КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12669/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
22 серпня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Беспалова О.О., Грибан І.О.,
при секретарі Трауті А.В.
за участю:
представника відповідача
Київської міської ради Власенко І.І.
представників третіх осіб:
ГБК «Автоспілка» Юморанова Д.І.
ВАТ «АК «Київводоканал» Герасименко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі за позовом Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, треті особи Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзавтоінвест", Гаражно-будівельний кооператив "Автоспілка" про визнання недійсним рішення від 29.10.2009 року №678/2747 та державних актів, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2010 року заступник прокурора Дніпровського району в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до суду з позовом до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом, в якому, з урахуванням доповнень, просив суд:
- визнати недійсним рішення Київської міської ради від 29.10.09 №678/2747 "Про передачу обслуговуючому кооперативу «Автоспілка» у власність земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування, яка розмішена за адресою: бульвар Перова у Дніпровському районі м. Києва;
- визнати недійсними Державні акти:
від 01.03.10 серія ЯЖ 903737, на право власності земельної ділянки площею 0,8849 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0020), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09 - 8 - 00123, цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу.
від 01.03.10 серія ЯЖ 903739 на право власності земельної ділянки площею 0,4722 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0030), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09 - 8 - 00125. Цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу.
від 01.03.10 серія ЯЖ 903740 на право власності земельної ділянки площею 0,7913 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0031), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09 - 8 - 00126. Цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу.
від 01.03.10 серія ЯЖ 903738 на право власності земельної ділянки площею 1,2788 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0021), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09 - 8 -00124. Цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2010 p., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2012 p., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково. Касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так, зазначеною ухвалою суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінки щодо відповідності оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства та не досліджено питання стосовно належного погодження проекту відведення земельної ділянки відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання з'явився Представник третьої особи Гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" (апелянт), апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник відповідача - Київської міської ради, в судове засідання з»явився, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Також в судове засідання з'явився представник третьої особи Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Позивач та представник відповідача - Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Київською міською радою у відповідь на звернення обслуговуючого кооперативу - гаражно-будівельного кооперативу «Автоспілка» від 24.11.08 № К-14741 про надання у власність земельної ділянки по вул. Перова у Дніпровському районі м. Києва було надано 08.12.2008р. згоду на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу, орієнтовним розміром 3,189 га / 2,204га.
Проект відведення земельної ділянки був розроблений та погоджений з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (листи від 03.02.09 № 19-1016, від 17.02.09 № 09-1459), Київською міською санітарно - епідеміологічною станцією (лист від 29.09.09 № 6248), Управлінням охорони навколишнього природного середовища (лист від 01.06.09 № 071/04-4-22/2959), Головним управлінням охорони культурної спадщини (лист від 09.04.09 № 2333), Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист від 07.10.09 № 05-5138).
На підставі вищезазначених висновків, Київська міська рада прийняла рішення від 29.10.2009р. № 678/2747 «Про передачу обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу «Автоспілка» у власність земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу на бульв. Перова у Дніпровському районі м. Києва».
Не погоджуючись з таким рішенням Київської міської ради, заступник прокурора Дніпровського району м. Києва, діючи в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним зазначене рішення та видані на його підставі Державні акти на право власності на земельні ділянки від 01.03.10 серії ЯЖ 903737, ЯЖ 903739, ЯЖ 903740, ЯЖ 903738.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні відповідачем рішення "Про передачу обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу «Автоспілка» у власність земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу на бульв. Перова у Дніпровському районі м. Києва було порушено встановлений чинним законодавством порядок надання у власність земельних ділянок юридичним особам, оскільки проект відведення земельної ділянки не було погоджено у встановленому чинним законодавством порядку та було неправомірно припинено правонаступнику Виробничого управління каналізаційного господарства м. Києва право користування земельною ділянкою, а тому рішення Київської міської ради від 29.10.2009р. № 678/2747 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Пунктом "б" статті 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно із пунктом "д" частини першої статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, належить: припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) відповідно до якої, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації (ч.2).
До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу (ч. 3 та 4). Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5).
Частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Таким чином, враховуючи приписи вказаних вище норм, надання земельної ділянки у власність здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який після погодження з відповідними органами розглядається у місячний строк міською радою, яка приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
З матеріалів справи вбачається, що при погодженні проекту землеустрою обслуговуючому кооперативу - гаражно-будівельний кооператив «Автоспілка», на останнього, відповідно до Погодження на проектування Київського міського голови Д-4313 від 08.12.2008 року (том 1, а.с.75) та Висновком КМДА № 05-5138 від 07.10.2009 року покладено обов'язок отримати згоду попереднього землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою, врахувати законні інтереси власників та користувачів земельних будівель, що оточують місце будівництва. В разі неотримання такої згоди, Висновок КМДА № 05-5138 втрачає чинність (том 1 а.с.96), а проект землеустрою вважається непогодженим.
Вирішуючи питання щодо особи попереднього землекористувача, отримання згоди якого на припинення права користування земельною ділянкою є обов'язковою умовою для набуття ГБК «Автоспілка» прав на вказану земельну ділянку, суд першої інстанції прийшов до висновку, що такою особою є ВАТ АК «Київводоканал».
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, колегія вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Так, з матеріалів вбачається, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 880 від 12 червня 1956 року відведено управлінню водоканалізації виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих земельну ділянку загальною площею біля 56,0 га. за рахунок земель Держлісфонду Дарницького комунального лісництва Києво-Святошинського лісгоспу в районі станції "Вигурівщина" по Воскресенському шосе №9 в Дарницькому районі, під будівництво споруд насосної станції та очисних споруд Деснянського водопроводу.
Розпорядженням Ради міністрів Української РСР від 31 січня 1989 року №41-р було вилучено з користування колгоспів (за згодою загальних зборів колгоспників), радгоспів, лісгоспзагів та інших землекористувачів 1618,76 гектара земель і надання їх підприємствам, установам та організаціям під будівництво житла, автошляхів, трубопроводів, ліній, електропередач та для інших потреб.
Згідно додатку № 39 до Розпорядження, Виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м. Києва було надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 23,1 га. під будівництво об'єктів Північної водопровідної станції та піонерського табору.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 20 липня 2001 за № 359 "Про перетворення ДКО "Київводоканал" у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації» перетворено Державне комунальне об'єднання «Київводоканал» у Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія "Київводоканал".
Пунктом 2 цього ж Наказу встановлено, що Відкрите акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" є правонаступником підприємства, що приватизується.
Згідно п.1.1 Статуту від 20.12.2010 року Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал".
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що право користування спірною земельною ділянкою перейшло до ВАТ АК «Київводоканал» як правонаступника Виробничого управління каналізаційного господарства м. Києва.
Апелянт з таким висновком не погодився. Так, в апеляційній скарзі, посилаючись на рішення Вищого адміністративного суду України, він зазначає, що, враховуючи приписи ст. 92, п. «а» ст. 141 ЗК України, у разі припинення (злиття, приєднання, поділу, перетворення, ліквідації) діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, їх право постійного користування земельною ділянкою припиняється і в порядку правонаступництва автоматично не переходить, а отже реорганізація Виробничого управління каналізаційного господарства м. Києва шляхом перетворення у Державне комунальне об'єднання водопровідно-каналізаціного господарства «Київводоканал», а згодом у ВАТ «Київводоканал», є юридичним фактом для припинення його права користування земельною ділянкою і право на землю має набуватися ним в загальному порядку, встановленому ЗК України.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом "в" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, крім іншого, припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
Верховний Суд України у постанові від 21 лютого 2011 року у справі № 21-3а11 за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до Фороської селищної ради Автономної Республіки Крим, треті особи - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Кримський державний агротехнологічний університет, про скасування рішень Ради, зазначив, що наведені у п. «в» ч.1 ст. 141 ЗК приписи слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
За таких обставин, колегія суддів оцінює наведені доводи апелянта критично, погоджується з висновком суду першої інстанції, що право користування спірною земельною ділянкою перейшло до ВАТ АК «Київводоканал» як правонаступника Виробничого управління каналізаційного господарства м. Києва, та, враховуючи викладене вище, зазначає, що для погодження проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки ГБК «Автоспілка» був зобов'язаний отримати згоду на припинення права користування земельною ділянкою у ВАТ АК «Київводоканал».
