ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2015 року Справа № 915/898/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 14.09.2015р. №02-41/4
від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність від 18.06.2015р.
від відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність від 23.09.2015р. №3-131100/18139
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Казанківського районного центру зайнятості (56000, Миколаївська обл., Казанківський р-н, смт. Казанка, вул. Миру, 226-А, код ЄДРПОУ 20897558)
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» (54017, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 25, код ЄДРПОУ 24057105);
2. Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) в особі Філії «Південне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 78)
про: стягнення 32600 грн., -
Суть спору: Казанківський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» про стягнення 32600 грн.
В обґрунтування підстав позову позивач послався на те, що:
- у грудні 2014 року між Казанківським районним центром зайнятості та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» були укладені договори купівлі-продажу від 02.12.2014р. №62 та №63;
- Казанківський районний центр зайнятості перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» за платіжними дорученнями від 16.12.2014р., які були проведені ГУ ДКСУ у Миколаївській області у січні 2015 року, 37200 грн. двома платежами на суму 32600 грн. та 4600 грн. відповідно;
- на прохання позивача повернути помилково перераховані кошти Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» 29.01.2015р. направило до банку, що його обслуговує - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Південне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжні доручення про повернення позивачу коштів на загальну суму 37200 грн.;
- 25.02.2015р. позивач отримав кошти на суму 4600 грн., кошти на суму 32600 грн. позивачем не отримані;
- кошти у розмірі 32600 грн., які стягуються позивачем у даній справі, за посиланнями позивача знаходяться в банку, в якому обслуговується Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс», а саме - в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Південне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», який неправомірно не здійснює перерахування цих коштів позивачу, порушує вимоги Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та не виконує доручення свого клієнта на перерахування позивачу як отримувачу коштів 32600 грн.
В подальшому у заяві від 25.09.2015р. за вх.№17829/15, поданій до суду до початку розгляду господарським судом справи по суті та прийнятій судом до розгляду, та у судових засіданнях позивач змінив предмет позову у справі та просив суд стягнути з відповідача-2 (Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Південне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») 32600 грн. в якості шкоди у розумінні ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». При цьому судом визначено, що підстави позову позивачем не змінено, та прийнято до уваги, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (така ж правова позиція викладена і у п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами і доповненнями).
Ухвалою суду від 02.06.2015р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 02.07.2015р. о 15:00.
Ухвалою суду від 02.07.2015р. задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду справи до 12.08.2015р.; розгляд справи відкладено на 11.08.2015р. о 15:30; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит».
Ухвалою суду від 11.08.2015р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Південне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»; розгляд справи розпочато заново; розгляд справи відкладено на 09.09.2015р. о 15:00.
Ухвалою суду від 09.09.2015р. розгляд справи відкладено на 25.09.2015р. о 12:00.
Ухвалою суду 25.09.2015р. розгляд справи відкладено на 07.10.2015р. о 14:30.
У судових засіданнях представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача-1 у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.
Так, відповідач-1 послався на те, що:
- на виконання договорів купівлі-продажу від 02.12.2014р. №62 та №63 позивач не оплатив обумовлений договорами товар, а тому у зв’язку із закінченням строку дії договорів на думку відповідача-1 зобов’язання сторін по вказаним договорам не виникли;
- на вимогу позивача про повернення помилково перерахованих коштів відповідачем-1 за його посиланнями були повернуті всі кошти (в т.ч. і стягувані по даній справі 32600 грн.) шляхом передачі відповідачем-1 банку (відповідачу-2) та прийняття останнім відповідних розрахункових документів;
- гроші у сумі 32600 грн. на даний час знаходяться у відповідача-2;
- відповідач-1 є неналежним відповідачем у даній справі.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.
Так, відповідач-2 послався на те, що:
- 14.12.2011р. між відповідачами укладений договір №139/14945-980 про розрахункове касове обслуговування (договір банківського рахунку) та відповідачем-2 був відкритий для відповідача-1 поточний рахунок;
- договірні відносини між позивачем та відповідачем-2 відсутні;
- безготівкові кошти, що знаходяться на поточному рахунку відповідача-1 є власністю відповідача-1 та відповідач-2 не має жодних прав стосовно розпорядження цими коштами без доручення клієнта;
- відповідач-2 виконував свої обов’язки перед відповідачем-1 в повному обсязі до 21.11.2014р., після цієї дати у зв’язку з ситуацією, що склалась в банківському секторі виникли тимчасові складнощі в роботі Банку, у зв’язку з чим і не були проведені платежі на суму 32600 грн. за дорученням клієнта Банку - відповідача-1;
- на даний час відповідача-2 віднесено до категорії неплатоспроможних банків та запроваджено в ньому з 18.09.2015р. тимчасову адміністрацію, у зв’язку з чим у відповідності до ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, а тому позовні вимоги до відповідача-2 не можуть бути задоволенні.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
02.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» (Продавець, відповідач-1) та Казанківським районним центром зайнятості (Покупець, позивач) був укладений договір №62, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує у свою власність товар, а саме: Монітор LG 22MP55A-P 21,5” IPS - 2 шт.
За умовами п.п. 2.2, 3.1, 3.2, 6.1 договору передача товару здійснюється протягом 30-ти робочих днів від дня перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Продавець протягом дії договору продає Покупцю товар на загальну суму 4600 грн. з ПДВ, з розрахунку вартості товару згідно з п.1.1 даного договору. Згідно з Постановою КМУ №117 від 23.04.2014р. Покупець здійснює 100% передоплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Продавця згідно з наданим рахунком при наявності фінансування. Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014р., але в будь-якому разі до повного виконання взятих на себе зобов’язань сторонами.
02.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» (Продавець, відповідач-1) та Казанківським районним центром зайнятості (Покупець, позивач) був укладений договір №63, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує у свою власність товар, а саме: Комплект обладнання (ПК ATX/Intel Celeron/4Gb/500Gb/DVD/Windows 7 Pro+MS Office2013+Монітор LG 22”) - 2 шт.
За умовами п.п. 2.2, 3.1, 3.2, 6.1 договору передача товару здійснюється протягом 30-ти робочих днів від дня перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Продавець протягом дії договору продає Покупцю товар на загальну суму 32600 грн. з ПДВ, з розрахунку вартості товару згідно з п.1.1 даного договору. Згідно з Постановою КМУ №117 від 23.04.2014р. Покупець здійснює 100% передоплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Продавця згідно з наданим рахунком при наявності фінансування. Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014р., але в будь-якому разі до повного виконання взятих на себе зобов’язань сторонами.
Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивач є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на який покладено функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Згідно з Положенням позивача він є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а отже в силу вимог Бюджетного кодексу України перебуває на казначейському обслуговуванні в органах Державної казначейської служби України.
16.12.2014р. позивачем було надано до Управління Державної казначейської служби України у Казанківському районі Миколаївської області платіжне доручення №1013 на перерахування відповідачу-1 4600 грн. та платіжне доручення №1014 на перерахування відповідачу-1 32600 грн., оплату вказаних платіжних доручень було здійснено 29.01.2015р., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення, листи Управління Державної казначейської служби України у Казанківському районі Миколаївської області від 23.07.2015р. №01-08/655, від 23.07.2015р. №01-08/656, від 24.07.2015р. №02-08/657, пояснення позивача та відповідача-1.
Листом від 29.01.2015р. №132/05 позивач звернувся до відповідача-1 та просив повернути помилково перераховані кошти платіжними дорученнями №1013 від 16.12.2014р. на суму 4600 грн. та №1014 від 16.12.2014р. на суму 32600 грн.
Відповідач-1 погодився на повернення коштів та в цей же день - 29.01.2015р. надав доручення Банку (відповідач-2) на перерахування коштів у сумі 4600 грн. та у сумі 32600 грн. позивачу, які були прийняті відповідачем-2 до виконання, що підтверджується платіжними дорученнями №1307 від 29.01.2015р. на суму 4600 грн., №1311 від 29.01.2015р. на суму 32600 грн., поясненнями відповідача-1 та відповідача-2.
