донараховано подакові зобовязання з податку на прибуток та зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податку на прибуток за 2005, 2006 роки, та І півріччя 2007 року, а контрагентами виступають наступні підприємства: ТОВ "Техномаркет-Україна ЛТД", ПП "Всесвіт"; ТОВ "Агроспецселект ХХІ"; ТОВ "Стек Плюс"; ТОВ "ОСОБА_5 систем"; ТОВ "Толво–СЛ"; ТОВ "Тайрінг".
В свою чергу суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджено, що в даному випадку предметом спірних відносин є завищення підприємством витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 3 квартал 2008., що не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку – витрат на придбання дошки сухої без наявних товарно-транспортних накладних та інших документів, що можуть підтвердити перевезення товару (дошок) від ТОВ "ЛамарКом"; ТОВ "Т.А.В.- Інжинірінг", ТОВ "Тример"; ТОВ "Лігалайф"; ТОВ "Компанія Валента"
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-395/09 не має відношення до спірних висновків акту перевірки..
Крім цього, судом першої інстанції вірно враховано, що
посилання позивача на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 по справі №2а-3665/09/0670 є безпідставним, оскільки даного рішення вбачається, що позовними вимогами ДП "Премдор-Україна" є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Бердичівської ОДПІ від 05.06.2008р. за №0000932301/0 та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за березень 2008 року в сумі 178541 грн. та за червень 2008 року в сумі 135301 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення було прийняте на підставі проведеної виїзної позапланової перевірки ДП "Премдор-Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за період з 01.02.2008 року по 31.03.2008 року, про що складено акт за №1323/23-01/32721155.
Таким чином, предметом позовних вимог в вищевказаній справі є стягнення бюджетної заборгованості, проте предметом спірних правовідносин є скасування податкових повідомлень-рішень, які не стосуються бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Крім цього, судом першої інстанції вірно враховано, що посилання позивача на інші судові рішення, які містяться в матеріалах справи, суд до уваги не приймає, оскільки судом в ході розгляду справи не встановлено їх впливу на спірні правовідносини.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, обґрунтованими є висновки Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому відсутні підстави для визнання протиправними і скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і обєктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Премдор-Україна" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" травня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "02" серпня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Дочірнє підприємство "Премдор-Україна" вул.Свердлова,44,м.Бердичів,Житомирська область,13302
ОСОБА_5
3- відповідачу/відповідачам: Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24 А,м.Бердичів,Житомирська область,13300
- ,
