ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 квітня 2016 року № 826/22842/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шулежка В.П., суддів Іщука І.О. та Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
ОСОБА_1
до
Державної архітектурно-будівельної інспекції України
за участю третіх осіб
ОСОБА_2 та Обухівської міської ради Київської області
про
зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі-відповідач), за участі третіх осіб - ОСОБА_2 та Обухівської міської ради Київської області, в якому, враховуючи прийняту судом заяву про уточнення позовних вимог від 24.11.2015р., позивач просив суд:
1) визнати незаконною та скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 083152321792 по об'єкту «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1» від 20.08.2015 року;
2) визнати незаконною та скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КС 143152592381 по об'єкту "Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1" від 16.09.2015 року;
3) зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 про знесення самочинно збудованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Ухвалою суду від 22.12.2015 року на підставі п. 5. ч. 1 ст. 155 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування реєстрацій Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації - залишено без розгляду, а відтак судовому розгляду підлягає лише вимога позивача про зобов'язання відповідача звернутися до суду із позовом.
Зокрема, в обґрунтування вказаної вимоги, яка є предметом даного спору, позивач зазначає, що ОСОБА_2, за відсутності відповідного дозволу на проведення реконструкції житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок та взагалі відсутності відповідної проектної документації, погодженої у встановленому законом порядку, всупереч вимогам діючого законодавства, грубо порушуючи Державні будівельні норми, проводить реконструкцію житлового будинку під шестиповерховий багатоквартирний будинок з порушенням протипожежних відстаней до існуючого житлового будинку ОСОБА_1, що знаходиться поруч, та порушує її права як власника сусідньої земельної ділянки.
Поряд з цим позивач зазначає, що Інспекція, встановивши порушення ОСОБА_2 вимог містобудівного законодавства, а також факт невиконання вимог приписів про зупинення будівництва та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, ігнорує імперативну норму ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та свідомо вже рік не звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об'єкта по АДРЕСА_1 даючи їй можливість будувати все нові і нові поверхи.
В судовому засіданні позивач та її представник вказану позовну вимогу підтримали, просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у його задоволенні, зокрема, з тих підстав, що для подання позову до суду щодо знесення зазначеного об'єкту будівництва ще не використано усіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування, а тому не виконано всіх необхідних передумов, що дають підстави для звернення з таким позовом до суду.
Третя особа (ОСОБА_2) свого відношення до позову не висловила та жодних пояснень чи документів до суду не надала.
Третя особа (Обухівська міська рада Київської області), надавши письмові пояснення, підтримала заявлені позивачем вимоги, вважає, що позов підлягає задоволенню.
У той же час, представники третіх осіб у судове засідання 22.12.2015р. не прибули, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, у зв'язку з чим у судовому засіданні на підставі ч.4 ст.128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності представників третіх осіб.
Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, враховуючи неприбуття у судове засідання представників третіх осіб, у судовому засіданні 22.12.2015р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 02.10.2014 року проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1, про що складено Акт перевірки від 02.10.2014р.
Під час перевірки було встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 яка належить гр. ОСОБА_2 на підставі державного акта серії ЯМ №202371 від 18.07.2012 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд) виконувались будівельні роботи з влаштування котловану під будівництво багатоквартирного житлового будинку без отримання документів, що надають право на виконання цих робіт, чим порушено вимоги ст. 34 та ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Встановлено, що замовником будівництва - гр. ОСОБА_2 отримані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 які видані відділом розвитку інфраструктури, містобудування та архітектури Обухівської міської ради від 19.02.2014 09-03 № 4 міб.
Проектну документацію на будівництво багатоквартирного житлового будинку за зазначеною адресою замовником будівництва - гр. ОСОБА_2 не надано. Документів, що підтверджують призначення відповідальних осіб за здійснення авторського та технічного нагляду, не надано. Інформації щодо генеральної підрядної організації не надано. Проекту виконання робіт та виконавчої документації (загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, журнал авторського нагляду, актів на закриття прихованих робіт) не надано.
Перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_2 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури».
За результатами перевірки гр. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за виявлені правопорушення та надані приписи про зупинення будівельних робіт від 06.10.2014 № С-0610/1 та від 06.10.2014 № С-0610/2 про усунення виявлених правопорушень в термін до 02.11.2014.