Крім того, як вірно наголошено судом першої інстанції, на вказаній земельній ділянці (площею 4,33 га.) прокладено магістраль водопостачання очищеної води до м. Києва. Також матеріали справи містять експлікацію споруд земельної ділянки № 6616901. (а.с. 197-199). Згідно витягу з переліку майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передане у володіння та користування ВАТ АК "Київводоканал" станом на 01.04.2008 року (Департамент експлуатації водопровідного господарства) на вул. Н. Алішера знаходиться склад хлору (а.с. 244).
Отже, за таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні відповідачем рішення "Про передачу обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу «Автоспілка» у власність земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу на бульв. Перова у Дніпровському районі м. Києва" було порушено встановлений чинним законодавством порядок надання у власність земельних ділянок юридичним особам, оскільки проект відведення земельної ділянки не було погоджено у встановленому чинним законодавством порядку та було неправомірно припинено правонаступнику Виробничого управління каналізаційного господарства м. Києва право користування земельною ділянкою, а тому рішення Київської міської ради від 29.10.2009р. № 678/2747 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Також колегія суддів критично оцінює твердження апелянта про те, що суд першої інстанції, неправомірно вийшовши за межі позовних вимог, визнав недійсними не ті державні акти на землю, визнання недійсними яких вимагав прокурор у позовній заяві, з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд першої інстанції визнати недійсними державні акти від 01.03.10 серія ЯЖ 903737, на право власності земельної ділянки площею 0,8849 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0020), від 01.03.10 серія ЯЖ 903739 на право власності земельної ділянки площею 0,4722 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0030), від 01.03.10 серія ЯЖ 903740 на право власності земельної ділянки площею 0,7913 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0031), від 01.03.10 серія ЯЖ 903738 на право власності земельної ділянки площею 1,2788 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0021).
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції визнав недійсними та скасував державні акти від 08.06.10 серія ЯЕ 794083 на право власності на земельну ділянку площею 0,9435 га., (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0030), від 08.06.10 серія ЯЕ 794117 на право власності на земельну ділянку площею 1.2048 га., (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0031), від 08.06.10 серія ЯЕ 794082 на право власності на земельну ділянку площею 1.2788 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0021).
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, земельні ділянки, які належали на праві приватної власності ОК ГБК «Автоспілка», увійшли до статутного фонду ТОВ «Союзавтоінвест», що підтверджується протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Союзавтоінвест», у зв'язку з чим були зареєстровані нові державні акти на право власності на земельні ділянки, видані ТОВ «Союзавтоінвест» від 08.06.2010 року № 09-8-00138, № 09-8-00140, № 09-8-00139 по бульвару Перова у Дніпровському районі міста Києва, а попередні державні акти, відповідно, були скасовані.
Отже, на думку колегії суддів, судом першої інстанції прийнято рішення відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, представник відповідача, крім іншого, наголосив на тому, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, неправомірно скасував державі акти на землю та зазначив, що в цій частині спір носить приватно-правовий характер, а отже мав розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.
З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», за змістом статті 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ, статті 19 Закону № 1952-IV (до внесення змін згідно із Законом України від 7 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр») державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, є підставою для державної реєстрації цих прав. Ці акти видаються спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади у галузі земельних ресурсів - Державним агентством земельних ресурсів України.
Оскільки порядок видачі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі підлягають розгляду адміністративними судами.
Таким чином, колегія зазначає, що з огляду на те, що актом, який породжує набуття особою прав та обов'язків власника землі чи землекористувача, є рішення органу державної влади, а державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою мають похідний характер від рішення компетентного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, то у разі скасування рішення державного органу як незаконного чи визнання його недійсним у встановленому порядку, виданий на підставі на виконання такого рішення державний акт має бути визнаний нечинним.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2012 року у справі за позовом Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, треті особи Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзавтоінвест", Гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" про визнання недійсним рішення від 29.10.2009 року №678/2747 та державних актів - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Беспалов О.О.
Суддя Грибан І.О.
Повний текст ухвали виготовлено 28 серпня 2013 року
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Грибан І.О.
