17.07.2013
Справа № 2-2187/12
Провадження № 2/369/126/13
РІШЕННЯ
Іменем України
17.07.2013 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Коцюрби М.П.
за участю секретаря: Кучер В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа: Управління Дерземагенства Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсними договорів відчуження земельної ділянки, державних актів на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державних актів, витребування державного акту, визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА _8 в січні 2013 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа: Управління Дерземагенства Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсними договорів відчуження земельної ділянки, державних актів на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державних актів, витребування державного акту, визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-КВ №104623, виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 09.11.2001 року позивачеві належала земельна ділянка площею 0,1506 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
29.06.2005 р. з метою представництва позивачем була надана довіреність на ім'я відповідача ОСОБА_3 на здійснення ним правочину, а саме: продажу вищезазначеної спірної земельної ділянки. За домовленістю відповідач ОСОБА_3 повинен був продати належну позивачеві земельну ділянку згідно попередньої домовленості, тобто за ціною експертної оцінки, та отримані з продажу гроші надати позивачеві.
01.07.2005 р. відповідач ОСОБА_3, всупереч актам цивільного законодавства, оформив укладення зі своєю дружиною - відповідачем по справі ОСОБА_2 фіктивний договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки, отримавши таким чином у спільну сумісну власність зі своєю дружиною спірну земельну ділянку. Договір купівлі-продажу земельної ділянки був посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7, та зареєстрований в реєстрі за №5678. При цьому у нотаріуса у нотаріальних справах залишився Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-КВ №104623, виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 09.11.2001 p., на підставі якого позивачеві належала земельна ділянка площею 0,1506 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Після оформлення вказаного договору купівлі-продажу відповідач ОСОБА_2 отримала в Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів державний акт на право власності на земельну ділянку. Але належні позивачеві гроші в розмірі вартості спірної земельної ділянки, які позивач отримав від продажу землі не були сплачені.
06 лютого 2009 року Рішенням Києво-Святошинського районного суду позов ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстрований в реєстрі за №5678 договір від 01.07.2005 р. купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1506 га, розташованої в АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Визнано також недійсним державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, який був виданий ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2005 р. на земельну ділянку АДРЕСА_2.
В подальшому Ухвалою Верховного суду України від 21.09.2011 року рішення Києво-Святошинського районного суду від 06 лютого 2009 року було залишено без змін.
Позивач звертався після отримання рішення до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_7 для отримання належного Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІ-КВ №104623, виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 09.11.2001 p.), нотаріус усно відмовила у видачі акту. Після отримання вищевказаних рішень позивач вирішив продати належну йому земельну ділянку та звернувся до іншого нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки але нотаріус відмовив у вчиненні такого правочину, посилаючись на те, що в позивача відсутній Державний акт на право приватної власності на землю. Позивач зазначає, що за даними Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів, право власності на належну йому земельну ділянку зареєстровано вже за іншою особою, а саме за відповідачем, ОСОБА_6.
Під час розгляду справи в судах різних інстанцій про визнання недійсним договору та державного акту відповідач, ОСОБА_2, незаконно, в порушення норм законодавства, відчужила належну позивачу земельну ділянку саме ОСОБА_6 Відчуження відбулося 28.10.2008 року.
ОСОБА_6 було видано новий Державний акт про право власності на земельну ділянку від 01.05.2011 року кадастровий № 3222481601:01:050:0108.
Тому позивач просив суд визнати недійсним договір про відчуження земельної ділянки №2469 від 28.10.2008 року площею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.04.2011 року, виданий 01.05.2011 року, який був виданий ОСОБА_6 на підставі договору про відчуження земельної ділянки №2469 від 28.10.2008 року площею 1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, Кадастровий №3222481601:01:050:0108, визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку плошею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, Кадастровий №3222481601:01:050:0108, витребувати у ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, земельну ділянку плошею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_7 надати ОСОБА_1, оригінал Державногоакту на право приватної власності на землю серія ІІ-КВ №104623, виданий Києво- Святошинським районним відділом земельних ресурсів 09.11.2001 року.
