ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2013 р.
Справа №801/7572/13-а
(12:32) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Трещової.О.Р., при секретарі Габової Н.Г., за участю
представка позивача ТОВ «Експрестур» - Пономаренко О.П.,
представників позивача Державної інспекції сільського господарства АР Крим - Микулянець А.В., Запара О.В.,
представників третьої особи ПП «Крилан» - Чернишевської Г.В., Бідюк А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестур», Державної інспекції сільського господарства АР Крим до Сімеїзської селищної ради, Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, Управління Держземагенства в м.Ялта, АРК, третя особа, яка не зіявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Приватне підприємство «Крилан», третя особа, яка не зіявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - Державне підприємство "Лівадія" про визнання протиправним та скасування рішення, акту, реєстрації та спонукання до виконання певних дій.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрестур», звернулися до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сімеїзської селищної ради, Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, Управління Держземагенства в м.Ялта, АРК про:
- визнання протиправним та скасування рішення Сімеїзської селищної ради № 7 від 04.04.2001 року «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан».
- визнання протиправним та скасування державного акту ІІ-КМ №002899 від 10.04.2001 року виданого Приватному підприємству «Крилан» на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,0373га, розташованою за адресою: АР Крим, смт. Сімеїз, с.Понизівка, в районі мису Троїця,
-скасуваання державної реєстрації права постійного землекористування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця.
-зобовязання Управління Держземагенства у м. Ялта скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію права постійного користування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця
-зобовязання Реєстраційну службу Ялтинського МУЮ АР Крим внести запис до Державного реєстру прав та реєстраційної справи про скасування державної реєстрації права постійного землекористування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 31.07.2013р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «Крилан», Державну інспекцію сільського господарства АР Крим.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрестур» в обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що у травні 2013 року під час перегляду рішень на офіційному сайті Сіміїзської селищної ради йому стало відомо про рішення Сімеїзської селищної ради №7 від 04.04.2001 року «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» в постійне користування для будівництва та експлуатації рекреаційного комплексу» та, що зазначене рішення зачіпає охоронюваний законом інтерес ТОВ «Експрестур», який можливо задовольнити шляхом скасування зазначеного рішення.
В позові ТОВ «Експрестур» зазначило, що вказане рішення є незаконним, оскільки був порушений порядок підготовки проекту відведення земельної ділянки, не отримані всі узгодження, а також згода на виділення землі з боку позивача, який в той час був фактичним землекористувачем, ПП «Крилан» не отримало. Крім того, Сімеїзською селищною радо був порушений порядок вилучення землі.
Під час розгляду справи до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом звернулася Державна інспекція сільського господарства АР Крим до Сімеїзської селищної ради, Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, Управління Держземагенства в м.Ялта, АРК про
- визнання протиправним та скасування рішення Сімеїзської селищної ради № 7 від 04.04.2001 року «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан».
- визнання протиправним та скасування державного акту ІІ-КМ №002899 від 10.04.2001 року виданого Приватному підприємству «Крилан» на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,0373га, розташованою за адресою: АР Крим, смт. Сімеїз, с.Понизівка, в районі мису Троїця,
-скасуваання державної реєстрації права постійного землекористування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця.
-зобовязання Управління Держземагенства у м. Ялта скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію права постійного користування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця
-зобовязання Реєстраційну службу Ялтинського МУЮ АР Крим внести запис до Державного реєстру прав та реєстраційної справи про скасування державної реєстрації права постійного землекористування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 08.08.2013 р. відмовлено в задоволенні клопотання Державної інспекції сільського господарства АР Крим про заміну позивача по справі, Державна інспекція сільського господарства АР Крим залучена до участі по справі у якості співпозивача, оскільки вимоги Інспекції стосуються предмету спору та є однорідними з вимогами ТОВ «Експрестур».
Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 08.08.2013 р залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Лівадія".
Державна інспекція сільського господарства АР Крим в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що під час здійснення планової та позапланової перевірки додержання вимог земельного законодавства встановлено, що рішення Сімеїзської селищної ради №7 від 04.04.01 прийнято в порушення численних вимог Земельного кодексу України, у тому числі і відсутність підстав припинення права користування земельною ділянкою ДП «Радгосп-завод„Лівадія", яке засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України.
