УХВАЛА
Справа № 495/4522/20
Номер провадження 2/495/1876/2024
31 січня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Гаврилюка Павла Степановича про залучення треьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
09.08.2023 справа після перегляду справи Одеським апеляційним судом та Верховним судом Касаційного цивільного суду та була повернута до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області після скасування ухвали про затвердження мирової угоди та згідно протоколу автоматизованого розподілу між суддями визначено та передано судді Анісімовій Н.Д.
З серпня 2020 року в матеріалах справи мається клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача.
В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач у справі ОСОБА_3 підозрюється у вчинені вбивства батьків ОСОБА_1 та в рамках кримінального провадження ОСОБА_1 як потерпілим було заявлено цивільний позов, в якому значиться, що адвокат Олексюка В.М. отримала копію даного позову 18.08.2020 та на думку ОСОБА_1 заяву про поділ майна подана з метою ухилення та штучного створення підстав неможливості у разі винесення обвинувального вироку ОСОБА_3 можливості відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Статтею 53 ЦПК України визначено порядок залучення або вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Так, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відтак необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є вплив рішення у справі на її права та обов`язки.
Доводи представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Коновалової Н.О. про відмову у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи до розгляду справи, оскільки правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у даній цивільній справі не впливають на інтереси третіх осіб та стосуються лише подружжя є необґрунтованими.
Враховуючи те, що суду доведено можливості впливу майбутнього рішення в справі на права та обов`язки ОСОБА_1 , тому існують підстави для його залучення до участі в справі в якості третьої особи.
До того ж суд звертає увагу, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.10.2020 року дане клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору вже було вирішено та задоволено (том 1 а.с. 102).
21.09.2023 позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про збільшення позовних вимог зазначено спосіб розділу спільного майна подружжя, а отже заява містить в собі майнові вимоги, а саме: а саме: розділити спільне майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що складається 3:
- 47/100 частин житлового будинку, розашованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається: жилого будинку з 1/3 ракушнякового та 2/3 шлакобетонна, жилою площею 35,3 кв. м літ. «А», літньої кам?яно-ракушнякової кухні літ. «Б», літньої кам?яно-ракушнякової кухні літ. «В», дерев?яного сараю літ. «Г», залізного гаражу літ. «Д», дерев?яної убиральні літ. «Е», дерев?яної убиральні літ. «Ж», споруд N? 1-5, І, ІІ. Ця 47/100 частина житлового будинку складається з жилого будинку літ. «А»: 1-3 кухня, 1-4 жила кімната, жилою площею 16,0 кв. м, віранда літ. «а», сіні літ. «аЗ», тамбур літ. «а4», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», убиральня літ. «Є», хвіртка N? 2, водопровід N? 4, замощення ІІ, в загальному користування паркан № 1;зазначено спосіб розділу спільного майна подружжя, а отже заява містить в собі майнові вимоги.
- земельної ділянки площею 0,059 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на території Затоківської селищної ради (Державний акт про право власності на земельну ділянку IV-ОД № 039715);
- житлового будинку N АДРЕСА_2 , який в цілому складається з: житлового будинку літ. А, загальною площею 532,4 кв.м, житловою площею 346,0 кв.м, літньої кухні літ. Б; споруд 1-6;
- земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,040 га, кадастровий номер 5110300000:02:026:0046, Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯА № 292850;
- гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Відступити від засади рівності часток подружжя та визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на:
-47/100частин житловогобудинку,розашованого заадресою: АДРЕСА_1 ,який вцілому складається3:жилого будинкуз 1/3ракушнякового та2/3шлакобетонна,жилою площею35,3кв.м літ.«А»,літньої кам?яно-ракушняковоїкухні літ.«Б»,літньої кам?яно-ракушняковоїкухні літ.«В»,дерев?яного сараюліт.«Г»,залізного гаражуліт.«Д»,дерев?яної убиральніліт.«Є»,дерев?яної убиральніліт.«Ж»,споруд N?1-5,І,ПІ.Ця 47/100частина житловогобудинку складаєтьсяз жилогобудинку літ.«А»:1-3кухня,1-4жила кімната,жилою площею16,0кв.м,віранда літ.«а»,сіні літ.«а3»,тамбур літ.«а4»,літня кухняліт.«В»,сарай літ.«Г»,убиральня літ. «Є», хвіртка N? 2, водопровід N? 4, замощення II, в загальному користування паркан №1;
- земельну ділянку площею 0,059 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на території Затоківської селищної ради (Державний акт про право власності на земельну ділянку IV-ОД № 039715);
- житловий будинок АДРЕСА_2 , який в цілому складається з: житлового будинку літ. А, загальною площею 532,4 кв.м, житловою площею 346,0 кв.м, літньої кухні літ. Б; споруд 1-6;
- земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,040 га, кадастровий номер 5110300000:02:026:0046, Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 292850;
Визнати за ОСОБА_3 право власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
ЗгідноЗУ «Про судовий збір»:судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідност.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Частиною 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено ставки судового збору, зокрема пп. 3 п. 1 ч. 2 цієї статті встановлено, що за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу передбачена ставка - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином,Законом України «Про судовий збір»передбачено ставку судового збору саме за подання до суд позову про поділ майна при розірванні шлюбу.
Суд вказує, що згідно вимог п.2 ч.1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребуваннявартістю майна.
Відповідно до п.1, 9 ч.1ст.176ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно ч. 2ст.176ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Позивачем не надано суду достатніх доказів актуальної вартості спірного майна, а вказана ціна у Договорі купівлі-продажу (станом на 2002 року) вочевидь не відповідає вартості майна на даний час.
Таким чином, враховуючи те, що вказаний позов містить вимоги майнового характеру, і позивачем не визначено ціну позову, тому суд попередньо визначає судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 4000 грн.00 коп., у зв`язку з чим, позивачу слід доплатити судовий збір 2000 грн. 00 коп. та надати суду квитанцію або інший документ, що підтверджує сплату судового збору надати до суду, або ж у разі обґрунтованих підстав для визначення ціни позову в іншому розмірі надати суду документ, підтверджуючий ціну позову та вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду.
Суддя зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов`язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Оскільки позовна заява не містить інформації про вартість спірного майна (орієнтовну ціну позову), суддя позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання права власності на спірне майно.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
За таких обставин позивачам необхідно зазначити ціну позову та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову та представити до суду докази сплати судового збору.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 95цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі наведеного, суд залишає вищевказану позовну заяву, без руху, до усунення зазначених в описовій частині ухвали недоліків.
Керуючись ст.185,260 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору задовольнити.
Залучити ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Анісімова