________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 520/12856/15-ц
Провадження № 2/520/5486/15
УХВАЛА
28.09.2015 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
при секретарі - Камінській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивачки про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третьої одеської державної нотаріальної контори про визнання заяви про прийняття спадщини недійсною, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Третьої одеської державної нотаріальної контори про визнання заяви про прийняття спадщини недійсною.
17 вересня 2015 року ОСОБА_1 надала до суду заяву про забезпечення позову та просить накласти арешт на 1/5 частину будинку за адресою: 2-й провулок ОСОБА_3 (раніше 2-й пров. Ульянівський), будинок №12 в м. Одесі, в тому числі з обмеженням користування ним, передавати іншим особам, все що залишилось описати та накласти арешт на 13/25 частин будинку за адресою: вул. Обільна, 72 в м. Одеса, в тому числі і з обмеженням користування ним, передавати іншим особам, здавати в найм(оренду) землю, все описати, те що залишилось, до вирішення справи по суті. При цьому позивачка посилається на те що зазначені об’єкти нерухомого майна можуть бути переоформлені на третіх осіб, продані або відібрані за борги, що зробить неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вивчивши матеріали справи, суд, враховуючи положення ч. 3 ст.152 ЦПК України, вважає, що заява позивачки не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не надала жодних відомостей в підтвердження того, що зазначені нею в заяві частки домоволодіння на теперішній час є особистою власністю відповідача ОСОБА_2, з відповідними заявами про витребування будь-якої інформації щодо належності спірного майна відповідачу ОСОБА_2 до суду не зверталась, а суд, відповідно до діючого законодавства, позбавлений можливості за своєю ініціативою порушувати питання про забезпечення доказів по справі.
Ствердження позивачки, що спірні об’єкти нерухомого майна можуть бути переоформлені на третіх осіб, продані або відібрані за борги, не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивачкою не надано доказів на підтвердження цих обставин, у зв’язку з чим у суду не має можливості пересвідчитись, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 152, 153 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Огренич І. В.
