5/580-23/76
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
13.12.06 Справа № 5/580-23/76
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Дубник О.П.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сокальському
районі, м.Сокаль (далі –ДПІ) від 29.09.2006 р. № 5889/10-009
на постанову господарського суду Львівської області від 06.09.2006 року
у справі № 5/580-23/76
за позовом державного підприємства «Львіввугілля», м.Сокаль (далі –ДП)
до відповідача Червоноградської ОДПІ в особі Сокальського відділення,
м.Сокаль (правонаступником якої є ДПІ у Сокальському районі)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
з участю представників:
від скаржника –Сольвар О.М. –зав. юр. сект. (дов. у справі, а.с.104)
від позивача –Крупіна Т.О. –заст. дир. з прав. пит. (дов. у справі, а.с.103)
Права і обов”язки сторін, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України, представникам роз”яснені.
Постановою господарського суду Львівської області від 06.09.2006 р. у справі
№ 5/580-23/76 (суддя Станько Л.Л.) задоволено позовні вимоги державного підприємства «Львіввугілля», м.Сокаль (далі –ДП), визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Червоноградської ОДПІ (правонаступником якої є ДПІ у Сокальському районі) від 12.12.2003 р. № 0013331530/0; стягнено з ДПІ у Сокальському районі на користь позивача 85 грн. судового збору. Дана постанова суду мотивована тим, що оскільки не підтверджено ні наявними в справі доказами, ні проведеною експертизою існування у позивача заборгованості з податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Відповідач у справі – ДПІ у Сокальському районі, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального права, зокрема, норми ст. 37 Цивільного кодексу УРСР та п.6 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні», які були чинними на момент прийняття рішення про реорганізацію підприємства. На думку скаржника, судом не враховано той факт, що існує рішення про реорганізацію і передаточний баланс, згідно якого заборгованість по ДВАТ «Шахта Зарічна»передана ДП «Львіввугілля»; згідно передаточного балансу станом на 01.01.2003 р. заборгованість по ДВАТ «Шахта Зарічна»передана ДП «Львіввугілля», і тому, на день видачі податковим органом довідки про зняття з обліку платника податку, у ДВАТ «Шахта Зарічна»була відсутня заборгованість із сплати податків і зборів, і т.і.
Позивач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.135) та в усних поясненнях в судових засіданнях.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної Сокальським відділенням Червоноградської ОДПІ (правонаступником якої є ДПІ у Сокальському районі) перевірки поданої податкової звітності ДП „Львіввугілля”, 12 грудня 2003 року складено акт за № 150, яким встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - підприємством несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов”язання по ПДВ (а.с.8).
На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом 12.12.2003 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013331530/0 про зобов”язання позивача сплатити штраф в розмірі 2 505 146,74 грн., яке є предметом оспорювання.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики № 751 від 24.12.2002 р.ж „Про реорганізацію ВАТ ДХК „Львіввугілля” та наказу ВАТ ДХК „Львіввугілля” № 239 від 24.12.2002 р. „про реорганізацію ВАТ ДХК „Львіввугілля” здійснено реорганізацію підприємств, що входили до складу ВАТ ДХК „Львіввугілля”.
Відповідно до даних наказів ДВАТ шахта „Зарічна” ввійшла до складу ДП „Львіввугілля”, яке є правонаступником вищезазначеного підприємства.
Відповідно до п.8 Інструкції „Про порядок обліку платників податків”, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.1998 р. № 80 (в редакції наказу від 17.11.1998 р. № 552) податковим органом було проведено перевірку зазначеного підприємства та встановлено відсутність заборгованості із сплати податків та зборів (підтверджується довідкою № 59/03 від 24.09.2003 р., а.с.16) та знято його з податкового обліку.
Крім цього, згідно висновку № 1618 судово-бухгалтерської експертизи (а.с.97-99), не підтверджено документально існування заборгованості з податку на додану вартість, що вказана в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні. Тому, господарським судом правомірно визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сокальському районі від 12.12.2003 р. № 0013331530/0.
Посилання скаржника на передаточний баланс безпідставне, оскільки такого не існує. В даному випадку, йдеться про баланс підприємства - шахта “Зарічна”, станом на 01 квітня 2003 року, долучений до матеріалів справи в апеляційному провадженні (а.с.128-129), що аж ніяк не може бути прийнятий судом як передаточний.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.
Тому, керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.п.6,7 р.УІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ДПІ у Сокальському районі залишити без задоволення,
постанову господарського суду Львівської області від 06.09.2006 р. у справі № 5/580-23/76 –без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.П. Дубник
Г.Г. Якімець
