ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/223

20.09.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Міжрегіональний фондовий союз"

до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"

про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (Дов.), ОСОБА_2 (Дов.)

Від відповідача: ОСОБА_3 (Дов.)

У судовому засіданні 20.09.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Міжрегіональний фондовий союз" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України" про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів від 27.04.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що предметом спору між сторонами, є рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України" від 27.04.2011р. Позивач вважає, що його права, як акціонера, були порушені тим, що скликання та проведення зборів відбулось із порушенням визначеного законом порядку, а рішення, прийняті на них, не відповідають нормам чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/223 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.07.2011р.

В судовому засіданні 22.07.2011р. представником відповідача надано суду відзив на позов, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 22.07.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 02.09.2011р.

31.08.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, згідно якої позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Національний депозитарій України" від 27.04.2011р., оформлене Протоколом № 1 від 27.04.2011р. по 18 (вісімнадцятому) питанню порядку денного щодо:

(1) внесення до Проспекту емісії акцій та відповідного рішення про відкрите (публічне) розміщення змін та доповнень, пов'язаних зі змінами законодавства щодо виключно бездокументарної форми існування акцій, зміною дат початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення, забезпеченням можливості оплати акцій НДУ акціями депозитарію ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" та оновленням інформації станом на дату або за відповідний період згідно з чинним законодавством, у зв'язку з чим, протокол рішення про відкрите (публічне) розміщення акцій та проспект емісії акцій викласти в новій редакції;

(2) доручення Наглядовій раді Національного депозитарію розробити та затвердити порядок оцінки вартості внесків у вигляді акцій ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", здійснених в оплату за акції Національного депозитарію щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення".

02.09.2011р. в судовому засіданні представники сторін надали суду клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п’ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/223.

В судовому засіданні 02.09.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 09.09.2011р. для розгляду заяви про зміну предмета позову.

07.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач, у зв’язку із подання відповідачем відзиву на позову заяву від 22.07.2011р., виклав аргументи щодо безпідставності доводів відповідача, викладених у відзиві.

Крім того, 07.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача на підставі ст. 22 ГПК України надійшла заява про уточнення позовних вимог від 06.09.2011р., згідно якої позивач просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Національний депозитарій України" від 27.04.2011р., оформленого Протоколом № 1 від 27.04.2011р. по 18 (вісімнадцятому) питанню порядку денного щодо:

(1) внесення до Проспекту емісії акцій та відповідного рішення про відкрите (публічне) розміщення змін та доповнень, пов'язаних зі змінами законодавства щодо виключно бездокументарної форми існування акцій, зміною дат початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення, забезпеченням можливості оплати акцій ПДУ акціями депозитарію ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" та оновленням інформації станом на дату або за відповідний період згідно з чинним законодавством, у зв'язку з чим, протокол рішення про відкрите (публічне) розміщення акцій та проспект емісії акцій викласти в новій редакції;

(2) доручення Наглядовій раді Національного депозитарію розробити та затвердити порядок оцінки вартості внесків у вигляді акцій ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", здійснених в оплату за акції Національного депозитарію щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про уточнення позовних вимог фактично згідно прохальної частини викладених позовних вимог є ідентичною за змістом вимог заяві про зміну предмету позову подану позивачем до суду 31.08.2011р. та відповідає вимогам ст. 22 ГПК України. Таким чином, судом взято до уваги подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог від 06.09.2011р. та подальший розгляд справи здійснюється відповідно до зазначених в заяві вимог.

В судовому засіданні 09.09.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 20.09.2011р.

Згідно телефонограми Господарського суду міста Києва від 14.09.2011р. сторін повідомлено про оголошення в судовому засіданні перерви до 16.09.2011р.

В судовому засіданні 16.09.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 20.09.2011р.

Згідно телефонограми Господарського суду міста Києва від 16.09.2011р. сторін повідомлено про оголошення в судовому засіданні перерви до 20.09.2011р.

20.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування від відповідача оригіналів або належним чином засвідчених копій проспектів емісії акцій, рішення по яким були прийняті на загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України", що відбулись 9 серпня 2007 року та 27 квітня 2011 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що у зв'язку із поданням відповідачем відзиву на позовну заяву від 22 липня 2011 року обґрунтовуючи свої заперечення на позовні вимоги, відповідач у відзиві, зокрема, стверджує, що на чергових загальних зборах акціонерів відповідача, які були проведені 27.04.2011р., не приймалося нове рішення про збільшення статутного капіталу відповідача. Натомість, рішення, яке було прийнято на зборах від 27.04.2011р., стосувалось внесення змін та доповнень до рішення про збільшення статутного капіталу відповідача, прийняте на загальних зборів акціонерів відповідача від 09.08.2007р. В зв'язку з вищевказаною позицією відповідача, з метою повного встановлення обставин справи позивач вважає за необхідне дослідити проспекти емісії акцій, рішення по яким були прийняті на загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України", що відбулись 9 серпня 2007 року та 27 квітня 2011 року. Зазначені докази, на думку позивача, можуть підтвердити те, що рішення про емісію акцій, прийняте на зборах від 27.04.2011р., це нове рішення, а не внесення змін до рішення про емісію акцій, прийнятого на зборах від 09.08.2007р.

Враховуючи мотиви клопотання, строк розгляду справи, клопотання залишено судом без задоволення оскільки витребування наведених позивачем доказів, на переконання суду, не пов'язано з дослідженням порядку проведення та прийняття рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Національний депозитарій України" від 27.04.2011р., оформленого Протоколом № 1 від 27.04.2011р. До того ж, враховуючи положення ст.ст. 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України зазначене питання відноситься до правового і оцінки доказів, що є прерогативою суду.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. по справі № 57/223 змінено найменування юридичної особи відповідача з Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України" на Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України".

Представники позивача позовні вимоги в судовому засіданні 20.09.2011р. підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відкрите акціонерне товариство "Міжрегіональний фондовий союз" є акціонером відповідача, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах № 301470 та є власником 1 (однієї) акції товариства номінальною вартістю 10000 грн.

27.04.2011р. Відкритим акціонерним товариством "Національний депозитарій України" було проведено загальні збори акціонерів Товариства, на яких були прийняті рішення передбачені порядком денним зборів та оформлені Протоколом № 1 від 27.04.2011р.

Судом встановлено, що на зборах були присутні акціонери та представники акціонерів відповідача - Товариства ВАТ "Національний депозитарій України", що представляють у сукупності 2794 голосів, що становить 93,13% від загальної кількості голосів Товариства.

Як вбачається з Протоколу № 1 від 27.04.2011р. загальних зборів акціонерів відповідача, зокрема по 18 (вісімнадцятому) питанню порядку денного загальних зборів акціонерів відповідача 2794 голосами акціонерів було прийнято рішення "Про внесення змін до рішень загальних зборів ВАТ "Національний депозитарій України" від 09.08.2007р., яким (1) внесено до Проспекту емісії акцій та відповідного рішення про відкрите (публічне) розміщення зміни та доповнення, пов'язані зі змінами законодавства щодо виключно бездокументарної форми існування акцій, зміною дат початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення, забезпеченням можливості оплати акцій НДУ акціями депозитарію ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" та оновленням інформації станом на дату або за відповідний період згідно з чинним законодавством, у зв'язку з чим, протокол рішення про відкрите (публічне) розміщення акцій та проспект емісії акцій викласти в новій редакції;

(2) доручено Наглядовій раді Національного депозитарію розробити та затвердити порядок оцінки вартості внесків у вигляді акцій ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", здійснених в оплату за акції Національного депозитарію щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення".

Рішення загальних зборів акціонерів є за змістом ст. 20 ГК України актом, який містить приписи, обов'язкові для акціонерів товариства, його посадових осіб та інших працівників.

Дане рішення не є одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами акціонерів та не за домовленістю всіх акціонерів, а більшістю голосів.

Позивач, в свою чергу, наявність правових підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Національний депозитарій України" від 27.04.2011р., оформленого Протоколом № 1 від 27.04.2011р. по 18 (вісімнадцятому) питанню порядку денного обґрунтовує наступними обставинами.

На думку позивача, виходячи з даних, наведених в протоколі загальних зборів акціонерів відповідача від 27.04.11р., про підсумки голосування та повідомленні про проведення зборів, розміщеному в Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 46 від 11.03.2011р., скликання та проведення зборів відбулось із порушенням визначеного законом порядку, а рішення, прийняті на них, не відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про господарські товариства" у повідомленні про наступне скликання загальних зборів для вирішення питання про зміни статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства повинні міститися:

а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення статутного (складеного) капіталу;

б) проект змін до статуту акціонерного товариства, пов'язаних із збільшенням або зменшенням статутного (складеного) капіталу;

в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість;

г) відомості про нову номінальну вартість акцій;

д) права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні;

є) дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення;

є) порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов'язаних із змінами статутного (складеного) капіталу

Позивач зазначає, що відповідачем було порушено встановлений порядок повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів акціонерів товариства, а саме ст. 40 Закону України "Про господарські товариства", яка встановлює спеціальні вимоги до повідомлень про проведення загальних зборів акціонерів, на які винесено питання про зміни статутного капіталу, оскільки в п.17 повідомлення про проведення зборів (а.с. 128-129), п. 9 протоколу про підсумки голосування від 27.04.2011р. (а.с. 21) та п. 18 протоколу № 1 від 27.04.2011р. загальних зборів акціонерів відповідача було лише зазначено, що на зборах розглядалось питання "Про внесення змін до рішень Загальних зборів ВАТ "Національний депозитарій України" від 09.08.2007р. щодо збільшення статутного капіталу ВАТ "Національний депозитарій України". Вказане формулювання дає підстави стверджувати, що на зборах планувався розгляд питання про внесення змін до вже прийнятого рішення про збільшення статутного капіталу відповідача. При цьому в повідомленні не уточнювалось, чого саме будуть стосуватись заплановані зміни, чи будуть вони містити дані, що мають доводитись до акціонера до початку проведення загальних зборів в порядку та обсягах, передбачених ст. 40 Закону "Про господарські товариства", а відтак позивач не мав змоги визначити, яке за своїм змістом та суттю рішення може бути прийняте на зборах, та відповідно не міг підготуватись до розгляду цього питання.

Так як згідно п. 18 порядку денного загальних зборів акціонерів відповідача було прийнято рішення про внесення змін та доповнень до проспекту емісії акцій та відповідного рішення про відкрите (публічне) розміщення, зокрема, в частині способу оплати акцій відповідача додаткової емісії наведене свідчить про те, що на зборах було прийнято рішення, яким було змінено зміст та суть рішення відповідача від 09.08.2007р. щодо збільшення статутного капіталу відповідача, що фактично означає прийняття нового рішення та в свою чергу є безумовною підставою для застосування вимог ст. 40 Закону України "Про господарські товариства" щодо змісту повідомлення про проведення зборів.

Зазначене повідомлення про проведення зборів, розміщене в Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 46 від 11.03.2011р. дає підстави позивачу стверджувати, що вимоги закону були порушені, оскільки в повідомленні не зазначена інформація, передбачена ст. 40 Закону України "Про господарські товариства". Відсутність цієї інформації в повідомленні є істотним порушенням права позивача на участь в управлінні товариством, передбаченого ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" і є безумовною підставою для визнання його недійсним у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що в порушення вимог частини 1 ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства", якими передбачено, що у повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами зазначена інформація в повідомленні про проведення зборів відсутня.

Також, на переконання позивача, єдиним рішенням уповноваженого органу управління, яке стосується проведення додаткової емісії акцій відповідача та про яке відомо позивачу, є розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.08.2007р. № 640-р "Про додаткову емісію акцій ВАТ "Національний депозитарій України". Вказане розпорядження передбачає збільшення розміру статутного капіталу відповідача на 73 200 000 гривень за рахунок додаткових внесків шляхом відкритого розміщення акцій та визнає недоцільним викуп державою акцій додаткової емісії відповідача.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 № 1403 зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 640-р було скасоване, а тому не може створювати правові наслідки, пов'язані з його виконанням.

Разом з тим, при розгляді питання можливості збільшення статутного капіталу відповідача, необхідно виходити з того, що відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2008р. № 313 не допускається прийняття органами управління господарських товариств, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50% рішень стосовно здійснення додаткової емісії акцій, наслідком якої може бути зменшення розміру державної частки у статутному фонді товариства.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 797 питання проведення додаткової емісії акцій, викупу цих акцій або внесення додаткових вкладів розглядається суб'єктом управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах акціонерного товариства, у разі, коли це питання ініціюється недержавним власником акцій (часток) відповідного господарського товариства чи органами управління зазначеного товариства та за умови відповідності товариства одному з критеріїв передбачених у даному пункті.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 797, у випадку проведення додаткової емісії акцій, з метою недопущення зменшення державної частки у статутному капіталі господарського товариства, проводиться викуп державою відповідних акцій. При цьому викуп державою акцій додаткових емісій або внесення додаткових вкладів здійснюється в межах призначень, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі. Кабінет Міністрів України приймає рішення про викуп акцій додаткових емісій або внесення додаткових вкладів у разі наявності коштів у державному бюджеті (п. 3 постанови КМУ від 06.06.2007р. № 797).

З урахуванням вказаного, Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" не передбачено видатків на проведення викупу акцій додаткової емісії відповідача.

Беручи до уваги викладене, позивач вважає, що рішення зборів стосовно збільшення статутного капіталу відповідача не відповідає нормам чинного законодавства, а тому з урахуванням рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14 (п. 2.11), має бути визнане недійсним.

У позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог позивач також наводить суду наступні обставини з якими він пов’язує недійсність рішення прийнятого на загальних зборах акціонерів відповідача, що відбулись 27.04.2011р.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2007р. № 536 "Деякі питання реалізації статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до складу ревізійних комісій господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного фонду, включаються представники Головного контрольно-ревізійного управління у разі відповідності господарської організації одному з критеріїв визначених у постанові. В усіх інших випадках до складу зазначених комісій включаються представники Державної податкової адміністрації.

Відповідно до даних п. 11 протоколу про підсумки голосування п. 10 протоколу № 1 від 27.04.2011р. загальних зборів акціонерів відповідача до складу Ревізійної комісії відповідача було обрано представника Державної податкової служби України, а не Головного контрольно-ревізійного управління України.

З огляду на це позивач вважає, що рішення зборів стосовно призначення членів ревізійної комісії відповідача не відповідає нормам чинного законодавства, а тому з урахуванням рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 № 04-5/14 (п. 2.11), має бути визнане недійсним.

Поряд з цим позивач стверджує, що відповідно до Статуту відповідача товариство створене і діє у формі відкритого акціонерного товариства.

Згідно п. 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом". При цьому для приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність із законом необхідне внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство.

Тобто, на думку позивача, відкрите акціонерне товариство може бути перейменоване як на публічне, так і на приватне акціонерне товариство, а отже організаційно-правова форма відкритого акціонерного товариства не є тотожною формі публічного акціонерного товариства.

Пунктом 6 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що якщо після набрання чинності цим Законом загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов'язане привести свій статут та внутрішні положення у відповідність із цим Законом". При цьому невнесення вищезазначених змін до статуту та внутрішніх положень акціонерного товариства є підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства.

Оскільки на зборах акціонерів відповідача, що відбулись 27.04.2011р., на думку позивача, було прийнято фактично нове рішення щодо збільшення статутного капіталу відповідача, то відповідно до наведеної вище норми Закону України "Про акціонерні товариства", таке рішення мало бути прийнято тільки після приведення відповідачем своєї діяльності у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства".

Зазначені вище обставини дають підстави позивачу стверджувати, що до приведення своєї діяльності у відповідність із нормами Закону України "Про акціонерні товариства" відкрите акціонерне товариство не може здійснювати публічне (відкрите) розміщення та збільшувати статутний капітал, оскільки не є публічним, а отже на нього не розповсюджується регулювання, передбачене законодавством для діяльності публічних акціонерних товариств.

Таким чином, суд дійшов висновку, що принциповим питанням при вирішенні переданого на розгляд суду спору є встановлення обставин щодо того чи може оспорюване рішення загальних зборів відповідача від 27.04.2011р. про внесення змін до попереднього рішення загальних зборів відповідача від 09.08.2007р. про збільшення статутного капіталу вважатись таким, що внесені зміни призводять до збільшення статутного капіталу товариства та фактично є окремим новим рішенням про збільшення статутного капіталу відповідача, що тягне відповідні правові наслідки при розгляді питання щодо процедури скликання та проведення таких зборів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про господарські товариства" (який діяв станом на 09.08.2007р.) збільшення статутного (складеного) капіталу здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових акцій або збільшення номінальної вартості акцій.

09.08.2007р. відбулись загальні збори акціонерів відповідача (далі - загальні збори 2), на яких, зокрема, були прийняті рішення:

- про збільшення статутного капіталу Національного депозитарію (відповідача);

- про відкрите (публічне) розміщення акцій, затвердження протоколу рішення про відкрите (публічне) розміщення акцій та проспекту емісії акцій.

Про проведення загальних зборів, що відбулись 09.08.2007р., акціонери відповідача повідомлялись відповідно до вимог, передбачених положеннями ст.ст. 40, 43 Закону України "Про господарські товариства".

Так, повідомлення про проведення 09.08.2007р. загальних зборів було зроблено відповідачем у виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - "Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку" від 20.06.07 № 117 (а.с 103) та у виданні за місцезнаходженням відповідача - "Дивіденди - Київщина" від 19.06.07 № 1-2 (175-176) (а.с. 102). Будь-яких доказів, які б свідчили, що у повідомленні про збільшення статутного капіталу відповідача були відсутні відомості, передбачені статтею 40 Закону України "Про господарські товариства" сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 19 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" статутний капітал - капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про акціонерні товариства" статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій.

27.04.2011р. були проведені загальні збори акціонерів відповідача, на яких було прийнято, зокрема, рішення про внесення змін до рішень загальних зборів відповідача від 09.08.2007р. щодо збільшення статутного капіталу Національного депозитарію.

Суд не погоджується з доводами позивача викладеними у позовній заяві щодо того, що на загальних зборах акціонерів товариства 27.04.2011р. було прийнято нове рішення про збільшення статутного капіталу відповідача, оскільки з протоколу № 1 від 27.04.2011р. вбачається, що таке рішення не приймалось, як і не було включене відповідне питання до порядку денного загальних зборів, оскільки рішення загальних зборів 27.04.11 стосовно внесення змін до рішень загальних зборів 09.08.2007 р. щодо збільшення статутного капіталу депозитарію стосувалось виключно:

- зміни форми існування розміщуваних акцій - на бездокументару та виконання вимог Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства");

- зміною дат початку та закінчення відритого (публічного) розміщення;

- можливістю оплати акцій акціями депозитарію Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів";

- оновленням інформації, що міститься у протоколі рішення про відкрите (публічне) розміщення акцій та проспекті емісії акцій, станом на дату або за відповідний період згідно з чинним законодавством.

При цьому суд також враховує пояснення відповідача, що необхідність включення до умов розміщення можливості оплати акцій акціями депозитарію Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" зумовлена тими обставинами, що 24 квітня 2009 року відбулись загальні збори Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" далі - (ВДЦП). На зазначених загальних зборах було прийняте рішення про збільшення статутного капіталу та про закрите (приватне) розміщення акцій ВДЦП.

Згідно умов розміщення акцій, протягом другого етапу проводиться розміщення акцій серед осіб (існуючих акціонерів ВДЦП та інших інвесторів, які не є акціонерами відповідача), перелік яких затверджено рішенням загальних зборів акціонерів ВДЦП від 24 квітня 2009 року.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВДЦП від 24 квітня 2009 року протягом другого етапу розміщення акцій право на придбання акцій додаткового випуску ВДЦП мають акціонери ВДЦП та учасники другого етапу розміщення, які є акціонерами Відкритого акціонерного товариства "Міжрегіональний фондовий союз". Відповідач, як акціонер позивача, отримав персональне повідомлення щодо прийняття загальними зборами акціонерів ВДЦП, що відбулись 24.04.2009р. рішень про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків та закрите (приватне) розміщення акцій, що випускаються додатково, та що є письмовим доказом того, що власники акцій позивача мали право обміняти свої акції на акції ВДЦП, що пропонувались до розміщення.

Дане рішення відповідачем було реалізоване, оскільки за результатами закритого (приватного) розміщення акцій ВДЦП 341 акція позивача, якими володів відповідач (з 352 випущених позивачем акцій) були обмінені на акції ВДЦП, що пропонувались до розміщення. Таким чином, власники акцій позивача, які відповідно до умов розміщення акцій Національного депозитарію України, викладених у рішеннях загальних зборів відповідача від 09.08.2007р. щодо збільшення статутного капіталу відповідача, та мали можливість придбати акції, що пропонуються відповідачем до розміщення, стали власниками акцій ВДЦП.

Судом встановлено, що даний факт підтверджується тимчасовим свідоцтвом про внесок до статутного фонду ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" № 019 від 14.07.2009р. (а.с 109), та проектом звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій ВДЦП (а.с. 112), який отримав відповідач від позивача.

Отже, суд вважає, що відсутні належні підстави стверджувати, що внесення загальними зборами відповідача змін до рішень загальних зборів Національного депозитарію від 09.08.2007р. щодо збільшення статутного капіталу відповідача, є прийняттям нового рішення про збільшення статутного капіталу. В даному випадку, судом встановлено, що внесення змін до рішень загальних зборів відповідача від 09.08.2007р. щодо збільшення статутного капіталу відповідача, які стосувались можливості оплати акцій акціями депозитарію ПАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" є суто технічними змінами та не мають ознак нового рішення про збільшення статутного капіталу.

Таким чином, твердження позивача про необхідність опублікування відомостей, передбачених статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", при опублікуванні порядку денного загальних зборів відповідача, до якого включено питання про внесення змін до рішень загальних зборів відповідача від 09.08.07 щодо збільшення статутного капіталу, є безпідставними.

Крім того, суд бере до уваги пояснення відповідача, що відомості, які були опубліковані для проведення загальних зборів 09.08.2007р. відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про господарські товариства", були актуальними і на день проведення Загальних зборів 27.04.2011р., оскільки жодної нової інформації у випадку здійснення відповідно до статті 40 Закону України "Про господарські товариства" відповідачем повідомлення про проведення Загальних зборів 27.04.2011р., акціонери відповідача, в тому числі позивач, не отримали б.

Таким чином, відсутні докази, які б свідчили, що відповідач при скликанні загальних зборів 27.04.2011р. вчинив дії, які б призвели до неможливості позивача взяти участь у цих загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Що стосується доводів позивача, що відповідач при проведенні зборів від 27.04.2011р. мав керуватись не тільки вимогами ст. 1-49 Закону України "Про господарські товариства", а також вимогами ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства", то суд враховує, що відповідачем виконані вимоги ст. 1-49 Закону України "Про господарські товариства" та, як встановлено судом вище, відповідачем було розміщено відповідне повідомлення про проведення зборів у щоденному офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства" від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

Позивач не надав суду доказів звернення до відповідача щодо надання йому можливості ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення.

Крім того, суд враховує, що позивачем не надано доказів звернення до виконавчого органу відповідача з проханням ознайомитись із документами, що стосуються порядку денного проведення загальних зборів акціонерів, а тому його твердження, що відповідач порушив його право на попереднє ознайомлення з порядком денним також не відповідає дійсності, адже у повідомленні про проведення загальних зборів 27.04.2011р. було зазначено номери телефонів, за якими позивач мав змогу звернутись до відповідача, щоб отримати відповідні проекти рішень загальних зборів, призначених на 27.04.2011р.

За таких обставин, на переконання суду відсутні підстави стверджувати, що позивачем були порушені вимоги ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства".

Щодо тверджень позивача, що рішення про збільшення статутного капіталу відповідача мало бути прийнято після приведення відповідачем своєї діяльності у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону, то суд вважає такі твердження позивача необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо після набрання чинності цим Законом загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов'язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.

Суд враховує, що 27.04.2011р. загальні збори відповідача не приймали нового рішення про збільшення розміру статутного капіталу, що встановлено судом вище. Крім того, рішення про збільшення статутного капіталу відповідача передувало набранню чинності Законом України "Про акціонерні товариства" (30.04.2009р.) і було прийняте на загальних зборах, що відбулись 09.08.2007р., а отже, до відповідача при проведенні зборів не могли застосовуватися вимоги п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства".

При цьому, суд звертає увагу позивача, що на загальних зборах, що відбулись 27.04.2011р. були прийняті рішення:

- щодо приведення діяльності відповідача у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства";

- про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України" в частині визначення типу акціонерного товариства відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства";

- про внесення змін до статуту ВАТ "Національний депозитарій України" у в'язку із приведенням діяльності товариства у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства";

- рішення про внесення змін до внутрішніх положень статуту відповідача.

Також, суд бере до уваги пояснення відповідача, що пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" передбачає послідовність прийняття рішень щодо приведення діяльності товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та рішень про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, яка є протилежною послідовності, про яку зазначає позивач, оскільки слова "прийнято рішення" означають, що прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів може передувати прийняттю рішень щодо приведення діяльності товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Також безпідставним та необґрунтованим є висновок позивача, що до приведення своєї діяльності у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" відкрите акціонерне товариство не мало права здійснювати публічне (відкрите) розміщення та збільшувати статутний капітал, оскільки не є публічним, а отже на нього не розповсюджується регулювання, передбачене законодавством для діяльності публічних акціонерних товариств, з огляду на наступне.

13.05.2006р. набув чинності Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок", розділом IV якого передбачено можливість акціонерним товариствам здійснювати як публічні, так і приватні розміщення.

Як встановлено судом, рішення про збільшення статутного капіталу відповідача було прийняте на загальних зборах 09.08.2007р. з дотриманням вимог зазначеного Закону. Більше того, на момент прийняття загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу відповідача Закон України "Про акціонерні товариства", на який посилається позивач, ще не був прийнятий, і його норми до рішення, прийнятого загальними зборами 09.08.2007р., так само, як і до рішення, що вносить до нього зміни, не застосовуються.

Твердження позивача про порушенням прав та інтересів держави при проведенні загальних зборів акціонерів відповідача не відповідають обставинам справи, з огляду на те, що фактично всі рішення на загальних зборах 27.04.2011р. прийняті завдяки голосам держави.

З огляду на це, посилання позивача на порушення відповідачем інтересів держави є необґрунтованими.

Доводи позивача стосовно того, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. № 640-р "Про додаткову емісію акцій ВАТ "Національний депозитарій України" не може створювати правові наслідки, пов'язані з його виконання, у зв'язку з його скасуванням, є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10 та п. 11 Порядку прийняття рішення щодо проведення додаткових емісій акцій, їх викупу державою або внесення додаткових вкладів до статутних капіталів господарських товариств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007р. № 797 (далі - Порядок) Кабінет Міністрів України приймає розпорядження про доцільність проведення додаткової емісії акцій, викупу цих акцій або внесення додаткових вкладів до проведення загальних зборів акціонерів (учасників) відповідного господарського товариства. Розпорядження Кабінету Міністрів України є підставою для голосування представника держави на загальних зборах акціонерів (учасників) господарського товариства під час розгляду питання щодо проведення додаткової емісії акцій, викупу цих акцій або внесення додаткових вкладів.

Отже, розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.08.2007р. № 640-р "Про додаткову емісію акцій ВАТ "Національний депозитарій України" мало разовий характер його застосування, а його правовим наслідком було голосування представника держави при прийнятті загальними зборами відповідача рішень про збільшення статутного капіталу 09.08.2007р., доказів скасування в судовому порядку яких позивачем суду не надано.

Враховуючи те, що на дату прийняття загальними зборами акціонерів НДУ рішення від 09.08.2007р. - розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.08.2007р. № 640-р було чинне, суд дійшов до висновку, що рішення загальних зборів відповідача про збільшення статутного капіталу та розміщення акцій прийняте з дотриманням визначеної законодавством процедури.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.08.2007р. № 640-р прийнято пропозицію Держінвестицій та Мінфіну щодо доцільності проведення додаткової емісії акцій ВАТ "Національний депозитарій України" і збільшення розміру його статутного капіталу на 73200000 гривень за рахунок додаткових внесків шляхом відкритого розміщення акцій та визнано недоцільним викуп державою акцій додаткової емісії ВАТ "Національний депозитарій України".

Відповідно до частини першої статті 98 Цивільного кодексу України Загальні збори акціонерів товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Положення Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначають лише порядок управління корпоративними правами держави (особливості прийняття участі представниками держави при прийнятті рішень органами управління господарських товариств).

Відповідно до п. "б" частини 5 статті 41 Закону України "Про господарські товариства" (який діяв на момент проведення зборів 09.08.2007р.) зміна розміру статутного капіталу акціонерного товариства належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Суд бере до уваги пояснення відповідача, що Порядок визначає умови та механізм лише прийняття рішення про додаткову емісію акцій та викуп цих акцій державою, проте не встановлює порядок подальших дій органів управління корпоративними правами держави щодо проведення самої емісії. Ні Порядок, ні Закон України "Про управління об'єктами державної власності", ні інші нормативно-правові акти не містять обов'язку органів управління корпоративними правами держави вчиняти будь-які дії у випадку скасування розпорядження Кабінету Міністрів України, яке було підставою для голосування представника держави на загальних зборах акціонерів господарського товариства під час розгляду питання щодо емісії акцій. Не передбачено чинним законодавством такого обов'язку і для самого господарського товариства.

Додатково суд враховує, що прийняте загальними зборами відповідача рішення про внесення змін до рішень загальних зборів від 09.08.2007р. щодо збільшення статутного капіталу відповідача не змінює прийняте рішення в тій частині, яка врегульована розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.08.2007р. № 640-р "Про додаткову емісію акцій ВАТ "Національний депозитарій України", зокрема, додаткова емісія акцій не скасовується, розмір збільшення статутного капіталу та спосіб розміщення не змінюється, так само, як і держава не має наміру приймати участь у даній емісії враховуючи відсутність відповідних бюджетних призначень, як правильно зазначив позивач.

Суд вважає, що безпідставним є посилання позивача на норми Постанови Кабінету Міністрів від 02.04.2008р. № 313 "Про заходи щодо удосконалення управління об'єктами державної власності" з огляду на те, що рішення про збільшення статутного капіталу Національного депозитарію прийнято загальними зборами, які відбулись 09.08.2007р., тобто до прийняття зазначеної Постанови. Крім того, Постанова не містить вказівок щодо зворотної дії у часі, а отже і не могла бути застосована при голосуванні представника держави на Загальних зборах 09.08.2007р.

Не стосується також інтересів позивача дія норм Порядку прийняття рішення щодо проведення додаткових емісій акцій, їх викупу державою або внесення додаткових вкладів до статутних капіталів господарських товариств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007р. № 797.

Так, позивачем, в результаті неправильного тлумачення п. 2 даного Порядку, робиться хибний висновок про необхідність прийняття органом управління рішення про викуп акцій Національного депозитарію у зв'язку з наявністю у Національного депозитарію критеріїв, визначених цим пунктом Порядку. Проте, по-перше, п. 2 передбачає лише, що при наявності одного із зазначених критеріїв питання проведення додаткової емісії акцій, викупу цих акцій повинно бути вирішено відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України із дотриманням певної процедури його погодження. При цьому, навіть за наявності одного із визначених п. 2 Постанови критеріїв, розпорядження Кабінету Міністрів України може передбачати недоцільність викупу державою акцій додаткової емісії. Отже, ні рішення Загальних зборів Національного депозитарію про збільшення статутного капіталу від 09.08.07, ні рішення, що вносить до нього зміни, не суперечать Порядку прийняття рішення щодо проведення додаткових емісій акцій, їх викупу державою або внесення додаткових вкладів до статутних капіталів господарських товариств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007р. № 797.

Інші доводи позивача, викладені ним у письмових поясненнях від 07.09.2011р., судом не приймаються, оскільки стосуються фактично обставин, які пов’язані з нормами законодавства, які регулюють відносини щодо збільшення статутного капіталу товариства відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", в той час, як в межах даної справи, судом встановлено, що відповідачем такі питання як збільшення статутного капіталу товариства на зборах 27.04.2011р. не розглядались.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

У судовому засіданні із досліджених доказів судом не було встановлено порушень порядку і строків скликання зазначених загальних зборів в частині прийняття рішення щодо п. 18 порядку денного, які б могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідних рішень та могли б бути підставою для визнання прийнятих загальними зборами акціонерів відповідача з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог рішень від 27.04.2011р. недійсними.

Судом також не було встановлено порушення прав чи законних інтересів позивача прийняттям оскаржуваних рішень чи факту позбавлення позивача можливості взяти участь в цих загальних зборах.

Позивачем, в свою чергу, не доведено безумовних підстав, у зв'язку з прямою вказівкою закону, для визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів товариства від 27.04.2011p.

З огляду на те, що відповідач дотримався процедури проведення загальних зборів акціонерів, рішення на яких приймалися на підставі дійсного волевиявлення акціонерів, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення 26.09.2011р.