КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа : № 826/16717/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Нагорної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Еліт Інвест Проект» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Еліт Інвест Проект» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.08.2015 р. № 1232 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Еліт Інвест Проект» на будь-якій фондовій біржі».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, так як, на його думку, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - зміні, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Еліт Інвест Проект» є емітентом цінних паперів, торгівля якими здійснюється на біржах.
Статутний капітал позивача складає 72 000 000,00 грн.
Відповідно до звітності емітента за 2014 рік, товариство здійснило випуск дисконтних облігацій на суму 210 000 000,00 грн., станом на кінець звітного року мало непогашені зобов'язання у розмірі 180 509 000,00 грн., відношення суми дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій з векселями до активів 99,99%, прибуток, по зрівнянню з аналогічним періодом склав 543 000,00 грн., капіталізація за результатами торгів акціями 1 362 240 000,00 грн.
06.08.2015 р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення № 1232 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Еліт Інвест Проект» на будь-якій фондовій біржі», яким зупинено торгівлю ПАТ «Еліт Інвест Проект» цінними паперами на будь-якій фондовій біржі на період з 07.08.2015 р. по 06.12.2015 р. з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави на підставі п. 16 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів».
Вважаючи зазначене рішення неправомірним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні ознаки маніпулювання позивачем цінами на фондовому ринку та докази допущення позивачем інших порушень на фондовому ринку, а також не підтверджено необхідність захисту інтересів інвесторів та держави.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову, однак, вважає за необхідне змінити їх обґрунтування, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (далі - Закон № 448/96-ВР), Порядком запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.06.2011 р. № 716 (далі - Порядок № 716), Положенням про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011 р. № 1063/2011 (далі - Положення № 1063/2011).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст. 1 Закону № 448/96-ВР визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Згідно зі ст. 5 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Статтею 7 Закону № 448/96-ВР передбачено, що основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема є: здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Аналогічні правові норми закріплені у Положенні № 1063/2011.
Відповідно до п. 16 ст. 8 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу, цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.
Згідно з п. 4 Порядку № 716 Відповідно до пункту 4 Порядку маніпулюванням цінами на фондовому ринку є: здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж цінних паперів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни цінного папера, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок; здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж цінних паперів шляхом вчинення умисних протиправних дій, у тому числі шахрайства чи використання інсайдерської інформації; поширення інформації через засоби масової інформації, у тому числі електронні засоби масової інформації, або будь-якими іншими способами, яке призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів цінних паперів на фондовій біржі, що не відповідають дійсності, зокрема поширення недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати, що ця інформація була недостовірною; купівля або продаж цінних паперів перед закриттям торговельної сесії фондової біржі з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, які склалися наприкінці торговельної сесії; неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу цінних паперів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж цінного папера за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтом кільком учасникам біржових торгів доручення на укладення в його інтересах однієї або більше угод з одним і тим самим цінним папером, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта; неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж цінних паперів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких цінних паперів не змінюється; неодноразове невиконання учасником біржових торгів зобов'язань за біржовими контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів спричинило значне збільшення або зниження ціни цінного папера, за умови, що такі контракти мали суттєвий вплив на ціну такого папера; укладення на фондовій біржі угод з цінним папером за ціною, що має суттєве відхилення від ціни відповідного цінного папера, яка склалася на фондовій біржі тієї ж торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок, за умови, що угоди укладені від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про придбання або продаж цінного папера за ціною, що має суттєве відхилення від поточної ціни.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) є контролюючим органом, на який покладено завдання здійснювати регулювання ринку цінних паперів та забезпечувати захист прав інвесторів і держави, для виконання якого законодавством регламентовано повноваження Комісії здійснювати контроль за діяльністю учасників фондового ринку та вживати запобіжні заходи, зокрема зупиняти торгівлю емітента цінними паперами на будь-якій фондовій біржі.
При цьому, належною та необхідною правовою підставою для застосування Комісією зазначених заходів є наявність реальної загрози правам інвесторів та/або держави, що має бути встановлено в її рішення про зупинення торгівлі емітента цінними паперами на будь-якій фондовій біржі.
Водночас, слід враховувати, що таке рішення Комісії як суб'єкта владних повноважень повинно бути виваженим та обґрунтованим.
Аналогічний правовий підхід викладено у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року у справі № 1-29/2011.
Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що в оскаржуваному рішенні Комісії від 06.08.2015 р. № 1232 «Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ «Еліт Інвест Проект» на будь-якій фондовій біржі» вказано, що відповідно до п. 16 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави, Комісія вирішила зупинити з 07.08.2015 р. торгівлю цінними паперами ПАТ «Еліт Інвест Проект» на будь-якій фондовій біржі на термін до 06.12.2015 р. /Т.1 а.с.81/.
При цьому, у вказаному рішенні не зазначено, у чому ж полягає загроза діяльності позивача інтересам інвесторів та/або держави, яке саме правопорушення було вчинено позивачем на ринку цінних паперів та чи вчинялось таке взагалі, і не наведено жодного обґрунтування необхідності застосування до товариства такого запобіжного заходу.
Більш того, ані з рішення Комісії, ані з пояснень її представника, наданих у судовому засіданні, не зрозуміло, яким чином оскаржуване рішення може захистити права інвесторів та/або держави, а навпаки вбачається, що воно фактично позбавляє інвесторів можливості здійснювати операції з цінними паперами ПАТ «Еліт Інвест Проект» і отримувати від цього прибуток.
Судова колегія також звертає увагу й на те, що зазначені обґрунтування відсутні й в інших документах, поданих відповідачем, а саме: службовій записці від 30.07.2015 р. № 13/03/870, протоколах від 04.08.2015 р. № 30, від 05.08.2015 р. № 31 /Т.1 а.с. 215-221/, протоколі від 06.08.2015 р. № 53 /Т.1 а.с. 224-226/.
Крім того, апеляційним судом не приймається до уваги наявна в матеріалах справи аналітична довідка, на яку апелянт посилається як на доказ обґрунтованості прийнятого ним рішення /Т. 1 а.с.49-50/, оскільки вказана довідка не містить дати її складання та не завірена належним чином, а отже, не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, які визначені у ст. 70 КАС України.
Також апеляційний суд відзначає й те, що зі звіту позивача за 2014 рік, на показники якого посилається апелянт як на підставу застосування вказаного вище запобіжного заходу, не вбачається факту невиконання або неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань на ринку цінних паперів і саме по собі зниження рівня доходу, на що також посилається апелянт, жодним чином не вказує на наявність ознак будь-яких правопорушень у діяльності товариства.
Крім того, доводи апелянта про те, що ціна акцій позивача зросла майже у 18 разів, біржовий курс за акцією позивача на ПАТ «ФБ «Перспектива» та ПАТ «Фондова біржа «ПФТС» - 4,73 грн. при номіналі 0,25 грн., колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими, оскільки акції реалізуються на ринку цінних паперів за ринковою вартістю, яка не є тотожною їх номінальній вартості та може значно відрізнятися від неї.
Аналогічний правовий підхід викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2015 року № К/800/39610/14.
Таким чином, ці та всі інші доводи апеляційної скарги видаються надуманими і голослівними.
Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, у відповідності до ст. 86 КАС України, колегія суддів, перевіривши рішення Комісії від 06.08.2015 р. № 1232, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, вважає, що воно не відповідає вимогам п. 16 ст. 8 Закону № 448/96-ВР, є не обґрунтованим, не виваженим, прийнято без урахування принципу пропорційності та дотримання балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких воно спрямоване, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, однак, вважає, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення було неповно досліджено обставини справи, що призвело до порушенням ч. 3 ст. 86 КАС України та помилкового обґрунтування його висновків щодо задоволення позовних вимог шляхом встановлення відсутності в діях позивача правопорушення з маніпулювання цінами на ринку цінних паперів, оскільки Комісією такий склад правопорушення не був встановлений, а лише припускалося можливість його існування, що, як відзначалось вище, не підтверджується жодними доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підлягає задоволенню частково, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року зміні в частині обґрунтування висновків для задоволення адміністративного позову, а в іншій частині - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року - змінити в частині обґрунтування висновків для задоволення адміністративного позову.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 07 липня 2016 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Кучма А.Ю.
Карпушова О.В.
