ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" лютого 2015 р. м. Київ К/800/59625/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Стародуба О.П.,
Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Київської області (далі - ГУ МВС України Київської області, відповідач 1), Фастівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Київської області (далі - Фастівський МВ ГУ МВС України Київської області) про визнання дій протиправними та ска сування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з врахуванням збільшених позовних вимог, просив: визнати протиправними дії ГУ МВС України в Київській області щодо його звільнення із займаної посади заступника начальника-начальника кримінальної міліції Фастівського МВ ГУМВС України в Київській області за порушення службової дисципліни; скасувати наказ відповідача 1 від 4 листопада 2011 року №906 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності; зобов'язати поновити на вказаній посаді з 4 листопада 2011 року; визнати дії ГУ МВС України в Київській області щодо пониження його в посаді протиправними; скасувати наказ №14 о/с/ від 10 січня 2012 року в частині призначення оперуповноваженим сектора карного розшуку Фастівського МВ з звільненням з посади заступника начальника-начальника кримінальної міліції цього ж відділу з 9 січня 2012 року; скасувати наказ Фастівського МВ ГУ МВС України Київської області №198 від 6 вересня 2011 року в частині припинення нарахування премії та стягнення заборгованості по заробітній платі та коштів при затримці у виплаті заробітної плати при звільненні.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами встановлено, що 24 жовтня 2011 року постановою заступника Генерального прокурора України було винесено постанову про порушення дисциплінарного провадження відносно цілого ряду працівників Фастівського та Києво-Святошинського міськрайвідділів міліції.
На підставі вказаного документу було проведено службове розслідування, за результатами якого 2 листопада 2011 року складено висновок про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до висновку службового розслідування наказом №906 від 4 листопада 2011 року позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади за порушення службової дисципліни, вимог статті 8 Дисциплінарного статуту, вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 7, 8, 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», що виразилися в неналежному контролі за роботою підпорядкованого відділу з розшуку зниклих громадян.
Відповідно до наказу № 14о/с від 10 січня 2012 року позивач був призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Фастівського МВ із звільнення з посади заступника начальника-начальника кримінальної міліції Фастівського МВ ГУМВС в Київській області з 9 січня 2012 року.
Вирішуючи спір, суди прийшли до висновку, про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, що полягав у неналежному контролі за роботою підпорядкованого відділу з розшуку зниклих громадян.
Разом з тим, при вирішенні спору, суди не надали оцінку доводам позивача, що наказ №14о/с від 10 січня 2012 року було видано в період його тимчасової непрацездатності.
Так, відповідно до статті 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Статут) дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Згідно зі статтею 18 Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла висновку, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених статтею 16 Статуту, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні. Подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 Статуту здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.
В матеріалах справи містяться копії листків непрацездатності, видані ОСОБА_2, які судами не були досліджені.
Частиною першою статті 220 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі статтею 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.
При новому розгляді судам необхідно дослідити періоди перебування позивача на лікарняному та в залежності від встановленого, враховуючи правила статті 18 Статуту, розв'язати спір.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді О.П. Стародуб
В.В. Тракало
