ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 року

справа № 804/3512/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. в справі № 804/3512/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсною податкової консультації та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (далі – ТОВ «АТБ-Маркет») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі – СДПІ) про визнання недійсною податкової консультації та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просило визнати недійсною податкову консультацію, надану СДПІ позивачу листом від 26.12.2014 р. № 34361/10/28-01-39-01-11, зобов’язати відповідача надати нову податкову консультацію щодо оподаткування операцій з постачання послуг на території ВЕЗ «Крим». В обґрунтування позову позивач зазначив, що позиція СДПІ про те, що операції з постачання послуг на/з території ВЕЗ «Крим» не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки ВЕЗ «Крим» надано статус вільної економічної зони, а відтак вона не належить до митної території України, суперечить приписам Податкового та Митного кодексів України. Так, Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованої території України» не врегульовані особливості здійснення операцій з постачання послуг на (з) території ВЕЗ «Крим». Оскільки особливості постачання послуг на (з) території ВЕЗ «Крим» не врегульовані спеціальним законом, до таких операцій мають застосовуватися загальні норми оподаткування, встановлені Податковим кодексом України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позов через порушення норм матеріального та процесуального права, зазначає, що судом першої інстанції фактично не надано правової оцінки як позиції підприємства, так й позиції податкового органу по суті питання щодо оподаткування операції з постачання послуг на (з) території ВЕЗ «Крим», судове рішення не містить жодних висновків щодо відповідності податкової консультації нормам права. Висновки суду про відсутність підстав для надання податкової консультації через те, що до звернення про надання податкової консультації не додано довіреності на підписання такого звернення, є необґрунтованими, оскільки судом не з’ясовувалось це питання. Невикладення у зверненні практичної необхідності надання податкової консультації не є підставою для відмови у задоволенні позову відповідно до приписів Податкового кодексу України, при цьому позиція позивача відносно підстав оскарження податкової консультації викладена в позові та додатково наданих письмових поясненнях. Посилання суду на обрання неналежного способу захисту порушеного права апелянт також вважає безпідставним, оскільки в частині ненадання відповіді на одне з поставлених питань податкова консультація не оскаржується.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «АТБ-Маркет» 08.12.2014 р. за вих. №784-ГБ на адресу СДПІ поданий запит про надання податкової консультації щодо оподаткування операцій з постачання послуг на території ВЕЗ «Крим». Запит підписано головним бухгалтером ТОВ «АТБ-Маркет» .

СДПІ 26.12.2014 р. позивачу надана податкова консультація за вих. № 34361/10/28-01-39-01-11, в якій податковий орган робить висновок, що операції платників податку з постачання послуг, місцем постачання яких відповідно до п. п. 186.2 – 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України визначена територія ВЕЗ «Крим», не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки відповідно до п. 2 ст. 9 Митного кодексу України територія вільної митної зони, створеної у межах ВЕЗ «Крим», вважається такою, що знаходиться поза межами митної території України. Також зазначено, що операції із постачання послуг на території ВЕЗ «Крим» (наприклад, надання послуг оренди нерухомого майна, послуг з перевезення вантажів) є нетипові для підприємства, оскільки воно здійснює роздрібну торгівлю товарами народного споживання кінцевим споживачам через мережу магазинів «АТБ», тому будь-які висновки щодо правомірності застосування нульової ставки з податку на додану вартість по конкретних операціях можуть подаватись за результатом детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі документів, що підтверджують здійснення таких операцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності у податкового органу підстав для надання податкової консультації з питань оподаткування через не підтвердження повноважень особи, яка підписала запит про надання консультації; відсутності у запиті практичної необхідності надання податкової консультації; обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки позивач мав оскаржувати бездіяльність відповідача щодо ненадання податкової консультації з частини поставлених питань.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «АТБ-Маркет» 08.12.2014 р. за вих. №784-ГБ на адресу СДПІ поданий запит про надання податкової консультації щодо оподаткування операцій з постачання послуг на території ВЕЗ «Крим», в якому позивач просив надати письмову податкову консультацію з двох питань: чи вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції платників податку з постачання послуг, місцем постачання яких відповідно до п. п. 186.2 – 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України визначено територію ВЕЗ «Крим»; чи буде вважатися міжнародним в контексті пп. 195.1.3 Податкового кодексу України та оподатковуватися за нульовою ставкою податку на додану вартість перевезення вантажів за міжнародною автомобільною накладною (СMR), якщо перевезення здійснюється платником податку, зареєстрованим на материковій частині України з іншої частини України до ВЕЗ «Крим».

СДПІ 26.12.2014 р. позивачу надана податкова консультація за вих. № 34361/10/28-01-39-01-11, в якій податковий орган робить висновок, що операції платників податку з постачання послуг, місцем постачання яких відповідно до п. п. 186.2 – 186.4 Податкового кодексу України визначена територія ВЕЗ «Крим», не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки відповідно до п. 2 ст. 9 Митного кодексу України територія вільної митної зони, створеної у межах ВЕЗ «Крим», вважається такою, що знаходиться поза межами митної території України. Також зазначено, що операції із постачання послуг на території ВЕЗ «Крим» (наприклад, надання послуг оренди нерухомого майна, послуг з перевезення вантажів) є нетипові для підприємства, оскільки воно здійснює роздрібну торгівлю товарами народного споживання кінцевим споживачам через мережу магазинів «АТБ», тому будь-які висновки щодо правомірності застосування нульової ставки з податку на додану вартість по конкретних операціях можуть подаватись за результатом детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі документів, що підтверджують здійснення таких операцій.

Відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Як встановлено ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Предметом оскарження в даній справі є консультація СДПІ щодо оподаткування операцій з постачання послуг на території ВЕЗ «Крим».

Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованої території України» (далі – Закон № 1636) запроваджується вільна економічна зона «Крим», функціонування якої під час режиму тимчасової окупації її території здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом II "Перехідні положення" цього Закону.

Пунктом 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1636 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 26 такого змісту: «На період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Разом з тим, Законом № 1636 не врегульоване питання оподаткування постачання послуг на території ВЕЗ «Крим», відтак, застосуванню до даних правовідносин підлягають положення чинного податкового та митного законодавства України, а також законодавства, яке регулює питання створення та функціонування вільних митних зон.

Як вбачається з запиту позивача про надання податкової консультації, позивач просив надати податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг, місцем постачання яких визначена територія ВЕЗ «Крим», при цьому зі змісту позову та наявних в матеріалах справи договорів вбачається, що мова йде про отримання позивачем послуг з оренди нерухомого майна.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Як встановлено пп. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується.

Відтак, об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання послуг, які пов’язані з нерухомим майном, місце постачання яких розташовано на митній території України (фактичне місцезнаходження нерухомого майна).

В даному випадку фактичним місцезнаходженням нерухомого майна, оподаткування послуг з оренди якого податком на додану вартість є спірним питанням, є територія ВЕЗ «Крим».

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована територія України, якою відповідно до статті 3 цього закону є, зокрема сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованої території України» встановлено, що ВЕЗ «Крим» запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Порядок створення і ліквідації та механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу визначає Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», відповідно до статті 1 якого спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України.

Статтею 9 Митного кодексу України визначено, що територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

Послідовний аналіз зазначених норм права дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що території вільних митних зон, в тому числі й територія ВЕЗ «Крим» як невід’ємна частина території України, є митною територією України.

Таким чином, оскільки територія ВЕЗ «Крим» є митною територією України, постачання послуг з оренди нерухомого майна, яке розташовано на території ВЕЗ «Крим», здійснюється на митній території України, відповідно операції з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Що стосується позиції податкового органу, що територія ВЕЗ «Крим» є такою, що знаходиться поза межами митної території України, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, ч. 2 ст. 9 Митного кодексу України встановлено, що для цілей застосування положень розділів V і IX цього Кодексу території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

Розділом V Митного кодексу України встановлюються види митних режимів та здійснюється правове регулювання запроваджених митних режимів з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи. Цей розділ визначає умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 9 частини 1 статті 70 Митного кодексу України запроваджено митний режим вільної митної зони.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 130 Митного кодексу України вільна митна зона - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.

Тобто митний режим вільної митної зони регулює порядок ввезення та вивезення товарів та питання оподаткування митними платежами.

Розділ ІХ Митного кодексу України регулює питання митних платежів.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 277 Митного кодексу України об’єктами оподаткування митом є:

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;

2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України;

3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 9 Митного кодексу України території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, для цілей застосування митного режиму вільної митної зони, який регулює порядок ввезення та вивезення товарів, та питання оподаткування митними платежами (митом) митом товарів та транспортних засобів, що ввозяться (вивозяться) з території вільної митної зони, а не для цілей оподаткування операцій з постачання послуг на території вільних митних зон.

Оскільки розділи V та ІХ Митного кодексу України не регулюють питання оподаткування постачання послуг на території вільної митної зони, не підлягають застосуванню приписи ч. 2 ст. 9 Митного кодексу України щодо того, що території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, для цілей оподаткування постачання та отримання послуг.

Оскільки податкова консультація з питання оподаткування постачання послуг на території ВЕЗ «Крим» визнана недійсною, суд зобов’язує відповідача надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. в справі № 804/3512/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 р. в справі № 804/3512/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсною податкової консультації та зобов’язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти у справі № 804/3512/15 нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсною податкової консультації та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати недійсною податкову консультацію, надану Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» листом від 26 грудня 2014 р. № 34361/10/28-01-39-01-11.

Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів надати Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» нову податкову консультацію щодо оподаткування операцій з постачання послуг на території вільної економічної зони «Крим» з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 109 (сто дев’ять) грн. 62 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 02.07.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко