ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1342/15
Категорія: 8.4.3 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Домусчі С.Д.,
- ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до приватного підприємства «БАЯ» про накладення арешту на рахунки платника податків,-
В С Т А Н О В И Л А :
23 квітня 2015 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «БАЯ», в якому просила накласти арешт на рахунки ПП «БАЯ». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у звязку з не допуском посадовою особою ПП «БАЯ» працівників позивача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у нього виникло право на застосування до платника податків адміністративного арешту рахунків.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що звернення позивача до суду повинно було відбутися з додержанням вимог ст.183-3 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовили звернення до суду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015р. в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В звязку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Приватне підприємство БАЯ зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 20.11.05 року за № 15221200000007849 та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.
14 квітня 2015 року відповідно до наказу ДПІ від 14.04.2015 року № 136 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП БАЯ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» виписані направлення посадовим особам органу фіскальної служби на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП БАЯ за № 106/14-02-22-01 та № 107/14-02-17-03.
В цей же день працівниками ДПІ здійснено вихід за фактичним місцезнаходженням ПП БАЯ (пр.Миру 36, м.Миколаїв). Черговий повідомив про відсутність працівників підприємства на робочому місці, на підставі чого представниками позивача складено акт Про неможливість вручення направлення та копії наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП БАЯ від 14.04.15 № 180/14-02-22-01/32283343.15 квітня 2015 року працівниками ДПІ здійснено повторний вихід за фактичним місцезнаходженням ПП БАЯ з метою вручення направлення на перевірку та наказу та розпочати проведення перевірки. Відповідач відмовився розписуватися про ознайомлення в направленнях від 14.04.2015 № 106/14-02-22-01, від 14.04.15 № 107/14-02-17-03 та відмовився отримати копію наказу від 14.04.15 № 136 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства БАЯ.
15 квітня 2015 року, в звязку з не допуском ПП БАЯ посадових осіб ДПІ до документальної виїзної позапланової перевірки, посадовими особами відповідача згідно п.81. ст.81 Податкового кодексу України складено відповідний акт № 20/14-02-22-01/32283343, яким зафіксовано факт відмови від проведення перевірки.
15 квітня 2015 року позивач прийняв рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків до ПП «БАЯ» та звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження його обґрунтованості.
17 квітня 2015 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по іншій адміністративній справі № 814/1278//15, яка набрала законної сили, задоволено подання позивача та підтверджено обґрунтованість повного адміністративного арешту майна ПП «БАЯ».
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушенні строки звернення до суду при застосуванні адміністративного арешту рахунків відповідача.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.
Згідно із п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Згідно з п. 94.1. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту майна, який застосовується виключно на підставі рішення суду. Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.
Пунктом 94.2. ст. 94 ПК України передбачений вичерпний перелік підстав, за яких адміністративний арешт майна може бути застосовано, зокрема з підстав відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Відповідач не спростовує факт відмови у допуску перевіряючих на ПП "БАЯ".
Заперечуючи проти позову, відповідач не посилається на відсутність законних підстав для проведення перевірки або непред'явлення перевіряючими направлення та наказу про проведення перевірки (а.с.46-48).
Судова колегія враховує, що правомірність рішення керівника ДПІ про застосування повного арешту майна відповідача було перевірено та підтверджено постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2015р. у справі № 814/1278/15 (а.с.78-80).
Доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо пропуску податковим органом строку для пред'явлення позову про арешт коштів на рахунках у банку судова колегія вважає такими, що не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 3 цієї статті Кодексу передбачає можливість визначення інших строків звернення до суду, які встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Дійсно, п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 568, встановлено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Але, зазначений Порядок є підзаконним актом, який в силу ч.3 ст.99 КАС України не може встановлювати стоки звернення до адміністративного суду.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позов пред'явлений в межах строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, на підставі закону, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, не врахував наведені норми права, що призвело до ухвалення невірного судового рішення.
Відповідно до ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову.
Враховуючи, що на час подання адміністративного позову податковий орган був звільнений від сплати судового збору, він не підлягає стягненню і при подачі апеляційної скарги. В зв'язку із наведеним судова колегія вважає помилковими доводи судді в ухвалі від 27.10.2015р. про відстрочення ДПІ сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року скасувати.
Прийняти по справі нову постанову про задоволення позову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до приватного підприємства «БАЯ» про накладення арешту на рахунки платника податків.
Накласти арешт на рахунки приватного підприємства "БАЯ":
-р/р 2600136956801 в ПАТ "ЕНЕРГОБАНК", МФО 300272;
-р/р 2600236956802 в ПАТ "ЕНЕРГОБАНК", МФО 300272;
-р/р 2600236956802 в ПАТ "ЕНЕРГОБАНК", МФО 300272;
-р/р 26000301336947 в АТ "ОТП ОСОБА_2", МФО 300528;
-р/р 26000301336947 в АТ "ОТП ОСОБА_2", МФО 300528;
-р/р 26044390336947 в АТ "ОТП ОСОБА_2", МФО 300528;
-р/р 26049351336947 в АТ "ОТП ОСОБА_2", МФО 300528;
-р/р 2600091891001 в ПАТ "Банк "Київська Русь" м. Київ, МФО 319092;
-р/р 2600630137403 в "ОСОБА_2 КРЕДИТ", МФО 320702;
-р/р 26002054203974 в МИКОЛАЇВСЬКЕ РУ "ПРИВАТБАНК", м.МИКОЛАЇВ, МФО 326610;
-р/р 26005060071357 в МИКОЛАЇВСЬКЕ РУ "ПРИВАТБАНК",м.МИКОЛАЇВ, МФО 326610;
-р/р 26008054205437 в МИКОЛАЇВСЬКЕ РУ "ПРИВАТБАНК", м.МИКОЛАЇВ, МФО 326610;
-р/р 26040054200735 в МИКОЛАЇВСЬКЕ РУ "ПРИВАТБАНК", м.МИКОЛАЇВ. МФО 326610;
-р/р 26055054204663 в МИКОЛАЇВСЬКЕ РУ "ПРИВАТБАНК", м.МИКОЛАЇВ, МФО 326610;
- р/р 26007140800012 в ПАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537;
-р/р 26002131435001 в АТ "ІМЕКСБАНК", МФО 328384;
-р/р 2604491891001 в ПАТ "Банк "Київська Русь" м. Київ, МФО 319092;
-р/р 26045039802802 в АТ "УКРСИББАНК". МФО 351005;
-р/р 26002039802801 в АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005;
-р/р 37513000073399 в Казначейство України(ел. адм. подат.), МФО 899998;
-р/р 26007011548960 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023;
-р/р 26045011549028 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: С.Д.Домусчі
Суддя: О.О.Кравець
