КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 875/22/16 Суддя-доповідач Хрімлі О.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2016 року 14 год. 40 хв. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Хрімлі О.Г.,
суддів Бабенка К.А.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
07 червня 2016 року Центральною виборчою комісією прийнято постанову № 186, якою відмовлено в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3, висунутого Комуністичною партією України, в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивачем подано адміністративний позов, в якому він просить: визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 186 від 07 червня 2016 року «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3, висунутого Комуністичною партією України, в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року; зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_3 кандидатом в народні депутати України, висунутого Комуністичною партією України, в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини у справі, перевіривши їх доказами, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на адміністративний позов, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3, виходячи із наступного.
03 червня 2016 року до ЦВК надійшла заява Комуністичної партії України разом з іншими документами щодо реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3, висунутого на позачерговому 51 з'їзді цієї партії 02 червня 2016 року, в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року.
07 червня 2016 року Центральною виборчою комісією прийнято постанову № 186, якою відмовлено в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3, висунутого Комуністичною партією України, в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року, мотивуючи тим, що у порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», заява ОСОБА_3 про згоду балотуватися кандидатом у народні депутати від цієї партії не містить зобов'язання у разі його обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та Законів України несумісна з мандатом народного депутата України, тому зазначений документ не є заявою про згоду балотуватися кандидатом у народні депутати України від партії в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 55 Закону; у порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», в автобіографії ОСОБА_3 не міститься відомостей про посаду (заняття) та місце роботи, тому вказаний документ не є автобіографією кандидата в народні депутати України в розумінні норми Закону. Крім того, ЦВК, як на підставу для відмови в реєстрації кандидата в депутати, посилається на п. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (а.с. 90-91).
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному окрузі за умови отримання нею таких документів, зокрема, заяви особи про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії (за підписом відповідного кандидата) із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні їй підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає).
За змістом ст. 78 Конституції України передбачено, що народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про статус народного депутата України», народний депутат не має права: 1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади; 2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі; 3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови; 4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час; 5) залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю; 6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», Центральна виборча комісія видає особі, яка подала документи, зазначені у частині першій або частині другій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.
Зі змісту довідки про прийняття документів, наявної в матеріалах справи (а.с. 105), вбачається, що 03 червня 2016 року о 15 год. 05 хв. для реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року ОСОБА_3 подано наступні документи: заява про реєстрацію кандидата у народні депутати України; рішення вищого керівного органу партії про висування кандидата у депутати; заява особи про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії; автобіографія кандидата у депутати; документ про внесення грошової застави; 4 фотографії кандидата у депутати; ксерокопії першої та другої сторінок паспорта; передвиборна програма кандидата у депутати; довіреність.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в заяві про згоду балотуватися кандидатом у народні депутати від Комуністичної партії України зазначено про відсутність у нього іншого представницького мандата, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата, але при цьому не зазначено зобов'язання у разі обрання його народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України (а.с. 94).
Також вказаний документ не містить посилання на те, що позивач не здійснює зазначеної діяльності, оскільки до діяльності, яка несумісна із мандатом народного депутата України, належить не лише підприємницька діяльність.
Натомість, зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, є прийняттям на себе особою, яка має намір балотуватися у народні депутати, обов'язку у разі його обрання усунути зазначені вище обставини, якщо вони виникнуть у майбутньому.
Таким чином, зазначення в заяві про згоду балотуватися кандидатом у депутати від партії зобов'язання припинити несумісну зі статусом депутата діяльність є безумовним обов'язком особи.
Відсутність у відповідній заяві зобов'язання припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, свідчить про оформлення документу неналежним чином, та відповідно дає підстави вважати, що документ відсутній.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2014 року у справі № 875/91/14, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2014 року у справі № 875/75/14.
Колегія суддів зазначає, що взяття особою на себе зазначеного зобов'язання є необхідним волевиявленням особи, яке спрямоване на підтвердження права особи бути обраною народним депутатом, а тому відсутність відповідних відомостей у заяві, поданій до Центральної виборчої комісії, не може розглядатись як помилка або неточність у поданих документах у розумінні частини 3 статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Посилання позивача на заповнення документів відповідно до зразка, розробленого Центральною виборчою комісією, не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки особа, яка має намір балотуватися кандидатом у народні депутати, має керуватися виключно нормами Закону, які в даному випадку відповідають вимогам до якості законодавства і є чіткими, конкретними і зрозумілими.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2014 року у справі № 875/129/14.
Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що зазначення у заяві про згоду балотуватися кандидатом у депутати від партії фрази: «Іншого представницького мандата, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата України, не маю» є виконанням лише частини вимог, що встановлені п. 3 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи позивача в цій частині не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Перевіряючи доводи позивача в частині помилковості висновків ЦВК щодо незазначення в автобіографії відомостей про посаду (заняття) та місце роботи, та з приводу того, що помилки і неточності виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному окрузі за умови отримання нею таких документів, зокрема, автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії автобіографії позивача, поданої до ЦВК (а.с. 95), в ній зазначено наступні відомості: прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, громадську роботу, партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості. Відомостей щодо посади (заняття), місця роботи не зазначено.
Водночас, п. 4 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» кореспондується з ч. 3 ст. 60 вказаного Закону, за змістом якої помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за своєю суттю автобіографія - це документ, в якому особа, яка його скла дає, подає опис свого життя та діяльності в хро нологічній послідовності. Автобіографія складається у довільній формі, проте у зв'язку зі специфікою мети її написання може мати направленість на висвітлення тих чи інших конкретних обставин. Обов'язковість висвітлення певних подій свого життя в автобіографії зазвичай пов'язана з розкриттям особистих якостей автора, що можуть сприяти або суперечити меті її написання.
Згідно з ч. 8 ст. 59 Закону України «Про вибори народних депутатів України», перелік кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, із зазначенням прізвища, власного імені (всіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року і місця народження, громадянства із зазначенням часу проживання на території України, відомостей про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місця проживання, відомостей про наявність чи відсутність судимості, суб'єкта висування у семиденний строк після закінчення реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному окрузі оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
За змістом ч. 1 ст. 63 вказаного Закону передбачено, що виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об'єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.
Крім того, доводи позивача спростовуються практикою Європейського Суду з прав людини, яким висловлена позиція з даного приводу у справі «Краснов та Скуратов проти Російської Федерації» (Страсбург, 19 липня 2007 року), розглядаючи яку Суд дійшов до наступного висновку: «Істинність інформації, що вимагається про кандидата дозволяла виборцям зробити обдуманий вибір на підставі повної та точної інформації, зазначеній в виборчому бюлетені. Ці вимоги були пропорційні обмеженням права брати участь у виборах в якості кандидата та були необхідні в демократичному суспільстві для забезпечення вільного волевиявлення виборців. Законність виборів підсилюється санкціями за порушення закону про вибори, такими як відмова в реєстрації кандидата чи скасування реєстрації. У випадку з заявниками даної скарги їх дискваліфікація не порушила їх право брати участь у виборах в якості кандидатів, оскільки є результатом невиконання самими заявниками вимог законодавства про вибори…».
«Європейський Суд вважає, що вимога надавати інформацію про роботу кандидата та його членство в політичній партії слугує для того, щоб надати можливість виборцям зробити аргументований вибір з врахуванням професійного та політичного минулого кандидата на виборчу посаду. Також безспірним є законність прохання кандидатів на виборчу посаду, щоб надана ними інформація максимально відповідала дійсності, щоб виборці не вводились в оману неправдивими заявами. Таким чином, Європейський Суд приходить до висновку, що висунута кандидату в члени державного законодавчого органу вимога надати відповідну дійсності інформацію про свою зайнятість і партійну приналежність є законною ціллю за змістом ст. 3 Протокола № 1 до Конвенції».
Так, положення ч. 3 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», не дозволяє відмовляти у реєстрації кандидатом за умови наявності помилок або неточностей у поданій інформації.
Водночас, колегія суддів вважає, що незазначення в автобіографії обов'язкових відомостей про посаду (заняття), місце роботи не може вважатись помилкою чи неточністю в розумінні ч. 3 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», оскільки такі вимоги прямо передбачені законом, та обов'язок їх внесення до автобіографії покладено на особу, яка подає документи щодо реєстрації кандидатом у депутати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2014 року у справі № 875/214/14, від 01 жовтня 2014 року у справі № 875/71/14, постанові Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2014 року у справі № 875/101/14.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України», усі кандидати у народні депутати України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.
Таким чином, колегія суддів не має права визнавати привілейованого становища позивача в порівнянні з іншими кандидатами, які незалежно від їх бажання зобов'язані висвітлювати біографічні відомості в порядку п. 4 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Отже, колегія суддів вказує на безпідставність доводів позивача щодо наявності факту обмеження його права бути обраним з боку відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки відмова у реєстрації позивача кандидатом у народні депутати зумовлена неналежним виконанням позивачем обов'язку щодо подання документів із зазначенням інформації, наявність якої законом визначена як обов'язкова.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2014 року у справі № 875/71/14.
Таким чином, документ, поданий позивачем для реєстрації його, як кандидата у народні депутати України, у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», не відповідає визначеним Законом вимогам, оскільки в автобіографії відсутні обов'язкові за Законом вимоги, що виключає можливість розглядати відповідний документ як такий, що відповідає вимогам Закону та його змісту.
Колегія суддів вважає, що й у цій частині доводи позивача не ґрунтуються ані на вимогах національного законодавства, ані на практиці Європейського Суду з прав людини.
Також, у судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи № 875/22/16 постановою ЦВК № 193 від 10 червня 2016 року ОСОБА_3 зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року за результатами розгляду заяви про самовисування, та всі недоліки, на які звертала увагу ЦВК в оскаржуваному рішенні, при новій подачі документів відсутні.
Крім того, згідно з п.п. 2, 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі: відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону; висування кандидата (кандидатів) у депутати від партії, яка здійснює пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, їхньої символіки та щодо якої в установленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про невідповідність її діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
В оскаржуваній постанові ЦВК посилається також на наказ Міністерства юстиції України № 1312/5 від 23 липня 2015 року, яким, зокрема, визнано, що статут, найменування та символіка Комуністичної партії України не відповідають частинам першій, другій статті 3 та частині першій статті 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Колегія суддів зазначає, що законність наказу Міністерства юстиції України № 1312/5 від 23 липня 2015 року «Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та власне правового висновку, були предметом дослідження в межах адміністративної справи № 826/15454/15 за позовом Комуністичної партії України до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу.
Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2015 року в адміністративній справі № 826/15454/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, підтверджено, що наказ Міністерства юстиції України № 1312/5 від 23 липня 2015 року прийнято відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», та встановлено, що Комуністична партія України не була позбавлена можливості призначення та проведення з'їзду партії для внесення змін до її статуту та програми, і не вчиняла дій по проведенню з'їзду партії з метою приведення діяльності, найменування та/або символіки Комуністичної партії України вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що Центральною виборчою комісією правомірно відмовлено в реєстрації ОСОБА_3, висунутого Комуністичною партією України, в одномандатному виборчому окрузі № 206 на проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року та винесено законну і обґрунтовану постанову № 186 від 07 червня 2016 року, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_3 відсутні.
Відповідно до ч. 9 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою дорівнює 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1 378,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2016 року.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову до суду судовий збір не сплачено, у зв'язку з чим його має бути стягнуто з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 1 102,40 (551,20 * 2) грн.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 106, 160, 161, 162, 163, 172, 177 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у розмірі 1 102,40 грн. (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у дводенний строк з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді К.А. Бабенко
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Бабенко К.А
Літвіна Н. М.
