ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2011 р. Справа № 57/223
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могила С.К. (головуючого),
Борденюк Є.М.,
. Вовка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року у справі № 57/223 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім" та товариства з обмеженою відповідальністю – фірми "Юність", третя особа: публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", про визнання недійсним договору,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2010 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним укладеного між ними договору купівлі-продажу цінних паперів від 29.04.2009 року № 70-6/09Б у зв'язку з його фіктивністю та суперечністю вимогам закону, оскільки він є кредитором відповідача ТОВ "Юність", а цей договір став підставою порушення справи про банкрутство ТОВ "Юність" господарським судом Вінницької області від 02.07.2009 року в справі № 5/145-09.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року (суддя Гулевець О.В.) в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року (судді Гольцова Л.А., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі третя особа ПАТ "Кредитпромбанк" вважає, що судами порушено норми процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач ТОВ "Юність" вважає, що судові рішення є законними, і просить залишити їх без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від решти сторін до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників відповідача ТОВ "Юність" та третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 29.04.2009 року № 70-6/09Б за умовами якого ТОВ "Автомобільний дім" зобов’язалося продати іменні інвестиційні сертифікати в кількості 15 672 шт. загальною вартістю 17000045,28 грн., а ТОВ "Юність" зобов'язалося прийняти та оплатити зазначені цінні папери.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.07.2009 року за заявою ТОВ "Юність" щодо нього було порушено провадження у справі про банкрутство № 5/145-09.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу цінних паперів, особи, яка не є його стороною, у зв'язку з його фіктивністю та суперечністю вимогам закону.
Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові про визнання спірного договору недійсним обґрунтовано відповідністю договору вимогам закону та відсутністю підстав для визнання його фіктивним.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За вимогами ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 1 ст. 165 ГК України суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.
Проте, встановивши обставини укладення відповідачами спірного договору купівлі-продажу цінних паперів, стороною якого позивач не є, до порушення провадження в справі про банкрутство ТОВ "Юність", кредитором якого визнано позивача, суди обох інстанцій не звернули уваги на відсутність порушення його суб'єктивного права виходячи з вимог ч. 1 ст. 165 ГК України цим договором на момент укладення.
Отже, за відсутністю порушення суб'єктивного права позивача спірним договором на момент його укладення суди попередніх інстанцій помилково вдалися до правової оцінки такого договору та обґрунтування прийнятих рішень правовими висновками на предмет його відповідності вимогам закону і відсутності підстав для фіктивності.
У той же час, у зв'язку з відсутністю порушення права позивача спірним договором на момент його укладення висновок судів про відмову в позові особи, яка не є стороною в оспорюваному договорі та не навела порушення свого права цим договором є правильним.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду про відмову в позові.
За таких обставин, не зважаючи на помилкове обґрунтування викладене в мотивувальній частині прийнятих судових рішень, за відсутності порушення прав позивача спірним правочином, оскаржені судові рішення про відмову в позові є законними, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року –без змін.
Головуючий суддя С.Могил
Судді Є.Борденюк
І. Вовк