В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги, просив суд визнати недійсним посвідчений державним нотаріусом першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_10 (зареєстрований в реєстрі №2-2146) договір від 11.06.2006 року дарування земельної ділянки площею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3222481601:01:050:0108, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №601135 від 11.05.2007 року, який був виданий ОСОБА_4 на підставі договору дарування земельної ділянки від 11.06.2006 року, посвідченого державним нотаріусом першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_10 (зареєстрований в реєстрі №2-2146), та скасувати державну реєстрацію зазначеного Державного акту, визнати недійсним посвідчений приватним нотаріусом Киево-Святошинського району Київської області ОСОБА_11 (зареєстрований в реєстрі №1025) договір від 28.12.2007 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3222481601:01:050:0108, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №331517 від 22.05.2008 року, який був виданий ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_11 (зареєстрований в реєстрі №1025), та скасувати державну реєстрацію зазначеного Державного акту, визнати недійсним посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_12 (зареєстрований в реєстрі №2469) договір від 28.10.2008 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3222481601:01:050:0108, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №982746 від 11.05.2011 року, який був виданий ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.10.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_12 (зареєстрований в реєстрі №2469), та скасувати державну реєстрацію зазначеного Державного акту, визнати за ОСОБА_8 право власності на земельну ділянку площею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3222481601:01:050:0108, витребувати у ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3222481601:01:050:0108, зобов'язати приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_7 видати ОСОБА_8, оригінал Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІ-КВ №104623, виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 09.11.2001 р.).
Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про слухання справи у її відсутності..
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлений належним чино, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Вислухавши пояснення представників сторін, відповідачів, показання свідків, дослідивши письмові докази, що є в справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.
З огляду на ст. 210 ЗК України 2001 року угоди укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються не дійсними за рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 169564 від 11.05.2002 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 01.07.2005 року № 5678 є власником земельної ділянки площею 0,1506 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
11.07.2006 року ОСОБА_2 згідно договору дарування земельної ділянки серія ВСХ № 882558 від 11.07.2006 року подарувала, ОСОБА_4 прийняв у дарунок земельну ділянку площею 0,1506 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 601135 від 11.05.2007 року ОСОБА_4, який проживає: АДРЕСА_3, на підставі договору дарування земельної ділянки ВСХ № 88258/2-2146 від 11.07.2006 року є власником земельної площею 0,1506 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
28.12.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договор купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2007 року, за яким ОСОБА_4 передав земельну ділянку, площею 0,1506 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222481601:01:050:0108, у власність ОСОБА_5, яка прийняла у власність земельну ділянку і сплатила за неї грошову суму, визначену договором, даний факт підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів.
Згідно договору про купівлю продаж земельної ділянки серії ВМА № 163853 від 28.10.2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали договір купівлі - продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_6 сергію Леонідовичу у власність земельну ділянку, кадастровий номер № 3222481601:016050:0108, площею 0,1506 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 і сплатив за неї грошову суму, згідно договору.
Згідно пункту 10 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК ( 435-15 )) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Норма частини першої статті 216 ЦК ( 435-15 ) не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК (435-15 ).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК ( 435-15 ) добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник може витребувати в натурі належне йому майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.
Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.
Пунктом 3 ч.1 ст.388 ЦК України передбачено, що вразі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, а іншим шляхом.
Добросовісне придбання, згідно зі ст.388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно.
Відповідно до п. 10 (абзац 4) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 відповідно до ч.5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Свідчення недобросовісності набувача є те, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно. Однак відповідачу ОСОБА_6 не було і не могло бути відомо про наявність будь - яких перешкод для укладення договору, оскільки таких перешкод не було. Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації прав та посвідчується державним актом. ОСОБА_5 мала належним чином оформлений та зареєстрований державний акт на право власності на земельну ділянку. Отже жодних перешкод для укладення договору купівлі -продажу не було. ОСОБА_6 придбав земельну ділянку у власність відповідно до вимог діючого законодавства.
Позивач та представники позивача не надали доказів свого права власності на земельну ділянку, вимога про визнання недійсними договорів відчуження земельної ділянки, державних актів на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державних актів, витребування державного акту, визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на вищенаведене, з огляду на позицію, викладену у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 9 від 6 листопада 2009 року, ст.. 14 Конституції України, керуючись ст.ст. 12, 16, 203, 215, 216, 321, 330, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 210 ЗК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса ОСОБА_7, третя особа: Управління Дерземагенства Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсними договорів відчуження земельної ділянки, державних актів на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державних актів, витребування державного акту, визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки- відмовити.
Арешт, накладений згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду від 04.09.2013 року на земельну ділянку, кадастровий номер № 3222481601:016050:0108, площею 0,1506 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_6 - зняти.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя : М.П.Коцюрба
