ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
1/259
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
м. Київ
03 вересня 2014 року 09:45 № 826/11966/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗВАНТАЖ"
до
Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про
визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 25.04.2014 р. № 58426552209,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗВАНТАЖ" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 25.04.2014 р. № 58426552209 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на суму 414 259,00 грн. та нарахування штрафних фінансових санкцій на суму 207 130,00 грн. прийняте ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі акту перевірки від 11.04.2014 № 324/26-55-09/34349327.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11966/14.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 02.09.2014 представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 02.09.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
На підставі наказу про проведення планової виїзної документальної перевірки від 26.02.2014 № 691 та на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" (код ЄДРПОУ 34349327) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, за результатом якої складено акт перевірки від 11.04.2014 № 324/26-55-22-09/34349327 (Т. 1, арк. 37-69).
Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:
- п. 185.1, 188.1, 187.1 ст. 185, 188, 187 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ всього у сумі 414259,00 грн., в т.ч. заниження за листопад 2012 року в сумі 414259,00 грн.;
- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за результатами діяльності 2013 року всього в сумі 895167,00 грн.;
- пп. «г» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. «а» 171.2 ст. 171 ПК України, в результаті чого встановлено порушення щодо правильності утримання та своєчасності перерахування ПДФО до бюджету на суму 894,00 грн.;
- ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
На підставі складеного акту перевірки від 11.04.2014 № 324/26-55-22-09/34349327 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 № 58426552209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 621389,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 414259,00 грн. та за штрафними санкціями - 207130 грн. (Т. 1, арк. 8).
Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Міндоходів України від 04.08.2014 № 89316/6/99-99-10-01-15 скаргу ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 № 58426552209 - без змін (Т. 1, арк. 76-78).
Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями від 25.04.2014 № 58426552209, а тому звернувся до суду.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало заниження ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" показників у рядку 1 Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів», внаслідок не включення до бази оподаткування ПДВ в повному обсязі операцій по реалізації скрапленого газу через мережу АГЗП та АЗС із застосуванням РРО у сумі ПДВ 414259,00 грн., оскільки, згідно поданого товариством звіту від 14.12.2012 про використання РРО за листопад 2012 року за № 9078659356, сума ПДВ за звітний період становила 548200,23 грн.
Як встановлено відповідачем, згідно додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до Декларації за листопад 2012 року за № 9082616920 від 29.12.2012 та даних Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за № 9082617545 від 29.12.2012 року, ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" включило до податкового зобов'язання за листопад 2012 року суму ПДВ по обсягам реалізації скрапленого газу через мережу АГЗП та АЗС в розмірі 133941,00 грн.
У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" занизило показники у рядку 1 Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» у сумі ПДВ 414259,00.
Як вбачається з акту перевірки від 11.04.2014 № 324/26-55-22-09/34349327 (арк. 15), відповідач стверджує, що, згідно бази даних АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" не подавало уточнюючого розрахунку по ПДВ за листопад 2012 року із сплатою суми недоплати та штрафу у розмірі 3% від такої суми, як і не відображало суму недоплати у складі декларації з ПДВ за наступний податковий період, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, із збільшенням суми штрафу у розмірі 5% від такої суми (Т. 1, арк. 51).
Таким чином, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві застосувала до ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" штрафні санкції в розмірі 50% від суми заниження 414259,00, яка становить - 207130 грн.
Однак, позивач не може погодитися з такими висновками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, оскільки ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" самостійно виявило суму заниження податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2012 року, у зв'язку з чим, товариством збільшено загальну суму зобов'язань з ПДВ у складі податкових зобов'язань у наступних податкових періодах - у грудні 2012 року та січні 2013 року, що підтверджується поданими до відповідача звітами про використання РРО, податковими деклараціями разом з додатком 5 за періоди листопад 2012 року та січень 2013 року, які були отримані податковим органом, згідно квитанцій № 2 (Т. 1, арк. 17-36).
Таким чином, контролюючим органом протиправно здійснені висновки, що товариством не відображено занижену суму податкового зобов'язання з ПДВ в наступних податкових періодах, як і протиправно застосовано відповідальність у розмірі збільшення суми ПДВ, яка становить за основним платежем - 414259,00 грн. (сума заниженого зобов'язання з ПДВ за листопад 2012 року) та за штрафними санкціями - 207130 грн. (50% від суми заниження), оскільки позивач суму заниження сплатив у наступних податкових періодах, а саме: за грудень 2012 року та січень 2013 року, а тому відповідач повинен був би застосувати лише суму штрафу в розмірі 5% від суми заниження.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як вбачається із п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Отже, згідно норм законодавства, платник податку мав право відобразити суму недоплати у складі декларації з ПДВ у наступних податкових періодах, але повинен був збільшити зобов'язання на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми.
Таким чином, враховуючи, що ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" відобразило суму недоплати в розмірі 414259,00 грн. у складі декларацій з ПДВ за грудень 2012 року та січень 2013 року, але не нарахувало суму штрафу у розмірі 5% від суми 414259,00 грн., то відповідач протиправно застосував до ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" відповідальність у розмірі збільшення суми ПДВ, яка становить за основним платежем - 414259,00 грн. (сума заниженого зобов'язання з ПДВ за листопад 2012 року) та за штрафними санкціями - 207130 грн. (50% від суми заниження), оскільки повинен був би застосувати лише суму штрафу в розмірі 5% від суми заниження, яка становить 20713,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий орган, на основі неповного дослідження документів під час перевірки ТОВ "ГАЗВАНТАЖ", прийняв хибне рішення, оскільки, позивач самостійно виявив суму заниження податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2012 року та самостійно збільшив загальну суму зобов'язань з ПДВ у складі податкових зобов'язань у наступних податкових періодах - у грудні 2012 року та січні 2013 року, подавши до відповідача звіти про використання РРО, податкові декларації разом з додатком 5 за періоди листопад 2012 року та січень 2013 року, які були отримані податковим органом, згідно квитанцій № 2 (Т. 1, арк. 17-36).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечує про порушення ТОВ "ГАЗВАНТАЖ" норм п. «б» 50.1 ст. 50 ПК України, оскільки позивачем не було збільшено загальну суму грошового зобов'язання з ПДВ в наступних періодах на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми.
Таким чином, суд вважає оскаржуване податкове-повідомлення рішення від.25.04.2014 р. №58426552209 протиправним в частині збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на суму 414 259,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 186 417,00 грн.
Проте, підстав для скасування податкового-повідомлення рішення від.25.04.2014 р. №58426552209 в сумі нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20713,00 грн. судом не вбачається.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗВАНТАЖ" задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.04.2014 р. № 58426552209 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на суму 414 259,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 186 417,00 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗВАНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 34349327) понесені судові витрати в розмірі 3 045,00 грн. (три тисячі сорок п'ять грн. 00 коп.).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова
