КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2014 р. Справа№ 15/302-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Шипка В.В.
за участю секретаря Волошиної З.В.
та представників:
від розпорядника майна (боржника) - Петченко Р.С. (довіреність від 01.07.2014);
від ПАТ „Кредитпромбанк" - Шилов К.Р. (довіреність від 11.09.2013 № 658);
від інших кредиторів - не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бухгалтерська компанія „Актив"
на ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2014
у справі № 15/302-б (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТКЕРА"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2014 у справі № 15/302-б відхилено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бухгалтерська компанія "Актив" на суму 88 000,00грн. та вимоги арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни на суму 44 266,24 грн.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Товариство з обмеженою відповідальністю Бухгалтерська компанія "Актив" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.08.2014 № 08/08-14, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2014 у даній справі в частині відхилення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Бухгалтерська компанія "Актив" на суму 88 000,00грн. та задовольнити заяву ТОВ БК "Актив" про визнання кредиторських вимог від 22.05.2014, визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бухгалтерська компанія "Актив" у розмірі 88 000,00грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів банкрута як вимоги першої черги задоволення, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бухгалтерська компанія "Актив" в сумі 88 000,00грн. погасити першочергово після реалізації майна боржника в порядку та строки, передбачені вимогами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Бухгалтерська компанія "Актив" (далі за текстом - ТОВ БК "Актив") посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, виніс оскаржувану ухвалу з неповним дослідженням та обґрунтуванням законодавства, пославшись на те, що вимоги ТОВ БК "Актив" є поточними зобов'язаннями боржника. На думку апелянта, заявлені ним грошові вимоги є конкурсними, з огляду на те, що виникли до переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ БК "Актив" на ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2014 у даній справі у відповідній частині та призначено розгляд даної апеляційної скарги на 08.09.2014.
Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
02.08.2014 через відділ документального забезпечення від розпорядника майна ТОВ "Арктера" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
В судове засідання 20.05.2014 представник апелянта не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується, долученими до матеріалів справи, повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційної скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності апелянта, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються норми цього Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).
Відповідно до ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2010 порушено провадження у справі за № 15/302-б за особливостями, передбаченими ст. 52 Закону.
Постановою господарського суду м. Києва від 25.08.2010 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2014 припинено процедуру банкрутства ТОВ „Арктера" за ст. 52 Закону. Перейдено до загальних процедур банкрутства ТОВ „Арктера". Введено процедуру розпорядження майном ТОВ „Арктера". Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, який подав заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ „Арктера", в сумі 2775,38 грн. Призначено розпорядником майна ТОВ „Арктера" арбітражного керуючого Петченко Інну Володимирівну (свідоцтво від 04.02.2013 НОМЕР_1). Зобов'язано подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Арктера" з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника. Зобов'язано розпорядника майна у строк до 28.05.2014 скласти реєстр вимог кредиторів відповідно до норм ст.ст. 13, 14, 15 Закону та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788 та подати його на затвердження до господарського суду.
У встановлений Законом строк до суду надійшла заява ТОВ БК "Актив" з грошовими вимогами до боржника на суму 88 000,00грн.
Вимоги ТОВ БК "Актив" ґрунтуються на Договорах про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 03.12.2012 №5 та від 25.12.2012, укладених між боржником (замовник) та ТОВ БК "Актив" (виконавець) за період з грудня 2012 року по листопад 2013 року. За умовами договорів про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе обов'язки у відповідності із завданням замовника надати останньому за плату послуги відповідно до зазначеного договору. Апелянт посилається на те, що зобов'язання у заявленій сумі кредиторських вимог у боржника виникли за період з грудня 2012 року по листопад 2013 року.
Оскаржуваною хвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2014 у справі № 15/302-б, крім іншого, відхилено вимоги ТОВ БК "Актив" на суму 88 000,00 грн. із посиланням на те, що заявлені грошові вимоги виникли після порушення даної справи про банкрутство, а тому не могли бути включені до реєстру вимог конкурсних кредиторів.
Так, стосовно вказаних кредиторських вимог до боржника суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 1 Закону передбачено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Частинами 1, 3, 6 статті 14 Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи вищевикладене, твердження апелянта стосовно того, що його вимоги повністю визнані боржником, а тому повинні бути задоволені та включені до реєстру вимог конкурсних кредиторів, не є обґрунтованими, з огляду на те, що правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. Обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом.
Пунктом 11.5 Рекомендації президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону від 04.06.2004 № 04-5/1193, з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком вимог конкурсних кредиторів.
З огляду на ст. 1 Закону вимоги кредиторів, що виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а саме до 25.06.2010, розглядаються судом та розпорядником майна разом з посадовими особами боржника, як вимоги конкурсних кредиторів, а вимоги, які виникли після дати порушення провадження у справі є поточними вимогами, оскільки виникли в межах процедур під час провадження у справі про банкрутство та відповідно до ст. 23 Закону мають пред'являтись в межах ліквідаційної процедури (у разі визнання боржника банкрутом).
Заявлені в межах процедур розпорядження майном грошові вимоги ТОВ БК "Актив" не мають характеру конкурсних у розумінні ст. 1 Закону.
Відповідні кредиторські вимоги до боржника можуть бути заявлені у справі про банкрутство лише після прийняття постанови про визнання його банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, правомірно відхилив вимоги ТОВ БК "Актив", зазначивши, що заявлені вимоги ТОВ БК "Актив" до ТОВ „Арктера" у загальній сумі 88 000,00 грн., не можуть бути визнаними конкурсними та внесені до реєстру вимог конкурсних кредиторів, так як виникли після 25.06.2010 (після дати порушення провадження у даній справі про банкрутство ТОВ „Арктера"), і мають пред'являтись та розглядатись в межах ліквідаційної процедури (у разі визнання боржника банкрутом).
Щодо вимоги апелянта погасити його вимоги першочергово після реалізації майна боржника в порядку та строки, передбачені вимогами Закону, шляхом перерахування грошових коштів за вказаними в апеляційній скарзі реквізитами, то судова колегія зазначає про те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі правомірно відхилив кредиторські вимоги ТОВ БК "Актив" до боржника на стадії затвердження реєстру вимог конкурсних кредиторів, а тому не вбачається підстав для задоволення вищевказаної вимоги.
Таким чином, в результаті системного аналізу норм чинного законодавства, а також обставин та доказів у справі, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду в тій її частині, що оскаржується апелянтом.
Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, апеляційні вимоги ТОВ БК "Актив" від 08.08.2014 № 08/08-14 не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а тому оскаржувана ухвала в частині щодо відхилення кредиторських вимог ТОВ БК "Актив" підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 02.07.2014 у справі № 15/302-б в частині, що оскаржується, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бухгалтерська компанія „Актив" від 08.08.2014 № 08/08-14 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2014 у справі № 15/302-б в частині щодо відхилення кредиторських вимог ТОВ БК "Актив" на суму 88 000,00 грн. - без змін.
2. Матеріали справи № 15/302-б повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 15.09.2014.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
В.В. Шипко
