ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
_______________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Хмельницький
"03" вересня 2024 р. Справа № 924/731/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький
до Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області смт Нова Ушиця Кам`янець-Подільського району Хмельницької області
про стягнення 267540,00грн
Представники учасників справи не з`явились
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
ВСТАНОВИВ:
05.08.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області смт Нова Ушиця Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 267540грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної перевірки виявлено, що на земельній ділянці, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за координатами: 48.675759, 27.278775 виявлено ознаки самовільного користування надрами, а саме незаконний видобуток корисної копалини - пісок будівельний, невстановленими особами. Площа на якій проведено розробку ділянки надр становить 91 кв.м, глибина розробки 3,5 м. Відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 №303, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2011 за №1097/19835, розмір збитків склав 267540,00грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.
Ухвалою суду від 09.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/731/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:30год. 03.09.2024.
26.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№05-22/5897/24) із запереченнями та зазначенням про те, що місцеві ради не несуть відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на їх території невстановленими особами. Відповідач також вказує, що після того, як було виявлено факт самовільного користування надрами, працівниками правоохоронних органів, можливо, були внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наголошує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201 перебуває у приватній власності, що в свою чергу унеможливлює доступ та контроль селищною радою за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, оскільки право приватної власності охороняється Конституцією України, Кодексами, Законами України та іншими нормативно-правовими актами. Про факт незаконного видобутку корисних копалин стало відомо лише після проведення перевірки Державною екологічною інспекцією із залученням посадової особи Новоушицької селищної ради. До проведення перевірки жодних листів чи звернень громадян, які б слугували підставою для вжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище на адресу селищної ради не надходило. Зауважує, що відсутня чітко сформована та законодавчо врегульована процедура здійснення контролю органами місцевого самоврядування за земельними ділянками приватної власності за природоохоронним законодавством. Звертає увагу суду, що жодними твердженнями позивача не доведено, що шкоду заподіяно саме протиправною поведінкою відповідача, наявністю безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням і заподіянням шкоди та розміром відшкодування.
02.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/6035/24) з зазначенням про те, що згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.08.2024 №11-22-0.501-2924/2-24 земельна ділянка, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за географічними координатами: 48.675759, 27.278775, не сформована як об`єкт цивільних прав, а територія за вказаними географічними координатами відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отже земельна ділянка, на якій було здійснено незаконний видобуток надр, розташована за межами земельної ділянки приватної власності з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201, та рахується землею комунальної власності, власником якої є Новоушицька селищна територіальна громада в особі Новоушицької селищної ради. За змістом статті 15 Закону № 1264-XII місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема: здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповіді на відзив на позов позивач вважає, що в діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. В свою чергу, відповідачем не доведена відсутність в його діях (бездіяльності) вини у порушенні природоохоронного законодавства.
30.08.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/6011/24) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів по справі, а саме запит Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 16.08.2024 №2197/07 до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та відповідь від 19.08.2024 №11-22-0.501-2924/2-24 на запит.
Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
30.08.2024 до суду через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано оригінали документів по суті спору (згідно супровідного листа вх.№05-22/6027/24).
Представники учасників справи в судове засідання 03.09.2024 не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 15.08.2024.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
Листом від 19.08.2020 №33/2-8486вих20 Кам`янець-Подільська місцева прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з проханням вжити заходів щодо перевірки факту законності видобування корисних копалин на земельній ділянці з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201, про що повідомити Новоушицький відділ Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури з наданням копій належним чином завірених підтверджуючих документів (акт перевірки, розрахунок розміру збитків та стан їх відшкодування тощо).
У листі зазначено про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201, наданій у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, здійснюється видобування корисних копалин.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 04.09.2020 №845 та направлення на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.09.2020 №730/07, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області в період з 08 по 14 вересня 2020 року проведено перевірку за фактом самовільного користування надрами на території Новоушицької селищної територіальної громади.
За результатами проведеної перевірки виявлено, що на земельній ділянці, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за координатами: 48.675759, 27.278775 виявлено ознаки самовільного користування надрами, а саме незаконний видобуток корисної копалини - пісок будівельний, невстановленими особами. Площа на якій проведено розробку ділянки надр становить 91 кв.м, глибина розробки 3,5 м., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом перевірки від 09.09.2020 №663/07.
Акт підписаний повноваженими представниками інспекції у складі 3-х осіб.
Листом від 24.09.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулась до Новоушицької селищної ради з проханням відшкодувати збитки у розмірі 267540,00грн.
Лист залишився без відповіді та належного реагування.
Відповідно до наявної в матеріалах справи письмової інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.08.2024 № 11-22-0.501-2924/2-24 земельна ділянка, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за географічними координатами: 48.675759, 27.278775, не сформована як об`єкт цивільних прав, а територія за вказаними географічними координатами відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Інформація надіслана на запит Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (вих.№2197/07 від 16.08.2024) до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Позивач надав розрахунок розміру відшкодування збитків Новоушицької селищної ради обрахований на підставі Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 №303, відповідно до змісту якого загальний розмір відшкодування збитків, становить 267540,00грн.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Новоушицької селищної ради 267540,00грн шкоди посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства завдано шкоди навколишньому природному середовищу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 вищевказаного Закону державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п. 4 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону надр, охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів; права державної власності на води; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Згідно з п.п. 1, 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №46, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Хмельницької області. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Хмельницької області.
У розділі ІІ вищезазначеного Положення визначені функції Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, зокрема Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, права державної власності на води; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Таким чином, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є органом, уповноваженим державою здійснювати нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У ст.3 Кодексу України про надра, гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
Згідно долучених до матеріалів справи доказів, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області за результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (акт №663/07 від 09.09.2020) встановлено, що на земельній ділянці розташованій за межами с. Мала Щурка на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради за координатами 48.675759,27.278775 виявлено ознаки самовільного користанвання надарами (пісок будівельний) невстановленими особами, площа на якій проведено розробку ділянки надр становить 91кв.м., глибина розробки 3,5м.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 № 727-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області" до складу території Новоушицької об`єднаної територіальної громади ввійшли територіальні громади: Новоушицька, Березівська, Борсуківська, Браїлівська, Бучайська, Вахновецька, Вільховецька, Глібівська, Заміхівська, Зеленокуриловецька, Івашковецька, Капустянська, Косиковецька, Куражинська, Кучанська, Малостружківська, Отроківська, Песецька, Пилипковецька, Пилипохребтіївська, Ставчанська, Струзька.
За змістом п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).
У силу ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища, зазначеному в ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.
Частиною 1 ст. 19 Кодексу України про надра, (тут і надалі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Положеннями статті 10 Кодексу України про надра передбачено, що до відання сільських, селищних, міських та районних рад і рад об`єднаних територіальних громад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить, зокрема здійснення контролю за використанням та охороною надр (п. 4 статті).
Статтею 56 Кодексу визначено, що однією із основних вимог в галузі охорони надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Судом встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за координатами: 48.675759, 27.278775 виявлено ознаки самовільного користування надрами, а саме незаконний видобуток корисної копалини - пісок будівельний, невстановленими особами. Площа на якій проведено розробку ділянки надр становить 91 кв.м, глибина розробки 3,5 м., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом перевірки від 09.09.2020 №663/07.
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19.08.2024 № 11-22-0.501-2924/2-24 земельна ділянка, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за географічними координатами: 48.675759, 27.278775, не сформована як об`єкт цивільних прав, а територія за вказаними географічними координатами відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказане вище спростовує доводи відповідача про те, що незаконний видобуток корисної копалини проводився на земельній ділянці з кадастровим номером 6823384500:06:001:0201, яка перебуває у приватній власності, з огляду на що доступ та контроль селищною радою за дотриманням вимог природоохоронного законодавства є неможливим.
За змістом ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно з приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище ((п.і) ч.2 ст.68)).
Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне користування надрами, а й органи місцевого самоврядування, вина яких полягає у бездіяльності у вигляді не вжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, що має наслідком самовільне користування надрами.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.05.2018р. по справі №917/717/17.
З матеріалів справи встановлено, що 09.09.2020 Державною екологічною інспекцією складено акт №663/07, в якому встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована за межами с. Мала Щурка, на території Куражинського старостинського округу Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за координатами: 48.675759, 27.278775 виявлено ознаки самовільного користування надрами, а саме незаконний видобуток корисної копалини - пісок будівельний, невстановленими особами. Площа на якій проведено розробку ділянки надр становить 91 кв.м, глибина розробки 3,5 м.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі встановлено Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 №30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2011 за №1097/19835.
Розмір шкоди розрахований позивачем становить 267540,00грн.
Таким чином, наведені обставини у їх сукупності підтверджують протиправну поведінку відповідача, яка полягає у бездіяльності, а саме невжиття заходів щодо попередження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, що мало наслідком самовільне користування надрами третіми (невстановленими) особами, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу у розмірі 267540,00грн.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне задовольнити позов у повному обсязі.
У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України. При цьому судом застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору на підставі ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із поданням позовної заяви через електронний суд.
Зайво сплачений позивачем при поданні позову до суду судовий збір у розмірі 802,62грн підлягає поверненню з Державного бюджету України за його заявою, на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (смт Нова Ушиця,вул. Подільська, 17, Кам`янець-Подільського району, код ЄДРПОУ 04407388) на користь Хмельницької області Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Івана Франка, буд. 2/2, код ЄДРПОУ 38045514, отримувач коштів ГУК у Хмельницькій області/Новоушицьк.стг/24062100, номер рахунку UA728999980333119331000022669, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) 267540,00грн (двісті шістдесят сім тисяч п`ятсот сорок гривень 00 копійок) шкоди.
Видати наказ.
Стягнути з Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (смт Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, Кам`янець-Подільського району, код ЄДРПОУ 04407388) на користь Хмельницької області Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Івана Франка, буд. 2/2, код ЄДРПОУ 38045514) 3210,48грн (три тисячі двісті десять гривень 48коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 10.09.2024.
СуддяВ.О. Кочергіна
Виготовлено 3 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (до електронного кабінету),
3-відповідачу Новоушицька селищна рада (до електронного кабінету).
