ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ПОСТАНОВА
про визнання банкрутом
"01" лютого 2011 р. Справа № Б8/003-11
Господарський суд Київської області в особі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Панченко А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою Управління Пенсійного Фонду у Миронівському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22200840, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 3 (надалі за текстом: «Заявник»/«Кредитор»),
до боржника, - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік», ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934, місцезнаходження: 08824, Київська обл., Миронівський район, с. Потік, вул. Леніна, буд. 3,
про банкрутство,
за участю представників:
від Кредитора/Заявника: головний спеціаліст – юрисконсульт управління ПФУ у Миронівському районі ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності № 99/04 від 18 січня 2011 року;
від Боржника: не з’явився, -
В С Т А Н О В И В:
05 січня 2011 року до господарського суду Київської області звернулось Управління Пенсійного Фонду у Миронівському районі Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 22200840, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 3) («Заявник»/«Кредитор») із заявою №2546/04 від 09 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік»(ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934, місцезнаходження: 08824, Київська обл. Миронівський район, с. Потік, вул. Леніна, буд. 3) (надалі за текстом: «Боржник»), з підстав, що керівні органи Боржника відсутні за його місцезнаходженням, Боржник не звітує до Управління Пенсійного Фонду у Миронівському районі та наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника та на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду Київської області 05 січня 2011 року було порушено справу про банкрутство № Б8/003-11, призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18 січня 2011 року, витребувано від Боржника та Кредитора документарні докази по справі, а у Боржника –також відзив на заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з підтвердженням чи запереченням щодо факту неплатоспроможності та розміру вимог кредитора; загальною сумою заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі працівникам боржника, а також заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видах загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах), з відомостями про наявне у боржника майно, у тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ; відомостями про фінансовий стан підприємства, перелік дебіторів і кредиторів із зазначенням їх реквізитів та сум заборгованості; документи фінансово-господарської діяльності, реєстраційні документи, відомості про майнові активи Боржника, тощо; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов’язано Боржника провести аудит за останні 12 календарних місяців його господарської діяльності на надати аудиторський висновок суду.
Доказом належного повідомлення учасників провадження про судове засідання є відбиток печатки канцелярії Господарського суду Київської області від 12 січня 2011 року, вих. № 38; ухвала по справі від 05 січня 2011 року направлена Боржнику повернута підприємством зв’язку (довідка форма 20 Укрпошти) Р 01032 2654138 5.
В судове засідання 18 січня 2011 року представники Заявника, Боржника не з’явились, жодного з витребуваних документів –доказів по справі не надали, вимоги суду не виконали, про причини невиконання ухвали суду не повідомили, в судове засідання не прибули. Боржник відзиву на заяву Заявника на ухвалу суду не надав. Розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01 лютого 2011 року, повторно зобов’язано Заявника та Боржника надати суду витребувані документи по справі. Доказом належного повідомлення учасників провадження про судове засідання є відбиток печатки канцелярії Господарського суду Київської області; ухвала по справі від 18 січня 2011 року направлена Боржнику повернута підприємством зв’язку в зв’язку з відміткою про відсутність адресата (довідка форма 20 Укрпошти), дата повернення відправлення: 14 лютого 2011 року Р 01032 2654138 5.
В судовому засіданні 01 лютого 2011 року представник Боржника не з’явився, жодного з витребуваних документів –доказів по справі не надав, вимоги суду не виконав, про причини невиконання судового рішення не повідомив, відзиву на заяву Заявника №2546/04 від 09 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік»не надав. Представник Заявника з’явився, надав пояснення стосовно обставин справи та частково надав витребувані судом докази по справі, в тому числі: довідку № 447/04 від 01 лютого 2011 року про склад кредиторської заборгованості з інформацією, що заборгованість Боржника перед Заявником у загальній сумі 40 303,35 грн. була предметом судового розгляду та визнана судом; розрахунок суми боргу станом на 01 грудня 2010 року; акт на знищення № 16 від 15 квітня 2010 року стосовно знищення в зв’язку з закінченням терміну зберігання низки документів Заявника за 2005 рік; копії постанов Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції про арешт коштів Боржника від 15 жовтня 2010 року, 16 листопада 2010 року, з супровідними листами № 6160 від 15 жовтня 2010 року та № 6977 від 16 листопада 2010 року з відповідями банків; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій; довідку № 349/04 від 31 січня 2011 року; копії позовних заяв з якими Заявник звертався до суду з метою стягнення заборгованості, стосовно якої (заборгованості) в наступному було постановлені судові рішення про стягнення заявленої заборгованості на користь Заявника та яка заявлена Заявником як кредиторська заборгованість Боржника в даній судовій справі (№ 2 від 25 березня 2008 року, № 4 від 26 жовтня 2007 року, №4 від 26 червня 2008 року, №8 від 26 січня 2006 року, № 44 від 12 липня 2005 року, № 90 від 30 вересня 2005 року, № 2 від 15 березня 2004 року, № 67 від 21 липня 2005 року, № 83 від 19 вересня 2005 року, № 2 від 25 червня 2007 року); довідку № 655 від 02 грудня 2010 року Виконкому Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області про те, що СТОВ «Потік»з початку 2006 року на території сільської ради ніякої господарської діяльності не веде, та інші документи. Заявником не виконано вимоги ухвал Господарського суду Київської області по цій справі в повному обсязі, витребуваних судом документів в повному обсязі не надано.
01 лютого 2011 року від арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшла заява, в якій арбітражний керуючий просить призначити його ліквідатором Боржника у справі № Б8/003-11 - сільськогосподарського ТОВ «Потік», ідентифікаційний код: 03755934, та повідомляє суд про те, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; раніше не здійснював управління цим Боржником; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». До заяви арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. додано засвідчені копії: ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 виданої 13 квітня 2007 року, копії двох дипломів про отримання повної вищої освіти: серії НОМЕР_2 (про здобуття кваліфікації економіста) та серії НОМЕР_3; довідку «Інформація про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого»від 12 січня 2011 року.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Дослідивши всебічно, об’єктивно всі матеріали справи, обставини справи у їх сукупності керуючись законом, заслухавши представника Заявника, суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.
У відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.
Боржник є юридичною особою, суб’єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію видано Миронівською райдержадміністрацією, дата реєстрації –13 березня 2000 року, про що зроблено запис 13 березня 2000 року у журналі обліку реєстраційних справ за № 521, Боржником одержано ідентифікаційний код: 03755934. Факт включення Боржника до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджено Довідкою № 1247/2000 р. від 14 березня 2000 року Київського обласного управління статистики державного комітету статистики України. Боржник є юридичною особою. Відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Боржник є суб’єктом банкрутства.
Факт перебування Боржника на обліку в органах Пенсійного фонду України як платника страхових внесків підтверджено Повідомленням про взяття на облік юридичної особи від 01 січня 1991 року згідно Додатку № 2 до п. 3.2. та 3.3 Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як платників страхових внесків (а.з. 33).
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Доказів не використання найманої праці Боржником, в тому числі на роботах, які дають право на призначення пільгових пенсій працівникам надано суду не було та не заперечувалось Боржником; доказів сплати Заявнику заявленої останнім кредиторських вимог надано Боржником не було.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 жовтня 2010 року №7369927 станом на 25 жовтня 2010 року юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом 23238810 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знайдено. Однак, згідно вказаного витягу, реєстр знаходиться у стані формування, інформація про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованих до 01 липня 2004 року та не включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців отримується в органі, виконавчої влади, в якій проводилась державна реєстрація. Державна реєстрація Боржника проводилась Миронівською райдержадміністрацією, дата проведення державної реєстрації –13 березня 2000 року.
Згідно Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №3344/2002 р. від 28 серпня 2002 року Кредитор зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Частиною 1 п. 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Кредитором/Заявником надано суду докази припинення Боржником підприємницької діяльності та докази відсутності майна у Боржника, якими є:
- Доказами припинення боржником підприємницької діяльності є: довідка № 655 від 02 грудня 2010 року Виконкому Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області, в якій зазначено факт встановлення, що СТОВ «Потік»з початку 2006 року на території сільської ради ніякої господарської діяльності не веде; повідомлення Управління Пенсійного Фонду у Миронівському районі в заяві №2546/04 від 09 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік»(ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934) (а.з. 2) про те, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік»(ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934) не подає звіти до УПФУ у Миронівському районі з лютого 2005 року; відповідно до акта державного виконавця Ющук Л.М. Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції від 01 грудня 2010 року, при виїзді по місцезнаходженню Боржника встановлено, що Боржник з серпня 2005 року не здійснює виробничої діяльності, не звітує до органів податкової служби.
- Доказами відсутності за місцезнаходженням керівних органів Боржника є: Довідка (форма 20) Укрпошти та повернуте суду поштове відправлення (Р 01032 2674305 0) без вручення боржнику в зв’язку з відсутністю за зазначеною адресою; повернуте суду без вручення поштове відправлення (Р 01032 2654138 5);
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Доказами відсутності майна у Боржника, неплатоспроможності Боржника є:
- Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19288837 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №А4/050 від 08 вересня 2008 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19289782 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №А17/234 від 27 червня 2008 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19289333 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №А10/550 від 29 жовтня 2007 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19289599 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №А8/047 від 17 березня 2008 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19289247 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №252/16 від 14 листопада 2005 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19289475 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №518/12 від 07 листопада 2005 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19289407 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №40/1 від 10 квітня 2006 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19289655 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №359/19 від 16 січня 2006 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису; Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 19289538 від 02 грудня 2010 року в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М., згідно якої при примусовому виконанні Виконавчого листа №276/5 від 19 вересня 2005 року (Господарського суду Київської області) при виїзді по місцезнаходженню боржника встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке майно, яке підлягає опису.
- акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Ющук Л.М. від 01 грудня 2010 року, згідно з яким при виїзді по місцезнаходженню Боржника встановлено, що Боржник з серпня 2005 року фактично не здійснює виробничої діяльності, не звітує до органів податкової служби, згідно зі слів ОСОБА_2 (відповідно до Довідки № 1247/2000 р. від 13 березня 2000 року про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Київського обласного управління статистики Державного комітету статистики України, значиться станом на дату видачі довідки був керівником Боржника) майно на праві власності відсутнє.
- Поряд з наведеним, дослідивши наявні матеріали справи суд встановив, що доказами відсутності у Боржника майна є: довідка АКБ «Правекс-Банк»№ 49430/01 від 27 жовтня 2010 року відповідно до якої на грошові кошти, які належать Боржнику та містяться на поточних рахунках № 2600500200179, №2604900200179, № 26044002001792, № 26045002001791, згідно постанови б/№ від 15 жовтня 2010 року накладено арешт, але грошові кошти для виконання постанови на рахунках клієнта (Боржника) відсутні.
Встановлюючи розмір та безспірність Заявлених кредиторських вимоги суд встановив наступне.
Згідно заяви Заявника №2546/04 від 09 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік»(ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934) та додатних матеріалів, Кредитор просить визнати суд кредиторські вимоги Кредитора до Боржника у сумі 40 303,35 грн., визнати банкрутом Боржника та призначити арбітражним керуючим Гусара Івана Олексійовича (Ліцензія НОМЕР_4 від 04 березня 2004 року). Судом встановлено, що копії ліцензії серії НОМЕР_4 від 04 березня 2004 року на Гусара Івана Олексійовича, на яку посилається Заявник, що підтверджує його правовий статус та дає підставі діяти у якості арбітражного керуючого Заявником не надано, відповідної заяви згідно вимог п. 3 ст. 31 Господарського процесуального Кодексу України станом на дату винесення цієї Постанови від Гусара Івана Олексійовича не надійшло.
Кредитор у своїй заяві та в довідці № 447/04 від 01 лютого 2011 року вказує, що заборгованість на заявлену загальну суму у розмірі 40 303,35 грн. складається з: 3 662,62 грн. боргу по страхових внесках, 168-08 боргу по штрафних санкціях, 93,82 грн. боргу по пені, 36 378,83 грн. по пільгових пенсіях, що виник з 21 лютого 2005 року та вказує, що вказані періоди були предметом судового розгляду та визнані судом.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV передбачено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
П.п. абз. 2 п. 5.3. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (33,2 відсотка, 4 відсотки, 42 відсотки цих сум).
Абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону України №1058-ІV, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Згідно ч. 1 п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року, відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування.
