ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2016 року
Справа № 803/3853/15
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про арешт коштів на рахунках платника,
ВСТАНОВИВ:
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі-Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ДП “Волинський облавтодор” ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") про арешт коштів на рахунках платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.
У зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача і виникненням права податкової застави на його майно Луцькою ОДПІ 02.12.2015 року було прийнято рішення № 587 про опис майна платника податків у податкову заставу на підставі статті 89 Податкового кодексу України (ПК України).
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.
Проте, при виїзді податкового керуючого за юридичною адресою ДП “Волинський облавтодор” ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відповідачем не було допущено податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу.
Згідно з правилами пункту 89.4 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
На виконання вимог закону податковим керуючим 08.12.2015 року було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 399/23.
Відповідно до підпункту 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Згідно із абзацом другим підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
У зв'язку з наведеним позивач просив здійснити арешт коштів на рахунках відповідача та його філій у банках.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав повністю з підстав.
Представник відповідача у письмових запереченнях проти позову від 28.12.2015 року та від 13.01.2016 року і в судовому засіданні проти позову заперечив, вказав, що прийняття позивачем рішення про опис майна у податкову заставу є необґрунтованим, оскільки наявне у ДП “Волинський облавтодор” ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" майно не підлягає опису у податкову заставу. Також відповідач вказав, що безпідставною є вимога позивача про накладення арешту на кошти підприємства та його філій, оскільки кожна філія має окремий баланс, розрахунковий рахунок в банку, зареєстрована у відповідному податковому підрозділі. Крім того, представник вказав, що серед рахунків, на які просить накласти арешт позивач, є рахунок №26047300233480, відкритий у Волинському обласному відділенні АТ «Ощадбанк», який має спеціальний режим використання: є рахунком Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на якому обліковуються кошти, які надійшли від Фонду для виплати працівникам підприємства. З наведених підстав арешт коштів на вказаному рахунку порушує права та інтереси працівників підприємства. Також представник відповідача зазначив, що арешт коштів на рахунках платника податків є різновидом адміністративного арешту і підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України, у даному випадку відсутні. Враховуючи наведене, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ 02.12.2015 року було прийнято рішення № 587 про опис майна платника податків ДП “Волинський облавтодор” ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у податкову заставу на підставі статті 89 ПК України (а.с. 4).
08.12.2015 року податковим керуючим складено акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу № 399/23 (а.с.6), та акт про відмову від підпису №400/23 від 08.12.2015 року. (а.с. 7).
Із довідки про наявність боргу (а.с.5) вбачається, що у відповідача станом на 03.12.2015 року наявний податковий борг в сумі 2097128,70 гривень.
Підставою для звернення позивача з вказаним позовом є підпункт 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК України - те, що відповідач не допустив податкового керуючого до складання акту опису майна, яке передається в податкову заставу.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно підпунктом 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується що платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Пунктами 95.1, 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Як встановлено пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
В судовому засіданні також встановлено, що 12.11.2014 року Луцькою ОДПІ у зв’язку з наявністю у відповідача податкового боргу прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. В той же день відповідачем не було допущено податкового керуючого до опису майна в податкову заставу.
Приписами п.89.4 ст.89 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
Луцькою ОДПІ з підстав, визначених статтею 89.4 ПК України, було заявлено позов про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ДП “Волинський облавтодор” ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
14.11.2014 року судом винесено постанову, яка набрала законної сили, про зупинення видаткових операцій на рахунках ДП “Волинський облавтодор” ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до складання акту опису майна платників податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано в податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.
Тобто, Луцькою ОДПІ вживались заходи щодо погашення податкового боргу.
Арешт коштів за своїм змістом є засобом забезпечення виконання платником своїх зобов’язань, зокрема щодо погашення податкового боргу. Податковим кодексом вживаються два поняття, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків – власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків. Вказані поняття за цілями регулювання податкових правовідносин є тотожними.
Накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною умовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках, тобто зупинити видаткові операції можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках такого платника податків.
Повноваження податкових органів визначені нормами ПК України щодо звернення до суду про арешт коштів та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках.
Тобто, в даному випадку Луцька ОДПІ, встановивши обставини, передбачені п.89.4 ст.89 ПК України, вже звернулась до суду про зупинення видаткових операцій відповідача і таке рішення прийнято судом 14.11.2014 року.
Суд вважає, що в даному випадку арешт коштів відповідача відбувся за вказаним судовим рішенням. Крім того, судовим рішенням визначено, до якого періоду діє зупинення видаткових операцій – до складання акту опису майна платників податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано в податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.
Отже, в даному випадку стягнення податкового боргу повинно здійснюватись Луцькою ОДПІ в межах ініційованих процедур, оскільки податковий борг не переривався і обставини не змінились, тобто в межах виконання судового рішення про зупинення видаткових операцій, яке набрало законної сили.
Недопуск податкового керуючого до складання акту опису майна, в даному випадку, не є підставою для винесення податковим органом нового рішення про опис майна в податкову заставу та звернення до суду з новим позовом, з підстав визначених п.п.94.2.7 п.94.2 ПК України, а є підставою виконання рішення суду в частині зупинення видаткових операцій.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.
На думку суду, Луцькою ОДПІ не доведено обставин і не надано доказів на обґрунтування вимоги про арешт коштів відповідача та його філій у банках, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про арешт коштів на рахунках платника відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 25 січня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк
