КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/16391/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
18 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
Петрика І.Й.
Суддів
Борисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засідання
Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський Коксохімпром» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський Коксохімпром» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Єнакіївський Коксохімпром» пред'явило позов до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06 червня 2014 року №656, щодо застосування до ПАТ «Єнакіївський Коксохімпром» з 16 липня 2014 року спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Мінекономрозвитку України прийнято наказ від 06 червня 2014 року №656 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким, з урахуванням додатку до нього, відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення пов'язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема до ПАТ «Єнакіївський Коксохімпром».
Вказаний наказ в частині застосування спеціальної санкції до ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром" прийнято на підставі подання Міністерства доходів і зборів України від 04 лютого 2014 року №2420/5/99-99-22-03-01-16 "Щодо застосування спеціальних санкцій" (далі по тексту - подання).
Відповідно до вказаного подання запропоновано застосувати спеціальні санкції у відповідності із статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, у тому числі до ПАТ «Єнакіївський Коксохімпром» по операціям із компанією «EURASIA ALLIANCE S.A.» на підставі контракту від 24 березня 2011 року №85.
Позивач вважає протиправним наказ Мінекономрозвитку України щодо застосування спеціальної санкції у виді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, оскільки ПАТ «Єнакіївський Коксохімпром» станом на день прийняття оскаржуваного наказу не допускало порушень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття наказу відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.
Частина перша статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Відповідно до частин другої та третьої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 (далі по тексту - Положення), спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.
Як визначає пункт 1.2 Положення, санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Положення індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що допустили порушення у цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, визначеному Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Наведені норми законодавства вказують, що Мінекономрозвитку України має право застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у випадках у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.
При цьому Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» надає право за органам доходів і зборів та іншим уповноваженим органам щодо внесення подання про застосування спеціальної санкції у разі виявлення порушень законодавства з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та не передбачає долучення до такого подання будь-яких підтверджуючих документів.
Таким чином, виявивши порушення вимог законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, органи доходів і зборів, мають право звертатись із поданням про застосування спеціальних санкцій; у свою чергу Мінекономрозвитку України, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не має підстав для не розгляду чи відхилення такого подання.
Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України, зокрема в постанові від 28 лютого 2013 року №К/9991/1264/12 та ухвалах від 25 квітня 2013 року №К/9991/96647/11 та від 17 жовтня 2013 року К/9991/2690/11.
Колегія суддів зазначає, що подання Міністерства доходів і зборів України від 04 лютого 2014 року №2420/5/99-99-22-03-01-16 «Щодо застосування спеціальних санкцій» відповідає вимогам частини третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність» та містить наступні дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.
Апелянт наполягає на відсутності в своїй діяльності порушень законодавства, посилаючись на вжиття ним усіх можливих практичних заходів на усунення порушень вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а саме щодо стягнення з компанії-нерезидента «EURASIA ALLIANCE S.A.» боргу за невиконання умов контракту від 24 березня 2011 року №85.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що вжиття усіх можливих практичних заходів на усунення порушень вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не свідчить про протиправність рішення відповідача, а може бути підставою для скасування дії застосованої санкції відповідно до частини дванадцятої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
З огляду на викладене, враховуючи наявність належним чином оформленого подання органу доходів і зборів, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наказ від 06 червня 2014 року №656, щодо застосування до ПАТ «Єнакіївський Коксохімпром» з 16 липня 2014 року спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», прийнятий на підставі та у межах повноважень, визначених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання вимог законодавства, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України, він може скористатись правом досудового вирішення спору та виходити до Мінекономрозвитку України з клопотанням про скасування дії спеціальної санкцій, як передбачено Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський Коксохімпром» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
