ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2015 року Справа № 9104/122304/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА :
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2011 р.: № 0001131742, № 0001141742, № 0001121742, № 0001151742, № 0001161742.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення Хустської ОДПІ прийняті відповідачем в супереч норм чинного законодавства, зокрема, вони прийняті на підставі акту перевірки № 637/1742/НОМЕР_6 від 14.11.2011 р., якого не існує, тому такий не може слугувати носієм доказової інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Зазначає, що за відсутності відповідного акту перевірки, оскаржені податкові повідомлення-рішення, нібито прийняті на підставі такого акту перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
Оскаржуваною постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 30.11.2011 року №№ 0001121742, 0001131742, 0001151742, 0001161742.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що позивачу 18.10.2011 року було пред'явлено направлення на перевірку від 18.10.2011 року № 571, видане заступнику начальника УОФО - начальнику ВКПР Габорець Ю.І., № 572, видане головному державному податковому ревізор - інспектору ВКПР УОФО Ваколюк В.М., № 573, видане старшому державному податковому ревізор - інспектору ВПКЮО Варваринець С.А. Також з актом перевірки, який на думку позивача не існує, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була ознайомлена 22.11.2011 року, про що свідчить її власноручний підпис та зауваження до акту перевірки, викладене на сторінці 27 вказаного акту. За результатами перевірки працівниками Хустської ОДПІ складено акт перевірки № 637/17/НОМЕР_6 від 14.11.2011 року, який згідно вимог ст. 86 Податкового Кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України № 1003 від 24.12.2010 року, зареєстрований у Єдиному Журналі реєстрації актів (довідок) невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок Хустської ОДПІ за 2011 рік. Також з актом перевірки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була ознайомлена 22.11.2011 року, про що свідчить її власноручний підпис та зауваження до акту перевірки, викладене на сторінці 27 вказаного акту.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в судовому засіданні належними та допустимими доказами не спростовано вищезазначених висновків, не доведено факт існування акту перевірки із реквізитами № 637/1742/НОМЕР_6 від 14.11.2011 р. складеного відносно позивача та не надано суду відповідний акт документальної перевірки, в той час як ч. 2 ст. 71 КАС України обов’язок доведення цього покладає на податковий орган як суб’єкта владних повноважень.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що оскаржені податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акту № 637/17/НОМЕР_6 від 14.11.2011 р., який було складено податковим органом за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2010 р. по 31 грудня 2010 року, оскільки в судовому засіданні оригінал відповідного акту перевірки було оглянуто судом та встановлено, що дата відповідного акту перевірки містить виправлення шляхом нанесення коректором фарби білого кольору та в писання нової дати кульковою ручкою чорного кольору. Також суд звертає увагу на те, що реквізити даного акту в частині номеру (№ 637/17/НОМЕР_6) відрізняються від реквізитів акту перевірки (№ 637/1742/НОМЕР_6), який слугував підставою для прийняття податковим органом оскаржених податкових повідомлень-рішень.
Водночас, судом встановлено, що за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2010 р. по 31 грудня 2010 року, в дійсності Хустською ОДПІ Закарпатської області складено інший акт перевірки ніж вказано відповідачем у запереченнях, а саме за № 637/17/НОМЕР_6 від 14.11.2010 р., який і був наданий для ознайомлення позивачу, що у судовому засіданні підтверджено поясненнями представника Хустською ОДПІ. Однак суд констатує, що оскаржені податкові повідомлення-рішення на підставі відповідного акту перевірки не приймалися, в них не міститься посилання, як на підставу прийняття, на даний акт перевірки.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо недотримання відповідачем –суб’єктом владних повноважень Хустською ОДПІ Закарпатської області Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПС України № 985 від 22.12.2010 р., та Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПС України № 1003 від 24.12.2010 р., що є підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.
Судом встановлено, що 30 листопада 2011 року Хустською об’єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області було прийнято податкові повідомлення-рішення: за формо „Р” № 0001131742 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, що є СПД та само зайнятих осіб в розмірі 167169 грн. за основним платежем); за формою „В1” № 0001141742 (яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 66018 грн.); за формою „Р” № 0001121742 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання по ПДВ в розмірі 82197 грн. за основним платежем та 20549,25 грн. за штрафними санкціями); за формою „С” № 0001151742 (яким позивачу застосовану суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.); за формою „С” № 0001161742 (яким позивачу застосовану суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 160 грн.).
Судом встановлено, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за формами „Р”, „В1” та „С”, які затверджені наказом Державної податкової служби України "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" № 985 від 22.12.2010 року. У відповідності до вказаного Порядку податковий орган, згідно затверджених форм „Р”, „В1” та „С”, приймаючи такі податкові повідомлення-рішення зобов’язаний здійснювати посилання на акт перевірки на підставі якого вони приймалися із обов’язковим зазначенням номеру та дати його складання.
Суд констатує, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки від 14 листопада 2011 року за № 637/1742/НОМЕР_6.
Керуючись вимогами глави 8 Податкового Кодексу України, на підставі ст. 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ ” відповідно до направлень від» 18 жовтня 2011 року № 571, № 572, № 573 виданих Хустською ОДПІ та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання (наказу Хустської ОДПІ від 04.10.2011 року № 589), працівниками Хустської ОДПІ проведена документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 р. по 31 грудня 2010 р.
Про те, що Хустською ОДПІ буде проводитись документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 свідчить наказ на проведення перевірки від 04.10.2011 року № 589, копію якого платником податків отримано 06.10.2011 року, про що свідчить відмітка на вказаному наказі, зроблена ОСОБА_1 власноруч. Також позивач була ознайомлена і з наказом Хустської ОДПІ від 31.10.2011 року № 655 про продовження терміну перевірки ОСОБА_1, про що також свідчить відповідна відмітка позивача на наказі. Крім того, позивачу 18.10.2011 року було пред'явлено направлення на перевірку від 18.10.2011 року № 571, видане заступнику начальника УОФО - начальнику ВКПР Габорець Ю.І., № 572, видане головному державному податковому ревізор - інспектору ВКПР УОФО Ваколюк В.М., № 573, видане старшому державному податковому ревізор - інспектору ВПКЮО Варваринець С.А. Також з актом перевірки, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була ознайомлена 22.11.2011 року, про що свідчить її власноручний підпис та зауваження до акту перевірки, викладене на сторінці 27 вказаного акту. За результатами перевірки працівниками Хустської ОДПІ складено акт перевірки № 637/17/НОМЕР_6 від 14.11.2011 року, який згідно вимог ст.86 Податкового Кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України № 1003 від 24.12.2010 року, зареєстрований у Єдиному Журналі реєстрації актів (довідок) невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок Хустської ОДПІ за 2011 рік.
Також з актом перевірки фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була ознайомлена 22.11.2011 року, про що свідчить її власноручний підпис та зауваження до акту перевірки, викладене на сторінці 27 вказаного акту.
У своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, в дійсності Хустською ОДПІ Закарпатської області складено інший акт перевірки ніж вказано відповідачем у запереченнях. Однак, вказане не відповідає дійсним обставинам справи: Хустською ОДПІ за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року складався один єдиний акт перевірки №637/17/НОМЕР_6 від 14.11.2011 року , який надавався позивачу для ознайомлення (де помилково зазначено дату 14.11.2010 р. та номер акта, а саме помилки у двох цифрах) та на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що помилка в податковому повідомленні – рішенні, щодо номера акта не є підставою для відмови в позові, оскільки позивач ознайомлений з актом перевірки та на основі якого винесенні оскаржувані рішення.
Згідно поданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 декларації про доходи за 2010р. валовий дохід склав 1914492,00 грн.
Перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено, що за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. на розрахунковий гривневий рахунок ПП ОСОБА_1 зараховано суму - 1251500,00грн., в т.ч. ПДВ 208583,33 грн., (отриману від ТОВ «Донна»), на розрахунковий валютний рахунок ПП ОСОБА_1 зараховано суму - 840326,00 грн. (фірма - нерезидент КАRLA в сумі 780797,00грн., фірма нерезидент "DORADO LEAS" в сумі 34050,00грн., та Pavel Svach в сумі 25479,49грн), та готівкових коштів на суму 74453,00 грн., в т.ч. ПДВ 12408,83грн., від покупців за отриманий товар. Отже, сума валового доходу за 2010 р становить 1945287,00 грн., що більше на 30795,00 грн. (без урахування ПДВ).
Відповідно до пп.1.2. ст. 1 Закону України від 22.05.03 р. № 889 “Про податок з доходів фізичних осіб ”, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889), дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п. 3.1. ст. З Закону № 889 об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.
При перевірці правильності віднесення сум до складу валових витрат встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 до декларації про доходи за 2010 рік включено понесені валові витрати в сумі 1898800,00грн., проте, перевіркою достовірності та правомірності включення цієї суми до складу валових витрат встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 безпідставно завищено валові витрат за 2010р. на суму 1083665,00 грн. фактично вони становлять 815135,00грн.
Поняття валових витрат визначав Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до пп. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно розшифровки валових витрат наданої ПП ОСОБА_1 до валових витрат за 2010р. безпідставно включено витрати на придбання свіжих огірків на суму 173762,00грн., придбаних від ТОВ «Іза-Бате», які згідно наданого пояснення ПП ОСОБА_1 №8228/0 від 27.10.2011р не було реалізовано, у зв'язку з псуванням. Дану продукцію було придбано по накладним.
Також до валових витрат за 2010 р. безпідставно включено витрати на придбання продуктів харчування - ковбасних виробів на суму 113271,00грн., придбаних від ТОВ «ВМП», які згідно наданого пояснення ПП ОСОБА_1 № 8228/0 від 27.10.2011р не було реалізовано, у зв'язку з псуванням. Дану продукцію було придбано по накладним.
Також до валових витрат за 2010р. платником податків безпідставно включено витрати на придбання продуктів харчування - ковбасних виробів на суму 46925,67грн. придбаних від ТОВ «Луцький м’ясокомбінат №1», які згідно наданого пояснення ПП ОСОБА_1 № 8228/0 від 27.10.2011р не було реалізовано, у зв'язку з псуванням. Дану продукцію було придбано по накладним.
Також до валових витрат за 2010 р. безпідставно включено витрати на придбань продуктів харчування - сирні вироби на суму 67909,04грн., придбаних від ВАТ «Рожищенський сирзавод» іпн. 004446903136, які згідно наданого пояснення ПП ОСОБА_1 №8228/0 від 27.10.2011р не було реалізовано, у зв'язку з псуванням. Дану продукцію було придбано по накладним.
Також до валових витрат за 2010 р. безпідставно включено витрати на придбання самохідного погрузчика на суму 84617,00грн., отриманого від ПП «Катрін», як безпосередньо не пов’язані з одержанням доходу і не підтверджено оплатою. Згідне наданого пояснення ПП ОСОБА_1 № 8580/0 від 09.11.2011р даний погрузчик відсутній.
Також до валових витрат за 2010р. безпідставно включено витрати за транспортні послуги, отримані від ПП «Віса-Транс» на суму 7500,00 грн. та ПДВ сумі 1500,00 грн. та від ПП «Буртон і К» на суму 25000,00грн та ПДВ в сумі 5000,00грн., але згідно наданого пояснення ПП ОСОБА_1 №8227/10 від 27.10.2011р підтвердити надані транспортні послуги в господарській діяльності не складається можливим, у зв’язку з тим, що відсутні акти виконаних робіт ПП «Віса-Транс» та ПП «Буртон і К» і не підтверджено оплатою за надані послуги.
До складу валових витрат за 2010 рік ПП ОСОБА_1 безпідставно включене витрати на погашення відсотків за кредит на суму 12787,00 грн. На підтвердження даних витрат представлено кредитний договір № СМ.-801/075/2006 від 22 грудня 2006 року, який укладено між ЗАТ «ОТП банк» та громадянкою ОСОБА_1, яка проживає за адресок АДРЕСА_1 розмір кредиту 23950,00 доларів США.
До складу валових витрат за 2010 рік ПП ОСОБА_1 безпідставно включене витрати на страхові внески на суму 3823,00 грн. На підтвердження даних витрат представлено договір № 008029/0127/0000066 від 07 грудня 2010 року, страхування від нещасних випадків, який укладено між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та громадянкою ОСОБА_1 яка проживає за адресою АДРЕСА_1.
До складу валових витрат за 2010 рік ПП ОСОБА_1 безпідставно включено витрати на послуги зв’язку на суму 2400,00 грн. Для перевірки не представлено жодних документів, які б підтверджували дані витрати.
Також, при проведенні перевірки встановлено, що ПП ОСОБА_1 за період з 01.06.2010 р. по 31.08.2010 р. від ПП «Карла-Україна» було придбано заготовки металеві на суму 1095577,65грн та ПДВ на суму 219115,53грн. Фактично оплачено за перевіряємий період ПП ОСОБА_1 по банку ПП «Карла-Україна» за придбаний товар в сум: 628333,00 грн. та ПДВ 125666,66грн.). Залишок даного товару, станом на 31.12.2010р. (згідно договору зберігання від 01.10.2010р ) заходиться у зберігача ТОВ «Карла-Україна» на суму 122931,55грн та ПДВ 24586,31грн., а саме: металеві заготовки (105штук * 707,57грн=74294,85грн та 70 штук * 694,81грн= 48636,7грн). Отже, фактично понесені та оплачені витрати по металевим заготовкам, які реалізовано фірмі - нерезиденту КАRLА Чеська республіка становлять 628332,00грн., а до валових витрат згідно розшифровки валових витрат наданої ПП ОСОБА_1 підприємцем включено витрати на придбання заготовок металевих в сумі 1160398,00 грн.
Документально підтвердженими витратами вважаються оплачені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманням валового доходу на підставі первинних документів, що підтверджують фактично понесені витрати звітного періоду. Перевіркою визначено, що до витрат на придбання товару на суму 700719,00грн відносяться витрати по придбаним металевим заготовкам на суму 628333,00грн., придбані у ТОВ «Карла-Україна», паливні гранули на суму 21189,00грн придбані у ТОВ «Єврокомп», заготовки дубові на суму 19188,00грн., придбані у ПП ОСОБА_5 та пиломатеріали хвойні на суму 32009,00грн., придбані у ПП ОСОБА_6
У зв'язку з наведеним, Хустською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.11.2011 року № 0001131742 про визначення до сплати грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 167169 грн.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.4) за період з 01.04.10 по 31.12.10 рр. встановлено заниження задекларованих суб'єктом підприємницької діяльності показників у рядку (1-8.4) декларації з податку на додану вартість в сумі 62646,00грн.
За період з 01.04.2010 по 31.12.2010 рр. ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 209906,00 гривень.
При проведенні перевірки проведено інвентаризацію товарних залишків за адресою АДРЕСА_2. За результатами проведеної інвентаризації складено акт контрольної інвентаризації цінностей, якою виявлено залишок товару станом на 02.11.2011р. ліс круглий т/сировина на суму на суму 2600,00 грн.
Перевіркою встановлено, що в залишку товарно - матеріальних цінностей станом на 01.04.2010р. значився наступний товар: вода мінеральна кількістю -38825 штук, на суму 194355 грн. ( в т.ч. 38871 грн. ПДВ ), заготовки металеві кількістю 50 штук на суму 118232 грн. ( в т.ч. ПДВ - 23646 грн. ), тушонка яловичина кількістю 460 штук на суму 644 грн. ( в т.ч. 129 грн. ПДВ ).
Відповідно до пояснень ПП ОСОБА_1 станом на 31.12.2010р. даний товар відсутній. Так, у вказаному поясненні №8579/0 від 09.11.2011р. тушонка яловичина в кількості 460штук на суму 644,00 грн. ( ПДВ 129,00грн. ) була утилізована, у зв’язку з закінченням строку зберігання, вода мінеральна в кількості 138825 штук на суму 194355,00грн. ( ПДВ 38871,00 грн.) згідно наданого пояснення ПП ОСОБА_1 №8579/0 від 09.11.2011р. “було передано на реалізацію в м. Київ, заготовки металеві в кількості 50 штук на суму 118232,00 грн. ( ПДВ 23646,00 грн. ) згідно наданого пояснення ПП ОСОБА_1 №8580/0 від 09.11.2011р. передано “представнику словацької фірми ” і в наявності відсутні.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону про ПДВ база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Відповідно до п.4.2 ст.4 Закону про ПДВ у разі передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни та відповідно до пп. 7.4.1 статті 7 Закону про ПДВ якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає на початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Таким чином, оскільки ціна товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, обчисленої у відповідності до вимог податкового і митного законодавства включається до складу податкового кредиту платника податку тільки за умови використанні придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Враховуючи вищенаведене, визначено заниження платником податків податкових зобов’язань за грудень 2010 року у сумі 62646,00грн.
За період з 01.04.2010 по 31.11.2010 рр. суб’єктом підприємницької діяльності задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 316627,00грн.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.10 по 31.12.10 рр. в сумі 316627,00 грн. на підставі наданих податкових накладних, встановлено завищення задекларованих суб'єктом підприємництва показників у рядку (10.1-16.3) декларації всього у сумі 93273,00 грн. в т.ч за квітень 2010 року в сумі 40269,00 грн., за травень 2010 року в сумі 6803,00грн., за червень 2010 року в сумі 24305,00грн., липень 2010 року на суму 16848,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 1433,00грн. та за вересень 2010 року в сумі 3615,00 грн.
При порівнянні даних реєстрів отриманих податкових накладних та фактичної представлених податкових накладних, згідно яких приватний підприємець ОСОБА_1 мала право на отримання податкового кредиту по податку на додану вартість, сплаченого постачальникам в ціні придбання продукції встановлено, що фізичною особою - підприємцем порушено пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, в якому зазначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи ( послуги), які неї призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. В порушення даної статті у декларації з податку на додану вартість за: - квітень 2010 р. безпідставно завищено розмір податкового кредиту по ПДВ на суші 40269, грн. Проте, перевіркою встановлено, що розмір дозволеного податкового кредиту сплаченого в ціні придбання продукції становить 0,00 грн. - травень 2010р. безпідставно завищено розмір податкового кредиту по ПДВ на суму 6803,00грн. Так, перевіркою встановлено, що розмір дозволеного податкового кредиту, сплаченого в ціні придбання продукції становить 0,00 грн. - червень 2010р. безпідставно завищено розмір податкового кредиту по ПДВ на суму 24305,24грн., перевіркою встановлено, що розмір дозволеного податкового кредиту сплаченого в ціні придбання продукції становить 0,00 грн.
- липень 2010р. безпідставно завищено розмір податкового кредиту по ПДВ на 16849,00грн. А саме, до податкового кредиту по декларації з ПДВ включено суму 140456,78грн., проте перевіркою встановлено, що розмір дозволеного податкового кредиту сплаченого в ціні придбання продукції становить 123608,00 грн. - серпень 2010р. безпідставно завищено розмір податкового кредиту по ПДВ на суму 1433,00грн. А саме, до податкового кредиту по декларації з ПДВ включено суму 50606,00грн., проте перевіркою встановлено, що розмір дозволеного податкового кредиту, сплаченого в ціні придбання продукції становить 49173,00 грн. - вересень 2010р. безпідставно завищено розмір податкового кредиту по ПДВ на суму 3615,00грн. А саме, до податкового кредиту по декларації з ПДВ включено суму - 3615,00грн., проте перевіркою встановлено, що розмір дозволеного податкового кредиту сплаченого в ціні придбання продукції становить 0,00 грн.
За період з 01.04.10 по 31.12.2010 рр. суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0,00грн.
Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.10 по 31.12.10 рр. встановлено його заниження всього у сумі 82197,00 грн., в результаті описаних вище порушень податкового законодавства.
При проведенні перевірки встановлено, що ПП ОСОБА_1 30.07.2010р було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №23304 суму від’ємного значення 37253,00грн за червень віднесено до рядка 22.1 - у зменшення сум податкового боргу, отже сума ПДВ, що підлягає до сплати за червень 24305,00грн ( 37253,00 грн. - 12948,00 грн.)
При проведенні перевірки встановлено, що ПП ОСОБА_1 18.08.2010р. було подано податкову декларацію з ПДВ №25691 за липень 2010р., в якій до рядка 22.1 - у зменшення сум податкового боргу віднесено суму 47339,00грн., отже, за даними перевірки залишок від'ємного значення ПДВ, рядок 26 становить 47736,00грн. ( 111199,00- 47339,00- 16124,00грн.).
У зв'язку з наведеним, Хустською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.11.2011 року № 0001121742 про визначення до сплати грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 102746,25 грн., в т.ч. 82197 грн. основного платежу та 20549,25 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до пп. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Згідно з поданою ПП ОСОБА_1 до Хустської ОДПІ податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2010 року (від 20.09.2010 року вх. № 27200) сума ПДВ, яка задекларована у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 66018,0 грн., але в порушення пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ до даної декларації не подано розрахунок суми бюджетного відшкодування, отже перевіркою зменшено відображене ПП ОСОБА_1 в податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року бюджетне відшкодування, яке задекларовано у зменшення податкових зобов'язань ПДВ наступних податкових періодів у сумі 66018,0 грн.
В результаті наведеного, Хустською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 30.11.2011 року № 0001141742 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 66018 грн.
Проведеною перевіркою за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р. встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_1 в липні 2010р. проводилась реалізація населенню продуктів харчування за готівкові кошти на загальну суму 74453,00, в т.ч. ПДВ - на суму 12408,83грн.
В даному періоді за приватним підприємцем ОСОБА_1 не було зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій.
Відповідно до ст.1 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно п. 1,2 ст.3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або -в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Виходячи з вищенаведеного, встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушено п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.95 (із змінами та доповненнями), де передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо ) при продажу товари (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, при отриманні готівкових коштів за реалізований товар фізична особа підприємець ОСОБА_1 повинна була використовувати РРО з видачею отримувачу товару відповідного розрахункового документа.
Таким чином, перевіркою встановлено не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції за липень 2010р у сумі 74453,00 грн.
З врахуванням наведено, та на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Хустською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.11.2011 року № 0001151742 про застосування штрафної санкції в розмірі однієї гривні.
Перевіркою встановлено, що за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. підприємець ОСОБА_1 проводила торгівельну діяльність за готівкові кошти. Проте, торговий патент підприємцем ОСОБА_1 за відповідний період на зазначений вид торгівельної діяльності не придбавався. Відповідно до пункт 4 статі 3 Закону України від 23.03.1996року № 98/96 “ Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ”, із змінами і доповненнями, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, рішенням Нижньоселищанської Сільської ради від 19.01.2007 р. було встановлено вартість торгового патенту на торгівельну діяльність товарами в розмірі 80,00 грн. за липень 2010 р. Виходячи з вищенаведеного встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 здійснювалась торгівельна діяльність за готівкові кошти протягом липня 2010р. без придбання торгового патенту.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 3 вказаного Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно- виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
З врахуванням наведеного, Хустською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.11.2011 року № 0001161742 про застосування 160 грн. штрафних санкцій.
Однак, як вбачається з доводів позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, остання не заперечує проти висновків, викладених в акті перевірки від 14.11.2011 р. № 637/17/НОМЕР_6, оскільки основним доказом хибності таких висновків, вважає те, що податковим органом не вірно вказано дату зазначеного акта перевірки. Хустська ОДПІ вважає, що такі міркування не заслуговують на увагу та не спростовують висновків акта перевірки від 14.11.2011 р. № 637/17/НОМЕР_6, та, відповідно, не доводить неправомірність прийнятих за наслідками розгляду такого акта оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Про те, що Хустською ОДПІ буде проводитись документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 свідчить наказ на проведення перевірки від 04.10.2011 року № 589, копію якого платником податків отримано 06.10.2011 року, про що свідчить відмітка на вказаному наказі, зроблена ОСОБА_1 власноруч. Також позивач була ознайомлена і з наказом Хустської ОДПІ від 31.10.2011 року № 655 про продовження терміну перевірки ОСОБА_1, про що також свідчить відповідна відмітка позивача на наказі. Крім того, позивачу 18.10.2011 року було пред'явлено направлення на перевірку від 18.10.2011 року № 571, видане заступнику начальника УОФО - начальнику ВКПР Габорець Ю.І., № 572, видане головному державному податковому ревізор - інспектору ВКПР УОФО Ваколюк В.М., № 573, видане старшому державному податковому ревізор - інспектору ВПКЮО Варваринець С.А. Також з актом перевірки, який ніби - то не існує, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була ознайомлена 22.11.2011 року, про що свідчить її власноручний підпис та зауваження до акту перевірки, викладене на сторінці 27 вказаного акту.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Податковий кодекс) передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 109.1. ст. 109 Податкового кодексу податковими правопорушеннями протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавство контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 109.2. ст. 109 Податкового кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Пункт 110.1. ст. 110 Податкового кодексу передбачає, що платники податки податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 207, 205, 207, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області – задовольнити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року у справі № 2а-0770/4302/11 – скасувати та прийняти нову, якою в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар
