ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
20.04.2015 Справа № 25/7
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Розглянув у судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» № 40/04-15 від 15.01.2015 р. про відстрочення виконання рішення суду по справі № 25/7
за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол», м. Горлівка
про: стягнення 732998147,45 грн.
ВСТАНОВИВ:
28.04.2013 р. господарським судом Донецької області прийнято рішення у справі № 25/7, яким позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» про стягнення 74840452,99 грн. основного боргу, пені у розмірі 20590376,71 грн., 3% річних - 2240477,91 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5529903,32 грн., задоволено частково. Вирішено зменшити розмір пені на 20 % - до 16472301,36 грн. та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 74840452,99 грн. основного боргу, 16472301,36 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 30.04.2013 р. з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» стягнуто 3 % річних у розмірі 2240477,91 грн. та інфляційні у розмірі 5529903,32 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. у справі № 25/7 рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2013 р. з урахуванням додаткового рішення від 30.04.2013 р. було скасовано в частині зменшення пені на 20% - до 16472301,36 грн. З Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було стягнуто пеню у розмірі 20590376,71 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.
02.03.2015 р. господарським судом Запорізької області по справі № 25/7 на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. по справі № 25/7 було видано наказ від 26.02.2015 р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 74840452,99 грн. основного боргу, 20590376,71 грн. пені, 3 % річних у розмірі 2240477,91 грн., інфляційні у розмірі 5529903,32 грн., 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
10.04.2015 р. від Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» надійшла заява № 40/04-15 від 08.04.2015 р. про відстрочення виконання рішення суду у справі № 25/7 на 10 (десять) років з моменту винесення відповідної ухвали.
Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (справ, заяв, скарг, матеріалів, документів, тощо) від 10.04.2015 р. заяву передано для розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2015 р. заяву Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 20.04.2015 р.
В судове засідання 20.04.2015 р. від заявника з'явився Усенко Віталій Жоржович, який не був залучений судом до участі у справі, оскільки не надав жодних документів на підтвердження права підпису довіреності особою, якою було його уповноважено представляти інтереси підприємства.
Представник Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у судове засідання 20.04.2015 р. не з'явився, письмово висловлену правову позицію щодо поданої заяви не надав, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Подана Публічним акціонерним товариством «Концерн Стирол» заява обґрунтована тим, що підприємство знаходиться у вельми важкому фінансовому становищі, що обумовлене проведенням антитерористичної операції (далі - АТО) на території м. Горлівка Донецької області, де розташовано містоутворюючє підприємство заявника, яка розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Заявник зазначає, що ще з початку проведення АТО все виробництво Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» було повністю зупинене, а технологічне обладнання законсервовано. В ході проведення активних фаз бойових дій в рамках АТО інфраструктура підприємства отримала серйозні пошкодження, частина майна була знищена, а вся територія міста по теперішній час зайнята військовими. Всі ці чинники вкрай негативно відобразились на фінансовому стані підприємства, яке і в попередні роки внаслідок високих цін на природний газ було збитковим і повністю залежало від позикового капіталу. Сума, що підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» за судовим рішенням на цей час є досить великою. За таких обставин заявник вважає, що в разі арешту його рахунків та майна, на яке по зазначеним причинам фактично неможливо провести звернення, буде заблокована його господарська діяльність, яка фактично спрямована на підтримку від знешкодження і руйнування розміщених у зоні АТО промислових потужностей, придбання матеріалів для ремонтних робіт пошкоджених приміщень не тільки підприємства, але й житлових будинків міста, підтримки біженців та виплати зарплатні його працівникам. Таке блокування у подальшому не тільки унеможливлює повне виконання підприємством боргових зобов'язань як перед позивачем, так і іншими кредиторами, але і як наслідок призведе до його повної неплатоспроможності та загостренню і без того непростої соціальної обстановки у регіоні.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та заяви, оцінивши представлені докази, суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.
Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності виняткові обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Наведені Публічним акціонерним товариством «Концерн Стирол» обставини дійсно можуть вважатися винятковими у розумінні приписів 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України». Разом з тим, вимогою по заяві, яка розглядається судом, є відстрочення виконання рішення по справі № 25/7 на 10 років. Зазначену вимогу заявником жодним чином необґрунтовано, оскільки з наданих Публічним акціонерним товариством «Концерн Стирол» на підтвердження своєї позиції документів у суду відсутні підстави зробити висновок, що реальне виконання судового рішення по справі можливе ані через десять років, ані через будь-який інший час.
Таким чином, суд відмовляє у відстроченні виконання судового рішення по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» № 40/04-15 від 15.01.2015 р. про відстрочення виконання рішення суду по справі № 25/7 відмовити у повному обсязі.
Суддя О.В. Ярешко
