Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2024 р. Справа № 520/4504/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024, м. Харків, по справі № 520/4504/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 року по 20.01.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатні особи у відповідному році;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01 2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожитковою мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 20.01.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , індексації грошового забезпечення за період з 13.12.2017року по 31.12.2022 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , індексацію грошового забезпечення за період з 13.12.2017 року по 31.12.2022 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошового забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 року по 20.01.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатні особи у відповідному році.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01 2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожитковою мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 20.01.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 13.12.2017 року по 31.12.2022 року.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 13.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги відомості викладені у відзиві на позовну заяву. Крім того зазначив, що не погоджується з рішенням в частина зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 13.12.2017 по 31.12.2022, адже позивача лише з 20.12.2017 року зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на усі види забезпечення включаючи фінансове. В частині вимог зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовця з 30.01.2020 по 20.01.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет на 2023 рік" відповідач не визнає, з огляду на те, що п. 4 Постанови КМУ № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб" визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою про проходження військової служби.
Відповідно до витягу із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 20.12.2017 №292, старшого прапорщика військової служби за контрактом ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 , з 20.12.2017 зараховано до списків особового складу зонального відділу та на усі види забезпечення.
Відповідно до витягу із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 20.01.2024 №20 майстра сержанта ОСОБА_1 , старшого інспектора відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 , призначеного наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по особовому складу) від 13.01.2024 року №1-РС на посаду інспектором групи дорожньо-патрульної служби відділу Військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_3 з 20.01.2024 вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби місто Львів. З 20 січня 2024 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення.
Отже, ОСОБА_1 перебував на всіх видах забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.12.2017 по 20.01.2024.
Позивач вважаючи, що відповідач невірно нараховував йому грошове забезпечення, а саме на підставі показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, та ненарахував і не виплатив індексацію грошового забезпечення, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 01.01.2020 до 20.01.2024 у позивача виникло право на грошове забезпечення, складові якого розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Задовольняючи позовні вимоги в частині виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.12.2017 по 31.12.2022, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах індексація протиправно не була нарахована та виплачена позивачеві.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 13.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Крім того, суд першої інстанції виснував, що відповідачем також порушені права позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.
Щодо висновку суду про задоволення вимог позову в частині проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, колегія суддів зазначає таке.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова № 704) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Отже, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Під час розгляду і вирішення цієї справи положення п. 4 Постанови № 704 та п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України підлягають солідарному застосуванню.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня 2020 року, на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями - не впливає в силу вимог п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Отже, фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Положеннями статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 №294-IX встановлено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2102,00 грн.
Положеннями статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 №1082-IX встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2270,00 грн.
Положеннями статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік від 02.12.2021 № 1928-IX встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2481,00 грн.
Положеннями статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03.11.2022 № 2710-IX встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2684,00 грн.
З викладеного вбачається, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися не з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема: у період з 30.01.2020 31.12.2020 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік; у період з 01.01.2021 31.12.2021 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік; у період з 01.01.2022 31.12.2022 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік; у період з 01.01.2023 31.05.2023 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік.
Натомість відповідачем при обчисленні розміру грошового забезпечення позивача було розраховано з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, що не відповідає вимогам законодавства, висновки про що також сформував Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, зазначивши, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Зазначена правова позиція також узгоджується із постановою Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21.
З урахуванням вказаної вище правової позиції Верховного Суду, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог стосовно перерахунку грошового забезпечення позивача з саме з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 31.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог стосовно перерахунку грошового забезпечення позивача з саме з 01.06.2023 по 31.12.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, з огляду на те, шо постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..
Отже, починаючи з 01.06.2023 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірного висновку про зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за період з 01.01.2023 по 31.05.2023.
В іншій частині суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову за період з 01.06.2013 по 31.12.2023.
Аналогічно, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку з приводу задоволення позовної вимоги про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 20.01.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", адже як вже зазначалось колегією суддів, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України" внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), а тому починаючи з 01.06.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За таких обставин, абзац 7 резолютивної частини рішення пілягає скасуванню, а позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 20.01.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" належить залишити без задоволення.
Стосовно задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.12.2017 по 31.12.2022, колегія суддів зазначає таке.
З огляду на матеріали справи, позивач лише з 20.12.2017 був зарахований до особового складу відповідача, та відповідно до Наказу № 292 від 20.12.2017 взятий на всі види забезпечення, тому лише з 20.12.2017 у відповідача з`явився обов`язок щодо виплати всіх складових грошового забезпечення.
Щодо висновку суду першої інстанції про правомірність вимог про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 20.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця 2008 року, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Колегія суддів зазначає, що поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII), де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно із ст. 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону №1282-XII).
У відповідності до ст. 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).
Пунктом 1-1 Порядку №1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до п. 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно з п. 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Предметом спору у даній справі є право позивача на індексацію грошового забезпечення.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.
Судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що позивач лише з 20.12.2017 був зарахований до особового складу відповідача, та відповідно до Наказу№292 від 20.12.2017 взятий на всі види забезпечення.
Водночас судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що індексація грошового забезпечення позивачу у період з 20.12.2017 по 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до абзаців 1-2 п.5 та п.10-2 Порядку № 1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.
У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Так, судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців Збройних Сил України, які визначені Додатком № 1 до Постанови №1294.
Згідно пункту 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови № 1294.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Тобто, відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів
Абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Відтак, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» № 90 від 01.03.2018.
У зв`язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача у спірний період по 28.02.2018 є січень 2008 року, що правомірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що абзац 9 резолютивної частини рішення підлягає зміні в частині періоду, за який позивачу повинна бути нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з встановленням базового місяця - січень 2008 року, а саме "з 20.12.2017 по 28.02.2018"
Крім того, судом першої інстанції помилково визначено період протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації, з огляду на те, що з Довідки-розрахунку нарахованої і виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 20.12.17 по 31.12.2022 ОСОБА_1 вбачається, що за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення.
За визначенням, наведеним у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №120/6277/22, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078)
У вказаній справі позовні вимоги стосуються виплати саме поточної індексації.
Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017, в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до ч. 2 п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 № 260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
З огляду на вищевикладене, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, отже у позивача виникло право на індексацію грошового забезпечення. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, тому індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.
Отже, відповідачем правомірно не проводилося нарахування та виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення з квітня 2018 року по листопад 2018 року (включно). В свою чергу матеріалами справи підтверджується, що з грудня 2018 року позивачу нараховувалася поточна індексація грошового забезпечення із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.
Судом першої наведеного вище не враховано, що призвело до ухвалення помилкового рішення про задоволення позову в цій частині.
Також колегія суддів акцентує увагу, що абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено спеціальний механізм захисту прав працівника для забезпечення підтримання рівня його платоспроможності, який полягає у тому, що навіть у випадку підвищення посадового окладу та зміни місяця підвищення доходу (базового місяця), роботодавцю необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи для того, щоб запобігти зменшенню загального рівня доходу через припинення нарахування індексації.
З цього приводу колегія суддів наголошує на тому, що ані в прохальній частині позову, ані зі змісту позовних вимог позивачем не порушувалося питання нарахування та виплати індексації з дотримання абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, зокрема предмет позову стосується виключно вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену суму індексації грошового забезпечення за період з 13.12.2017 по 31.12.2022 та не містять посилань на необхідність застосування спеціального механізму захисту прав працівника задля забезпечення підтримання рівня його платоспроможності, що передбачені абзацом 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
У такому випадку задоволена судом першої інстанції вимога про виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення підлягає скасуванню, та відмові у її задоволенні.
Отже, колегія суддів зазначає, що аргументи викладені в апеляційній скарзі частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому вона підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині: зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.06.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 20.01.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення з прийняттям нової в цій частині про відмову в їх задоволенні.
Також колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни резолютивної частини рішення в частині визначення періодів, за які відповідач правомірно не нараховував індексацію грошового забезпечення, а позивач не мав право на її нарахування та виплату, оскільки був зарахований до списків військової частини лише з 20.12.2017, а саме визначити період задоволення вимог "з 20.12.2017 по 28.02.2018"
В іншій частині рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (крім витрат суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що не підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 139 КАС України), судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/4504/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.06.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 20.01.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням вимог п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення."
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 520/4504/24 змінити, виклавши абзац восьмий та дев`ятий резолютивної частини рішення в такій редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 20.12.2017 по 28.02.2018.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 20.12.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року."
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 520/4504/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов