Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2016 року справа №223/558/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 р. у справі № 223/558/15-а (головуючий І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом ОСОБА_2 до Вугледарської міської ради, Виконавчого комітету Вугледарської міської ради, Військово-цивільної адміністрації міста Вугледар Донецької області третя особа Управління Державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі позивач, апелянт) звернувся до Вугледарського міського суду Донецької області із адміністративним позовом до Вугледарської міської ради, виконкому Вугледарської міської ради, Військово-цивільної адміністрації м.Вугледару про визнання незаконним та скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 2-3).
Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 27 липня 2015 року провадження у справі № 223/558/15-а (провадження № 2-а/223/32/2015) за позовом ОСОБА_2 відкрито (а.с. 14).
Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 1 жовтня 2015 року адміністративна справа № 223/558/15-а передана до Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 88).
Позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювались (а.с. 53, 55, 125, 136, 170) і з врахуваннях останніх уточнень предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги ОСОБА_2 про:
- визнання незаконними та скасування розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації м. Вугледару м.Вугледар ОСОБА_3 № 19-д від 8 липня 2015 року про припинення видатків на оплату праці з 3 червня 2015 року;
- зобов'язання відповідачів продовжити відпустку ОСОБА_2 з 30 травня 2015 року по 2 червня 2015 року згідно Закону України "Про відпустки";
- зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату з 3 червня по 9 червня 2015 року;
- зобов'язання відповідачів повернути позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення, яка була нарахована та виплачена, а потім утримана з коштів, призначених позивачу в якості оплати листка непрацездатності, заробітної плати та розрахункових при звільненні;
- стягнути з відповідача на користь позивача одноразово 10 000,00 грн в порядку відшкодування моральної шкоди (а.с. 2-3, 125).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Вугледарської міської ради, виконкому Вугледарської міської ради, Військово-цивільної адміністрації м.Вугледар, третя особа Управління Державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - було відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того,що заробітна плата позивачу за період роботи позивача на посаді Вугледарського міського голови з 3 по 9 червня 2015 року не повинна була нараховуватись, відповідно, Розпорядження керівника ВЦА ОСОБА_3 № 19-д від 8 липня 2015 року не потягло за собою порушення прав позивача.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції зазначив, що вказані позовні вимоги є похідними від інших позовних вимог позивача, а тому задоволенню також не підлягають.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, позивач 4 листопада 2014 року був обраний міським головою Вугледарської міської ради - Рішення міськради від 4 листопада 2014 року № 6/61-1.
Указом Президента України від 5 березня 2015 року № 123/2015 утворена Військово-цивільна адміністрація (ВЦА) м. Вугледар Донецької області, на посаду керівника якої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 286/2015 призначено ОСОБА_3 ОСОБА_3 приступив до виконання обов'язків керівника ВЦА з 3 червня 2015 року.
Розпорядженням ОСОБА_3 від 4 червня 2015 року № 2-д визнано право першого підпису позивача, як міського голови м. Вугледар, недійсним. Як зазначено у позові, у зв'язку із прийняттям даного Розпорядження не виконувались рішення позивача, як голови міської ради м. Вугледар, зокрема, розпорядження про скликання сесії, про скасування права підпису грошових та фінансових документів окремих посадових осіб, про передачу на зберігання печаток, штампів та бланків суворої звітності.
Працюючи на посаді міського голови позивач мав право на отримання заробітної плати, але 8 липня 2015 року керівник ВЦА ОСОБА_3 прийняв Розпорядження № 19-д про призупинення проведення видатків на оплату праці міському голові ОСОБА_2 з 3 червня 2015 року.
Зазначене Розпорядження позивач вважає безпідставним та незаконним, так як воно прийнято ОСОБА_3 з перевищенням повноважень, наданих йому Законом України "Про військово-цивільні адміністрації".
Крім того, апелянт зазначає, що нарахована йому сума матеріальної допомоги на оздоровлення була пізніше утримана відповідачем із нарахованих позивачу сум.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач, ОСОБА_2, на час виникнення спірних правовідносин (з 4 листопада 2014 року) мав статус посадової особи органу місцевого самоврядування, обіймав посаду міського голови міста Вугледар Донецької області (а.с. 39, 126).
Вугледарська міська рада (код ЄДРПОУ 34032213) - орган місцевого самоврядування, зареєстрована як юридична особа 21 травня 1997 року, про що 20 червня 2006 року до ЄДР внесений запис за номером 1 255 120 0000 000102, в стані припинення не перебуває (а.с. 102).
Виконавчий комітет Вугледарської міської ради (код ЄДРПОУ 05275768) - виконавчий орган органу місцевого самоврядування (Вугледарської міської ради), зареєстрований як юридична особа 21 травня 1997 року, про що 05 липня 2006 року до ЄДР внесений запис за номером 1 255 120 0000 000107, в стані припинення не перебуває (а.с. 101).
Військово-цивільна адміністрація міста Вугледар Донецької області утворена Указом Президента України від 5 березня 2015 року № 123/2015 "Про утворення військово-цивільних адміністрацій" (а.с. 24-25), є тимчасовим державним органом влади, що здійснює на території м. Вугледар повноваження Вугледарської міської ради та виконавчого комітету цієї ради, зі статусом юридичної особи (код ЄДРПОУ 39828604), про що 9 червня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі ЄДР) внесений запис за номером 1 255 102 0000 000316 (а.с. 26, 103, 150).
Відповідно до ч.11 ст.3 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" від 3 лютого 2015 року № 141-VIII, військово-цивільні адміністрації здійснюють свої повноваження до припинення їх діяльності у день відкриття першої сесії новообраної відповідної ради, а в разі створення обласних, районних військово-цивільних адміністрацій для здійснення керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки - до завершення антитерористичної операції. Згідно відомостей, отриманих з веб-сайту Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", розпорядником якого є Міністерство юстиції України, технічним адміністратором - Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр" (Наказ Міністерства юстиції України від 31 березня 2015 року № 466/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 року за № 349/26794) (https://usr.minjust.gov.ua/), Військово-цивільна адміністрація міста Вугледар Донецької області станом на 21 грудня 2015 року в стані припинення не перебуває.
Рішенням Вугледарської міської ради від 6 травня 2015 року ОСОБА_2, міському голові м. Вугледар, на підставі поданої ним заяви було надано частину щорічної основної відпустки з 12 травня 2015 року по 15 травня 2015 року, проведено нарахування і виплату відпускних в сумі 998,23 грн, матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 7 455,42 грн. та заробітної плати за період з 5 по 8 травня в розмірі 1 697,86 грн, що підтверджується розрахунковими листами та платіжним дорученням № 149 від 7 травня 2015 року (а.с. 59, 126, 182-185, 202-203, 211, 213) та визнається сторонами по справі.
12 травня 2015 року позивач потрапив до лікарні та з цього дня (12 травня 2015 року) по 29 травня 2015 року перебував на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності № 315166, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 113-114, 144).
Відповідно до Розпорядження керівника ВЦА м. ВугледарОСОБА_3 від 3 червня 2015 року № 1-кз останній приступив до виконання обов'язків керівника ВЦА м. Вугледар з 3 червня 2015 року (а.с. 6, 82, 145).
Після виходу позивача на роботу (2 червня 2015 року) виконкомом Вугледарської міської ради на підставі листка непрацездатності був зроблений перерахунок сплачених відпускних та матеріальної допомоги та утримано з позивача відпускні в сумі 998,23грн та матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 7 455,42 грн, нараховано і виплачено заробітну плату за один день червня (2 червня 2015 року) в розмірі 392,74 грн, лікарняні: за рахунок виконкому Вугледарської міської ради - в сумі 1 509,16 грн; за рахунок Фонду соціального страхування в сумі - 3 772,90 грн (а.с. 59-61, 72-73, 86, 141-142, 202-203).
Позивач вважає, що з нього неправомірно було утримано раніше виплачені суми відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки відповідач повинен був продовжити йому відпустку відповідно до написаної ним заяви від 15 червня 2015 року, яка була погоджена Головою Донецької ОДА (а.с. 10-11).
Як вбачається з табелю обліку використання робочого часу у травні 2015 року позивач був на роботі 4 дні (5-8 травня), 14 днів - на лікарняному (з 12 травня по 29 травня) (а.с. 207-208), у червні 2015 року позивач був на роботі 1 день (2 червня) (а.с. 205-206).
Відповідно до платіжного доручення № 267 від 7 липня 2015 року та пояснень відповідача позивачу були перераховані лікарняні за 05-06 2015 року (з врахуванням утриманих податків і зборів) в сумі 3 086,23 грн (а.с. 182, 209, 202-203).
Розпорядженням керівника ВЦА м. ВугледарОСОБА_3 від 8 липня 2015 року 2015 року № 19-д у зв'язку зі здійсненням ним наданих йому повноважень, призупинено проведення видатків на оплату праці міському голові ОСОБА_2 з 3 червня 2015 року до моменту правового врегулювання порядку припинення повноважень міського голови у разі утворення на території відповідного міста військово-цивільної адміністрації (а.с. 12, 110).
Розпорядженням керівника ВЦА м. ВугледарОСОБА_3 від 14 серпня 2015 року № 71-кз ОСОБА_2 на підставі поданої ним заяви звільнений із займаної посади голови Вугледарської міської ради з 9 червня 2015 року (а.с. 71, 74-75, 84-85, 147-148).
Відповідно до пояснень другого відповідача з врахуванням сум, виплачених позивачу, та сум, утриманих з позивача, заборгованість ОСОБА_2 перед Виконавчим комітетом Вугледарської міської ради склала 1 273,27 грн, яка станом на час розгляду справи не погашена.
Не погодившись із неперенесенням (непродовженням) йому відпустки відповідно до написаної заяви від 15 червня 2015 року, утриманням раніше виплачених йому сум відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення, не нарахуванням позивачу заробітної плати за період з 3 по 9 червня 2015 року, а також із Розпорядженням керівника ВЦА м. Вугледара від 8 липня 2015 року № 19-д про припинення видатків позивачу на оплату праці, ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні питання щодо правомірності/неправомірності перенесення відпустки позивача у зв'язку із його хворобою, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 цього Закону.
З аналізу норм Закону України "Про відпустки" вбачається можливість перенесення відпустки на інший термін або її продовження в разі тимчасової непрацездатності працівника лише за обов'язковою згодою як працівника так і власника або уповноваженого органу.
Таким чином, заява працівника повинна бути погоджена ним з власником, а також власником або уповноваженим органом повинно бути прийнято відповідне рішення (наказ, розпорядження), з яким працівник повинен бути ознайомлений, що підтверджує взаємну згоду між працівником та власником або уповноваженим органом щодо перенесення або продовження відпустки.
Доказів надання позивачем відповідачам зазначеної заяви та доказів прийняття останніми відповідного рішення про перенесення відпустки (наказу, розпорядження) суду не надано. Згідно пояснень відповідача (довідка від 14.12.2015 року № 1/37-1245, а.с. 204) така заява позивачем не надавалась, відповідно, рішення (розпорядження) про перенесення позивачу відпустки не приймалось (а.с. 137-139, 204). Копія заяви про продовження відпустки, яка надана позивачем суду, не містить відміток про їх отримання уповноваженими особами відповідачів (а.с. 10-11).
Позивачем не надано доказів того, що до моменту написання ним заяви про дострокове припинення повноважень міського голови, позивач звертався до відповідачів з відповідним запитом, щодо з'ясування результатів розгляду його заяви.
Крім того, судом встановлено, що станом на час розгляду справи позивач звільнений з 9 червня 2015 року з посади міського голови Вугледарської міської ради (тобто, не перебуває із відповідачами у трудових правовідносинах).
Колегія суддів має зазначити, що вищенаведене повністю спростовує доводи апелянта щодо зобов'язання відповідачів продовжити відпустку ОСОБА_2 з 30 травня 2015 року по 2 червня 2015 року згідно Закону України "Про відпустки".
Щодо доводів апелянта з приводу зобов'язання відповідачів повернути позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення, яка була нарахована та виплачена позивачу, а потім утримана з коштів, призначених позивачу в якості оплати листка непрацездатності, заробітної плати та розрахункових сум при звільненні, колегія суддів відноситься критично виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, що після виходу ОСОБА_2 з лікарняного, виконком Вугледарської міської ради було утримано раніше виплачені йому відпускні в сумі 998,23 грн, та матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 7 455,42грн.
Разом з цим, у червні 2015 року нараховано лікарняні - за рахунок підприємства - в сумі 1509,16 грн, за рахунок Фонду з тимчасової втрати непрацездатності - 3 772,90 грн; виплачено (з урахуванням утриманих податків та зборів): за рахунок Фонду тимчасової втрати непрацездатності - 3 086,23 грн, про що свідчить платіжне доручення № 267 від 07 липня 2015 року.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 127 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки.
Тобто, враховуючи той факт, що щорічна відпустка позивачу не була продовжена (перенесена), тому перерахунок та утримання раніше нарахованих та виплачених сум відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення були проведенні відповідачем при звільненні позивача правомірно.
Від так, посилання апелянта про зобов'язання відповідачів повернути позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення, яка була нарахована та виплачена, а потім утримана з коштів, призначених позивачу в якості оплати листка непрацездатності, заробітної плати та розрахункових при звільненні - задоволенню не підлягають.
З приводу посилань апелянта про зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату з 3 червня по 9 червня 2015 року колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Отже, якщо в розпорядженні про звільнення зазначено "звільнити з 9 червня 2015 року", працівник вважатиметься звільненим з наступного дня після того дня, з якого починається строк звільнення. Відповідно, 9 червня 2015 року є останнім робочим днем працівника.
Зазначене підтверджується і приписами п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 29 липня 1993 року № 58 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", де зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Таким чином, 9 червня 2015 року був останнім робочим днем позивача на посаді Вугледарського міського голови.
Разом із цим суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року№ 108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно табеля обліку робочого часу виконкомом Вугледарської міської ради за червень 2015 року (а.с. 205-206) позивач у останній робочий день (як і у весь спірний період - з 3 по 9 червня 2015 року) не працював. Зазначене підтверджується і поясненнями, наданими суду сторонами по справі.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заробітна плата позивачу за період роботи з 3 по 9 червня на посаді Вугледарського міського голови не повинна була нараховуватись.
Крім цього, як вже зазначалось судом першої інстанції, що позивач станом на час розгляду справи звільнений із посади Вугледарського міського голови з 9 червня 2015 року, а відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", а заробітна плата - це винагорода, яку за роботодавець виплачує працюючому працівникові. Тобто, для здійснення особі нарахування та виплати заробітної плати ця особа має знаходитись із роботодавцем) станом на час такого нарахування) у трудових відносинах.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.
Посилання апелянта про визнання незаконним та скасування розпорядження керівника ВЦА м. Вугледар ОСОБА_3 № 19-д від 8 липня 2015 року про припинення позивачу видатків на оплату праці з 3 червня 2015 року, колегія суддів не бере до уваги оскільки згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" військово-цивільну адміністрацію населеного пункту очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади рішенням Ради національної безпеки і оборони України.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ВЦА у м. Вугледар Донецької області утворена Указом № 123/2015. Рішенням РНБО, введеним в дію Указом № 286/2015, керівником ВЦА призначений ОСОБА_3, який приступив до виконання своїх обов'язків 3 червня 2015 року.
Повноваження керівника військово-цивільної адміністрації визначені ч. 2 ст. 6 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", відповідно до якої керівник військово-цивільної адміністрації:
1) забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
2) організовує роботу відповідної військово-цивільної адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання військово-цивільною адміністрацією покладених на неї повноважень;
3) призначає на посади та звільняє з посад посадових і службових осіб, інших працівників відповідної військово-цивільної адміністрації;
4) є розпорядником бюджетних коштів;
5) представляє відповідну військово-цивільну адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами;
6) звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади;
7) укладає від імені територіальної громади, відповідної військово-цивільної адміністрації договори згідно із законодавством;
8) видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Проекти наказів керівника військово-цивільної адміністрації, які є нормативно-правовими актами, підлягають оприлюдненню в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти оприлюднюються негайно після їх підготовки. Накази та розпорядження керівника військово-цивільної адміністрації можуть бути оскаржені до суду;
9) веде особистий прийом громадян та забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань.
Законом ст.6 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не було передбачено, що одночасно з прийняттям рішення про утворення військово-цивільної адміністрації Президент України приймає рішення про припинення повноважень відповідних сільських, селищних, міських, районних, обласних рад та/або виконавчих органів відповідних рад, місцевих державних адміністрацій їх посадових та службових осіб.
Законом України "Про військово-цивільні адміністрації" не наділено керівника ВЦА повноваженнями щодо припинення видатків міському голові, який на той час не був таким, що склав свої повноваження.
Таким чином, спірне розпорядження є таким, що прийнято з перевищенням наданих керівнику ВЦА м. Вугледара повноважень.
Але при цьому суд зазначає, що спірне розпорядження керівника ЦВА м.Вугледар є актом одноразового застосування та на час звернення позивача до суду вже вичерпало свою дію, а тому не може бути скасовано після його виконання.
Крім цього суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заробітна плата позивачу за період роботи позивача на посаді Вугледарського міського голови з 3 по 9 червня 2015 року не повинна була нараховуватись.
При таких обставинах розпорядження керівника ВЦА ОСОБА_3 № 19-д від 8 липня 2015 року не потягло за собою порушення прав позивача.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При таких обставинах колегія судів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015р. у справі № 223/558/15-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 р. у справі № 223/558/15-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів : О.О.Шишов
І.В.Сіваченко
О.О.Чебанов
