ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2014 року № 813/80/14
Львівський окружний адміністративний суд
в складі : головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,
при секретарі Гавірко О.О.,
з участю представників :позивача- ОСОБА_6,відповідача -Писарева О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів , третя особа,яка не заявляє самостійних вимог- державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області , про зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Львівської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог- державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області , про визнання неправомірними дій Львівської митниці Міндоходів у Львівській області щодо ненарахування, необчислення та несплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із виплаченої йому заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2008 р. по 31.08.2011 р. та зобов'язання Львівської митниці Міндоходів у Львівській області нарахувати, обчислити та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із виплаченої йому заробітної плати за час вимушеного прогулу, з помісячним її відображенням в первинному бухгалтерському та персоніфікованому обліках за період з 01.05.2008 р. по 31.08.2011 р. та подати відповідні скориговані дані до системи персоніфікованого обліку Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, відобразивши помісячно суми нарахованої та виплаченої йому заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.05.2008 р. по 31.08.2011 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Представник відповідача - Львівської митниці Міндоходів у Львівській області в судове засідання з`явився, просив відмовити в задоволенні даного позову, оскільки вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з мотивів,викладених у запереченні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що заявлений позов є підставним та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Адміністративний позивач ОСОБА_2 з 1992 року по даний час працює на різних посадах в органах державної митної служби України. 25.04.2008 року, він був звільнений з державної служби, а саме з посади начальника організаційно-аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська Західної регіональної митниці Державної митної служби України».
Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 13.06.2008 року ,яка набула законної сили, позивач був поновлений на посаді .
17.06.2010 року позивач ОСОБА_2 був звільнений з державної служби, а саме з посади начальника організаційно-аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська «Львівської митниці Державної митної служби України».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2010 року,яка набула законної сили, позивач був поновлений на посаді.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 р. по справі №2а-3924/11/1370 з Львівської митниці на користь позивача було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2008 року по 31.08.2011 року в сумі 47720 грн. Дану постанову суду було виконано в повному обсязі та в травні 2012 р. стягнуто на його користь зазначену суму оплати за час вимушеного прогулу.
З метою подальшого перерахунку розміру пенсії, він звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про його заробітну плату для розрахунку пенсії державного службовця за період з 01.05.2008 року по 31.08.2011 року. Однак, із довідки Львівської митниці Міндоходів від 23.12.2013 р. №5/13-358 та листа Львівської митниці Міндоходів від 23.12.2013 р. №5/13-8265 він довідався, що з нарахованого і виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.05.2008 року по 31.08.2011 року в сумі 47720,00 грн. Львівською митницею за нього не було нараховано та не сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з отриманої ним заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Таким чином, відповідач - Львівська митниця Міндоходів -правонаступник Львівської митниці, сплативши за рішенням суду заробітну плату за час вимушеного прогулу, не подав у встановленому Законом порядку дані про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, що призвело до зменшення тривалості його страхового стажу та розміру пенсії. Вважає, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не утримання страхових внесків з вказаної суми, а також не внесення відповідних корегуюччих даних до системи персоніфікованого обліку Управління пенсійного фонду неправомірною.
У зв'язку із припиненням Львівської митниці позивач пред'явив позов до її правонаступника - Львівської митниці Міндоходів у Львівській області.
Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що суми єдиного внеску не нараховані позивачу, оскільки на день нарахування зазначених сум він не перебував у трудових відносинах з відповідачем. Окрім цього, сума заборгованості за час вимушеного прогулу, стягнена державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не включається до бази для нарахування та утримання єдиного соціального внеску.
Суд бере до уваги, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1, зокрема і Львівську митницю Міндоходів. Водночас, реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2, зокрема Львівську митницю приєднано до Львівської митниці Міндоходів. У п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.
Таким чином, правонаступником Львівської митниці Державної митної служби України є Львівська митниця Міністерства доходів і зборів, код ЄДРПОУ: 38700759.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді начальника організаційно-аналітичного сектору митного поста «Рава-Руська» Західної регіональної митниці Державної митної служби України з 01 липня 1992 року. Наказом № 693-к від 25.04.2008р. він був звільнений з посади за скороченням чисельності штату працівників.
