Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
19 листопада 2024 року Справа № 520/4504/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., дослідивши в приміщенні суду у м. Харкові заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/4504/24 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі та вирішено:
«Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошового забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 року по 20.01.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатні особи у відповідному році.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01 2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожитковою мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 20.01.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 13.12.2017 року по 31.12.2022 року.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 13.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.».
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/4504/24 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.06.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 20.01.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення."
Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 520/4504/24 змінено, виклавши абзац восьмий та дев`ятий резолютивної частини рішення в такій редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 20.12.2017 по 28.02.2018.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 20.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року."
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 520/4504/24 залишено без змін.
04.11.2024 року до суду надійшла заява представниа позивача про зобов`язання суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ 24289933, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення ухвали суду про розгляд заяви, подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року по справі №520/4504/24 та Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2024 року по справі №520/4504/24, в порядку ст. 382 КАС України.
Свою заяву обґрунтовує тим, що рішення суду відповідачем належним чином не виконано.
Оскільки суддя Бадюков Ю.В. в період з 05.11.2024 року по 14.11.2024 року перебував в частині щорічної основної відпустці, вирішення зазначеного питання вирішується після виходу судді на роботу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану представником позивача заяву, суд встановив таке.
Як убачається з КП «ДСС» рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/4504/24 набрало законної сили 19.07.2024.
За статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У ч. 4 ст. 372 КАСУ встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 373 КАСУ виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, у разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така позиція була викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду по справі № 9901/388/21 від 26 жовтня 2023 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами першою третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.
За цією позицією, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.
Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 09 листопада 2023 року по справі №520/10601/2020.
Суд відзначає, що відповідно до частини 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається про встановлення судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а, від 03 липня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 20.09.2023 у справі №9901/116/20.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій.
Тобто, для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Доказів вчинення заходів примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» матеріали поданої заяви не містять, а отже відсутні об`єктивні підстави, які підтверджені належними та допустимими доказами, задля застосування судом права встановити судовий контроль.
У зв`язку із наведеним у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 256, 370, 382 КАСУ, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/4504/24 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повна ухвала складена 19.11.2024 р.
Суддя Бадюков Ю.В.