В подальшому рішенням Виконкому Обухівської міської ради від 07.10.2014 за № 1054, у зв'язку з невідповідністю намірів забудови до містобудівних обмежень, державних норм і правил у сфері містобудування, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 які були видані відділом розвитку інфраструктури, містобудування та архітектури Обухівської міської ради від 19.02.2014 09-03 № 4міб, скасовано.
Крім цього, під час виїзду 11.11.2014 для проведення перевірки виконання гр. ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 № С-0610/1 та від 06.10.2014 № С-0610/2, посадовою особою Департаменту Інспекції із залученням представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради було встановлено, що будівельні роботи не зупинено, а саме: на дні котловану влаштовано щебеневу основу. На час виїзду 11.11.2014 гр. ОСОБА_2 або уповноважена особа замовника за вказаною адресою були відсутні, у зв'язку з чим провести перевірку виконання гр. ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 № С-0610/1 та від 06.10.2014 № С-0610/2 не вдалося.
Враховуючи зазначене, Департаментом Інспекції було направлено гр. ОСОБА_2 лист щодо присутності замовника або уповноваженої ним особи на об'єкті будівництва під час проведення перевірки, проте, як стверджує відповідач, гр. ОСОБА_2 були проігноровані законні вимоги Департаменту. Також було направлені листи до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо сприяння у здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення, в межах наданих повноважень, присутності замовника будівництва або уповноваженої ним особи на об'єкті будівництва за зазначеною адресою. На даний час, як стверджує відповідач, інформації від Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області до Департаменту не надходило.
Як стверджує відповідач та не спростовано позивачем, станом на 17.09.2015 посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області із залученням представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради було здійснено виїзд на земельну ділянку за адресою: вул. Зарічна, 22 у м. Обухові Київської області. Під час виїзду візуальним оглядом ззовні встановлено, що будівництво не зупинено, на зазначеній земельній ділянці зведено монолітний залізобетонний безригельний каркас (3-4 поверхи багатоповерхового будинку).
Незважаючи на виявлені правопорушення вимог містобудівного законодавства, гр. ОСОБА_2 черговий раз проігноровано приписи органу Державного архітектурно-будівельного контролю негайно зупинити будівельні роботи.
На час виїзду замовник будівництва або його уповноважена особа за вказаною адресою були відсутні, у зв'язку з чим провести перевірку виконання гр. ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 № С-0610/1 та від 06.10.2014 № С-0610/2 не виявилось можливим.
До того ж, як стверджує відповідач, Департамент повторно звернувся до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо сприяння у здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю за зазначеною адресою у присутності замовника будівництва, однак станом на 12.11.2015 відповіді від Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області до Департаменту не надходило.
Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (далі за текстом-Закон № 3038-VI).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-VІ передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно положень частин першої, другої статті 38 Закону № 3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Згідно із частиною сьомою статті 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що в законодавстві розмежовано повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (його територіальних органів) з винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та з приводу звернення до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта.
Звернення ж контролюючого органу до суду із позовом про знесення самочинного будівництва можливе лише за наявності певних обставин як крайній захід, коли використано всі передбачені законодавством України заходи, наявні істотні порушення будівельних норм і правил або наявна шкода суспільним інтересам чи інтересам інших осіб, за умови неможливості перебудови.
В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до статті ч. 3 статті 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
За змістом ж статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До основних принципів адміністративного судочинства належить, крім іншого, диспозитивність (п.4 ч.1 ст.7 КАС України). Диспозитивність (від лат. Dispono - розпоряджаюся) - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Тобто, з наведених вище положень процесуального законодавства слідує, що звернення до суду - це право, а не обов'язок особи. Встановлене ж законодавством право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду з відповідним позовом, у т.ч. органу державного архітектурно-будівельного контролю, належить виключно до дискреційних повноважень такого суб'єкта.
Під дискреційним повноваженням суд розуміє повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).
А тому визначення адміністративним судом зобов'язання суб'єкту владних повноважень щодо подання ним певного позову до суду було б формою втручання у дискреційні повноваження такого суб'єкту, у т.ч. відповідача, що суперечить меті і завданню адміністративного судочинства.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом з тим суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
В даному випадку позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених вище обставинах підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача звернутися з певним позовом до суду відсутні, оскільки така вимога є формою втручання у дискреційні повноваження державного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Судом же в ході розгляду даної справи не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо неподання такого позову до суду.
Отже, підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя В.П. Шулежко
Суддя І.О. Іщук
Суддя І.М. Погрібніченко
