ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року Справа № 924/731/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Новоушицької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у справі № 924/731/24 (суддя Кочергіна В.О., повний текст рішення складено 10.09.2024)
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області
до Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області
про стягнення 267 540 грн
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (далі - позивач, ДЕІ у Хмельницькій області) звернулася до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - відповідач, Селищна Рада) про стягнення 267 540 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної перевірки виявлено, що на земельній ділянці, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за координатами: НОМЕР_1 виявлено ознаки самовільного користування надрами, а саме незаконний видобуток корисної копалини - пісок будівельний, невстановленими особами. Площа, на якій проведено розробку ділянки надр становить 91 кв.м, глибина розробки 3,5 м. Позивачем згідно вимог Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 № 303, здійснено розрахунок розміру збитків, який склав 267 540 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 позов задоволено.
Суд першої інстанції, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Новоушицької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у справі № 924/731/24, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- позивач не звертався до суду щодо визнання бездіяльності селищної ради чи її посадових осіб у вигляді не вжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
- факт протиправної бездіяльності селищної ради належним чином не доведено позивачем; оскільки судом першої інстанції не визнано бездіяльність селищної ради, позов про визнання бездіяльності Новоушицької селищної ради чи її посадових осіб Держекоінспекцією - відсутній, тому норми ст. 1166 ЦК України не підлягають застосуванню;
- ніякими твердженнями позивача не доведено, що шкоду заподіяно саме протиправною поведінкою апелянта, наявністю безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням і заподіянням шкоди та розміром відшкодування;
- селищна рада вважає, що наявні порушення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки у зверненні прокуратури щодо перевірки факту законності видобування корисних копалин на земельній ділянці було чітко зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201, тому Держекоінспекція зобов`язана була під час позапланової перевірки обмежитися тими питаннями, які були зазначені у листі від 19.08.2020 № 33/2-8486 вих 20.
- апелянт звертає увагу на відсутність протоколу про притягнення посадової особи Новоушицької селищної ради до адміністративної відповідальності.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.
Листом від 20.09.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
30.09.2024 матеріали справи надійшли на адресу суду.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Новоушицької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у справі № 924/731/24. Повідомлено учасників справи, що розгляд справи буде здійснюватися у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
ДЕІ у Хмельницькій області надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає наступне:
- цивільно - правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне користування надрами, а й органи місцевого самоврядування, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не невжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, що має наслідком самовільного користування надрами третіми (невстановленими) особами;
- відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04.09.2020 № 845, виданого на підставі листа Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури від 19.08.2020 №33/2-8486вих20, метою перевірки був факт самовільного незаконного видобутку надр на території Новоушицької селищної об`єднаної територіальної громади, у зв`язку із чим, утворено комісію з проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Новоушицької селищної об`єднаної територіальної громади. На виконання зазначеного вище наказу видано направлення від 04.09.2020 № 730/07 на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Новоушицької селищної ОТГ, яке перед початком проведення перевірки було пред`явлено Новоушицькій селищній раді для ознайомлення з підставою проведення позапланового заходу і предметом перевірки, про що свідчить відмітка Новоушицької селищної ради на вказаному направлені та залучення службової особи селищної ради до складу комісії для проведення заходу державного нагляду (контролю), в ході якого було встановлено, що самовільне користування надрами проводилось на земельній ділянці комунальної власності, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за географічними координатами згідно карти Google: НОМЕР_1, яка межує з земельною ділянкою приватної власності з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Новоушицької селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у справі № 924/731/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним господарським судом, листом від 19.08.2020 № 33/2-8486вих20 Кам`янець-Подільська місцева прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з проханням вжити заходів щодо перевірки факту законності видобування корисних копалин на земельній ділянці з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201, про що повідомити Новоушицький відділ Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури з наданням копій належним чином завірених підтверджуючих документів (акт перевірки, розрахунок розміру збитків та стан їх відшкодування тощо).
У листі зазначено про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201, наданій у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, здійснюється видобування корисних копалин.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04.09.2020 №845 та направлення на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.09.2020 № 730/07, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в період з 08 по 14.09.2020 проведено перевірку за фактом самовільного користування надрами на території Новоушицької селищної територіальної громади.
За результатами проведеної перевірки виявлено, що на земельній ділянці, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за координатами: НОМЕР_1 виявлено ознаки самовільного користування надрами, а саме незаконний видобуток корисної копалини - пісок будівельний, невстановленими особами. Площа на якій проведено розробку ділянки надр становить 91 кв.м, глибина розробки 3,5 м., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом перевірки від 09.09.2020 № 663/07.
Акт підписаний повноваженими представниками інспекції у складі 3-х осіб.
Листом від 24.09.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулась до Новоушицької селищної ради з проханням відшкодувати збитки у розмірі 267 540 грн.
Лист залишився без відповіді та належного реагування.
Відповідно до наявної в матеріалах справи письмової інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.08.2024 № 11-22-0.501-2924/2-24 земельна ділянка, яка розташована за межами с.Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за географічними координатами: НОМЕР_1, не сформована як об`єкт цивільних прав, а територія за вказаними географічними координатами відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Інформація надіслана на запит Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (вих.№2197/07 від 16.08.2024) до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Позивач надав до матеріалів справи розрахунок розміру відшкодування збитків Новоушицької селищної ради, обрахований на підставі Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 №303, відповідно до змісту якого загальний розмір відшкодування збитків становить 267 540 грн.
Предметом позову у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 267 540 грн шкоди внаслідок порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства.
Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави ( ст. 16 Конституції України).
У силу ст. ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне користування надрами, а й органи місцевого самоврядування, вина яких полягає у бездіяльності у вигляді не вжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, що має наслідком самовільне користування надрами.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.05.2018 по справі № 917/717/17.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища, зазначеному в ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.
Згідно з приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище ((п.і) ч. 2 ст.68 Закону)).
Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Частиною 1 ст. 19 Кодексу України про надра, (тут і надалі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Положеннями статті 10 Кодексу України про надра передбачено, що до відання сільських, селищних, міських та районних рад і рад об`єднаних територіальних громад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить, зокрема здійснення контролю за використанням та охороною надр (п. 4 статті).
Статтею 56 Кодексу визначено, що однією із основних вимог в галузі охорони надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
За змістом ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 727-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області" до складу території Новоушицької об`єднаної територіальної громади ввійшли територіальні громади: Новоушицька, Березівська, Борсуківська, Браїлівська, Бучайська, Вахновецька, Вільховецька, Глібівська, Заміхівська, Зеленокуриловецька, Івашковецька, Капустянська, Косиковецька, Куражинська, Кучанська, Малостружківська, Отроківська, Песецька, Пилипковецька, Пилипохребтіївська, Ставчанська, Струзька.
За змістом п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Колегія суддів зазначає, що ДЕІ у Хмельницькій області є органом, уповноваженим державою здійснювати нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як встановлено апеляційним судом, позивачем за результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що на земельній ділянці розташованій за межами с. Мала Щурка на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради за координатами 48.675759,27.278775 виявлено ознаки самовільного користування надрами (пісок будівельний) невстановленими особами, площа на якій проведено розробку ділянки надр становить 91 м2, глибина розробки 3,5 м, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом перевірки від 09.09.2020 № 663/07, який є чинним, доказів оскарження чи скасування його матеріали справи не містять, а сторонами такого не надано.
Тобто на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності Новоушицької селищної ради третіми (невстановленими) особами здійснювалась господарська діяльність без документів дозвільного характеру та без правовстановлюючих документів на землю, внаслідок чого навколишньому природньому середовищу заподіяно шкоду в розмірі 267 540 грн, який був визначений відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 № 303.
Колегія суддів зазначає, що цивільно - правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне користування надрами, а й органи місцевого самоврядування, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не невжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, що має наслідком самовільного користування надрами третіми (невстановленими) особами.
Апеляційний господарський суд зазначає, що протиправність дій (бездіяльності) відповідача полягає у порушенні ним норм ст. ст. 10, 56 Кодексу України про надра, підпункту 1 пункту "б" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 15, 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у вигляді неналежного контролю та не вжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, наслідком чого є самовільне користування надрами третіми (невстановленими) особами, а саме незаконний видобуток корисних копалин - піску будівельного.
На переконання апеляційного суду, факт самовільного користування надрами на території Новоушицької селищної ради, свідчить про недостатність здійснених відповідачем заходів щодо контролю за використанням та охороною надр та про наявність відповідної вини.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даних правовідносинах позивачем доведено наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, що підтверджує обґрунтованість заявленого позову. Відповідачем не доведено відсутності в його діях (бездіяльності) вини у порушенні природоохоронного законодавства.
Отже, наведені обставини у їх сукупності підтверджують протиправну поведінку відповідача, яка полягає у бездіяльності (невжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище), що мало наслідком самовільне користування надрами третіми особами, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу у розмірі 267 540 грн.
Також суд вказує, що саме відповідно до наказу ДЕІ у Хмельницькій області від 04.09.2020 №845, виданого на підставі листа Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури від 19.08.2020 №33/2-8486вих20, метою перевірки був факт самовільного незаконного видобутку надр на території Новоушицької селищної об`єднаної територіальної громади, у зв`язку із чим, утворено комісію з проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Новоушицької селищної об`єднаної територіальної громади.
Так, на виконання зазначеного вище наказу, видано направлення від 04.09.2020 № 730/07 на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Новоушицької селищної об`єднаної територіальної громади, яке перед початком проведення перевірки було пред`явлено Новоушицькій селищній раді для ознайомлення з підставою проведення позапланового заходу і предметом перевірки, про що свідчить відмітка Новоушицької селищної ради на вказаному направлені та залучення службової особи селищної ради до складу комісії для проведення заходу державного нагляду (контролю), в ході якого було встановлено, що самовільне користування надрами проводилось на земельній ділянці комунальної власності, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, яка межує з земельною ділянкою приватної власності з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201.
Так, відповідно до наявної в матеріалах справи інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.08.2024 № 11-22-0.501-2924/2-24, земельна ділянка, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за географічними координатами: НОМЕР_1, не сформована як об`єкт цивільних прав, а територія за вказаними географічними координатами відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Тобто, вищевказаним спростовуються доводи відповідача про те, що незаконний видобуток корисних копалин проводився на земельній ділянці з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201, яка перебуває у приватній власності, з огляду на що доступ та контроль селищною радою за дотриманням вимог природоохоронного законодавства є неможливим.
Відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що не можуть бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування прийнятого у справі рішення суду; доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
В той же час, колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до Бюджетного кодексу України шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідних бюджетів органів місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, а даному випадку до спеціального фонду Новоушицької селищної об`єднаної територіальної громади.
Натомість суд першої інстанції у другій частині резолютивної частини рішення від 03.09.2024 у даній справі 267 540 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, присудив до стягнення на користь Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області замість спеціального фонду Новоушицької селищної об`єднаної територіальної громади.
Згідно ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи вказані обставини в сукупності, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Проте, частину другу резолютивної частини рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у даній справі необхідно змінити з підстав, зазначених вище.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Новоушицької селищної ради залишити без задоволення.
2. Частину другу резолютивної частини рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у справі № 924/731/24 змінити, виклавши її в наступній редакції:
"Стягнути з Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (смт Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, Кам`янець-Подільського району, код ЄДРПОУ 04407388) 267 540 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, зарахувавши кошти за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмельницькій області/Новоушицьк.стг/24062100, номер рахунку UA728999980333119331000022669, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження до Верховного Суду встановлений статтями 286-291 ГПК України.
4. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.