ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 641/7190/23
провадження № 61-16711 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
заявники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, до якої приєднався ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розумовський Олександр Сергійович, на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року у складі судді Онупко М. Ю., присяжних Свіріденко О. Ю., Чаленко М. І., та постанову Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_1 є сином заявника ОСОБА_2 та, відповідно, племінником ОСОБА_3 .
Вказували, що з 02 березня 2021 року ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи безстроково внаслідок психічного захворювання, у зв`язку з наявністю якого не усвідомлює значення своїх дій та не може ними керувати. З 23 червня 2023 року по 28 серпня 2023 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», догляд за ним здійснював ОСОБА_1 .
09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського голови із заявою про призначення його опікуном над дядьком ОСОБА_3 . У відповідь на вказану заяву опікунська рада адміністрації Слобідського району Харківської міської ради повідомила про надання дозволу на оформлення опіки та призначення ОСОБА_1 опікуном над його дядьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його недієздатним.
Також зазначали, що заявник ОСОБА_2 є пенсіонером та ветераном праці, внаслідок похилого віку та за станом здоров`я не може бути опікуном свого рідного брата ОСОБА_3 .
Тому заявники просили суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним та призначити його опікуном ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним та встановлено над ним опіку.
В іншій частині вимоги заяви залишено без задоволення.
До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради обов`язки зі здійснення над ним опіки.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено 2 (два) роки з наступного дня після дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявними у матеріалах справи доказами, висновком судово-психіатричного експерта від 03 липня 2024 року № 465 підтверджується, що ОСОБА_3 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що, з урахуванням положень статей 39, 58, 60 ЦК України, є підставою для визнання його недієздатним та встановлення над ним опіки.
Відмовляючи у задоволенні вимог в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що саме орган опіки та піклування у разі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном над недієздатною особою, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, повинен з`ясувати необхідність призначення такої особи опікуном, уникаючи можливих зловживань з боку такої особи; належним чином мотивувати свій висновок про необхідність призначення такої особи опікуном.
Суд зазначив, що подання опікунської ради адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над його дядьком ОСОБА_3 носить формальний характер, не містить належних мотивів призначення його опікуном, а також відомостей щодо неможливості виконання функцій опікуна іншими особами, зокрема рідним братом ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .Доказів стану здоров`я останнього, яке б унеможливлювало здійснення догляду за своїм братом, суду не надано.
В свою чергу із наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 судом встановлено, що він надає матеріальну допомогу своєму дядьку ОСОБА_3 , забезпечує його матеріальні потреби, а інші види допомоги, такі як супровід до лікарні та вирішення інших побутових проблем, переважно надає його батько ОСОБА_2 , який фактично здійснює догляд за братом.
Суд не встановив дійсних намірів забезпечення ОСОБА_1 особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_3 , розцінив звернення ОСОБА_1 із заявою, як можливий спосіб ухилення від військової служби.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради залишено без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуна над недієздатним залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 та зазначив, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи повинен з`ясувати необхідність призначення такої особи опікуном, уникаючи можливих зловживань, належним чином мотивувати свій висновок. Натомість подання органу опіки та піклування не містить належної мотивації призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , зважаючи на наявність осіб, які можуть бути опікунами, а саме рідного брата недієздатного - ОСОБА_2 , який проживає разом з ним та фактичновиконує обов`язки по його догляду. Доказів неможливості здійснення повноважень опікуна братом недієздатного ОСОБА_3 - ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Крім того, орган опіки та піклування не перевірив особисті приязні взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також можливість ОСОБА_1 здійснювати повноваження опікуна у зв`язку із зайнятістю на роботі.
Рішення суду першої інстанції в частинівизнання особи недієздатною в апеляційному порядку не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2024 року засобами поштового зв`язку орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, в якій просив скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви та ухвалити нове рішення про задоволення заяви в цій частині.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 55, 60, 63, 64 та частини першої статті 300 ЦПК України у подібних правовідносинах.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 641/7190/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2025 року матеріали цивільної справи № 641/7190/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином докази по справі та не надали їм належної оцінки, дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .
Вважає, що покладення на орган опіки та піклування обов`язків зі здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_3 , за умови наявності особи, яка виявила бажання бути опікуном і фактично виконує функції опікуна - ОСОБА_1 , який відповідає вимогам, що висуваються до потенційних опікунів, не відповідає інтересам як самої недієздатної особи, яка потребує опіки та догляду, так і заявника, який звернувся до суду із відповідною заявою, бажаючи офіційно оформити та юридично закріпити правовідносини щодо опікунства над недієздатним ОСОБА_3 .
Звертає увагу на те, що чинним законодавством не встановлено обмежень щодо призначення опікунами осіб чоловічої статі призовного віку у період дії воєнного стану. Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. У разі дотримання цієї умови суд зобов`язаний встановити над недієздатною особою опіку та призначити їй опікуна.
Вказує, що подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном подано в належній процесуальній формі і відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту. Інші особи, які б виявили бажання бути опікуном ОСОБА_3 , відсутні.
Отже, ОСОБА_1 є єдиним родичем чоловічої статі, який виявив бажання бути опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , цілком відповідає встановленим вимогам законодавства для осіб, які виявили бажання стати опікунами, не має медичних протипоказань, має фізичну та фінансову можливість піклуватися над недієздатною особою.
Вважає, що ОСОБА_1 довів належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факт особистих приязних взаємовідносин між ним та підопічним, можливість нормального життєзабезпечення підопічного, а тому суди дійшли помилкових висновків про недоведеність заявлених вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року прийнято заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розумовський О. С., про приєднання до касаційної скарги органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00041165554 від 29 серпня 2023 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В графах вказаного витягу «Відомості про дитину:», «Відомості про батька:», «Відомості про матір:» зазначено, що прізвище вказаних осіб змінено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а. с. 17, т. 1).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00041166607 від 29 серпня 2023 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а. с. 18-19, т. 1).
Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_11 (а. с. 23, т. 1).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 02 березня 2021 року, ОСОБА_3 , 1974 року народження, є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково, з 01 березня 2021 року (а. с. 24, т. 1).
Згідно з довідкою комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» від 29 серпня 2023 року № 12/8655, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в 4 п/в для дорослих з палатами для паліативної допомоги з 23 червня 2023 року по 28 серпня 2023 року (а. с. 23, т. 1).
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 07 листопада 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 37, т. 1).
У висновку судово-психіатричної експертизи від 03 липня 2024 року № 465, проведеної на виконання ухвали суду, зазначено, що ОСОБА_3 виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної, відповідно до свого психічного стану не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а. с. 163-166, т. 1).
У поданні від 17 жовтня 2023 року № Б-3-170977/0/1-23.18-31-593/0/166-23 опікунська рада адміністрації Слобідського району Харківської міської ради вважала за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над дядьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його недієздатним (а. с. 170-171, 172-173, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанова суду апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржувалось до суду апеляційної інстанції та переглядалося цим судом тільки в частині відмови у задоволенні позову про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 , і тільки в цій частині оскаржується до суду касаційної інстанції, тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряться відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24),від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Згідно з поданням опікунської ради адміністрації Слобідського району Харківської міської ради від 17 жовтня 2023 року № Б-3-170977/0/1-23.18-31-593/0/166-23 остання вважала за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над дядьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його недієздатним.
Із подання убачається, що ОСОБА_3 має рідного брата - ОСОБА_2 , який є пенсіонером та перебуває на обліку у філії «Центр охорони здоров`я Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2. Водночас у поданні не зазначено, що за станом здоров`я ОСОБА_2 не може здійснювати догляд за своїм братом ОСОБА_3 . Таких доказів не надано і суду.
Суди зауважили, що подання органу опіки та піклування не містить належної мотивації призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , зважаючи на наявність осіб, які можуть бути опікунами, а саме рідного брата недієздатного - ОСОБА_2 , який проживає разом з ним та фактично виконує обов`язки по його догляду.
Судами враховано пояснення ОСОБА_1 , який вказував, що надає матеріальну допомогу своєму дядьку ОСОБА_3 , забезпечує його матеріальні потреби, а інші види допомоги, такі як супровід до лікарні та вирішення інших побутових проблем, переважно надає його батько ОСОБА_2 , який фактично здійснює за ним догляд. Також ОСОБА_1 вказував, що іноді має робочі відрядження до інших міст України. Отже, він визнавав, що обов`язки по догляду за ОСОБА_3 фактично здійснює його рідний брат ОСОБА_2 .
Вказані обставини не досліджувались органом опіки та піклування при призначені ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , як і не досліджувались обставини можливості здійснення ним повноважень опікуна у зв`язку із зайнятістю на роботі.
Водночас, при внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами дійсність його намірів щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_3 , дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного дядька та тимчасове покладення на орган опіки та піклування обов`язків зі здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_3 , зі встановленням дворічного строку дії такого рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, питання обґрунтованості висновків цього суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, до якої приєднався ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розумовський Олександр Сергійович, залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року в частині вирішення заяви про призначення опікуна та постанову Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович
