КОПІЯ
Справа
№ 132/505/14-ц Провадження № 22-ц/772/1019/2015
Головуючий в суді першої інстанції Павленко І. В.
Категорія 44
Доповідач Нікушин В. П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2015 року
м. Вінниця
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого Нікушина В. П.,
суддів: Стеблюк Л. П., Копаничук С. Г.,
при секретарі Топольській В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Калинівської міської ради, Комунального підприємства «Житловик», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третіх осіб - служби у справах дітей Калинівської районної державної адміністрації, Калинівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, органу опіки та піклування Калинівської міської ради про визнання актів незаконними та їх скасування, визнання ордеру на житлове приміщення та договору житлового найму недійсними, виселення та зняття з реєстрації, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житловик» на рішення, що ухвалив Калинівський районний суд Вінницької області від 10.10.2014 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2014 року прокурор Калинівського району Вінницької області, діючи в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є особами, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і неспроможні через свій фізичний стан захистити свої порушені права, звернувся в суд з вказаним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували на квартирному обліку в виконавчому комітеті Калинівської міської ради та користувались правом позачергового одержання житла. Проте виконкомом Калинівської міської ради своїм рішенням за №43 від 22.02.2012 року за відсутності відповідного висновку обласного протитуберкульозного диспансера, який би підтверджував факт захворювання ОСОБА_4 або членів його сім'ї на хронічні захворювання, які б вимагали певних житлових умов, незаконного поставив його на квартирний облік для першочергового отримання житла згідно Закону «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз». А рішенням цього ж виконавчого комітету за №387 від 26.09.2012 року ОСОБА_4 на сім'ю у складі 4 членів сім'ї була надана квартира АДРЕСА_1 загальною площею 47,1 кв.м. До якої ОСОБА_4 з сім'єю вселився на підставі ордеру за №1050 від 02.10.2012 року з послідуючим укладенням 22.10.2012 року договору найму житла.
В результаті прийнятих виконкомом Калинівської міської ради рішень щодо постановки ОСОБА_4 на квартирний облік для першочергового отримання житла та про надання житла були грубо порушені права ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які користуються правом на позачергове отримання житла, так і осіб, які перебувають на обліку на першочергове отримання житла перед ОСОБА_4
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено, на яке комунальним підприємством «Житловик» подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підтвердження вимог апеляційної скарги наведені доводи про те, що судом першої інстанції в ході розгляду справи та ухвалення рішення були порушені вимоги ст.ст. 213, 214 ЦПК України, які полягали в тому, що суд не визначився з характером спірних правовідносин, ухвалив рішення за неповно з'ясованих обставин по справі і як наслідок дійшов помилкових висновків.
На підтвердження доводів апеляційної скарги наведені обставини про те, що с договір найму, про скасування якого ставиться питання між КП «Житловик» та ОСОБА_4 не укладався і не міг укладатись оскільки договір найму житла міг укладатись лише Калинівською міською радою, яка є власником спірної квартири.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, представника ОСОБА_4, представника Калинівської міської ради, прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла висновку, що воно не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.
Таких висновків колегія суддів дійшла з огляду на наступні обставини.
Не зважаючи на те, що вимоги апеляційної скарги комунального підприємства «Житловик» ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та на суб'єктивній оцінці встановлених по справі обставин, однак вони підлягають задоволенню, зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду встановлено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які за своїми наслідками тягнуть скасування рішення. При цьому колегія суддів керувалась положеннями ч. 3 ст. 303 ЦПК України щодо можливого виходу за межі доводів апеляційної скарги.
Суд першої інстанції погодився з доводами прокурора, наведеними в позовній заяві і скасував рішення виконавчому комітету Калинівської міської ради №43 від 22.02.2012 року про постановку ОСОБА_4 на квартирний облік та рішення цього ж виконавчого комітету №387 від 26.09.2012 року про надання квартири АДРЕСА_1. А також визнав ордер, виданий ОСОБА_4 і членам його сім'ї на вказану квартиру та укладений договір її найму недійсними. І за наслідками виселив ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 з спірної квартири без надання іншого житла.
Дійшовши таких висновків, суд зважав на те, що надані ОСОБА_4 до Калинівського райвиконкому медичні документи про його захворювання на туберкульоз не давали підстав для його постановки на квартирний облік із правом першочергового отримання житла.
Надання житла ОСОБА_4 відбулось з порушенням вимог Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні про те, що жилі приміщення надаються в порядку черговості. В результаті чого, були порушені права 12 осіб, в тому числі ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які мали право на позачергове отримання житла та 43 осіб, які перебували в черзі на першочергове отримання житла.
Висновки суду щодо порушення порядку постановки ОСОБА_4 на квартирний облік та надання житла відповідають встановленим по справі обставинам. Ці порушення могли бути усунені у спосіб, визначений п. 6, 7 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470.
Разом з цим не можна погодитись з тим, що виконавчий комітет Калинівської ради, надавши у такий спосіб квартиру ОСОБА_4, порушив суб'єктивні права та інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які підлягають захисту шляхом пред'явлення позову в їх інтересах.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 3 ЦПК України, особа, чиї права порушені має право звернутись за захистом до суду в порядку цивільного судочинства, до компетенції якого, відповідно до ст. 15 ЦПК України входить розгляд справ, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
В розумінні наведених норм захисту в порядку позовного провадження підлягає суб'єктивне право особи, яке є порушеним, невизнаним або ж оспорюваним і не можуть розглядатись позови з метою запобігання прогнозованих порушень суб'єктивних цивільних прав.
Зважаючи на ці положення Верховний Суд України в п. 2 своєї постанови Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України №2 від 12 квітня 1985 року з наступними змінами визначив, які спори, що виникають із житлових правовідносин підлягають розгляду в судовому порядку. В основі визначення цих спорів лежить реально існуюче порушене право в сфері житлових відносин.
Заявлений прокурором позов в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не пов'язаний з порушенням їх суб'єктивних прав, які виникли із житлових відносин.
Перебування вказаних осіб під номерами 2 і 3 у списку позачергового одержання жилих приміщень, що ведеться виконавчим комітетом Калинівської міської ради (а. с. 61 том 1) не дає підстав вважати, що в результаті порушення порядку постановки ОСОБА_4 на квартирний облік та виділення йому квартири АДРЕСА_1 були порушені саме їхні житлові права. Адже питання про передачу вивільненого житла для громадян тієї чи іншої черги на житло відповідно до п. п. 36, 61 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470 вирішується виконавчими комітетами місцевих Рад.
За наведених обставин, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального законодавства, які тягнуть за собою скасування оскаржуваного рішення.
Не може залишатись в законній силі це рішення і через порушення норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЖК України виселенню без надання іншого жилого приміщення підлягають особи у випадку коли наданий їм ордер на жиле приміщення визнаний недійсним через їхні неправомірні дії.
Приймаючи рішення про виселення ОСОБА_4 та членів його сім'ї із наданої їм квартири, саме в порядку ч. 1 ст. 117 ЖК України, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачам вказана квартира була надана виконавчим комітетом Калинівської ради з порушення закону і на підставі недостовірної інформації щодо місця проживання членів сім'ї ОСОБА_4, яку він надав до виконавчого комітету.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи.
Згідно рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради №387 від 26.09. 2012 року ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_1 надавалась на підставі ч. 1 ст. 16 Закону України Про боротьбу з туберкульозом, оскільки його сім'я на той час проживала в гуртожитку Калинівського технологічного технікуму без видачі ордеру і права на реєстрацію (а. с. 31, 33-36 том 1).
Згідно листа Калинівської міської ради від 02.09.2011 року ОСОБА_4 у зв'язку з виявленого у нього захворювання на туберкульоз було запропоновано виселитись із гуртожитку під гарантії, що їм буде надано інше жиле приміщення (а. с. 20 том 1).
При постановці на квартирний облік ОСОБА_4 надав медичний висновок та довідку Калинівської центральної районної лікарні щодо його захворювання на туберкульоз та відповідних рекомендацій про його проживання в окремому приміщенні (а. с. 47 том 1). Достовірність цього доказу під сумнів не поставлена. Невідповідність наданих медичних документів Інструкції про порядок видачі медичного заключення особам, що хворіють на хронічні захворювання, при яких вони не можуть проживати в комунальній квартирі або одній кімнаті з членами сім'ї, затвердженої наказом МОЗ УССР від 08.02.1985 року №52 не може свідчити про неправомірність дій ОСОБА_4, які за своїми наслідками тягнуть визнання ордеру на житло недійсним.
Невідповідність даних наданих щодо свого місця проживання ОСОБА_4 не може слугувати підставою для визнання ордеру недійсним. Відповідно до п. 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР на квартирний облік громадяни ставляться за місцем свого проживання.
ОСОБА_4 проживав в м. Калинівка, де і був поставлений на квартирний облік.
Доводи щодо місця реєстрації не є визначальними при наданні житла виходячи із засад ст. 33 Конституції України. Тому невідповідність інформації щодо місця проживання членів сім'ї ОСОБА_4 також не тягне визнання ордеру недійсним через неправомірні дії.
Судова колегія прийшла до висновку, що прийняте судом першої інстанції рішення про виселення ОСОБА_4 та членів його сім'ї з наданої їм квартири квартира АДРЕСА_1 суперечить не тільки вимогам ч. 1 ст. 117 ЖК України, а також засадам ст. 47 Конституції України та принципам міжнародного права, реалізованим через рішення Європейського суду з прав людини. Так розглядаючи справу Кривіцька та Кривіцький проти України (заява №30856/03) рішення від 02.03.2011 року Європейський суд визначив, що втрата житла є крайньою формою втручання у права, яке має відповідати нагальній суспільній необхідності, зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою.
При вирішенні питання щодо виселення ОСОБА_4 та членів його сім'ї з житла обмежився лише з'ясуванням питання, щодо порушення порядку отримання ним цього житла, не враховуючи балансу інтересів сторін у даному позові.
А тому, за наведених обставин, оскаржуване рішення не може залишатись в законній силі і підлягає скасуванню.
Підлягає скасуванню за правилами ч. 2 ст. 318 ЦПК України ухвала апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2015 року постановлена по даній справі за результатами розгляду апеляційних скарг Калинівської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5
На підставі ст.ст. 31, 34, 36, 43, ч. 1 ст. 117 ЖК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 318 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житловик» задовільнити.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 10.10.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06.02.2015 року постановлені по справі за позовом прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Калинівської міської ради, Комунального підприємства «Житловик», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третіх осіб - служби у справах дітей Калинівської районної державної адміністрації, Калинівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, органу опіки та піклування Калинівської міської ради про визнання актів незаконними та їх скасування, визнання ордеру на житлове приміщення та договору житлового найму недійсними, виселення та зняття з реєстрації скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Калинівської міської ради, Комунального підприємства «Житловик», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третіх осіб - служби у справах дітей Калинівської районної державної адміністрації, Калинівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, органу опіки та піклування Калинівської міської ради про визнання актів незаконними та їх скасування, визнання ордеру на житлове приміщення та договору житлового найму недійсними, виселення та зняття з реєстрації відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - суддя Підпис В. П. Нікушин
Судді: Підпис Л. П. Стеблюк
Підпис С. Г. Копаничук
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Вінницької області ________ В. П. Нікушин
