Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 353/999/23
Провадження № 1-кп/353/140/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2024 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши увідкритому судовому засіданніу м.Тлумач обвинувальнийакт зреєстром матеріалівдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №12023091240000127,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань18.07.2023року прообвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Гончарівка Тлумацькогорайону Івано-Франківськоїобласті,жителя тазареєстрованого у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, вдівця, непрацюючого, депутатом не обирався, раніше не судимого, військовозобов`язаного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.197-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 вчинивсамовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Вказане кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
На території Тлумацької міської ради у межах м. Тлумач по вул. Кармелюка, у дворі багатоквартирного будинку № 8 наявні вільні землі громадської та житлової забудови, які знаходяться у комунальній власності Тлумацької міської ради Івано-Франківської області.
Встановлено, що ОСОБА_4 , всупереч встановленому законом порядку, а саме, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якими громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної, власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст.125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування або оренди земельною ділянкою та його державної реєстрації, вчинив злочин у сфері земельних відносин за наступних обставин.
Так, у вересні 2019 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 вирішив самовільно захопити земельну ділянку для будівництва гаражу у м. Тлумач.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав для зайняття вказаної ділянки та здійснення на ній будівництва будівель і споруд, достовірно знаючи, що він не має права на зайняття та використання зазначеної ділянки, яка розташована у дворі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та відноситься до земель комунальної власності Тлумацької міської ради, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання у своїй діяльності, здійснив самовільне будівництво капітальної споруди автомобільного гаражу з влаштуванням фундаменту із бетону та стін із шлакоблоку на самовільно зайнятій ділянці площею 61 метр квадратний.
Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у самовільному захопленні земельної ділянки та будівництві на ній, ОСОБА_4 , спричинив шкоду Тлумацькій міській раді Івано-Франківської області на загальну суму 5874 грн 91 коп.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.197-1 КК України, тобто самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці.
22.11.2024 року між прокурором, який підтримує публічне обвинувачення у суді в кримінальному проваджені прокурором Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим у вказаному провадженні ОСОБА_4 , його захисником - адвокатом ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.468,469,472 КПК України,укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 197-1 КК України, тобто вчинив самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Окрім того, останній не заперечує обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що викладені у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється та зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні; у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності співпрацювати з Тлумацьким відділом Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківській області та іншими правоохоронними органами у викритті та виявленні відомих йому правопорушень.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 3ст. 197-1 КК Україниу виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 473 КПК Українита наслідки умисного невиконання угоди. В угодізазначені права і обов`язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.
У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.197-1 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому Законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, та наполягає на затвердженні вказаної угоди.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що вважає, що при укладенніугоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правилаКПК УкраїнитаКК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Представник потерпілого, Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, обвинувачем збитки відшкодовано повністю, претензій матеріального та морального характеру немає.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 468 КПК Українив кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4статті 469 КПК Українивстановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Відповідно ч.5ст. 469КПК Україниукладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.3ст.197-1 КК України,винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує, як самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч.3ст. 197-1 КК України.
Вказане кримінальне правопорушення, відповідно дост. 12 КК Україниє нетяжким злочином.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення п. 1 ч. 1ст. 473 КПК України, ч. 4ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно дост. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбаченіст. 473 КПК України,суд доходитьвисновку,що угодапро визнаннявинуватості,укладена міжпрокурором укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023091240000127від 18.07.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 197-1 КК України, з однієї сторони, та обвинуваченим, у цьому кримінальному провадженні, з другої сторони, у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідає вимогамКПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.
При призначенні покарання суд врахуває обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Крім того, суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненогоним кримінальногоправопорушення,а самейого беззастережневизнання вини,а також те, що обвинувачений є особою середнього віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання і праці та позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, заподіяна кримінальними правопорушеннями шкода повністю відшкодована Тлумацькій міській раді Івано-Франківського району Івано-Франківської області, представник потерпілого жодних претензій до обвинуваченого не має та згідно із ч.4 ст. 469 КПК України надав письмову згоду прокурору на укладення даної угоди.
Призначаючи вид і міру покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 суд врахував конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та з огляду на всі обставини в цілому, в тому числі пом`якшуючі, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді - за ч. 3 ст. 197-1 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп
Зазначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжній захід відносно обвинуваченого на досудовому слідстві не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.368,370,371,394,475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 листопада 2024 року укладену між прокурором, який підтримує публічне обвинувачення у суді в кримінальному проваджені Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваженняпрокурора укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023091240000127 від 18.07.2023 року, з одної сторони, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , на підставі ст.468,469,472 КПК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 197-1 КК Українита призначити йому узгоджене в угоді покарання за ч.3 ст. 197-1 КК України у виді штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме:
-Кадастровий планземельної ділянки»на 1аркуші,який зберігаютьсяпри матеріалахкримінального провадження залишитизберігати приматеріалах кримінальногопровадження сторониобвинувачення.
Судові витрати у кримінальному провадженні не відсутні.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, його захиснику та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
ГоловуючийОСОБА_7