Кредитором надано докази безспірності заявлених вимог: Виконавчий лист Господарського суду Київської області (Суддя Щоткін О.В.) по адміністративній справі №А4/050-08 від 08 вересня 2008 року, згідно якого 12 серпня 2008 року розглянувши адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік», суд постановив стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік»на користь Заявника 2 742,56 грн., вказана Постанова набрала законної сили 26 серпня 2008 року; Виконавчий лист Господарського суду Київської області (Суддя Суховий В.Г.) про примусове виконання постанови по справі № А17/234-08 від 27 червня 2008 року, згідно якого на виконання Постанови господарського суду Київської області від 26 травня 2008 року у справі № А17/234-08, яка набрала законної сили 06 червня 2008 року, постановлено стягнути з Боржника на користь Заявника 7 559,81 грн. заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах; Виконавчий лист Господарського суду Київської області (Суддя Тищенко О.В.) по адміністративній справі № А10/550-07 від 29 жовтня 2007 року, згідно якого на виконання Постанови господарського суду Київської області від 08 жовтня 2007 року у справі № А10/550-07, яка набрала законної сили 19 жовтня 2007 року, постановлено стягнути з Боржника на користь Заявника 6666,45 грн. заборгованості по сплаті пільгових пенсій; Виконавчий лист Господарського суду Київської області (Суддя Чорна Л.В.) по справі № А8/047-08 від 17 березня 2008 року про примусове виконання постанови, згідно якого на виконання Постанови господарського суду Київської області від 20 лютого 2008 року, яка набрала законної сили 03 березня 2008 року, постановлено стягнути з Боржника на користь Заявника 6534,80 грн. заборгованості; Наказ Господарського суду Київської області (Суддя Христенко О.О.) про примусове виконання рішення по справі № 252/16-2005 від 14 листопада 2005 року, згідно якого на виконання рішення господарського суду Київської області від 26 жовтня 2005 року, яке набрало законної сили 14 листопада 2005 року, наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 1564,64 грн. заборгованості; Наказ Господарського суду Київської області (Суддя Писана Т.О.) про примусове виконання рішення по справі № 518/12-05 від 07 листопада 2005 року, згідно якого на виконання рішення господарського суду від 04 жовтня 2005 року, яке набрало законної сили 17 жовтня 2005 року, наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 2 269,89 грн.; Наказ Господарського суду Київської області (Суддя Грєхов А.С.) про примусове виконання рішення по справі № 40/1-2006 від 10 квітня 2006 року, згідно якого на виконання рішення господарського суду Київської області, яке набрало законної сили 27 березня 2006 року, наказано стягнути з Боржника на користь Заявника заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на сплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3 234,30 грн.; Наказ Господарського суду Київської області(Суддя Карпечкін Т.П.) на виконання рішення Господарського суду Київської області від 28 грудня 2005 року за №359/19-05, яке набрало законної сили 16 січня 2006 року, згідно з яким наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 5 815,31 грн. недоїмки; Наказ Господарського суду Київської області (Суддя Фаловська І.М.) про примусове виконання рішення по справі № 276/5-05 від 19 вересня 2005 року, згідно з яким на виконання рішення господарського суду від 07 вересня 2005 року у справі № 276/5-05, яке набрало законної сили 19 вересня 2005 року, наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 3 825,60 грн.
Досліджуючи та аналізуючи подані Кредитором докази безспірності заявлених кредиторських вимог, суд звертає увагу на те, що разом з заявою Кредитора №2546/04 від 09 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство Боржника Кредитор не надав судові рішення, на підставі яких були видані вищеперелічені судові накази та виконавчі листи. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05 січня 2011 року про порушення цієї справи судом було витребувано у Заявника низку доказів по справі в тому числі: оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника, в тому числі: Постанови господарського суду Київської області по адміністративній справі № А4/050-08 від 08 вересня 2008 року; Постанови господарського суду Київської області від 27 червня 2008 року по справі № А17/234-08; Постанови господарського суду Київської області від 08 жовтня 2007 року по адміністративній справі № А10/550-07; Постанови господарського суду Київської області від 20 лютого 2008 року по справі № А8/047-08; Рішення господарського суду Київської області від 26 жовтня 2005 року по справі № 252/16-2005; Рішення господарського суду Київської області від 04 жовтня 2005 року по справі № 518/12-05; Рішення господарського суду Київської області від 10 квітня 2006 року по справі № 40/1-2006; Рішення господарського суду Київської області від 28 грудня 2005 року по справі № 359/19-05 (п. 4 резулятивної частини вказаної ухвали суду). Заявником не було надано суду жодної з перелічених документальних доказів безспірності заявлених вимог Кредитора; Боржник не надав відзиву на заяву Кредитора, жодних заперечень вимог Кредитора, доказів погашення Боржником заявлених вимог Кредитора. При встановленні безспірності заявлених вимог, керуючись ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 33, 43, ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з наявних матеріалів у справі враховуючи специфіку правовідносин між Заявником та Боржником стосовно заявленої Заявником заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно п. 1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про судове рішення», на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 84 АПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Згідно ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакціях від 01 грудня 2006 року, 22 квітня 2008 року, 25 грудня 2008 року, - чинних на дати видачі вказаних виконавчих листів), за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.
Згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакціях від 01 грудня 2006 року, 22 квітня 2008 року, 25 грудня 2008 року, - чинних на дати видачі вказаних виконавчих листів), постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі та керуючись вищенаведеними нормами, виходячи з наявних матеріалів справи, суд дійшов висновків про те, що спори між Заявником та Боржником з приводу частини заявлених Заявником вимог вже були предметом судових проваджень, за наслідками розгляду яких винесено рішення та постанови, на підставі та на виконання яких судом видано відповідні судові накази та виконавчі листи, в зв’язку з чим, вказані спори, що розглядались в межах адміністративного судочинства не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін в тому числі і в цій справі; спори, що розглядались в межах господарського судочинства по яким встановлено факти, рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, в тому числі встановлені вищезазначеними рішеннями, на підставі яких видані судові накази факти не підлягають доведення і в цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарський спір), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Встановлені факти наявності заборгованості Боржника перед Кредитором вище переліченими рішеннями та постановами Господарського суду Київської області, є встановленими, так як в провадженнях брали участь ті самі сторони, а предметом виступила заборгованість на підставі якої в цій справі заявлені Заявником кредиторські вимоги, в зв’язку з чим вказані факти не підлягають доведенню в межах даного провадження, в якому беруть участь ті самі сторони на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, судом встановлено безспірність вимог Заявника до Боржника, в обсязі, підтвердженому вище переліченими виконавчими документами (наказами та виконавчими листами Господарського суду Київської області по справам: № А4/050-08 ; № А17/234-08; № А10/550-07; № А8/047-08; № 252/16-2005; № 518/12-05; № 40/1-2006; № 359/19-05, 276/5-05) наявними у справі, а саме в сумі: 40 213,36 грн. (сорок тисяч двісті тринадцять гривень 36 коп.).
Згідно п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування.
Відповідно до доданого Заявником Розрахунку по фінансовим санкціям, боржнику за 2005 рік нараховано борг по фінансових санкціях у розмірі 87,46 грн. (а.з. 27). В судовому засіданні Заявник надав усні пояснення стосовно вимоги суду надати рішення про застосування фінансових санкцій та пені за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року з висвітленням підстав нарахування, підтвердження направлення вимоги про сплату боргу Боржнику, - де Заявник пояснив, що рішення про застосування фінансових санкцій та пені за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, вимоги про сплату боргу, журнали реєстрації фінансових санкцій та пені, журнали реєстрації вимог про сплату боргу за період були знищені 15 квітня 2010 року, що підтверджено актом на знищення № 16 від 15 квітня 2010 року, складеного комісією, призначеною наказом по установі Заявника № 1 від 05 січня 2010 року в складі Голови: заступника начальника, начальника відділу обліку надходження платежів –ОСОБА_3, членів комісії: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Жодних заперечень Заявлених кредиторських вимог, в тому числі і зазначеної пені (фінансової санкції) у розмірі 87,46 грн., а також доказів сплати Боржником Заявнику вказаної суми Боржником не надано. Виходячи з наявних матеріалів справи, суд визнає заборгованість Боржника перед Заявником у розмірі 87,46 грн. пені (фінансової санкції) нараховану за 2005 рік. При визнанні цієї кредиторської заборгованості суд взяв до уваги копії позовних заяв надані Заявником.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено наступне стосовно іншої заявленої Заявником заборгованості. Інша заявлена Заявником заборгованість Боржника перед Заявником у сумі 2,53 грн. не підтверджена останнім документально, пояснень з приводу неї, підстав нарахування, період за який нарахована, Заявником не надано. В зв’язку з чим, суд вважає вказані вимоги в сумі 2,53 грн. не обґрунтованими, а заборгованість Боржника перед Кредитором в сумі 2,53 грн. не доведеною.
Таким чином, судом визнано грошові кредиторські вимоги Заявника до Боржника у сумі 40 300,82 грн.
Доказами заборгованості Боржника перед кредитором також є особова картка страхувальника юридичної особи.
Від Боржника не надійшло жодних заперечень заявлених кредиторських вимог Заявника, Боржник доказів сплати, погашення вказаної заборгованості перед Кредитором, відображену в Заяві Кредитора про порушення справи про банкрутство не надав.
На підставі вищенаведеного заборгованість Боржника перед Кредитором вважається доведеною у розмірі 40 300,82 грн., з якої сума у розмірі 40 213,36 грн. є безспірною; відповідно до матеріалів справи Боржник припинив та не веде більше року підприємницьку діяльність, а саме з лютого 2005 року не звітує до Управління Пенсійного Фонду у Миронівському районі; відповідно до матеріалів справи Боржник не має активів для погашення боргу (виходячи з особливостей процедури, передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” законом передбачено двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника для винесення постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, що унеможливлює всебічне вжиття заходів для виявлення майна Боржника); заборгованість зі сплати зборів не сплачується з 21 лютого 2005 року (встановлено на підставі заяви Заявника та особової картки Боржника (а. с. 25). Сукупність перелічених встановлених судом ознак вказує на припинення Боржником підприємницької діяльності, що є підставою для визнання Боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Суд визнає вимоги Кредитора у сумі 40 300,82 грн. (сорок тисяч триста гривень 82 коп.).
Суд бере до уваги положення п. 4.7. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з якими у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.
Згідно п. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно заяви Заявника №2546/04 від 09 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік»(ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934) та доданих матеріалів, Кредитор просить призначити арбітражним керуючим Гусара Івана Олексійовича (Ліцензія НОМЕР_4 від 04 березня 2004 року).
01 лютого 2011 року від арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшла заява, в якій арбітражний керуючий просить призначити його ліквідатором Боржника у справі № Б8/003-11 - сільськогосподарського ТОВ «Потік», ідентифікаційний код: 03755934, та повідомляє суд про те, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; раніше не здійснював управління цим Боржником; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». До заяви арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. додано засвідчені копії: ліцензії державного департамента з питань банкрутства серії НОМЕР_1, видану 13 квітня 2007 року, яка є чинною до 12 квітня 2012 року, та додано копію двох дипломів про отримання повної вищої освіти: серії НОМЕР_2 (про здобуття кваліфікації економіста) та серії НОМЕР_3. Крім того Дорошенко Я.В. додано Інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого, в якій Дорошенко Я.В. просить суд, при розгляді кандидатури врахувати те, що перша ліцензія арбітражного керуючого була ним отримана у 2004 році, протягом всієї діяльності, в основному він працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор, має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах, призначався також керуючим санацією на державному підприємстві, неодноразово проходив планові перевірки дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) ліцензійних умов провадження господарської діяльності, та жодного разу порушень у нього не було виявлено; на час складання заяви його завантаженість дає змогу виконувати функції арбітражного керуючого, в його розпорядженні є необхідна для повноцінного функціонування матеріально-технічна база, має права категорії «Б».
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Дослідивши матеріали справи, суд з’ясував наступне.
Суд бере до уваги те, що Заявником подано заяву про банкротство Боржника за особливостями банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності –відсутнього боржника в порядку передбаченому ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ст. 41 вказаного Закону, відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Згідно ст. 52 вказаного Закону процедура банкрутства підприємств, що мають ознаки таких, що припинили підприємницьку діяльність, проводиться за особливостями визначеними ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Частиною 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Відповідно до ч. 2 п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Судом встановлено, що від Кредитора не надійшло згоди на призначення його ліквідатором Боржника. Згідно заяви Кредитора про банкрутство Боржника, Кредитор просить призначити арбітражним керуючим Гусара Івана Олексійовича (Ліцензія НОМЕР_4 від 04 березня 2004 року). Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що копія ліцензії серії НОМЕР_4 від 04 березня 2004 року на Гусара Івана Олексійовича, на яку посилається Заявник, що повинна підтверджувати його правовий статус та дає підставі діяти у якості арбітражного керуючого станом на дату винесення даної постанови Заявником, самим Гусарем І.О. не було надано, заяви визначеної вимогами п. 3 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” станом на дату винесення цієї Постанови від Гусара Івана Олексійовича не надійшло, виходячи з чого керуючись нормами ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд дійшов висновку про те, що Гусар Іван Олексійович не може бути призначений ліквідатором Боржника в зв’язку з не відповідністю вимогам ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в тому числі відсутністю заяви від арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича, в якій зазначається, що він не належить до жодної категорії осіб передбачених п. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (осіб, які згідно з вказаним Законом вважаються заінтересованими; до осіб, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; до осіб, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; до осіб, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів), відсутністю документів, що підтверджують відповідність Гусара І.О. вимогам п.п. 1, 2, 3 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, - наявність вищої юридичної або економічної освіти, володіння спеціальними знаннями, наявність ліцензії арбітражного керуючого.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшла вказана вище заява, яка відповідає вимогам ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Дорошенко Я.В. надано належні докази наявності економічної освіти, ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № 30740313 квітня 2007 року, яка є чинною до 12 квітня 2012, судом враховано й наявність досвіду роботи з 2007 року, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі. На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що арбітражний керуючий Дорошенко Я.В. відповідає вимогам ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, може бути призначений ліквідатором Боржника, в зв’язку з чим призначає ліквідатором Боржника –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік», ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934 арбітражного керуючого Дорошенка Я.В.
Суд зазначає, що при порушенні провадження в даній справі було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В силу мораторію припиняється дія будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення виконання грошових зобов’язань зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а тому суд звільняє активи Боржника з податкової застави.
Відповідно до ч. 2 ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження»У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 12, 22-24, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 67, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Визнати грошові вимоги Управління Пенсійного Фонду у Миронівському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22200840, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 3 у сумі 40 300,82 грн. (сорок тисяч триста гривень 82 коп.), які складаються з: 40 213,36 грн. основного боргу та 87,46 грн. пені (штрафних санкцій).
2. Визнати банкрутом сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Потік», ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934, місцезнаходження: 08824, Київська обл. Миронівський район, с. Потік, вул. Леніна, буд. 3.
3. Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік», ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934, місцезнаходження: 08824, Київська обл. Миронівський район, с. Потік, вул. Леніна, буд. 3, арбітражного керуючого Дорошенка Ярослава Валерійовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5).
4. Ліквідаторові прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності від колишніх керівника Банкрута, головного бухгалтера та власника (учасника).
До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. ст. 44, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи;
5. Зобов’язати ліквідатора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр»оголошення про визнання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік»(ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934) банкрутом з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до Банкрута, - які в місячний термін з дня публікації можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
6. Зобов’язати Боржника, керівника Боржника, власника Боржника забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості і документи щодо фінансово-господарської діяльності банкрута у п’ятнадцятиденний термін з моменту пред’явлення цієї постанови до виконання.
7. Звільнити з податкової застави активи платника податків - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Потік», ідентифікаційний код юридичної особи: 03755934, місцезнаходження: 08824, Київська обл. Миронівський район, с. Потік, вул. Леніна, буд. 3;
8. Припинити повноваження власника майна Боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
9. Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 30 серпня 2011 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри (Комінтерну), 16, каб. 225).
Ліквідатору надати суду до 23 серпня 2011 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
10. Постанову надіслати учасникам провадження –Кредитору (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 3), Ліквідатору Боржника арбітражному керуючому Дорошенко Я.В. (на дві адреси: 01033, м. Київ-33, а/с 113; АДРЕСА_1), Боржнику (08824, Київська обл., Миронівський район, с. Потік, вул. Леніна, буд. 3), керівнику Боржника (08824, Київська обл., Миронівський район, с. Потік, вул. Леніна, буд. 3), Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області (03680, Київ, вул. П. Любченка 15), Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції (08800, м. Миронівна, вул. Леніна, 76), державному реєстратору Миронівської райдержадміністрації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, 58), державному нотаріусу Миронівської міської державної нотаріальної контори (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, 48).
Дата набрання чинності постановою – 11 лютого 2011 року.
Термін пред’явлення виконавчого документу до виконання –до 11 лютого 2014 року.
Суддя Скутельник П.Ф.
