номер провадження справи 4/36/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2016 Справа № 908/1163/16
За позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Запорізький асфальтнобетонний завод» (70421, с. Високогірне Запорізького району Запорізької області, вул. Мічуріна, 1-А)
про стягнення 109 255, 90 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
Представники сторін:
Від позивача – ОСОБА_2, довіреність № 1679/12 від 19.05.2016 р.;
Від відповідача – не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
28.04.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернулась Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Запорізький асфальтнобетонний завод», с. Високогірне Запорізького району Запорізької області про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 109255,90 грн.
Ухвалою від 28.04.2016 р. порушено провадження у справі № 908/1163/16, справі присвоєно номер провадження 4/36/16, судове засідання призначено на 25.05.2016 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
В судовому засіданні 25.05.2016 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 21.06.2016 р.
За письмовими клопотаннями представника позивача розгляд справи 21.06.2016 р. здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник відповідача в судове засідання 21.06.2016 р. не з’явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 21.06.2016 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. ст. 47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 1, 49, 54, 84 ГПК України і полягають в тому, що з 05.02.2014 р. по 07.02.2014 р. Інспекцією було проведено позапланову перевірку ТОВ «Запорізький асфальтнобетонний завод», за результатами якої було складено акт. В ході перевірки було встановлено, що відповідач по джерелу викиду № 1 у період з 18.08.2013 р. по 28.01.2014 р. та по джерелам викидів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 у період з 14.04.2013 р. по 28.01.2014 р. включно здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». На основі довідки відповідача від 23.04.2015 р. № 11 про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів та даних звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел, згідно Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064, позивачем здійснено розрахунок суми шкоди, заподіяної державі ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод» по джерелу викиду № 1 у період з 18.08.2013 по 28.01.2014 та по джерелам викидів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 у період з 14.04.2013 р. по 28.01.2014 р. включно, яка становить 109255,90 грн.
Відповідач у відзиві № 17 від 20.05.2016 р. на позовну заяву зазначає, що позивач при здійсненні державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища є суб’єктом владних повноважень, отже спір має розглядатись адміністративним судом, тому просить припинити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Також, 16.06.2016 р. від відповідача надійшов відзив № 22 від 01.06.2016 р. на позовну заяву, в якому ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод» зазначає, що у 2013 році дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не видано з причин не визначення на законодавчому рівні організацій, уповноважених здійснювати видачу та установлення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин, на підтвердження чого відповідач надає лист від 10.07.2013 № 637/2 Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації. Крім того, у відзиві відповідач зазначає, що при розрахунку суми шкоди позивач врахував тільки довідку відповідача від 23.04.2015 р. № 11 про фактичні години роботи стаціонарних джерел, згідно даних якої можливо встановити лише фактичні години роботи складів зберігання відсіву, щебеню, відсіву (резервний), при цьому Інспекцією не встановлено кількість та вид сировини, що можливо зберігалась на складах. За таких умов розрахунок збитків позивача за наднормований викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря є необґрунтованим та надуманим.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача в судових засіданнях, суд –
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (Інспекція, позивач у справі), відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про використання та охорону земель, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов та ін.
Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від № 128 та направлення від 04.02.2014 р. № 128, в період з 05.02.2014 р. по 07.02.2014 р. Інспекцією проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Запорізький асфальтнобетонний завод» (відповідач у справі) за адресою: 70421 Запорізька область, Запорізький район, с-ще Високогірне, вул. Мічуріна, 1-А.
За результатами перевірки встановлено, що термін дії дозволу № 2322183503-10 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Запорізький асфальтнобетонний завод» закінчився 13.04.2013 р. (на основний проммайданчик), а термін дії дозволу № 2322183503-10а закінчився 17.08.2013 р. (дозвіл отримувався на асфальтозмішувач ДС-158 джерело викиду № 1).
За результатами перевірки складено Акт з 05.02.2014 р. по 07.02.2014 р., щодо усунення виявлених порушень відповідачеві надано припис № 035/07-ПЗ від 10.02.2014 р.
ТОВ «Запорізький асфальтнобетонний завод» отримано новий дозвіл № 2322183503-10 терміном дії з 29.01.2014 р. по 27.01.2019 р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами промислового майданчику за адресою: 70421, Запорізька область, Запорізький район, с-ще Високогірне, вул. Мічуріна, 1-А.
На запит Інспекції від 13.10.2014 р. № 3009/10 підприємство супровідним листом від № 93 надало завірені копії дозволів № 2322183503-10 від 14.04.2008 р. та від 29.01.2014 р., та дозволу № 2322183503-10а від 18.08.2008 р. Також були надані завірені копії таблиць 2.1 та 2.2 зі звітів з інвентаризації викидів забруднюючих речовин до вищезгаданих дозволів на викиди.
На запит від 15.04.2015 р. № 1003/03 підприємством до Інспекції було надано завірену підписом керівника та печаткою підприємства довідку про фактичні години роботи джерел викиду підприємства від 23.04.2015 р. № 11.
Таким чином, за наданими підприємством документами встановлено, що ТОВ «Запорізький асфальтнобетонний завод» по джерелу викиду № 1 у період з 18.08.2013 р. по 28.01.2014 р. та по джерелам викидів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 у період з 14.04.2013 р. по 28.01.2014 р. здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII.
На основі довідки відповідача від 23.04.2015 р. № 11 про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів та даних звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел, згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064, позивачем здійснено розрахунок суми шкоди, заподіяної державі ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод», яка по джерелу викиду № 1 у період з 18.08.2013 по 28.01.2014 та по джерелам викидів №№ 2,3,4,5,6,7,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,22 у період з 14.04.2013 р. по 28.01.2014 р. включно склала 109255,90 грн.
На адресу відповідача позивачем було направлено претензію № 2807/11 від 28.10.2015 р. з пропозицією сплатити шкоду, заподіяну державі у розмірі 109255,90 грн. До претензію було додано розрахунок збитків.
У відповіді № 41 від 23.11.2015 р. на претензію відповідач зазначив, що вважає її незаконною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки протягом 2014 року перевірок господарської діяльності товариства посадовими особами органів державного нагляду (контролю) не здійснювалось. Також, ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод» зазначило, що станом на момент розгляду претензії йому не було надано акт перевірки, яка начебто проводилася з 05.02.2014 р. по 07.02.2014 р.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII (далі – Закон N 2707-XII), підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Відповідно до ст. 11 Закону N 2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу.
У відповідності до ст. 33 Закону N 2707-XII особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року N 1264-XII (далі – Закон N 1264-XII), порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Позивачем надано усі докази на підтвердження завдання відповідачем шкоди внаслідок його неправомірної повідінки. Разом з тим, ТОВ «Запорізький асфатнобетонний завод» не надано жодних доказів відсутності його вини у спричиненні шкоди.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідачем було порушено ст. ст. 10, 11 Закону N 2707-XII, а саме допущено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 (далі – Методика).
При цьому, п. п. 2.1.2, 2.7.1 Методики встановлено, що наднормативними викидами вважаються зокрема, викиди забруднюючих речовин на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства і розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою :
З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де -
mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т;
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечностї і-тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
При цьому, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулами викладеними в п. 3 Методики.
За приписами п. 4 Оглядового листа № 01-06/20/2014 від 14.01.2014 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.
Позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено розрахунок збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по джерелу викиду № 1 у період з 18.08.2013 р. по 28.01.2014 р. та по джерелам викидів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 у період з 14.04.2013 р. по 28.01.2014 р. включно, які складають 109255,90 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по джерелу викиду № 1 у період з 18.08.2013 р. по 28.01.2014 р. та по джерелам викидів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 у період з 14.04.2013 р. по 28.01.2014 р. включно без дозволу, суд встановив, що він є вірним і відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема вищезазначеній Методиці.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що судом встановлено всі необхідні елементи складу деліктних правовідносин, а відповідачем належними та допустимими доказами не було спростовано його вини у порушенні порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, керуючись тим, що позивачем представлено вірний розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по джерелу викиду № 1 у період з 18.08.2013 р. по 28.01.2014 р. та по джерелам викидів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 у період з 14.04.2013 р. по 28.01.2014 р. включно без дозволу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Отже до стягнення підлягають збитки, завдані державі за весь період здійснення викидів забруднюючих речовин.
Твердження ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод» про те, що даний позов повинен розглядатися в рамках адміністративного судочинства, судом визнається безпідставним, оскільки подання даної позовної заяви та позовні вимоги, що в ній містяться, повністю узгоджуються з положеннями ст. ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України. Тому в суду не має підстав для припинення провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Суд відхилив заперечення відповідача про те, що у 2013 році дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не видано з причин не визначення на законодавчому рівні організацій, уповноважених здійснювати видачу та установлення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин, оскільки відповідач звернувся до відповідних органів за отриманням дозволу несвоєчасно. Як вбачається з документів, наявних в матеріалах справи, перша відповідь від Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації датована лише 10.07.2013 р., тоді як термін дії дозволу № 2322183503-10 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Запорізький асфальтнобетонний завод» закінчився 13.04.2013 (на основний проммайданчик).
Крім того, відповідач у відзиві посилається на «Методическое пособие по расчету выбросов от неорганизованых источников в промышленности строительных материалов» 1989 року. Але необхідно вказати, що вказана Методика була використана при розробці звіту з Інвентаризації стаціонарних джерел викидів ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод». В ході розробки звіту з інвентаризації розраховано та визначено потужність викиду кожного стаціонарного джерела, що відображено в стовбці 20 Звіту з інвентаризації. В подальшому, при здійснення розрахунку шкоди використовується Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639. До формули розрахунку зі звіту з інвентаризації використовується показник потужності викиди та години роботи джерела з довідки ТОВ «Запорізький асфальтобетонний завод». Таким чином, твердження відповідача про те, що Інспекцією не встановлено кількість та вид сировини, що можливо зберігалась на складах, у зв’язку з чим розрахунок збитків позивача за наднормований викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря є необґрунтованим та надуманим, - є безпідставними.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII, ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року N 1264-XII, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Запорізький асфальтнобетонний завод», с. Високогірне Запорізького району Запорізької області про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 109255,90 грн., задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Запорізький асфальтнобетонний завод» (70421, с. Високогірне Запорізького району Запорізької області, вул. Мічуріна, 1-А, код ЄДРПОУ 33409620) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 109255 (сто дев’ять тисяч двісті п’ятдесят п’ять) грн. 90 коп. до бюджету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за такими реквізитами: р/р № 33112331700131, код ЄДРПОУ № 38025393, МФО № 813015, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач – управління Державної казначейської служби України у Запорізькому районі Запорізької області. Стягувач - Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388). Видати наказ.
3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Запорізький асфальтнобетонний завод» (70421, с. Високогірне Запорізького району Запорізької області, вул. Мічуріна, 1-А, код ЄДРПОУ 33409620) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, р/р 35214026081154, код ЄДРПОУ 38025388, МФО 820172, банк ГУДКСУ Запорізької області) 1638 (одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 84 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “22” червня 2016 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