13.06.2008р. постановою Залізничного районного суду м. Львова, залишеною без змін судами апеляційної і касаційної інстанцій, його було поновлено на посаді. 16.06.2010р. т.в.о. начальника Львівської митниці Сподарик Я.Л. видала наказ № 585-п про допуск ОСОБА_2 до виконання обов'язків за посадою з 16.06.2010р. Проте, 01.06.2010р. були внесені зміни до штатного розпису Львівської митниці, введені в дію з 16.06.2010р., і посаду було скорочено. Позивача попередили про наступне вивільнення, запропонувавши посаду прибиральниці. 17.06.2010р. наказом № 591-к позивача було звільнено за скороченням штату. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2010р., залишеною без змін судом апеляційної інстанції, позивача ОСОБА_2 було поновлено на посаді.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 р. по справі №2а-3924/11/1370 з Львівської митниці в користь ОСОБА_2 було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2008 року по 31.08.2011 року в сумі 47720 грн. Дану постанову суду було виконано в повному обсязі та в травні 2012 р. стягнуто на користь позивача зазначену суму оплати за час вимушеного прогулу.
Судом встановлено, що на даний час позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова. Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу, що надані Управлінням Пенсійного фонду в Шевченківському районі м.Львова від 23.01.2014 р. , період вимушеного прогулу з 01.05.2008 року по 31.08.2011 року до страхового стажу позивача не зараховано. Згідно довідки Львівської митниці Міндоходів у Львівській області від 23.12.2013 р. №5/13-358 та листа Львівської митниці Міндоходів у Львівській області від 23.12.2013 р. №5/13-8265 з нарахованої та виплаченої ОСОБА_2 заробітної плати за період вимушеного прогулу з 01.05.2008 року по 31.08.2011 р. не нарахований та несплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається у відсотковому співвідношенні від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
А відтак, неврахування під час обчислення розміру пенсії виплаченої позивачу заробітної плати за період вимушеного прогулу з 01.05.2008 року по 31.08.2011 р. в сумі 47720 грн., порушило його право на належне соціальне забезпечення та призвело до зменшення розміру пенсійної виплати.
Згідно ст.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є страхувальники та застраховані особи. В розумінні ст.1 цього Закону страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Згідно ст.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є страхувальники та застраховані особи. В розумінні ст.1 цього Закону страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Враховуючи те, що на виконання наведених вище судових рішень ОСОБА_2 поновлено на роботі з 26.04.2008 р., в період з 01.05.2008 року по 31.08.2011 р. він,отримавши заробітну плату, перебував у трудових відносинах з відповідачем та в розумінні ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважався застрахованою особою.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, як страхувальник, зобов'язаний був своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний соціальний внесок із заробітної плати позивача, як застрахованої особи, в тому числі за час вимушеного прогулу, у зв'язку з його незаконним звільненням.
Так, згідно із абзацом третім п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року (яким визначено порядок обчислення середньої заробітної плати у випадку вимушеного прогулу), при обчисленні середньої заробітної плати усі виплати включаються у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що 26.02.2012 року на Львівську митницю надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №32292630 про стягнення з Львівської митниці на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року в сумі 47 720,00 грн.
На її виконання ОСОБА_2 в травні 2012 року був нарахований і виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 47 720,00 грн. за період з 01 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року. З даної суми утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 7 897,80 грн. Сума до видачі склала 39 822,20 грн.
Щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із вказаної суми, Львівська митниця звернулася із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом про надання роз'яснень з даного приводу.
Листом Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.01.2012 року № 1070/04-25 Львівській митниці було надано роз'яснення, згідно із якими, відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
У випадку примусового виконання рішень суду щодо стягнення заробітної плати на користь працівника за час вимушеного прогулу державний виконавець здійснює необхідні заходи зі своєчасного і повного виконання судового рішення у спосіб і в порядку, визначені виконавчим документом і рішенням суду. При цьому утримання податків, зборів та інших платежів із сум стягнутої заробітної плати працівника Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено.
Таким чином, на суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно із виконавчим листом єдиний внесок не нараховується та відповідно у звітності не відображаються.Однак в означеному листі не відображено всі обставини вказаного питання , зокрема , не згадується обставина неправомірних дій відповідача по звільненню позивача .
Водночас, законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-УІ, регулюються відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної з нарахуванням та сплатою даних внесків. Вказаними Законами визначено, що платниками внесків є роботодавці по відношенню до найманих працівників
Відповідно ж до п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від
08.07.2010 №2464-УІ Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснювати їхні права і обов'язки.
Таким чином, Львівська митниця Міндоходів у Львівській області стверджує, що вона діяла відповідно до офіційно наданої консультації Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається виключно Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є, страхувальники - підприємства, установи, організації або уповноважений ними орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання та застраховані особи.
Положеннями п.1 ч.2 ст. 6 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що базою для нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, визначені відповідно до Закону України "Про оплату праці". При цьому єдиний внесок нараховується на зазначені суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місяця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (ч. 5 ст. 7 Закону).
Визначення видів виплат, що відносяться до основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску, передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713.
Відповідно до п.п 2.2.12 п. 2.2. цієї Інструкції суми середньої заробітної плати, нараховані згідно з рішенням суду за час вимушеного прогулу належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної праці, як оплата за невідпрацьований час і відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому було здійснено зазначене нарахування або виплата, а тому є базою для нарахування єдиного соціального внеску.
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що особам, яким згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення виплаченої заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона виплачена.
Аналогічний порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску передбачено п. 4.3.4. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за № 994/18289.
Враховуючи наведене, відповідач, як страхувальник, зобов'язаний був своєчасно обчислити, нарахувати і сплатити єдиний соціальний внесок, виходячи із сум середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнутої судовим рішенням на користь позивача - помісячно.
Частиною 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Як передбачено п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.
Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2, що була чинною на дату виплати заробітної плати) передбачено, що звіт щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування формується відповідальною особою страхувальника, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, а відповідальна особа органу Пенсійного фонду України приймає звіт від платника єдиного внеску та реєструє його.
У таблиці 6 додатку 4 зазначеного Порядку, яка призначалася для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої заробітної плати (доходу) у звітному місяці, при відображенні нарахувань середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, обов'язково відображається місяць, за який проведено нарахування.
Ідентичні положення передбачені в чинному Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №454.
Таким чином, відповідач, як страхувальник (платник єдиного внеску) щодо застрахованої особи - позивача ОСОБА_2, зобов'язаний подавати звітність про суми заробітної плати, виплаченої за час вимушеного прогулу та нарахованого єдиного соціального внеску і є відповідальним за подання достовірних даних.
Тому, згідно вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" чинних на момент виплати ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу, на відповідача було покладено обов'язок з обчислення, утримання та перерахування на відповідний рахунок Управління пенсійного фонду єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, утриманого із заробітної плати за час вимушеного прогулу стягнутої відповідно до виконавчого листа виданого на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 р. по справі №2а-3924/11/1370, а також обов'язок подати звітність щодо суми нарахованої заробітної плати (в тому числі суми оплати за час вимушеного прогулу).
Тому, враховуючи наведене вище, відповідач, сплативши ОСОБА_2 за постановою суду заробітну плату за час вимушеного прогулу, всупереч вимогам положень вищезазначених нормативних актів, не подав у встановленому Законом порядку дані про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова та не сплатив щомісячні обов'язкові платежі у вигляді єдиного соціального внеску, що призвело до незаконного зменшення страхового стажу позивача та призначення пенсії у заниженому розмірі. Таким чином, відповідач повинен відновити усі права ОСОБА_2, що пов'язані з виконанням трудового договору, у тому числі і його право на соціальне страхування.
Відповідно до п.2-3 ч.1 ст.16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі та вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, їхніх суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості, яка покладає на відповідача обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
Постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю;
Визнати дії Львівської митниці Міндоходів щодо ненарахування, необчислення та несплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із виплаченої ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01.05.2008 р. по 31.08.2011 р. - неправомірними;
Зобов'язати Львівську митницю Міндоходів нарахувати, обчислити та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із виплаченої ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу, з помісячним її відображенням в первинному бухгалтерському та персоніфікованому обліках за період з 01.05.2008 р. по 31.08.2011 р. та подати відповідні скориговані дані до системи персоніфікованого обліку Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, відобразивши суми нарахованої та виплаченої ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.05.2008 р. по 31.08.2011 р., - помісячно.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
Суддя Дем`яновський Г.С.
