ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.11р.Справа № 9/5005/14391/2011

За позовом Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади", м. Дніпропетровськ

про визнання нечинним п. 2.1 договору від 18.08.2008р. № 3758;

застосування наслідків недійсності правочину;

стягнення 16666,67 грн.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., ю/к., довіреність №55 від 24.10.11р.

Від відповідача ОСОБА_2, представник, довіреність №Д/4 від 23.05.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне науково-виробниче підприємство "Цирконій" звернулося у жовтні 2011 року із позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади", в якому просить господарський суд: 1) визнати недійсним з дати укладання пункт 2.1 договору № 19 від 15.08.2002р. (дата та реєстраційний номер договору замовника); № 26-02 від 15.08.2002р. (дата та реєстраційний номер виконавця) на виконання науково-дослідної і дослідно-конструкторської роботи в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість; 2) застосувати наслідки недійсності правочину в цій частині; 3) стягнути з відповідача на косить позивача суму 16666,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на завищення Відповідачем вартості виконаних науково-технічних робіт за рахунок нарахування на кошторисну вартість податку на додану вартість на суму 16666,67 грн., у той час як відповідно до підпункту 5.1.22 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" виконання таких робіт звільнено від оподаткування податком на додану вартість. Вказує, що на виконання вимог контрольно-ревізійного управління Позивач звертався до Відповідача із претензією про повернення надмірно отриманих грошових коштів, але відповіді на цю претензію отримано не було. Вказує, що в даному випадку йде мова про захист прав та законних інтересів держави в особі позивача у справі, тому згідно п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивача.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується з посиланням на п.п. 5.1.22. п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість". Вказує, що підприємство дійсно має на пільгу, передбачену підпунктом 5.1.22 пункту 5.1 ст. 5 Закону "Про податок на додану вартість", але отримання коштів з рахунків казначейства на здійснення фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт можливо лише у випадку цільових асигнувань безпосередньо від замовника - головного розпорядника бюджетних коштів.

В судовому засіданні 26.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом трубної промисловості ім.Я.Ю. Осади" (Відповідач, виконавець) та Міністерством палива та енергетики України був укладений договір № 19 від 15.08.2002р. (дата та реєстраційний номер договору замовника) /№26-02 від 15.08.2002р. (дата та реєстраційний номер виконавця) на створення (передачу) науково-технічної продукції, за умовами якого Замовник доручив Виконавцю, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботу по темі: "Виготовлення дослідної партії цирконієвих труб - оболонок твел із заготовок, одержаних різними способами виплавки".

За умовами п. 2.1. вказаного договору, за виконану науково-технічну продукцію згідно з цим договором Замовник перераховує Виконавцеві відповідно до протоколу про договірну ціну на науково-технічну продукцію 308333 грн., крім того ПДВ (20%) 61667 грн., всього 370000 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 15.06.2004р. до вказаного договору, Виконавець є платником податку на додану вартість на загальних підставах, передбачених Законом України "Про податок на додану вартість".

У звязку зі зміною найменування Виконавця на Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" шляхом укладення додаткової угоди № 3 від 09.12.2004р. сторони внесли зміни до преамбули вказаного договору.

Станом на 24.09.2007р. залишок боргу щодо оплати робіт, передбачених договором №19/26-02 від 15.08.2002р., складав 60000,00 грн. (п. 2 додаткової угоди № 7 від 24.09.2007р.).

За умовами укладеної між Міністерством палива та енергетики України, Державним науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом трубної промисловості ім.Я.Ю. Осади" та Державним науково-виробниче підприємством "Цирконій" додаткової угоди № 7 від 24.09.2007р. "на створення (передачу) науково-технічної продукції "Виготовлення дослідної партії цирконієвих труб - оболонок твел із заготовок, одержаних різними способами виплавки", відбулась заміна первісного Замовника новим Замовником Державним науково-виробничим підприємством "Цирконій", та здійснено переведення боргу за основним договором.

Таким чином, права та обов'язки Замовника за договором № 19/26-02 від 15.08.2002р. перейшли від Міністерства палива та енергетики України до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" (надалі Позивач), зокрема щодо оплати боргу, зазначеного у п.2 цієї додаткової угоди № 7 у розмірі 370000,00 тис. грн. (з урахуванням ПДВ 20 % 61666,67 тис. грн.).