З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» (Клієнт, відповідач-1) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (Банк, відповідач-2) був укладений договір №139/14954-980 на розрахунково-касове обслуговування (договір РКО), відповідно до якого Банк відкрив відповідачу-1 поточний рахунок у національній валюті та зобов’язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а відповідач-1 зобов’язався оплачувати послуги Банку згідно тарифів Банку в порядку і на умовах, визначених договором.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.4 договору встановлено, що відповідач-2 здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання відповідачем-2 грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням Клієнта (відповідача-1) або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України. Умови та порядок роботи за системою «Клієнт-Банк» регламентується окремим договором, який є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.5 договору Банк (відповідач-2) має право: використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право Клієнта (відповідача-1) безперешкодно розпоряджатися цими коштами; відмовляти Клієнту (відповідачу-1) в обслуговуванні рахунку у випадках невиконання чи неналежного виконання ним своїх зобов’язань за договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з п.п. 3.3.2, 3.3.3, 3.3.4, 3.3.6 Банк (відповідач-2) зобов’язувався: вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням Клієнта (відповідача-1) розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами; здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 15:00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів; забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок; забезпечувати збереження залишків грошових коштів на рахунку.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.
26.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» (Клієнт, відповідач-1) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (Банк, відповідач-2) був укладений договір №35 обслуговування банківського рахунку Системою FC BUSINESS, відповідно до якого Банк підключив Клієнта до Системи FC BUSINESS для здійснення останнім дистанційного обслуговування своїх рахунків, відкритих в Банку, а також обміну технологічною та іншою інформацією між сторонами за допомогою усіх можливих засобів Системи FC BUSINESS, що впроваджені в Банку.
Відповідно до п.п. 2.5, 2.12 договору дистанційне обслуговування своїх рахунків за допомогою Системи FC BUSINESS передбачає направлення Клієнтом до Банку дистанційних розпоряджень щодо проведення операцій за рахунками Клієнта, відкритих за договором РКО та їх обробку Банком. Використання Клієнтом Системи FC BUSINESS не виключає можливості оброблення Банком документів Клієнта (в тому числі розрахункових) на паперових носіях відповідно до умов договору РКО та/або договорів, що обслуговуються Системою FC BUSINESS. У випадку надходження до Банку декількох електронних документів (в тому числі розрахункових) ідентичного змісту за одним номером документу та/або одночасного надходження до Банку декількох документів ідентичного змісту у паперовій та/або електронній формі, Банк приймає кожний окремий документ до виконання або відмовляє у виконанні, згідно з вимогами цього договору та/або договору РКО та/або договорів, що обслуговуються Системою FC BUSINESS. При цьому відповідальність за одночасне надання розрахункових документів у письмовій та/або електронній формі несе Клієнт.
Пунктами 7.1, 7.2 договору визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами; цей договір укладений на строк, що не може перевищувати строк дії договору РКО; цей договір є невід’ємною частиною договору РКО.
Матеріали справи свідчать про те, що доручення Клієнта (відповідача-1) на перерахування позивачу 4600 грн. відповідачем-2 виконано та 25.02.2015р. кошти у розмірі 4600 грн. були перераховані позивачу, що підтверджується випискою по рахунку відповідача-1, довідкою відповідача-2 про рух грошових коштів, листом Управління Державної казначейської служби України у Казанківському районі Миколаївської області від 24.07.2015р. №02-08/657, поясненнями позивача та відповідача-1.
Натомість доручення Клієнта (відповідача-1) від 29.01.2015р. на перерахування позивачу 32600 грн., прийняте відповідачем-2 до виконання 30.01.2015р., відповідачем-2 не виконано, грошові кошти у сумі 32600 грн. позивачу не перераховані, про що свідчать довідка позивача від 23.07.2015р. №05/237, виписка по рахунку відповідача-1, довідка відповідача-2 про рух грошових коштів, платіжне доручення відповідача-1, пояснення позивача, відповідача-1 та відповідача-2.
Так само в подальшому відповідачем-2 не виконані і аналогічні прийнятті Банком до виконання доручення Клієнта на перерахування позивачу 32600 грн., що підтверджується довідкою позивача від 23.07.2015р. №05/237, випискою по рахунку відповідача-1, довідкою відповідача-2 про рух грошових коштів, платіжними дорученнями відповідача-1, пояснення позивача, відповідача-1 та відповідача-2.
В якості підстав для нездійснення платежів за дорученням Клієнта (відповідача-1) відповідач-2 визначив складну ситуацію, що склалась в банківському секторі, тимчасові складнощі в роботі Банку.
За таких обставин судом встановлений факт порушення відповідачем-2 строків виконання документа на переказ позивачу грошових коштів та в результаті не перерахування відповідачем-2 позивачу грошових коштів у сумі 32600 грн.
За наслідками подання позивачем та прийняття судом до розгляду заяви про зміну предмету позову, на даний час судом розглядають позовні вимоги про стягнення шкоди, завданої позивачу внаслідок не отримання ним коштів у сумі 32600 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову до відповідача-1 та задоволення позову до відповідача-2, виходячи з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 1089, ст. 1090 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов’язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб’єктів переказу встановлені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Згідно з п.п. 1.23, 1.24, 1.29, 1.30, 1.32, 1.35, 1.41 ч.1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні: отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі; переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов’язковою функцією, що має виконувати платіжна система; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача; сума переказу - кошти, відповідна сума яких внаслідок переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому у готівковій формі.
За вимогами ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів. Строки проведення переказу за допомогою платіжних інструментів, крім встановлених пунктами 8.1 - 8.4 цієї статті, визначаються правилами платіжної системи та договорами, що укладаються між учасниками та користувачами платіжної системи. Строк виконання міжбанківського переказу, що здійснюється на підставі клірингових вимог, не може перевищувати строк, установлений пунктом 8.4 цієї статті.
У відповідності до п.п. 22.1-22.4, 22.9 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжним дорученням. Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу. Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.
Відповідно до п.1.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976, Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.
Згідно з п.п. 2.12, 2.15 вказаної Інструкції розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов’язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).
За п.п. 2.16, 2.17 вказаної Інструкції банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з’ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку. Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо операція, яку проводить клієнт, підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» і на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку.
Пунктами 2.19, 2.22 вказаної Інструкції передбачено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку. Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.
Відповідно до п.3.5 вказаної Інструкції банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.
За вимогами п.30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За вимогами ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлена відповідальність банку при здійсненні переказу коштів.
Згідно з вимогами п.п. 32.1-32.3, 32.8 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов’язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. Банки зобов’язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону. Спори, пов’язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.
Проаналізувавши обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що законодавством передбачено можливість захисту прав та інтересів отримувача грошових коштів за банківським переказом шляхом пред’явлення позовних вимог безпосередньо до банку, який обслуговує платника, в даному випадку - відповідач-2.
Як вище встановлено судом, відповідачем-2 без наявності на те правових підстав не було виконано доручення його клієнта (відповідача-1) на перерахування позивачу 32600 грн.
За таких обставин є підставними та підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 передбаченої статтею 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» шкоди у розмірі суми нездійсненого відповідачем-2 переказу - 32600 грн.
Враховуючи завдання шкоди позивачу саме внаслідок дій відповідача-2, встановлення судом, що відповідач-1 здійснив всі дії для належного виконання ним своїх зобов’язань, відсутні підстави для покладення на відповідача-1 відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, а отже у позовних вимогах до відповідача-1 слід відмовити.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
При цьому господарським судом не приймаються до уваги посилання відповідача-2 на те, що у зв’язку з віднесенням його на даний час до категорії неплатоспроможних банків та запровадження в ньому з 18.09.2015р. тимчасової адміністрації відповідно до ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, а тому позовні вимоги до відповідача-2 не можуть бути задоволенні, з огляду на таке.
Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015р. №612 відповідача-2 було віднесено до категорії неплатоспроможних; рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015р. №171 розпочато процедуру виведення відповідача-2 із ринку шляхом впровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18.09.2015р. по 17.12.2015р. (включно).
Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до вимог ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
З урахуванням того, що передбачені ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження не поширюються на вимоги про стягнення шкоди, судом встановлено, що відповідальність банку (відповідача-2) перед позивачем при здійсненні переказу коштів, передбачена ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», настає для відповідача-2 на загальних підставах, що визначені законодавством.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позовних вимог Казанківського районного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» - відмовити.
2. Позовні вимоги Казанківського районного центру зайнятості до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Південне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) в особі Філії «Південне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 78) на користь Казанківського районного центру зайнятості (56000, Миколаївська обл., Казанківський р-н, смт. Казанка, вул. Миру, 226-А, код ЄДРПОУ 20897558) 32600 (тридцять дві тисячі шістсот) грн.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) в особі Філії «Південне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 78) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Миколаїв / м. Миколаїв / 22030001, банк отримувача - ГУДКСУ у Миколаївській області, рахунок №31218206783002, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030001, назва коду класифікації доходів: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: господарський суд Миколаївської області) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 12 жовтня 2015 року.
Суддя Ю.С. Бездоля