В судовому засіданні представники ТОВ «Експрестур» позов підтримали в повному обсязі та пояснили, що ДП «Радгосп-завод "Лівадія", згідно Статуту та закону, не уповноважене самостійно приймати рішення щодо відчуження майна та вилучення земельних ділянок для передачі їх іншим особам, тобто погодження, надане ДП «РЗ «Лівадія» на вилучення земельної ділянки не може вважатись таким, що передбачено ст. 31 Земельного Кодексу України, оскільки надано за межами повноважень, наданих йому установчими документами та Законом, а отже оскаржуване рішення, засноване на підставі такого погодження, не відповідає нормам законодавства.
Представник позивача зазначив, що рішенням №7 від 04.04.13 відповідач, фактично, розпорядився земельною ділянкою державного підприємства та вважають, що у Сімеїзської селищної ради відсутні будь-які підстави для розпорядження вищевказаною земельною ділянкою ДП «РЗ «Лівадія» через відсутність у неї належно затверджених меж населеного пункту Сімеїз.
Крім того, під час оформлення проекту землеустрою були пущені чисельні порушення. При цьому представник позивача пояснив, що його права та інтереси порушені, оскільки ТОВ «Експрестур» є суміжним землекористувачем, зацікавлений в розвитку території, але отримує шкоду у зв'язку з тим, що ПП «Крилан» незаконно володіє земельною ділянкою.
В судовому засіданні представники Державної інспекції сільського господарства АР Крим також позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили, що в грудні 2012 року проводилася перевірка ПП «Крилан» на предмет дотримання земельного законодавства, під час якої були встановлені порушення оформлення проекту відведення земельної ділянки, а також порядку вилучення землі у попереднього землекористувача, який знаходився в державній власності.
У зв'язку з цим в січні 2013 року була призначена та проведена планова перевірка Сімеїзської селищної ради, під час якої були підтверджені виявлені порушення, а саме відсутність згоди органу управління радгоспу «Лівадія». Оскільки були порушені інтереси держави, позивач, дізнавшись про відкриття адміністративної справи за позовом ТОВ «Експрестур», надіслав самостійний позов до суду, на задоволенні якого наполягав.
Стосовно дотримання Інспекцією строків звернення до суду, представники пояснили, що про порушення Сімеїзською селищною радою вимог земельного законодавства при вилученні земельної ділянки радгоспу «Лівадія» йому стало відомо у січні 2013 року.
Так, Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим на підставі наказу від 28.12.2012 № 585/о та посвідчення (направлення) від 28.12.2012 № 5515/4 у січні 2013 року було проведено планову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Сімеїзською селищною радою, яка оформлена актом від 11.02.2013 року .
Більш того, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України
щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-17 від 20 грудня 2011 року (далі Закон № 4176-17) виключено пункт 4 ст.268 ЦК України, згідно з яким позовна давність не поширювалася на вимоги власника або інших осіб про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, однак пунктом 5 цього Закону надано власникам або іншим особам протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом можливість звернутися до суду із зазначеними вимогами. Вказаний закон набрав чинності 14.01.2012.
Таким чином, представники позивача зазначать, що Інспекцією не пропущено строку звернення до суду із даним позовом.
В судовому засіданні представники третьої особи ПП «Крилан» проти позову заперечували, вважали його необґрунтованим та просили суд у задоволені позову відмовити тому, що оспорюване рішення прийняте відповідачем в рамках наданих йому повноважень і з дотриманням вимог чинного земельного законодавства, у зв'язку із чим немає підстав для визнання його протиправним та скасування. Третя особа ПП «Крилан» заявила що права ТОВ «Експрестур» не порушені, а тому підстави для задоволення позову відсутні, а другий позивач Державна інспекція сільського господарства АР Крим пропустили строки звернення з позовом до суду.
В судове засідання представники відповідачів Сімеїзської селищної ради, Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції, Управління Держземагенства в м.Ялта, АРК, третіх осіб - Державного підприємства "Лівадія", не зявилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були сповіщені належним чином та завчасно.
Реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутністю та про відмову в задволен позову, оскільки реєстраційна служба не є належним відповідачем по справі.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників відповідачів та третіх осіб, повідомлених належним чином про дату час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третіх осб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення позивача, це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Суд зазначає, що одним з позивачів по справі є Державна інспекція сільського господарства АР Крим, якою в інтересах держави заявлені позовні вимоги до інших суб'єктів владних повноважень.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV (надалі Закон №963).
Згідно з ч.1 ст. 5 Закону №963 державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, відповідно до ст.6 Закону №963, належать поміж іншого здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені ст.10 Закону №963.
Відповідно до ст.. 10 Закону №963 державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право зокрема безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Державна інспекція сільського господарства України відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Інспекція як територіальний орган Державної інспекції сільського господарства України відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом Державної інспекції сільського господарства України № 103 від 28.02.2012 р. є органом уповноваженим здійснювати контроль у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду.
Отже, Інспекція є органом, що представляє державу у спірних правовідносинах, який уповноважений державою на здійснення функцій з дотримання земельного законодавства на території АР Крим, який також забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання і охорони земель та державний контроль у вказаній сфері.
Таким чином, Державна інспекція сільського господарства АР Крим під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб'єктом владних повноважень та має право звертатися до суду з позовами на реалізацію власної владної компетенції.
Вирішуючи питання чи являється Інспекція по даній справі належним позивачем, що діє в інтересах держави, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року, справа N 1-1/99 інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради що до офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) пунктом 4.1 визначено, що «Закріплені у статті 144 Конституції України ( 254к/96-ВР ) і статті 59 Закону ( 280/97-ВР) норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування».
Так, статтею 59 частиною 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Таким чином, Інспекція, звертаючись до суду з позовом про визнання законності рішення Сімеїзської селищної ради № 7 від 04.04.2001 року «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан», оспорюючи правомірність вилучення у державного підприємства земельної ділянки та передачі її в постійне користування іншій особі, відстоює інтереси держави, а тому є належним позивачем по справі.
Вирішуючи питання стосовно обґрунтованості позовних вимог Державної інспекції сільського господарства АР Крим, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 12.02.2001 року Підприємство «Крилан» звернулося до голови Сімеїзської селищної ради з заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки за адресою СМТ Сімеїз та видачи акту постійного користування.
ПП «Крилан отримало узгодження від контролюючих органів, розробило проект відведення земельної ділянки, правильність якого була підтверджена висновком державної землевпорядної експертизи від 06.02.2001 року № 25/44/45.
Судом встановлено, що згідно довідки Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 02.02.2001 року за наслідками розгляду проекта відводу земельної ілянки ПП «Крилан» під будівництво рекреаційного комплексу, земельна ділянка загальною площею 1,0373 га по обліковим данним відноситься до земель радгоспу заводу «Лівадія».
До проекту відведення також долучений лист радгоспу заводу «Лівадія» від 05.10.2000 року, згідно якого вин радгосп надає згоду на вилучення земельної ділянки зі свого землекористування до земель резерву Сімеїзської селищної ради на мисі «Троїця» площею 1га, вид угодій - ліс та вигіни.
Рішенням Сімеїзської селищної ради № 7 від 04.04.2001 року було вирішено:
1. Вилучити земельну ділянку площею 1,0373 га, розташовану за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця із земель радгоспу заводу «Лівадія» та передати до земель резерву Сімеїзської селищної ради.
2. Затвердити проект відведення та технічний звіт з перенесення меж земельної ділянки та надати ПП Крилан земельну ділянку в постійне користування площею 1,0373 га, для будівництва та експлуатації рекреаційного комплексу за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця із земель населеного пункту у тому числі по угіддям -ліс та вигін(ф.6-зем,гр.27).
На підставі зазначеного рішення 10.04.2001 року Сімеїзською селищною радою надано ПП «Крилан» Державний акт II-КМ №002899 на право постійного користування землею.
Судом встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим на підставі наказу від 22.11.2012 року № 313/0, направленн на проведення перевірки від 22.11.2012 року, призначена та проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні Приватним підприємством «Крилан» земельної ділянки для будівництва і експлуатування рекреаційного комплексу за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, селище Понизівка, в районі мису Троїця.
Висновки перевірки оформлені Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим актом від 07.12.2012 року та довідкою про стан дотримання вимог земельного законодавства при нданні ПП «Крилан» земельних ділянок, які розташовані на території Сімеїзької селищної ради.
За результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим зроблено висновок, що на час здійснення контрольних заходів з дотримання вимог земельного законодавства були встановлені чисельні порушення вимог земельного законодавства Сімеїзською селищною радою в процесі передачі та прийняття рішення №7 від 04.04.2001 року про надання у постійне користування ПП «Крилан» земельної ділянки площею 1,0373 га.
В довідки зазначено про порушення цілого ряду положень Земельного кодексу України, що мають очевидний характер і можуть завдати істотної шкоди інтересам держави, як то: порушення вимог законодавства у частині вилучення земельної ділянки з користування радгосп-заводу «Лівадія»; порушення у частині здійснення проекту відводу та технічного звіту по перенесенню меж земельної ділянки в натуру; надання ПП «Крилан» у постійне користування земельної ділянки, що знаходиться у першій зоні округу санітарної охорони курорту шириною 100 метрів.
Судом встановлено, що за наслідками перевірки ПП «Крилан» керівником Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, на підставі плану перевірок на квартал 2013 року прийнятий наказ від 28.12.2012 року № 585/0 про проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства Сімеїзською селищною радою.
За наслідками вказаної перевірки складений акт від 11.02.2013 року, в якому також викладені аналогічні порушення, виявлені під час перевірки ПП «Крилан».
Судом встановлено, що після закінчення всіх перевірок Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим звернулася з позовом до суду.
Перевіряючи доводи третьої особи ПП «Крилан», що позивачем пропущений строк звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що предметом адміністративного позову є законність рішення Сімеїзської селищної ради № 7 від 04.04.2001 року, державного акту ІІ-КМ №002899 від 10.04.2001 року виданого Приватному підприємству «Крилан», та подальша реєстрація права постійного землекористування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною.
Судом встановлено, що позивач - Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим була утворена, як орган влади та наділена владною компетенцією 28.02.2012 року.
Про рішення Сімеїзької селищної ради № 7 від 04.04.2001 року позивач дізнався під час проведення перевірки ПП «Крилан» за наслідками акту та довідки від 07.12.20102 року.
Але факт наявності порушень з боку Сімеїзької селищної ради при прийняття спірного рішення був підтверджений позивачем виключно за наслідками перевірки самої ради, яка була завершена 11.02.2013 року, що підтверджено відповідним актом.
Суд погоджується з представниками позивача, що отримати інформацію та докази наявності згоди на вилучення земельної ділянки або її відсутності з боку органів держави було можливо виключно за наслідками перевірки Сімеїзької селищної ради.
Таким чином, позивачу - Державній інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим стало відомо про порушення прав та інтересів держави 11.02.2013 року.
До суду Інспекція звернулася з позовом 08.08.2013 року, що підтверджується відміткою на позову, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого статтею 99 КАС України.
З вищенаведеного випливає, що цей адміністративний позов подано з дотриманням строків звернення до суду
Суд не приймає до уваги доводи представника третьої особи, що позивачем порушений строк звернення до суду, оскільки іншим державним органом було відомо про вказане ішення, та і раніше також різними органами проводилася перевірка.
Суд зазначає, що позивачем по справі є Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, а тому суд перевіряє коли та яким чином саме цьому органу стало відомо про порушення прав та інтересів держав та обізнаність з цього питання інших осіб не може бути підставою для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду позивачу.
В судовому засіданні представники третіх осіб наполягали на незаконності дій Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим під час проведення перевірок ПП «Крилан» та Сімеїзської селищної ради.
Але представники третьої особи не надали жодного доказу незаконності таких дій, ці перевірки та їх результати не були оскаржені в судовому порядку. Крім того, законність таких дій не може бути предметом розгляду в межах справи про законність рішення про виділення землі, оскільки Інспекція по справі є позивачем, а не відповідачем.
З урахуванням викладеного, суд вважає належними та допустимими доказами по справі акт перевірки Сімеїзської селищної ради від 11.02.2013 року, та позовні вимоги мають бути по суті розглянуті в судовому засіданні.
Перевіряючи законність рішення Сімеїзської селищної ради № 7 від 04.04.2001 року, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося судом, земельна ділянка площею 1,0373 га, надана ПП «Крилан» в постійне користування, була віднесена до земель радгосп-заводу «Лівадія», що на добровільних засадах входить до Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра".
Відповідно до статті 4 Земельного кодексу України (в редакції на момент правовідносин) було визначено, що у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.
При цьому, суб'єктами права державної власності на землю виступають:
Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України;
Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності;
обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.
Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.
Указом Президента України №1287/99 від 6 жовтня 1999 року виробничо-аграрному об'єднанню "Масандра" з метою підтримки та розвитку унікальної виноградно-виноробної зони Південного берега Криму, збереження вітчизняних класичних технологій виробництва високоякісних марочних і колекційних вин, пропаганди українського виноробства, яке дістало міжнародне визнання, та з урахуванням значної ролі виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" у вирішенні цих завдань об'єднанню було надано статусу національного та надалі постановлено іменувати його - Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра".
Цим же Указом Кабінету Міністрів України зазначено про не допущення вилучення і передачі майна, що перебуває у державній власності та закріплене за підприємствами, які входять до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання України "Масандра" та рекомендовано Верховній Раді Автономної Республіки Крим і місцевим радам не вилучати земельні ділянки для державних і громадських потреб із земель, наданих у користування Національному виробничо-аграрному об'єднанню "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу.
Таким чином, з 06.10.1999 року вилучення земель радгосп-заводу «Лівадія», що на добровільних засадах входить до Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра", було заборонено Указом Президента України №1287/99.
Крім того, радгосп-завод "Лівадія", на час виникнення спірних правовідносин, був включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації під номером 412760 у додатку №1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" N 847-XIV від 7 липня 1999 року.
Відповідно до статті 34 закону України «Про власність» № 697-XII1 від 07.02.1991 року (в редакції на час виникнення правовідносин) загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, внутрішніх військ і Державної прикордонної служби України; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.
Відповідно до статті 33 наведеного закону управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.
Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.
Відповідно до статті 37 наведеного закону, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.
До того ж, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.
Відповідно до статті 87-1 Цивільного кодексу Української РСР № 1540-VI від 18.07.1963 (в редакції на час виникнення правовідносин) майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом, відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення майна, права володіння, користування і розпорядження майном.
Листом від 05.10.2000 року радгосп-завод «Лівадія» надав погодження Сімеїзський селищній раді на вилучення земельної ділянки площею 1 га з свого землекористування у землі запасу. При цьому зазначивши, що за видом угідь земельна ділянка є лісом та пасовищем.
Відповідно до статті 29 Земельного кодексу України (в редакції на момент правовідносин) було визначено, що припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.
Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України (в редакції на момент правовідносин) було визначено, що вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.
Землекористувачем земельної ділянки на момент відмови було не ДП «РЗ «Лівадія», а згідно наказу Міністерства аграрної політики України за №218 «Про перелік державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України» - Міністерство аграрної політики України, яке наділено повноваженнями щодо надання згоди на припинення права постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні ДП «РЗ «Лівадія». Факт користування ДП «РЗ «Лівадія» вищенаведеною земельною ділянкою не оспорювався.
Отже, тільки Міністерство аграрної політики України наділено повноваженнями щодо добровільної відмови від права постійного користування вищенаведеною земельною ділянкою площею 1,0373 га, та тільки воно має право відмовитись від права постійного користування спірною земельною ділянкою.
Таким чином власником земельної ділянки площею 1,0373 га, яка знаходилась в постійному користуванні ДП «РЗ «Лівадія» на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого Сімеїзською селищною радою народних депутатів м. Ялта року є держава, яка реалізує це право через відповідний державний орган, зокрема Міністерство аграрної політики України, то у спірних правовідносинах Сімеїзська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно керувалась листом ДП «РЗ «Лівадія» від 05.10.2000 р. про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, адже правом добровільної відмови від постійного користування земельною ділянкою у даному випадку наділено Міністерство аграрної політики України, а не ДП «РЗ «Лівадія», а отже тільки за добровільною відмовою Міністерства аграрної політики України відповідач мав право приймати рішення про припинення права користування вищенаведеною земельною ділянкою.
Таким чином, оскільки ДП «РЗ «Лівадія», є державним підприємством, відповідно припинення права постійного користування здійснюється власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади (органом управління майном).
Але судом встановлено, що відповідач, не отримавши згоду власника землі - держави в особі уповноважених органів, що здійснювали управління радгосп-заводом «Лівадія», необґрунтовано прийняв рішення про вилучення землі.
Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України (в редакції на момент правовідносин) було визначено, що за межами населених пунктів, крім випадків надання земель для будівництва лінійних об'єктів (частина п'ята статті 31), вилучення ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських), курортів, а також лісів першої групи та лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, лісопаркові частини зелених зон, протиерозійні ліси) для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства, допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.
Усі ліси Криму належать до першої групи і займають 341,4 га ( 10,7 % від загальної площі півострова) та зростають, в основному, в гірській і передгірній його частинах, у степових же регіонах вони представлені невеликими масивами (відповідно до загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, та програми формування регіональної екологічної мережі в Автономної Республіки Крим на період до 2015 року (далі - Програма).
Відповідно до форми статистичної звітності кількісного обліку земель вилучена земельна ділянка є лісом та пасовищем. А тому, вилучення земельної ділянки було здійснено Сімеїзською селищною радою з перевищенням наданих їй законом повноважень та ще й і в супереч Указу Президента N1287/99 від 6 жовтня 1999 року.
Отже враховуючи вищенаведені факти, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм законодавства України, що діяло на час прийняття оскаржуваного рішення, при вирішенні питання щодо припинення права постійного користування ДП «РЗ «Лівадія» земельною ділянкою площею 1, 0373 га, яка знаходилась у постійному користуванні ДП «РЗ «Лівадія».
Судом встановлено, що рішенням 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 було прийняте рішення про затвердження проекту відводу та технічного звіту по перенесенню меж земельної ділянки в натуру з надання ПП «Крилан» у постійне користування земельної ділянки для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу» площею 1,0373 га.
Згідно проекту відводу та технічного звіту по перенесенню меж земельної ділянки в натуру складеного начальником державного контролю за використанням та охороною земель Міхеевим В.Д. встановлено, що відведення земельної ділянки передбачено надання вказаної земельної ділянки в оренду строком на 10 років та сплату орендних платежів за використання землі.
Листом Ялтинського управління земельних ресурсів від 05.02.2001 року за підписом начальника А.Н. Анфімова, було погоджено проект відводу та технічний звіт по перенесенню меж земельної ділянки в натуру для ПП «Крилан» та наступну її передачу лише в оренду, а не в постійне користування.
Таким чином, суд вважає, що рішення 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу» прийняте всупереч розробленому проекту відведення та відповідним погодженням у ньому.
Судом встановлено, що відповідно до висновку про погодження меж земельної ділянки Алупкінської міської санітарно епідеміологічної станції від 05.10.2000 № 02-827 передбачено отримання ПП «Крилан» висновку за формою 301-у з урахуванням ТУ ПУВКГ м. Ялта на водопостачання та водовідведення, але проектом відведення висновок за формою 301-у з урахуванням ТУ ПУВКГ м. Ялта на водопостачання та водовідведення відсутній. Крім того, висновок Алупкінської міської санітарно епідеміологічної станції від 05.10.2000 № 02-827 не передбачає можливість відведення ПП «Крилан» земельної ділянки площею 1 га та отримано до надання ПП «Крилан» дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки рішенням 31 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 05.12.2000 № 13.
Згідно висновку Республіканського комітету з охорони та використання пам'яток історії та культури про можливість відведення земельної ділянки від 11.12.2000 № 903 погодив відведення ПП «Крилан» земельної ділянки площею до 1 га за межами охоронної зони укріплення Кучук - Ісар на мисі Святої Троїці під будівництво рекреаційного комплексу.
Суд встановив, що у проекті відведення відсутній відповідний висновок Республіканського комітету з охорони та використання пам'яток історії та культури по погодження відведення ПП «Крилан» земельної ділянки площею 1,0373 га.
Згідно листа Ялтинського управління земельних ресурсів від 05.02.2001 року погоджено надання ПП «Крилан» земельної ділянки 1,0373 га в оренду строком 10 років, що суперечить розробленому проекту відведення та рішенню 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу».
Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів провадиться у встановленому порядку підприємствами, установами і організаціями, заінтересованими у їх відведенні.
Попереднє погодження місць розташування об'єктів, розмірів намічуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться місцевими Радами народних депутатів, які мають право вилучати ці ділянки.
Фінансування проектних робіт до попереднього погодження місця розташування об'єкта не допускається.
Підприємства, установи і організації, заінтересовані у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотаннями про попереднє погодження місць розташування об'єктів до відповідної місцевої Ради народних депутатів. Клопотання щодо об'єктів, розміщення яких погоджує Верховна Рада України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.
До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки.
Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає у місячний строк клопотання і дає підприємству, установі, організації дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта.
Підприємство, установа і організація погоджують найбільш доцільне місце розташування об'єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) із власником землі або землекористувачем, районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом охорони культурної спадщини органом архітектури і подають відповідні матеріали до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає їх і погоджує місце розташування того об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку.
Матеріали попереднього погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з проекту районного планування або проекту планіровки та забудови міста, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Вказуються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Таким чином, суд вважає, що розроблений проект землеустрою з відведення ПП «Крилан» земельної ділянки площею 1,0373 га складено з порушенням вимог Еталону проекту відведення земельної ділянки затвердженої Державним комітетом України по земельних ресурсах від 18.06.1999 року.
Рішення 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу» прийнято органом місцевого самоврядування у порушення вимог статей 19, 34 Земельного кодексу України (у редакції на момент правовідносин).
Відповідно до рішення 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 надання земельної ділянки площею 1,0373 га ПП «Крилан» здійснено за рахунок земель, які за угіддями відносяться до лісу і вигону, а у проекті землеустрою відсутній розрахунок втрат лісогосподарського виробництва, які будуть заподіяні при відведенні земельної ділянки ПП «Крилан», наявність якого передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279. До того ж, відсутність у проекті вказаного документу зазначена у пункті 15 зауважень та пропозицій державної землевпорядної експертизи.
Водночас, у проекті землеустрою відсутня інформація та підтверджуючі документи стосовно приналежності чи неприналежності ґрунтового покриву земельної ділянки площею 1,0373 га до особливо-цінних видів ґрунту, перелік яких визначався статтею 33 Земельного кодексу України, що діяв на той період часу.
Згідно наданих документів суд встановив, що надана ТОВ «Крилан» у постійне користування земельна ділянка знаходиться у першій зоні округу санітарної охорони курорту шириною 100 метрів.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-III (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) округ санітарної охорони поділяється на три зони: перша зона (зона суворого режиму); друга зона (зона обмежень); третя зона (зона спостережень).
Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою, що надійшло своє відображення у проекті відводу земельної ділянки в постійне користування товариству від 14.09.2000 року.
Статтею 31 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-III (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.
На території першої зони (зони суворого режиму) забороняється:
користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;
прокладення кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій;
спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту;
скидання дренажно-скидних та стічних вод;
влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо);
влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також кладовищ і скотомогильників;
проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю;
постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів).
На території першої зони (зони суворого режиму) дозволяється провадити діяльність, пов'язану з використанням природних лікувальних факторів, на підставі науково обґрунтованих висновків і результатів державної санітарно-гігієнічної та екологічної експертиз виконувати берегоукріплювальні, протизсувні, протиобвальні, протикарстові та протиерозійні роботи, будувати хвилерізи, буни та інші гідротехнічні споруди, а також влаштовувати причали.
Забудова цієї території (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та упорядкування об'єктів містобудування) здійснюється відповідно до законодавства, державних стандартів і норм, затвердженої містобудівної документації.
Проведеною перевіркою було встановлено, що землевпорядні документи не містять документів на проведення науково обґрунтованих висновків і результатів державної санітарно-гігієнічної та екологічної експертиз, що є грубим порушенням вимог законодавства на час прийняття оскаржуваного рішення.
До того ж, Водним кодексом України від 06.06.1995 № 213/95-ВР (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) статтею 4 було визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті:
- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;
- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;
- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
- береговими смугами водних шляхів.
Таким чином, підсумовуючи наведене, суд зазначає, що Сімеїзською селищною радою було прийняте рішення №7 від 04.04.2001 року «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу» з порушенням діючого на той час законодавства в частині вилучення земельної ділянки у радгосп-заводу Лівадія для будівництва та експлуатації рекреаційного комплексу на земельній ділянці, що не може використовуватись у таких цілях з урахуванням встановленої законом 100 метрової санітарної зони в яку земельна ділянка включена всією площею.
З огляду на викладене, суд встановив, що рішення 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу» прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, що регулює земельні відносини в Україні, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Отже в цій частині позовні вимоги Державної інспекції сільського господарства АР Крим є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно інших позовник вимог Інспекції - визнати протиправним та скасувати державний акт ІІ-КМ №002899 від 10.04.2001 року виданий Приватному підприємству «Крилан» на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,0373га, розташованою за адресою: АР Крим, смт. Сімеїз, с.Понизівка, в районі мису Троїця; скасувати державну реєстрацію права постійного землекористування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця; зобов'язати Управління Держземагенства у м. Ялта скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію права постійного користування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця; зобов'язати Реєстраційну службу Ялтинського МУЮ АР Крим внести запис до Державного реєстру прав та реєстраційної справи про скасування державної реєстрації права постійного землекористування Приватного підприємства «Крилан» земельною ділянкою загальною площею 1,0373 га розташованою за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця, суд зазначає наступне.
Оскільки під час розгляду справи окремих порушень діючого законодавства під час оформлення та видачі державного акту, реєстрації права на землю, вчинення записів у Поземельній книзі, встановлено не було, а законність цих дій пов'язана з законністю рішення Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7, яке перевіряється судом, суд вважає що всі інші позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
Отже враховуючи вищенаведені факти, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги Державної інспекції сільського господарства АР Крим в частині визнання протиправним та скасування рішення Сімеїзської селищної ради м. Ялта АРК № 7 від 04.04.01 р. "Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» в постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу».
Стосовно обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Експрестур» суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екпрестур», на підставі свідоцтва про купівлю майна з суспільних торгів № 2-1882 від 14.07.1999 набуло право власності на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці розташованій за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця. Рішенням 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11.02.2001 року за №19 ТОВ «Експрестур» надана в постійне користування замельна ділянка №1 загальною площею 4,7192 га промислова територія, земельна ділянка площею 0,3496га - пляжна зона в надана тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років.
З цих підстав позивач стверджує, що на момент прийняття спірного рішення ТОВ «Експрестур» було фактичним суміжним землекористувачем земельної ділянки наданої у постійне користування ПП «Крилан».
Позивач вказує, що при прийнятті рішення Сімеїзської селищної ради 36 сесії 23 скликання від 04.04.2001 року за №7 «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» в постійне користування для будівництва та експлуатації рекреаційного комплексу», були відсутні протоколи погодження суміжних користувачів, і безпосередньо Товариства з обмеженою відповідальністю «Екпрестур». Зазначеним рішенням Сімеїзської селищної ради затверджено проект відводу та технічний звіт, які мають суттєві недоліки та порушення вимог норм законодавства України, що регулюють земельні правовідносини в державі. Тому, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним рішення Сімеїзської селищної ради 36 сесії 23 скликання від 04.04.2001 року за №7 «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» та його скасування, визнання протиправним Державного акту II-КМ від №002899 10.04.2001 року на право постійного землекористування, його скасування та спонукання до виконання певних дій.
Позивач стверджує, що при підготовці проекту відводу та перенесенню меж земельної ділянки в натуру, межі земельної ділянки як з суміжним землекористувачем з ТОВ «Експрестур» не погоджувалися, тому має місце накладення меж земельної ділянки ПП «Крилан» на земельну ділянку ТОВ «Експрестур», та таким чином порушені його гарантовані Конституцією та чинним законодавством України права та інтереси, як землекористувача.
Судом встановлено, що ТОВ «Експрестур» став власником об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці за адресою: вул. Приморська,14 в с. Понизівка.
Отримавши у липні 1999 року нерухоме майно ТОВ «Експрестур» розпочав збір документів та погоджень для оформлення земельної ділянки, що знаходилась під нерухомим майном. На підставі наказу Держкомзему від 14.10.99 року за №70 ТОВ «Експрестур» надана вихідна земельно-кадастрова інформація для запроектованого відводу у постійне користування.
02.06.2001 року листом №6 ТОВ «Експрестур» звернулося до голови Сімеїзської селищної ради з проханням надати дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» за адресою: вул. Приморська,14 в смт. Понизівка загальною площею 5,8га.
Рішенням 40 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 27.07.2001 року за №8 надано дозвіл ТОВ «Експрестур» на складення проекту землевідводу орієнтовною площею 4,9202 га для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» за адресою: с. Понизівка, вул. Приморська,14.
Рішенням 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001 року за №19 ТОВ «Експрестур» надана в постійне користування земельна ділянка загальною площею 4,7192га.
Судом встановлено, що земельні ділянки надані ТОВ «Експрестур» рішенням 44 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001 року за №19 та ПП «Крилан» рішенням 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 року №7 є суміжними.
Але позивачем не надано суду жодного доказу, що дійсно є накладення меж земельних ділянок, наявність проекту забудови, шкідливого впливу на оточення, який унеможливлює господарську діяльність бази відпочинку «Сувенір», що розташована на земельній ділянці ТОВ «Експрестур».
З огляду на викладене суд вважає, що Позивачем не доведено, у встановленому законом порядку порушення рішенням Сімеїзської селищної ради 36 сесії 23 скликання від 04.04.2001 року за №7 «Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» в постійне користування для будівництва та експлуатації рекреаційного комплексу» прав чи охоронюваного законом інтересу ТОВ «Експрестур».
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товарства з обмеженою відповідальність «Експрестур» не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не стягуються.
Тому суд не вирішує питання про стягнення на користь ТОВ «Експрестур» сплаченого судового збору.
У той же час, оскільки суд задовольнив позовні вимоги Державної інспекції сільського господарства АР Крим, суд вважає можливим стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 34,41 гривень.
В судовому засіданні 06.11.13 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 12.11.13 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.В задоволені адміністративного позову ТОВ «Експрестур» відмовити.
2.Позовні вимоги Державної інспекції сільського господарства АР Крим задовольнити частково.
3.Визнати протиправним та скасувати рішення Сімеїзської селищної ради м. Ялта АРК № 7 від 04.04.01 р. "Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» в постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу».
4. В задоволені іншій позовних вимог Державній інспекції сільського господарства АР Крим відмовити.
5. Стягнути на користь Державній інспекції сільського господарства АР Крим з Державного бюджету сплачені суми судового збору в розмірі 34,41 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.