У 2008 році між Позивачем та Відповідачем були підписані акти №6 від 14.03.2008р., №7 від 26.06.2008р. та №8 від 26.06.2008р. здачі-приймання науково-технічної продукції за вказаним договором, на підставі яких Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти в сумі 100000,00 грн., у тому числі 16666,67 грн. - податок на додану вартість.

Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" за період з 01.01.2007р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено відповідний Акт ревізії від 15.03.2011 р. № 05-21/16.

Ревізією правильності визначення за актами здачі-приймання науково-технічних робіт, виконаних підрядним способом у 2008 та 2009 роках, встановлено їх завищення за рахунок нарахування на кошторисну вартість податку на додану вартість загальною сумою 649708,98 грн., чим не дотримано вимог підпункту пп. 5.1.22. ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до покриття витрат сторонніх юридичних осіб та спричиненням матеріальної шкоди ДНВП "Цирконій".

На виконання вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області Позивач направив Відповідачу претензію №46-01/1149 із вимогою повернути Позивачу нарахований податок на додану вартість в сумі 16666,67 грн., але ця претензія була залишена Відповідачем без задоволення.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п. 5.1.22 п.5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, звільняються від оподаткування операції з оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунку Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 1 Порядку формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1084, головні розпорядники бюджетних коштів є замовниками фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт.

Відповідно до частин 1 і 2 пункту 9 вказаного вище Порядку (в первісній редакції, що діяла на час здачі-приймання між сторонами науково-технічної продукції за вказаним договором), фінансове забезпечення виконання замовлення здійснюється в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на виконання державних науково-технічних програм та наукових частин державних цільових програм, фундаментальних досліджень, прикладних наукових та науково-технічних розробок з пріоритетних напрямів, прикладних розробок, розробок найважливіших новітніх технологій у відповідних галузях економіки. Кошти, виділені на виконання замовлення з державного бюджету, є цільовими асигнуваннями і не можуть бути використані виконавцями замовлення на інші цілі.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України до функцій Державного казначейства віднесено, зокрема, здійснення операцій з коштами державного бюджету та розрахункове-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Отже отримання коштів з рахунків казначейства на здійснення фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт можливо лише у випадку цільових асигнувань безпосередньо від замовника головного розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", пункту 2 типового Положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996р. №830, та Методичних рекомендацій визначення кошторисної вартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) для організацій (підприємств) різних форм власності та господарювання (крім бюджетних установ), затверджених наказом Міністерства освіти та науки України від 21.02.2006 №119, фундаментальні наукові дослідження це наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозвязку, а прикладні наукові дослідження це наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей.

Як вказує Позивач, ревізією Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області встановлено, що кожна з виконаних за вказаним договором науково-дослідна робота зареєстрована їх виконавцем Відповідачем в державному реєстрі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що підтверджується копією реєстраційних карт.

Як свідчать встановлені вище обставини, пункт 2.1 вказаного договору в частині зарахування в договірну ціну податку на додану вартість був викладений сторонами цього договору не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для визнання пункту 2.1. вказаного договору в частині зарахування в договірну ціну податку на додану вартість, а відтак позовні вимоги Позивача про визнання цих положень договору недійсними з моменту їх вчинення - є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, окрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із встановлених вище обставин, внаслідок виконання сторонами умов договору, які підлягають визнанню недійсними, Відповідачем були надмірно отримані від Позивача грошові кошти в сумі 16666,67 грн., як податок на додану вартість у складі ціни виконаних Відповідачем науково-технічних робіт, виконання яких звільнено від оподаткування цим податком у даному випадку, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача цих коштів на повернення одержаного за недійсним правочином також є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним пункт 2.1 договору № 19 від 15.08.2002р. (дата та реєстраційний номер договору замовника) /№26-02 від 15.08.2002р. (дата та реєстраційний номер виконавця) на створення (передачу) науково-технічної продукції, укладеного між Міністерством палива та енергетики України та Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади", - з моменту його вчинення.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" на користь Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" суму 16666 грн. 67 коп. отриманих за недійсним правочином, суму 166 грн. 67 коп. витрат на державне мито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Подобєд

Повне рішення складено - 05.01.2012р.