Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/755/25 Справа № 243/2971/24 Суддя у 1-й інстанції - Дюміна Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Агєєва О.В, Бондар Я.М.,
за участю секретаряЧерняєвої С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №243/2971/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності в порядку спадкування,
за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2024 року,
встановив:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шурхно К.А., звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання права власності в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті залишилася спадщина у виді недоотриманої пенсії.
На запит нотаріуса органом Пенсійного фонду України було надано відомості щодо наявності недоотриманої пенсії за період з 21.11.2019 року по 31.12.2021 року в сумі 441343,33 гривень. з вказівкою, що нарахування здійснювалося відповідно вимог ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Після цього нотаріусом було видано позивачеві свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку вказаної суми недоотриманої пенсії та свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вказаної суми недоотриманої пенсії.
Позивач через представника звернулася з заявою про виплату недоотриманої пенсії на підставі свідоцтва про право на спадщину до відповідача, але до теперішнього часу виплата здійснена не була.
Водночас, виплата пенсії спадкодавцеві була призупинена з 01.04.2016 року. Отже, інформація, надана нотаріусу щодо загальної суми заборгованості по пенсії, яка мала бути успадкована позивачем, не відповідала дійсності, оскільки виплата пенсії померлому була припинена з 01.04.2016 року.
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, посилаючись на положення ст.ст.328, 1216, 1218, 1227 ЦК України та ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначаючи, що законодавством не визначено строк протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів, та зауважуючи, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Посилаючись на порушення її прав, просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частку недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 року по 20.11.2019 року у сумі 304328,33 грн., визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 року по 20.11.2019 року у сумі 304328,33 гривень та стягнути в порядку спадкування за законом та за заповітом недоотриману пенсію у сумі 441 343,33 гривень на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шурхно К.А., задоволені частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , 1925 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частку недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 10.11.2019 у сумі 474688,72 гривень, що становить237344,36 гривень. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , 1925 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частку недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 10.11.2019 у сумі 474688 гривень, що становить237344,36 гривень. Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом та за законом недоотриману пенсію, яка була нарахована ОСОБА_2 , 1925 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 11.11.2019 по 31.12.2021 у сумі441343,33 гривень, що входить до складу її спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НСТ № 422236 від 04.02.2023, виданого державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори, та свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСТ № 422237 від 04.02.2023, виданого державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у сумі9160,32 гривень.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Донецькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області з дислокацією у м. Бахмут як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.04.2016 року. Пенсійна справа знята з обліку з 01.01.2022 року у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_3 . Особисто ОСОБА_2 за поновленням виплати пенсії не звертався. При наданні відповіді за запит приватного нотаріуса суму недоотриманої пенсії померлого пенсіонера було визначено за три роки від дня звернення нотаріуса по місяць смерті відповідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 06.02.2023 року ОСОБА_1 звернулась із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , надавши свідоцтво про право на спадщину заповітом від 04.02.2023 року та свідоцтво про право на спадщину за законом від 04.02.2023 року. За наслідком розгляду пакету документів та наявних матеріалів, недоотримана пенсія померлого була розрахована відповідно до вимог ст. 46 Закону № 1058 за період з 05.02.2020 року по 31.12.2021 року та склала 401 110,69 гривень. Відповідно Свідоцтва про право на спадщину за законом та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 успадкувала 1/2 сум недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , у зв`язку з чим розмір недоотриманої пенсії становить 200555,35 гривень. Оскільки пенсія після припинення її виплати в повному обсязі зазначеному в рішення суду першої інстанції не нараховувалась до виплати, вона не може бути нарахована та виплачена позивачці в рамках спадкування належного спадкодавцю майна.
Посилається, що ГУ ПФУ в Донецькій області діяло відповідно чинного законодавства, що не враховано судом першої інстанції, тому рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2024 року підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає залишенню без задоволення за наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У частині 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано відомості про нараховану, але не виплачену за життя пенсію, з яких можливо встановити, що сума призначеної пенсії за період з 01.04.2016 по 31.12.2021 склала 916 032,05 гривень, в той час як відповідачеві надано нотаріусу відомості за менший період (з 11.11.2019 по 31.12.2021) на суму 441343,33 гривень. Таким чином, розмір пенсії спадкодавця за період з 01.04.2016 по 10.11.2019 становитиме 474 688,72 гривень (916032,05 - 441343,33). Оскільки відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед спадкодавцем, відомостей про розмір спірної заборгованості за період з 01.04.2016 по 10.11.2019 нотаріусу не надав, в той час як надав нотаріусу відомості за менший період, тобто вказані обставини у їх сукупності унеможливлюють виконання нотаріусом своїх повноважень щодо видачі такого свідоцтва на всю суму спадщини. За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 10.11.2019 в сумі 474 688,72 гривень, та визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 10.11.2019 в сумі 474688,72 гривень, оскільки позивачка є єдиною спадкоємицею як за заповітом, так і за законом після смерті ОСОБА_2 , а, отже, вона є такою, що прийняла спадщину в цілому (ч. 2ст. 1268 ЦК України).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що відповідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганську Луганської області у віці 96 років.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 16 грудня 1983 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
25.11.2008 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем Лозівської селищної ради народних депутатів Слов`яносербського району Луганської області, за змістом якого на випадок своєї смерті всі свої права на все його майно заповів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у рівних долях.
04.02.2023 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 346, за змістом якого спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1925 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/2 частки грошових коштів у виді недоотриманої пенсії в сумі 441343,33 гривень.
04.02.2023 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за законом № 347, за змістом якого спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1925 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/2 частки грошових коштів у виді недоотриманої пенсії в сумі 441343,33 гривень.
За відомостями ГУ ПФУ в Донецькій області від 13.11.2023 року, наданими у відповідь на звернення позивача, 06.02.2023 року ОСОБА_1 надано заяву про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сума недоотриманої пенсії розрахована з урахуванням ч.1 ст.46 Закону України № 1058, а саме з 05.02.2020 по 31.12.2021 та становить 401110,69 гривень. Згідно свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частку недоотриманої пенсії, тому розмір недоотриманої пенсії становитиме 200555,35 гривень. Вказана сума недоотриманої пенсії включена до переліку отримувачів та буде виплачена відповідно до Порядку № 1165 в межах бюджетних призначень.
Відповідно відомостей ГУ ПФУ в Донецькій області від 12.03.2024 року за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управлінні (з дислокацією в м. Бахмут), як внутрішньо переміщена особа, та отримував пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Виплата пенсійних коштів проведена по 31.03.2016. За життя ОСОБА_2 особисто за поновленням виплати пенсії не звертався, тобто пенсійні кошти не нараховувались. Пенсійна справа знята з обліку з 01.01.2022 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запит від 22.11.2022 вх. №11296/8 нотаріуса першої Тернопільської державної нотаріальної контори надана довідка від 01.12.2022 за №0500-0218-5/70956 про суму недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058. 06.02.2023 ОСОБА_1 надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заяву №1317 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та долучила свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04.02.2023 по спадковій справі №656/2022 (свідоцтво №346) та свідоцтво про право на спадщину за законом від 04.02.2023 по спадковій справі №656/2022 (свідоцтво №347). Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 розрахована з урахуванням частини 1 статті 46 Закону №1058, тобто за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, де датою звернення є день надання спадкоємцем заяви від 06.02.2023 про виплату недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, з усіма необхідними документами.
Згідно відомостей Підсистеми призначення та виплати пенсій, наданих ГУ ПФУ в Донецькій області на виконання ухвали суду, ОСОБА_2 з 12.07.1985 отримував пенсію за віком, у квітні 2016 розмір призначеної пенсії становив 5961,53 грн., однак розмір виплаченої пенсії становив 0,00 грн., у період з 01.05.2016 по 30.11.2016 розмір призначеної пенсії становив 6036,01 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, у період з 01.12.2016 по 30.04.2017 розмір призначеної пенсії становив 6191,62 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, з 01.05.2017 по 30.09.2017 розмір призначеної пенсії становив 6278,07 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, з 01.10.2017 по 31.12.2017 розмір призначеної пенсії становив 10740,00 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, з 01.01.2018 по 30.06.2018 розмір призначеної пенсії становив 13730,00 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, з 01.07.2018 по 30.11.2018 розмір призначеної пенсії становив 14350,00 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, з 01.12.2018 по 30.06.2019 розмір призначеної пенсії становив 14970,00 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, з 01.07.2019 по 30.11.2019 розмір призначеної пенсії становив 15640,00 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, з 01.12.2019 по 31.01.2020 розмір призначеної пенсії становив 16380,00 грн., розмір виплаченої пенсії становив 0, у лютому 2020 розмір призначеної пенсії становив 16380,00 грн., розмір нарахованої пенсії становив 14120,69 грн., далі з 01.03.2020 по 31.12.2021 розмір призначеної та нарахованої пенсії становить 386990 грн. Вказані щомісячні розміри пенсійних призначень відповідають розмірам пенсії, визначеним у протоколах перерахунків пенсії за відповідний період. Загалом розмір нарахованої недоотриманої пенсії становить 401110,69 грн., сума недоотриманої пенсії до виплати нарахована 200 555,35 грн.
Відповідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 11.06.2024 року, наданої Першою тернопільською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду, свідоцтво про право на спадщину № 346, видане 04.02.2023, (бланк НСТ 422236) та свідоцтво про право на спадщину № 347, видане 04.02.2023 (бланк НСТ 422237) у спадковій справі № 69624807, заведеній до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , є чинними.
З матеріалів спадкової справи, заведеної Першою тернопільською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулась донька спадкодавця - ОСОБА_1 . Спадкодавець за життя залишив заповіт, згідно якого все своє майно заповів у рівних частках ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . У встановлений законом строк ОСОБА_7 спадщину не прийняв, тому єдиним спадкоємцем за заповітом та за законом, що прийняв спадщину, є ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає. 04.12.2023 року ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку недоотриманої пенсії спадкодавця та про право на спадщину за законом на 1/2 частку недоотриманої пенсії спадкодавця.
Таким чином, спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.
Конституцією України (ст. 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістомст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав є визнання права.
Відповідно положеньст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу Українивстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно ч. 1, 3ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другійстатті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідност.1219ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608цього Кодексу.
Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.
Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому випадку належить застосовуватист.1227 ЦК України.
Згідно ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України №1058-ІУ також узгоджується зі змістомстатті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Окрім того, зміст вищевказаних норм узгоджується з положеннямЗакону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Під час судового розгляду справи суд першої інстанції встановив, що сума призначеної пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 31.12.2021 склала 916032,05 грн., в той час як відповідачеві надано нотаріусу відомості за менший період (з 11.11.2019 по 31.12.2021) на суму 441343,33 грн. Таким чином, розмір пенсії спадкодавця за період з 01.04.2016 по 10.11.2019 становитиме 474688,72 грн. (916032,05 грн. - 441343,33 грн.). Відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед спадкодавцем, відомостей про розмір спірної заборгованості за період з 01.04.2016 по 10.11.2019 нотаріусу не надав, в той час як надав нотаріусу відомості за менший період, тобто вказані обставини у їх сукупності унеможливлюють виконання нотаріусом своїх повноважень щодо видачі такого свідоцтва на всю суму спадщини.
Відповідач, на підтвердження правомірності своїх дій посилається на положенняст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч.1ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Відповідно пп. 2.26 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається Свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, Свідоцтво про смерть, Свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім`ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.
При оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, Свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину за законом та Свідоцтво про право на спадщину за заповітом є правовстановлюючими документами та з їх отриманням позивач набула всіх прав і обов`язків спадкоємця, а отже право власності якого вона набула є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім`ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.
Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Змістстатті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»повністю узгоджується зі змістомстатті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннямЗакону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача, які ґрунтуються на частині 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.
Згідностатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частиною 1статті 16 Цивільного Кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Окрім того, зміст ч.3ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»таст.1227 ЦК Українитакож узгоджується із положеннямЗакону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
НормиЦК Українине визначають строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.ч.2 та 3ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Отже, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Норми ч. 1ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною нормоюст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»без урахування положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 41 Конституції Українигарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача недоотриману пенсію за період з 11.11.2019 року по 31.12.2021 року у сумі 441 343,33 гривень на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом, та визнання права власності у порядку спадкування, а саме на 1/2 частку - в порядку спадкування за заповітом, а на іншу 1/2 частку - в порядку спадкування за законом на частку недоотриманої пенсії за період з 01.04.2016 року по 10.11.2019 року у сумі 474 688,72 гривень за позивачкою.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображаєпринцип, пов` язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.п «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
Повний текст постанови складено 22 січня 2025 року.
Головуючий О.І. Корчиста
